Процеси злиття та поглинання в Українському бізнесі

1. Внутрішні – прагнення до корпоративної синергії і скорочення витрат:

- придбання нових навичок (високих технологій, добре налагоджених організаційних процесів, висококваліфікованого персоналу з навичками, які мають критичне для конкретної організації значення, у тому числі й з управлінськими навичками тощо);

- доступ до нових продуктів, патентів, ринків, каналів дистрибуції тощо, що дозволяє більш ефективно використовувати наявні в компанії ресурси і навички або більш успішно досягати поставлених цілей;

- фінансові причини. Наприклад, податкова  економія,  коли придбання компанії зі збитками може зменшити прибуток до оподатковування.

2. Зовнішні – зміни зовнішнього середовища, які знижують ефективність поточної діяльності компанії і змушують її шукати нові шляхи розвитку:

-  зміни  в  грошовій  політиці,  загальних  темпах  економічної  активності, політичні причини, державне регулювання, глобалізація тощо;

- поточні зміни в конкретній галузі (наприклад, виникнення надлишко-вих потужностей у галузі в цілому (автомобілебудування), ріст витрат на роз-робку (фармацевтика), різні технологічні зміни тощо).

3. Мотиви керівництва, які відображають бажання компанії укладати подібні угоди:

- використання наявних особистих управлінських навичок для розвитку іншого бізнесу;

-  забезпечення  безпеки  власного  робочого  місця –  диверсифікованість галузевих ризиків і зниження можливості поглинання іншою компанією;

-  «побудова  імперії» –  збільшення розмірів компанії  заради  збільшення власної влади і визнання;

- фінансові вигоди – винагороди вищого менеджменту , пов'язані з оборотом компанії, курсом акцій тощо.

Окрім загальних, традиційних мотивів реорганізації бізнесу , наявні і специфічні  мотиви,  які  характеризуються  національними  особливостями.  Так, злиття для українських компаній є одним із способів протистояння експансії на український ринок більш досвідчених і могутніх західних компаній. Злиття  можуть  підвищити  ефективність  компаній,  які  об'єдналися,  але вони ж можуть і погіршити результати поточної виробничої діяльності, посилити  тягар бюрократії. Дуже  складно  заздалегідь оцінити  зміни,  спричинені злиттям або поглинанням. За результатами досліджень, проведених міжнародними організаціями:

- 61% злиттів не окупає вкладених у них засобів ("Mergers & Acquіsіtіons Journal", 2001 р.);

- 57% компаній, які об'єдналися, відстають у своєму розвитку від  інших суб'єктів даного ринку і знову розділяються на самостійні корпоративні одиниці ("PrіceWaterhouse", дослідження 300 злиттів за 1998–2003 рр.) [29];

- менш  20%  компаній,  які  об'єдналися,  досягають  бажаних фінансових або стратегічних цілей ("Marks&Mіrvіs", дослідження 50 інтеграційних процесів, 1982–1999 рр.);

- 53% найбільших злиттів і поглинань призводять до зниження акціонерної вартості компанії, 30% – практично на неї не впливають і тільки 17% – її створюють ("Zweіg", 1998 р.);

- як правило, поглинання не створюють додаткову вартість для власників поглинаючої  фірми  ("Haspeslagh,  Jemіson",  огляд  досліджень  фінансових результатів злиттів і поглинань за 1962–1997 рр.);

- незв'язані (диверсифікаційні) злиття і поглинання є більш результативними порівняно зі зв'язаними (родинними), хоча останні часто мають більший потенціал для створення додаткової вартості для власників ("Haspeslagh, Jemіson").

Експерти зазвичай вказують на три причини невдачі злиття і поглинання: невірна оцінка поглинаючою компанією привабливості ринку або конкурентної позиції компанії, яка поглинається; недооцінка розміру інвестицій, необхідних для здійснення угоди зі злиття або поглинання компанії; помилки, допущені в процесі реалізації угоди зі злиття [9].

До основних передумов успіху угод про злиття чи поглинання компаній належать: обґрунтованість вибору об'єкта злиття чи поглинання;  ідентифікація можливостей  досягнення  синергетичного  ефекту  від  об'єднання;  визначення чинників створення майбутньої вартості інтегрованої компанії; формулювання основних принципів інтеграції. Аналітичні дослідження процесів злиття свідчать, що вигідніше продавати компанію, ніж здобувати чужу . У більшості випадків акціонери компаній, які були продавцями в угодах зі злиття або поглинання, одержали досить  істотні вигоди, тоді як акціонери поглинаючої компанії – набагато менші. Це можна пояснити двома причинами:

1) компанії, які поглинають, як правило, завжди більші, ніж ті, що поглинаються. У цьому випадку при рівномірному розподілі чистих вигод від злиття або поглинання між двома компаніями акціонери кожної компанії одержать однакові прибутки в абсолютному вирахуванні, але у відносному або відсотковому вираженні прибутку акціонерів компанії, яка поглинається, виявляться набагато вище;

2)  істотно  сприяє цьому процесу  конкуренція між покупцями. Кожний наступний претендент на покупку компанії прагне перевершити умови, висунуті попередньою. При цьому все більша частина виграшу від майбутньої угоди злиття переходить до акціонерів компанії, яка поглинається. У той же час менеджери компанії, яку збираються поглинути, можуть здійснити низку заходів, домагаючись, щоб продаж  їхньої компанії, якщо й настав, відбувся  за найвищою з можливих у даних умовах ціною [19].

У результаті злиття може створюватися додаткова вартість і угода буде успішної, якщо:

- вірно обраний об'єкт угоди і правильно визначені її умови;

- процес інтеграції відповідає задачам і потребам конкретної ситуації;

- кожен етап інтеграції ретельно спланований і здійснений.

