Розробка експортної товарної політики ЗАТ «Оболонь»

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП

Особливістю ефективного  функціонування підприємств у сучасному світовому господарстві є інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин. Однією з найважливіших та найдавніших форм  світової співпраці є зовнішньоекономічна діяльність.

Зовнiшньоекономiчна діяльність (ЗЕД) – дiяльнiсть суб'єктiв господарської дiяльностi України та iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi, побудована на взаємовiдносинах мiж ними, що має мiсце як на територiї України, так i за її межами. ЗЕД являє собою сукупність міжнародних комерційних операцій, спрямованих на організацію, проведення і регулювання процесу обміну товарами, послугами, результатами творчої діяльності.

Міжнародний обмін  товарами економічно доцільний для  країн, якщо на виробництво експортних товарів країна витрачає менше суспільної праці, ніж повинна була б витратити на виробництво товарів замість імпортованих на суму, яка виручена від експорту.

Актуальність вивчення експортної діяльності зумовлена існуванням економічних передумов на українських підприємствах щодо можливості завоювання зовнішніх ринків.

В дипломній  роботі використано наукові праці закордонних та вітчизняних вчених – економістів. Серед авторів, що зробили найбільший внесок у вивчення предмету дослідження слід відзначити М.Мескона, М.Альберта, Ф. Хедоурі, А.Румянцеву, І.Багрова, І.Кредісова, В.Саллі, О.Кириченка, Ю.Козика, І.Бойчика, М.Дідківського, М.Портера, А.Юданова, Г.Дроздову та інших.

Метою даної  роботи є розробка експортної товарної політики для ЗАТ «Оболонь», аналіз її ефективності та впровадження комплексу  заходів щодо покращення показників ефективності виходу підприємства на новий ринок.

 

 

Для досягнення даної мети були поставлені наступні завдання:

• розкрити теоретичні основи здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємства;
• охарактеризувати виробничу та зовнішньоекономічну діяльність підприємства;
• проаналізувати експортну діяльність підприємства;
• розробити експортну товарну політику підприємства, дати оцінку її ефективності;
• вказати шляхи підвищення ефективності здійснення експортної діяльності підприємством.

Об’єктом дипломної  роботи є зовнішньоекономічна діяльність підприємства.

 Предметом  дипломної роботи виступають  особливості розробки експортної  товарної політики.

При вирішенні  поставлених задач використовувалися  методи: фінансового аналізу, маркетингового та SWOT – аналізу, побудови статистичних рядів, методи аналогій та узагальнення.

Інформаційною базою написання дипломної роботи були: підручники, періодичні видання, наукові праці, дані фінансової звітності підприємства, монографії та Інтернет – ресурси.

Проведений  аналіз виробничо-господарської діяльності показав, що підприємство займається активною зовнішньоекономічною діяльністю, постійно завойовуючи нові ринки збуту  та займає важливе місце на внутрішньому ринку. Аналіз світового та внутрішнього ринку дав змогу оцінити місце підприємства серед конкурентів, а розрахунок ефективності від здійснення експортної товарної політики показав слабкі моменти в діяльності компанії.

 

1 ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Зовнішньоекономічна  діяльність суб’єктів ринкових  відносин

Зовнішньоекономічна діяльність, тобто міжнародний обмін товарами й послугами, належить до числа найбільш давніх форм міжнародних відносин. Виходячи з економічної доцільності, держава планує свою зовнішньоекономічну діяльність, яка відіграє важливу роль у розвитку економіки будь-якої країни (й України зокрема).

Зовнiшньоекономiчна діяльність (ЗЕД) – дiяльнiсть суб'єктiв господарської дiяльностi України та iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi, побудована на взаємовiдносинах мiж ними, що має мiсце як на територiї України, так i за її межами [1].

Суб'єкти господарської  діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами:

1. принципом суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;
2. принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва;
3. принципом юридичної рівності і недискримінації;
4. принципом верховенства закону;
5. принципом захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;
6. принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

• фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;
• юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;
• об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;
• структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;
• спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;
• інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать [1]:

• експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;
• надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності;
• наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності;
• міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;
• кредитні і розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;
• спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;
• підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності;
• інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.

Міжнародний обмін  товарами економічно доцільний для  країн, якщо на виробництво експортних товарів країна витрачає менше суспільної праці, ніж повинна була б витратити  на виробництво товарів замість імпортованих на суму, яка виручена від експорту [2, с.125].

Всi суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi мають рiвне право здiйснювати будь-якi її види, прямо не забороненi законами України, незалежно вiд форм власностi та iнших ознак [1]. 

