Пробеми розвитку післядипломної економічної освіти

                 Пробеми розвитку післядипломної економічної освіти

        УДК                                                                           Мостовенко Н. О. 

                                                                                           Група ЕП 4-7

       Суспільством усвідомлено необхідність та важливість побудови системи безперервної освіти, визначені її зміст, мета та завдання. Виходячи з цього, можна зробити висновок про актуальність вивчення проблем післядипломної освіти, його важливість.

 В Україні реалізуються державні програми розвитку освіти, прийнята низка законів, що регулюють освітню діяльність; знаходиться на етапі розгляду проект реформування освіти за підтримкою Світового банку. З метою адаптації системи вищої освіти України до вимог Європейської кредитної трансферної системи та забезпечення мобільності та конкурентоспроможності фахівців з вищою освітою Міністерством освіти і науки впроваджується   кредитно-модульна система організації навчального процесу.

     Існують деякі проблеми практичної реалізації таких інноваційних установок розвитку післядипломної освіти, як, „безперервність впродовж життя”,  „освіта дорослих як чинник політичної стабільності держави” та т. і.  Ці аспекти є дуже важливими для розвитку післядипломної освіти та в кінцевому рахунку для аналізу успішності її діяльності. Але головним критерієм оцінки функціонування системи післядипломної освіти є затребуваність випускників ринком праці та їх висока конкурентоспроможність при оцінюванні рівня кваліфікації роботодавцями.

      За  оцінками спеціалістів з кадрових агентств та керівників підприємств різноманітних  галузей бізнесу на ринку праці України останнім часом склалася проблема недостачі кваліфікованих кадрів (технічних, економічних, управлінських). Ця ситуація потребує пояснень щодо спеціалістів з економіки та менеджменту. Проаналізуємо рівень післядипломної бізнес-освіти з точки зору задовільнення дефіциту кваліфікованих економістів та менеджерів та з’ясуємо, що є причиною такого дефіциту.

     Якщо  десять років тому існуючі економічні навчальні заклади не в змозі були задовольнити попит на підготовку та перепідготовку кадрів за декількома економічними спеціальностями, то зараз ситуація змінилася. В столиці, обласних центрах функціонують навчальні заклади (державні та недержавні), що спрямовано готують та спеціалістів з менеджменту та економіці більш ніж за 20 спеціальностями.  Також практично всі технічні навчальні заклади готують та перепідготовляють спеціалістів з економіки та менеджменту. Біля 20 відсотків випускників денного навчання мають бізнес-освіту або як основну, або як другу спеціальність, а якщо врахувати післядипломну освіту, то пропозиція спеціалістів з менеджменту та економіки, здавалось б повинна задовольнити будь-якого роботодавця.

     Якщо  проаналізувати вимоги до кандидатів на посади бізнес-управлінцєв з боку великих компаній, то важливі три  складових. По-перше - природні задатки до бізнесу, тобто вроджені здібності. По-друге - наявність теоретичних знань, що надає бізнес-освіта. По-третє - практичні знання та уміння вирішувати конкретні проблеми.

     Не існує офіційних методик щодо визначення наявності у слухачів природних задатків до бізнесу, але є багато літератури  вітчизняних та зарубіжних авторів. Тому важливо використовувати активні форми навчання: тренінг, імітацію нестандартних ситуацій, мозкові „штурми”. Використання таких форм навчання є перспективним . Також у післядипломному навчанні необхідно максимально відмовиться від таких форм, як лекції-монологи та активізувати роль учня при засвоєнні та відтворенні знань, рішень. [1]

      При організації навчального процесу краще використовувати засади кредитно-модульної системи, що ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) [2]. Також слід врахувати особливості бізнес-освіти. Чим відрізняється бізнес-освіта від традиційної:

1) традиційна освіта базується на дослідженні причинно-наслідкових зв’язків, на розвитку здібностей виявляти причини та передбачати наслідки. У бізнес-освіті за головне приймається творчість, розвиваються здібності уявлення, здібності створення результату.

      2) Для традиційної освіти вирішальну роль відіграють лекції, семінари, а для бізнес-освіти характерна не тільки більша різноманітність методів навчання, а також те, що ці методи самі собою уособлюють навчальний процес, а не лише є засобом передачі знань [3]. Бізнес-освіта спрямована на те, щоб навчати студентів на підставі отриманих знань виявляти та компенсувати проблеми, які завжди ситуаційні та конкретні..

  Загалом можна сказати, що післядипломна освіта позитивно впливає на ефективність роботи підприємства, тому що вона, як правило, більше відповідає потребам сучасної економіки, ніж традиційна освіта. Крім цього, завдяки  їй підвищується кваліфікація працівників і, як наслідок, зростає продуктивність праці.

Литература

1. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. – М.: Народное образование, 1998. – 589 с.

2. Освітні технології. Навчально-методичний посібник / За заг. ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 348 с.

3. Кларин МБ. Инновации в мировой педагогике. – М., 1998. –180с.