Ризики на підприємстві

 

ЗМІСТ 

Вступ........................................................................................................................3

1. Поняття ризику та методи його оцінки………………………………………..4
2. Рівень ризику за допомогою комбінованого методу………………………….5

Висновок………………………………………………………………………….....8

Список  використаних джерел……………………………………………………...9 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП 

     Ризик, як історична категорія виник  на зорі цивілізації – тоді коли у

людини  з’явилось усвідомлення щодо виникнення несприятливих ситуацій.

Більшість істориків стверджують, що в XVI-XVII століттях, в епоху великих географічних відкриттів і морських подорожей, прибутки від торгівельних операцій були величезними і прямо пропорційними ступеню ризику.

     Наукові уявлення щодо ризику складалися поетапно. Це явище почали

вивчати статистики, економісти, юристи, математики.

          Теоретичні дослідження і практика переконують. Що ризик досить широке поняття. Специфічний предмет наукового дослідження, що має свій

статус. Щоб дати обгрунтоване визначення ризику спочатку необхідно зясувати, що він являє собою у фінансово-економічній сфері. Вивчаючи та враховуючи ризик необхідно мати чітке уявлення про його об’єкт, суб’єкт, джерела. Формулюючи його визначення, необхідно звернути увагу на те що ризик має діалектичну обєктивно-субєктивну структуру.

        Об’єктивність ризику у фінансово-економічній сфері грунтується на тому. що він існує через обєктивні, притаманні економіці категорії конфліктності, невизначеності, розпливчастості, відсутності вичерпної інформації на момент оцінювання та прийняття управлінських рішень.

        Суб’єктивність ризику зумовлюється тим, що в економіці діють реальні

люди  зі своїм досвідом, психологією, інтересами, смаками, схильністю чи не

схильністю  до ризику.

        Слід виділити основні постулати стосовно ризику:

• всеосяжність ризику;

• ризиком  обтяжені передбачення, прогнози;

• ризик  виникає в процесах цілепокладання, оцінювання;

• ризик  необхідно кількісно вимірювати і оцінювати;

• структура  та міра ризику діалектично змінюється в часі під впливом змін зовнішнього та внутрішнього середовища, дії низки обєктивних і субєктивних чинників.

• вимірювання  ризику грунтується на загально-методологічних положеннях теорії вимірювання, яка складає фундамент будь-яких вимірювань. 
 

1.Поняття ризику та методи його оцінки 

        Ризик - це діяльність, повязана з подоланням невизначеності в ситуації

неминучого  вибору, у процесі якого є можливість кількісно і якісно визначити імовірність досягнення передбачуваного результату, невдачі і відхилення від мети.

        Ризик можна розуміти: як стан і як дію.

Як стан – це нестабільність, невизначеність, невпевненість у майбутньому.

Ризик як дія – це поведінка субєкта  в умовах нестабільності.

        Ми можемо приймати рішення, що зменшують ризик, але повністю

виключити економічний ризик неможливо. Отже, економічна діяльність в

умовах  ринку без ризику неможлива. При  цьому стоїть основне завдання

керувати  ризиком, зведення його до мінімуму.

Важливим  етапом дослідження і вивчення ризику є розробка методик,

розробка  механізму контролю та керування  економічним ризиком. Ці

дослідження базуються на принципах системного аналізу.

        Системний аналіз – це методологія дослідження об’єктів з метою

визначення  найбільш ефективних методів керування  ними.

        Елементами ризику є: об’єкт, суб’єкт, джерело.

Об’єктом  ризику називають економічну систему, оцінити ефективність

та умови  функціонування котрої на перспективу  у вичерпній повноті та з

необхідною  точністю неможливо.

Суб’єктом ризику – особа або колектив, які заінтересовані в результатах

управління  об’єктом ризику і мають відповідну компетенцію щодо такого

управління  та прийняття відповідних рішень стосовно об’єкта ризику.

Джерела ризику – це процеси і явища, які  спричиняють невизначеність,

конфліктність.