Фiзичнi особи мають право здiйснювати зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть з моменту набуття ними цивiльної дiєздатностi. Фiзичнi особи, якi мають постiйне мiсце проживання на територiї України, мають право здiйснювати зовнiшньоекономiчну дiяльність, якщо вони зареєстрованi як пiдприємцi. Фiзичнi особи, якi не мають постiйного мiсця проживання на територiї України, мають право на здiйснення зовнiшньоекономiчної дiяльностi, якщо вони є суб'єктами господарської дiяльностi за законом держави, в якiй вони мають постiйне мiсце проживання або громадянами якої вони є.

Юридичнi особи мають право здiйснювати зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть вiдповiдно до їх статутних документiв з моменту набуття ними статусу юридичної особи.       Функціонування будь-якої економічної системи, у тому числі й у сфері ЗЕД характеризується сукупністю економічних показників, які поділяються на кількісні та якісні [3, с.96].

Кількісні показники  відображають  кількісні зміни  в сфері ЗЕД або загальні обсяги зовнішньоекономічних операцій. Якісні показники характеризують раціональність використання коштів.

 

Показники обсягів [3, с.98]:

• обсяги експорту (імпорту) товарів і послуг;
• зовнішньоторговельний оборот (ЗТО);
• сальдо зовнішньоторговельного обороту;
• індекс стану балансу (коефіцієнт покриття імпорту експортом) показує в скільки разів експорт перевищує імпорт.

 Показники структури:

• географічна структура відбиває розподіл зовнішньоекономічних операцій по країнах  (групам країн, регіонам);
• товарна структура  відбиває  питому вагу окремих груп товарів у загальному обсязі експорту (імпорту). Якщо в товарному експорті країні домінують готові вироби, то ЗЕД вважається ефективною і країна йде по інтенсивному шляху розвитку. Якщо в товарному експорті переважають сировина або напівфабрикати, то фактично країна йде екстенсивним шляхом розвитку, тобто живе за рахунок майбутніх поколінь, використовуючи природні надра; 
• інституціональна структура  відбиває  розподіл зовнішньоекономічних відносин по суб'єктах і методах товарного обміну.

Показники динаміки:

• темпи росту і темпи приросту (експорту, імпорту, ЗТО):
• темп росту - відношення величини показника тепер до його значення, прийнятому за базу порівняння;
• темп приросту - відношення  величини приросту показника за певний період до його вихідного значення, прийнятому за базу порівняння.

Показники результативності:

• платіжний баланс;
• експорт (імпорт, ЗТО) на душу населення;
• зовнішній борг країни;
• іноземні інвестиції;
• офіційні валютні резерви (знаходяться в розпорядженні центрального банку й використовуються для балансування платіжного балансу.

Якщо країна заробила менше валюти, ніж витратила, недостача надходжень компенсується з офіційних валютних резервів).

Показники інтеграції країни у світову систему господарства. Визначають ступінь залежності економіки  від зовнішньої торгівлі.

Сучасну систему  ЗЕД характеризують певні риси [4, с.354].

• посилення взаємозв'язку між кон'юнктурою на світових ринках товарів та послуг і внутрішніх ринках окремих держав;
• новий міжнародний поділ праці, який склався останніми роками, характеризується відносним зниженням частки сировини та матеріалів у світовій торгівлі.

Практичні заходи щодо створення  нового механізму зовнішньоекономічних зв’язків передбачають вирішення трьох  основних блоків проблем [5, с.478]:

1. формування необхідної законодавчої бази;
2. створення відповідного економічного середовища;
3. розвиток інституційних структур, що регулюють зовнішньоекономічні зв’язки.

До основних причин виходу підприємств на зовнішні ринки  можна  віднести:

• обмеженість внутрішнього ринку та неможливість швидкого поширення комерційних операцій;
• наявність активної конкуренції;
• висока мобільність споживачів;
• вплив вартісних чинників, зокрема пошук та використання дешевшої сировини, робочої сили, виробничих потужностей і т. ін.;
• вплив якісних чинників;
• прагнення уникнути негативних наслідків кризових явищ.

1.2 Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні

Державне регулювання  зовнішньоекономічної діяльності визначає зовнішньоекономічна політика держави  на тому чи іншому етапі. Як звичайно та країна, яка провадить ЗЕД, дотримується або політики вільної торгівлі або протекціоністської політики. Перша характеризується мінімальним втручанням у процеси ЗЕД, у цьому випадку торгівля розвивається на засадах дії ринкових сил, попиту і пропозиції. Вважають, що за цих умов краще гарантовані ті вигоди, які забезпечує міжнародне економічне співробітництво [6, с.210].

Державне регулювання  ЗЕД полягає у використанні засобів  державного впливу на формування і  реалізацію правовідносин у цій  сфері.

Стаття 8 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зазначає, що державне регулювання має забезпечувати захист економічних інтересів України та законних інтересів суб'єктів ЗЕД, створення рівних можливостей для учасників ЗЕД, розвивати усі види підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, заохочення конкуренції та усунення монополізму у ЗЕД [1].