Основні організаційні форми і види підприємництва

Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Декабря 2011 в 03:48, реферат

Описание работы

Вся різноманітність підприємницької діяльності може бути класифіковано за різними ознаками: виду діяльності, формам власності, кількості власників, організаційно-правовим і організаційно-економічним формам, міру використання найманої праці і ін.

Содержание

1. Класифікація основних форм підприємництва і їх характеристика
Малий бізнес
Партнерство
Корпоративне підприємництво
2. Класифікація підприємництва по призначенню.

Работа содержит 1 файл

Tema_2.doc

— 47.50 Кб (Скачать)

Тема 2: Основні організаційні  форми і види підприємництва 

План

      1.    Класифікація основних форм підприємництва і їх                                                                                характеристика

    1. Малий бізнес
    2. Партнерство
    3. Корпоративне підприємництво

      2.   Класифікація підприємництва по призначенню. 

   1.

    Вся різноманітність підприємницької діяльності може бути класифіковано за різними ознаками: виду діяльності, формам власності, кількості власників, організаційно-правовим і організаційно-економічним формам, міру використання найманої праці і ін.

   Основними формами підприємництва є:

                                - малий бізнес

                                - партнерство

                                - корпоративне підприємництво

   Малий бізнес  - мілкі, часні, сімейні, фермерські господарства, орендовані підприємства з обмеженою кількістю зайнятих і невеликим об’ємом робіт.

   Партнерство – колективні підприємства від 2-х і більше власників, основані на різних формах власності і функціонуючи як різноманітні товариства з обмеженою чи повною відповідальністю.

   Корпоративне  підприємство – великі об’єднання, фнкціонуючі в основному як ікціонерні товариства відкритого і закритого типу.

   1.1

   Малий бізнес – поняття більш ширше ніж «мале підприємство». Він включає в себе індивідуальну трудову діяльність підприємств, приватні, сімейні підприємства, фермерські господарства, які можуть функціонувати на правах малого підприємства. До них відносяться безпосередньо малі підприємства, незалежно від форми власності, якщо кількість зайнятих в них робітників не перевищує: в торговлі – 12 чоловік; в галузях невиробничої сфери – 25 чоловік; в промисловості і будівництві – 200 чоловік.

   Малий бізнес в країнах з розвиненою ринковою економікою є ведучим сектором економіки (50-60%).

   В Україні зареєстровано малі підприємства які по галузях розподіляються на:

- в торгівлі і громадському харчуванні – 1/3

- в будівництві  – 10%

- на транспорті  – 4%

- в сільскому  господарстві – 5%

- в промисловості  -15%

- в обслуговуванні  – 20%

   Суб’єктами  малого бізнесу виступають як окремі громадяни, так і малі підприємства, які можуть бути створені двома шляхами:

- створені вперше  на новому місці;

- виділення будь-якого  пілрозділу з складу діючого  виробництва.

   Перспективність підприємств малого бузнесу обумовлена слідуючими факторами:

  1. Формування цілісного дрібно товарного укладу, об’єднуючи різні види власності.
  2. Різким підвищенням ефективності НТП.
  3. Високою швидкістю обороту авансованого капіталу.
  4. Більш високим завантаженням і продуктивністю обладнання і виробленням

      робітників.

  1. Низькими питомими затратами на транспортування та управління.
  2. Можливість прийняття більш гнучких і оперативних рішень.
  3. Швидка адаптація до місцевих умов ринку.

   Особливістю індивідуального підприємства є  те, що підприємець діє на свій страх та ризик, під повну власну і майнову відповідальність.

   1.2

   Партнерство – це підприємство, фірма, організована кількома особами, колективно (разом) володіючими і керуючими нею. Партнерство існує як в малому, так і в великому бізнесі. Воно являє собою колективне підприємство, партнери (суб’єкти) якого несуть повну солідарну відповідальність за свою господарську діяльність або власну долю, вкладену в капітал фірми. Колективне підприємство виступає у вигляді різних підприємств, товариств, фірм, об’єднань.

   Для малого бізнесу партнерство характерно як об’єднання декількох приватних осіб з невеликим капіталом для створення спільної справи, або як об’єднання осіб, які знаходяться в родинних відносинах.

   Для великог бізнесу характерно, головним чином, колективне підприємство. Одинична приватна власність майже не зустрічається.

   В розвинутих країнах великий бізнес представлений  різнимим товариствами на паях. В Україні  створені в основному колективні підприємства, на базі їх викупу трудовими  колективами. В Україні до 2000 року функціонувало більш 85000 колективних підприємств, із яких 29% відносяться до малого бізнесу, ¾ - до великого.

   Партнерство виступає в різних формах, які закріплені в законі України «Про господарські товариства». Це – товариства з обмеженою, додатковою і повною відповідальністю.