         Що стосується основних методів оцінки економічного ризику, то існує: 
- статистичний; 
- метод доцільності затрат;

- метод експертних  оцінок; 
- аналітичний метод; 
- метод аналогів і т.д.

         Але кожен з цих методів  при застосуванні на практиці має як свої переваги так і недоліки.

         Докладніше розглянемо комбінований  метод оцінювання ризику. 
 

2. Рівень ризику за допомогою комбінованого методу 

      Комбінований  метод якісно-кількісної оцінки економічного ризику, сутність якого полягає у  ідентифікації можливих видів ризику шляхом відбору найбільш значимих, розрахунку його ступеню та області, а також величини максимальних втрат, проведенні по-факторного аналізу параметрів, які впливають на ризик, та виявленні можливих шляхів зниження його ступеню на основі експертних оцінок та математичних залежностей. Застосування даного методу дозволяє підвищити достовірність одержаних результатів та своєчасно відмовитися від реалізації надто ризикованого проекту.

        Відомо щоб досягти оптимального співвідношення між рівнем досягнутого зниження ризику і необхідними для цього додатковими витратами можливо лише при комплексному використанні різних методів обмеження ризику. В зв’язку з цим, був запропонований алгоритм управління ризиком, який ґрунтується на виборі методів мінімізації ризику в залежності від області фінансової стійкості підприємства та зони ризику (рис. 1).

        Запропонований алгоритм ґрунтується  також на постійному використанні  підприємствами в їхній повсякденній  діяльності таких внутрішніх  способів обмеження ризику як: забезпечення якості виготовленої продукції, перевірка партнерів по бізнесу, бізнес-планування, підбір персоналу підприємницької діяльності, організація захисту комерційної таємниці підприємства.

      Таким чином, використання даного алгоритму  дозволить підприємствам істотно знизити економічний ризик при реалізації проекту та в разі можливості великих втрат в результаті невдачі - своєчасно відмовитися від його прийняття. А так як, методи обмеження ризику різняться мірою впливу на зниження ризику в конкретній ситуації, а також необхідними витратами на їх реалізацію, то ця обставина була врахована при оцінці раціональності і ефективності конкретних заходів із зниження ризику. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис. 1. Блок-схема  алгоритму управління ризиком з застосуванням комплексного підходу до вибору способів його обмеження

     ВИСНОВОК 

     Отже, ризик – це можливе понесення  збитку або збитків внаслідок  заняття підприємницькою діяльністю. Підприємство ризикує багато чим. Але, в той же час наявність чинника ризику є могутнім стимулом підвищення відповідальності за прийняття рішення, що приймаються, економії коштів і ресурсів.

     При кількісній оцінці рівня ризику визначається абсолютний або відносний розмір фінансових втрат, які загрожують підприємству в разі ризикових подій, та кількісно оцінюють ймовірність їх виникнення.

     Кількісне визначення рівня ризику носить об'єктивний характер, оскільки базується на певній статистичній основі.

     При якісній оцінці рівня ризику дається  визначення лише міри (або ступеня) ймовірності виникнення ризикової події та розміру втрат від неї.

     Якісна  оцінка базується на використанні суб'єктивних критеріїв, які базуються на різноманітних  припущеннях. Визначення рівня ризику в цьому разі носить описовий характер, наприклад: великий, середній, низький рівень ризику абощо.

      Отже  комбінований метод – це поєднання якісно-кількісної оцінки економічного ризику, сутність якого полягає у ідентифікації можливих видів ризику шляхом відбору найбільш значимих, розрахунку його ступеню та області, а також величини максимальних втрат. І водночас застосування даного методу дозволяє підвищити достовірність одержаних результатів та своєчасно відмовитися від реалізації надто ризикованого проекту. 
 
 
 
 

      СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Вербицька Г.Л. Оцінка економічного ризику // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – №4. – С. 129-136.;
2. Козак Л.С., Вербицька Г.Л. Критерії прийняття рішення // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2004.– Вип. 187: Т. 2. – С. 279-287;
3. Ястремський О.І. Основи теорії економічного ризику: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – К.: "АртЕк", 1997. – 248 с.