Ричард Брэнсон

Річард Чарльз Ніколас Бренсон (народився 18 липня 1950, Суррей, Англія) - британський підприємець, засновник корпорації Virgin, яка включає в себе близько 350 різних філій: магазини з продажу музичних дисків, авіа-і залізничні компанії, радіостанцію, видавництво і гоночну команду.

Бренсон відомий широкій публіці своїми нестандартними вчинками, включаючи створення власного ток-шоу і неодноразові спроби побити світові рекорди швидкості. За оцінкою недільного додатку до лондонській газеті The Times, його статок становить більше трьох мільярдів фунтів стерлінгів.

У своїй діяльності Річард Бренсон перш за все орієнтується на власні інстинкти ти вдачу. За відсутності будь-якої бізнес-освіти, він зміг досягти успіху, завдяки ризикованим рішенням і вродженому таланту.

Бренсон є засновником і учасником багатьох гуманітарних та соціальних організацій. Він спонсорує природоохоронні організації та заклади. Вкладає гроші у боротьбу з глобальним потеплінням. Є одним з засновників організації, метою якої є вирішення глобальних конфліктів і підтримка постраждалих.

Відмінною рисою Бренсона є його ставлення до людей. Основоположною є його віра у те, що кожна людина повинна мати шанс на реалізацію своїх мрій та цілей. Він впевнений в тому, що цілеспрямованість, віра у себе,  прагнення змінити світ та вміння ризикувати дають змогу досягти своїх цілей, якими б вони не були.

У своїй праці Бренсон головну роль приділяє не грошам, які будуть отримані на разі успіху, а самому процесу, який повинен приносити задоволення та радість. Цей принцип реалізовується у ризикованих рішеннях та досить агресивній та авантюрній бізнес-політиці. Саме тому він кидає виклик більшим і небезпечним конкурентам, які вважають, що їх становище – нерухоме.  

У 1966 р. разом зі своїм  шкільним другом він створює журнал «Student». Для цього він переобладнав свою кімнату в шкільному гуртожитку під офіс. Встановити в ній телефон йому не дозволили, і він набивався рекламодавцям із вуличного автомата. За дзвінки Бренсон не платив - закривши за собою двері будки, він телефонував на телефонну станцію і повідомляв, що розмова перервали, а монету автомат проковтнув. Телефоністка з'єднувала його з потрібним номером, гаркає: "З вами буде говорити містер Бренсон!" - І всі приймали її за секретарку великого боса. Через п'ять хвилин вона повідомляла, що час минув, тому Бренсон щосили намагався переконати співрозмовника за чотири хвилини сорок п'ять секунд - так виробилася його знаменита агресивна і безкомпромісна манера вести переговори.

Журнал вдалося  розкрутити - в ньому друкувалися  Жан-Поль Сартр, Мік Джаггер, Джон Леннон і знаменитий автор шпигунських романів Джон ле Карре. Нікому з них Річард Бренсон не заплатив ні пенні.

В умінні вибивати безкоштовні  статті йому не було рівних: Бренсон звертався до знаменитостей з ввічливим листом, в якому просив їх поміркувати на важливі для людства теми. З п'ятдесяти адресатів йому відповіли десять - цього вистачило на три номери.

Через два роки журнал прогорів: Бренсон не впорався із залученням реклами та розповсюдженням видання. Але до цього часу він вже міцно стояв на ногах - одночасно з журналом Річард розкрутив ще один бізнес.

При "Студент" виник центр допомоги молоді: тут боролись за те, щоб медсестрам підвищили зарплату, влаштовували на роботу нянь, шукали учнів студентам-репетиторів і надавали моральну підтримку завагітніли незаміжнім дівчатам.

Пізніше Річард Бренсон створює свою нову фірму з поштовій розсилці дешевих пластинок і називає її "Virgin" ("Незайманий"). Сіль назви полягала в тому, що в шоу-бізнесі він і його друзі були невинні і недосвідчені, як діти.

Бренсон по-справжньому досяг успіху: його платівки йшли нарозхват, а коли вибухнула страйк поштових службовців, він відкрив разом з Джоном магазин на одній з центральних вулиць Лондона - і нічого не заплатив за оренду. Їх пустив до себе власник шикарного взуттєвого салону: Бренсон зумів так його загіпнотизувати, що він повірив - відвідувачі милого маленького музичного магазинчика будуть привертати увагу до його товару. У перший же день до прилавку Бренсона вишикувалася черга в сто метрів завдовжки, ввечері він вийшов з-за нього з валізою грошей.

Тепер Річард Бренсон йшов тільки вгору, і шлях його був яскравий. Він зайнявся кіно: заснував мережу "Незаймані кінотеатрів", фінансував екранізацію оруелівський антиутопії "1984? і сам знявся в головній ролі. Потім пірнув у туристичний бізнес: група "Незаймані готелів" об'єднала безліч готелів в Англії і Іспанії, а також на належать Великобританії незайманих островах; "Незаймані вихідні" щорічно організовують відпочинок чверті мільйона чоловік. "Незаймані гри" займаються комп'ютерними іграшками. "Незаймані Атлантичні авіалінії" зуміли потіснити "Брітіш Ейрвейз" (Бренсон бив їх рівнем сервісу - в його "незайманих" "боїнгах" є навіть масажні кабінети). Радіостанція "Незайманий", орієнтована на освічену молодь, була визнана кращою в Англії, а за прибутковістю посіла третє місце. "Дівоча кола" стала одним з наймодніших англійських прохолодних напоїв. "Дівоча горілка", яку Бренсон випустив разом зі старовинною фірмою "Вільям Грант", що спеціалізується на елітних сортах віскі, зайняла більше десяти відсотків англійського ринку. 

Ключовою особливістю  Бренсона у регулюванні роботи компанії є його манера роботи з підлеглими. Він надає своїм підлеглим і партнерам свободу і змогу проявити креативність. Заохочує неформальні і теплі відносини в середині колективу. Контролювати таку компанію, звісно, набагато складніше, але цікавіше и часто результативніше. Персонал Virgin – не пішаки у в гігантській управлінській грі, і не звичайні наймані працівники. Це справжні автономні підприємці. Менеджери в окремих компаніях насолоджуються можливістю вести власні шоу. Для них це серйозна мотивація. На відміну від співробітників багатьох інших компаній, вони не витрачають багато часу на будь-які збори і непотрібні звіти, щоб забезпечити роботою корпоративні штаб-квартири.

Бренсон приділяє увагу новим підприємствам і здійснює підтримку всіх фірм, що входять в компанію, об'єднує їх і сприяє їх просуванню на ринку. Але існує й щось більше в моделі керівництва Бренсона. Він створює такі умови, при яких співробітники хочуть ретельно працювати.

Харктерні риси стилю управління Бренсона - здатність виявити відповідні можливості для зростання і розвитку; здатність швидко діяти; готовність забезпечувати постійний управлінський контроль над відносно невеликими операційними командами; здатність створювати спільні підприємства і ефективно управляти ними. 

Популярності Бренсона в нашій країні та в усьому світі сприяє його екстравагантна поведінка, величезна харизма, безперервна життєрадісність та  характерні методи керування компанією. Також його цінують за благодійність та яскравий стиль життя.  Річард Бренсон – доволі унікальна людина, яка спромоглася побудувати величезну корпорацію, майже не маючи ніяких бізнес-пізнань і покладаючись не стільки на статистичні дані, скільки на власну інтуїцію та вдачу.