   Товариства  з обмеженою відповідальністю (ТОВ) засновані одним або декількома особами. Його статутний капітал  розподілений на частки визначених установчими  документами розмірів.

   Учасники  ТОВ не відповідають по його обов’язкам і несуть ризик збитків, зв’язаних з діяльністю товариства, в межах вартості внесених ними вкладів в статутний фонд.

   Товариство  з додатковою відповідальністю несе солідарну відповідальність по його обов’язкам не тільки своїми вкладами, але й майном в кратному розмірі до вартості вкладів в статутний фонд.

   Товариство  з повною відповідальністю створюється на основі пайової відповідальності його засновників, несучих солідарну відповідальність по обов’язкам товариства всім своїм особистим майном.

   Товариства  з додатковою і поаною відповідальністю не одержали розповсюдження на Заході і в Україні.

   1.3

   Корпоративне  підприємництво пов’язане зі створенням акціонерних товариств (АТ), суть яких закріплена в законі України «Про господарські товариства». Ця форма середнього і великого бізнесу, одержала розповсюдження в Європі і Америці.

   В Україні  більшість акціонерних товариств  створено шляхом приватизації державних  і муніцепальних підприємств. Статутний  капітал акціонерних товариств розділений на відповідну (число) кількість акцій. Учасники акціонерного товариства (акціонери) не відповідають по його обов’язкам і несуть ризик збитків, зв’язаних з діяльністю товариства, в межах вартості акцій, які їм належать.

   АТ  можуть бути відкритими (ВАТ) і закритими (ЗАТ).

   Учасники  ВАТ можуть вільно розпоряджатися акціями, які їм належать без згоди інших  акціонерів. Такі ВАТ можуть проводити  відкриту підписку на випускаємі акції  і їх вільну продаж. При цьому  воно повинно кожен рік опубліковувати для всезагальної відомості річного звіту: бухгалтерський баланс, рахунок прибутків і збитків.

   В ЗАТ  акції розподіляються тільки серед  власників або іншого, раніше визначеного, кола осіб. Воно не вправі проводити  відкриту підписку на випускаючі акції. Акціонери ЗАТ мають переважне право придбання акцій, продаваємих іншими акціонерами цього товариства. Основним документом АТ служить статут. У ньому крім загальних понять приводяться наступні дані:

- умови про  категорії випускаємих товариством  акцій;

- номінальна вартість і кількість акцій;

- розмір статутного  капіталу;

- права акціонерів;

- склад і компетенція  органів управління АТ і порядок  прийняття ними рішень.

   До  основних організаційно-економічних форм підприємства відносять:

- концерни;

- асоціації;

- консорціуми;

- корпорації;

- карбелі;

- синдикати;

- фінансово-промислові  групи.

   2.

   По  призначенню виділяють слідуючі види підприємницької діяльності:

- продуктивне  підприємництво;

- комерційне підприємництво;

- фінансове підприємництво;

- консультативне підприємництво (консалтінг).

    Кожен  вид ділиться на кілька підвидів, представлених у вигляді схеми.

   Продуктивне підприємництво є ведучим видом. Тут здійснюється виробництво продукції, товарів, робіт, створюються духовні цінності. Ця сфера діяльності при переході до ринкової економіки потерпіла найбільші негативні зміни: розпалися господарські зв’язки, порушилось МТО, різко впав збут продукції, погіршилось фінансове положення підприємств.

   Найбільший  розвток в перші роки переходу до ринку в Україні одержало комерційне підприємництво. Воно характеризується операціями та угодами по купівлі-продажу товарів і послуг. Тут швидше можливо одержати віддачу. Ця сфера стала швидко розвиватись, головним чином, як приватне, індивідуальне підприємництво. Якщо виробнича діяльність забезпечується, як правило, 10-12% рентабельності виробництва, то комерційна – 20-30% і вище. Поле діяльності – товарні біржи, торгові організації.

   Основним  видомпідприємницької діяльності є  фінансове (фінансово-кредитне) підприємництво. Сфера його діяльності – обігу, обмін вартостей. Фінансова діяльність  проникає у виробничу, і в комерційну, але вона може бути і самостійною (банківське, страхове діло і ін.). Фінансова угода передбачає норму рентабельності 5-10%. Основне поле діяльності: комерційні банки і фондові біржи.

   Консультативне  підприємництво (консалтінг) заключається в уявленні усних одгоразових порад, або консалтінгових проектів. За  визначенням Європейської федерації асоціацій консультантів по економіці і управлінні: «Менеджмент-консалтінг заключається в наданні незалежних порад і допомоги в питаннях управління, враховуючи визначення і оцінку проблем або можливостей, рекомендацію відповідних мір і допомоги в їх реалізації».

   Сфера діяльності: фінансово-господарський аналіз, розробка програм оздоровлення, маркетинг, розробка інвестиційної і фінансової політики.

Информация о работе Основні організаційні форми і види підприємництва