Висновки. Проблеми  злиття  і  поглинання  компаній  є  на  сьогодні  найбільш дискусійними та перспективними порівняно з  іншими темами економічних досліджень. Вони спричиняють найгостріші дискусії з приводу доцільності та ефективності подібної реструктуризації компаній: деякі розглядають злиття як важливе джерело підвищення результативності діяльності компаній; інші  вважають  їх  тільки  відображенням  владних  інстинктів менеджерів,  чиє прагнення знижує, а не підвищує ефективність компанії. Але які б не існували думки з цього питання, злиття і поглинання компаній – це об'єктивна реальність, яку необхідно досліджувати, аналізувати і робити відповідні висновки, що дозволяють не повторювати уже зроблені помилки. Наприкінці  2007  р.  українські  аналітики прогнозували  активізацію  вітчизняного ринку щодо злиття та поглинання в 2008 році. Однак, разом із настанням світової фінансової кризи більше угод зі злиття та поглинання в Україні не стало. На початку 2008 р. портфельні і стратегічні інвестори почали переоцінювати ризикованість своїх вкладень, і, як результат, у цьому році не спостерігається збільшення кількості угод щодо злиття та поглинання. У зв'язку зі значними обсягами капіталів, задіяними в даній сфері, зростає і макроекономічна значимість ринку злиттів і поглинань. Злиття і поглинання стають інструментом, який забезпечує досить швидке вирішення задач і проблем, що стоять перед українськими компаніями: збільшення розміру компаній, вихід на нові ринки, диверсифікованість, підвищення  стійкості бізнесу , поліпшення  структури  капіталу  тощо.  Залишаються  актуальними  конкретні методики управління процесами злиттів і поглинань. Разом з тим, у даний момент спостерігається дефіцит наукових праць, монографій, досліджень у сфері злиттів і поглинань з урахуванням специфіки України, які мали б прикладний характер.

Щодо  інституційно-економічних умов України й  інших країн з перехідною  економікою  проблеми  ефективного  функціонування  та  регулювання сфери злиттів і поглинань є особливо актуальними, зважаючи на завершення приватизаційних  процесів,  інтенсифікацію  процесів  перерозподілу  у  сфері прав власності, становлення тих або інших моделей фондового ринку , розвитку корпоративних інтеграційних процесів, актуалізації потреб антимонопольного регулювання економіки.

Сфера  злиттів  і поглинань,  її ефективне динамічне функціонування – є макроекономічним  індикатором ефективного функціонування економіки  і  її інститутів[14]. З погляду державного (макроекономічного й  інституціонального) регулювання, дана сфера потребує комплексного регулювання, яке повинне  спиратися  на  інструментарій  цілого  ряду функціональних  напрямків економічної політики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.                  Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 №2343ХІІ // zakon1.rada.gov .ua.

2.                  Про господарські товариства: Закон України від 19.09.1991 №1576-ХІІ // zakon1.rada.gov .ua.

3.                  Про  захист економічної конкуренції: Закон України вiд 11.01.2001 №2210-III  // zakon1.rada.gov .ua.

4.                  Банківський менеджмент: Підручник / За ред. О.А. Кириченка, В.І. Міщенка. – К.: Знання, 2005. – 831 с.

5.                  Владимирова И.Г. Слияния и поглощения компаний // Менеджмент в России и за рубежом.– 1999.– №1. – С. 57–62.

6.                  Владимирова И.Г. Слияния и поглощения компаний: характеристика современной волны // Менеджмент в России и за рубежом.– 2002.– №1. – С. 34–43.

7.                  Галпин  Т.Дж. Полное  руководство  по  слияниям  и  поглощениям  компаний. – М.:  Вильямс, 2005. – 879 с.

8.                  Гохан П.А. Слияния, поглощения и реструктуризация компаний. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. – 487 с.

9.                  Економіка України: стратегія  і політика довгострокового розвитку / За ред. акад. НАН України В.М. Г еєця. – К.: Ін-т економ. прогнозування; Фенікс, 2003. – 1008 с.

10.             Економічна  енциклопедія: У 3-х  т.  / С.В. Мочерний  (відп. ред.)  та  ін. – К.: Академія,2000. – Т. 1. – 864 с.

11.             Економічна  енциклопедія: У 3-х  т.  / С.В. Мочерний  (відп. ред.)  та  ін. – К.: Академія,2001. – Т. 2. – 848 с.

12.             Економічна  енциклопедія: У 3-х  т.  / С.В. Мочерний  (відп. ред.)  та  ін. – К.: Академія,2002. – Т. 3. – 952 с.

13.             Кристофферсон С., Макниш Р., Сиас Д. Проклятие победителя: ошибки слияний // The McKinsey Quarterly .– 2004.– №2. – Рр. 43–46.

14.             Ляпина С. Слияния и поглощения – признак развитой рыночной экономики // Рынок ценных бумаг .– 1998.– №8. – С. 17–20.

15.             Пасхавер О. Перспективи приватного підприємництва в Україні: приватизація і зростання нового капіталу // Економіка України.– 2000.– №4. – С. 31–39.

16.             Савицкий К., Покровский В. Мир слияний и поглощений // Рынок ценных бумаг .– 2000.–№19. – С. 54–56.

17.             Сизов А.В. Анализ эффективности слияний и поглощений // Закон и право.– 2007.– №1.– С. 93–95.

18.             Слияния и поглощения / Аналитическое ежемесячное издание // www.ma-journal.ru.

19.             Слияния и поглощения в России / AG ReDeal // www.merger.ru.

20.             Слияния, поглощения, защита собственности / ИА Advisers // www.advisers.ru.

21.             Сычев В., Кокшаров А. Время сливаться // Эксперт.– 2004.– №2. – С. 23–25.