Організація виробництва та виробничих процесів в умовах ПАТ «КЗРК»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад

«Криворізький національний університет»

 

Кафедра економіки, організації та управління підприємствами

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни «Організація виробництва»

 

ст. гр. ЕП-09-1 економічного факультету

 

______________________________________________________________

(прізвище, ім’я та по  батькові)

 

на тему: « Організація виробництва та виробничих процесів в умовах

ПАТ «КЗРК»

 

 

 

 

 

 

 

Робота переглянута  

та допущена до захисту 

Науковий керівник  

_________________________

(ПІБ)   

_________________________

(підпис, дата)  

 

 

 

 

 

 

 

Кривий Ріг

2012р.

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП……………………………………………………………………………

 

1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА НА ПІДПРИЄМСТВАХ

1.1. Економічна сутність та аналіз теорії і практичного досвіду з організації виробництва……………………………………………………………………….

1.2. Об’єкт, предмет, мета та задачі дослідження………………………………..

 

2. АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ПАТ «КЗРК» ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА

2.1. Техніко-економічна характеристика підприємства……………………….

2.2. Основні поняття, характеристика виробничої структури ПАТ «КЗРК» та його основних технологічних процесів…………………………………………

2.3. Основні принципи організації виробничого процесу у часі……………..

 

3. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ЦЕХІВ ОБСЛУГОВУЮЧОГО ТА ПОТОКОВОГО ВИРОБНИЦТВА

3.1. Розрахунок параметрів з організації роботи технологічного автотранспорту в шахтах………………………………………………………….

3.2. Розрахунок параметрів з організації ремонту гірничотранспортного устаткування………………………………………………………………………..

3.3. Розрахунок параметрів з організації потокового виробництва допоміжного цеху з виготовлення запасних частин……………………………

 

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….

 

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Гірничо-металургійний комплекс України є повною технологічною  системою, що складається з підприємств  з видобутку і переробки залізорудної сировини, виробництва коксу і  феросплавів, виплавки чавуна і сталі, а також з підприємств з  виробництва прокату.

Сировинну базу української  металургії складають значні природні запаси залізної і марганцевої руди, коксівного вугілля, флюсів, вогнетривких глин і інших мінеральних матеріалів. Природні запаси дозволяють за рахунок власних ресурсів забезпечувати потреби національного сектору чорної металургії у всіх видах стратегічної сировини, в першу чергу, в залізорудних матеріалах (аглоруда, концентрат, агломерат, окатиші).

Протягом останнього десятиліття  гірничо-металургійний комплекс України, забезпечує виробництво близько 27% ВВП країни й понад 40% валютних надходжень від експорту.

Основний видобуток залізної руди зосереджений у Криворізькому  залізорудному басейні. Глибина  кар'єрів, що забезпечують основний обсяг  видобутку, досягла свого максимуму  й подальша розробка руди буде вестися  комбінованим способом зі все більшою  перевагою підземного видобутку.

Зараз високоякісна залізна  руда в Кривому Розі видобувається підземним способом на глибинах, що перевищують 1200-1500м.

Сучасний етап розвитку української залізорудної промисловості характеризується активним впровадженням ринкових принципів ведення господарства, додає проблемі підвищення ефективності виробництва першочергове значення. Значне місце займають питання пов’язані з вдосконаленням його організації.

Ця проблематика актуальна  протягом усього періоду функціонування галузі, має на сьогодні безпрецедентні негативні риси: значний , перевищуючий 60%, знос основних виробничих фондів, спад виробництва найважливіших видів залізорудної продукції, серйозний хронічний дефіцит інвестиційних ресурсів, відставання в підготовці нових горизонтів при підземній добичі руди.

Складні питання організації  виробництва характерні сьогодні і  для шахт Криворізького басейну. В останні два десятиліття  на них зростає тенденція недовикористання виробничих потужностей: якщо в 1990р. –  вони були завантажені на 84,9%, то в 1995р. лише на 47%. В 2000-х роках цей показник збільшився до 64%, але не за рахунок  зростання добутку руди, а шляхом величезного скорочення виробничих потужностей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА НА ПІДПРИЄМСТВАХ

 

1.1. Економічна сутність та аналіз теорії і практичного досвіду з організації виробництва

Підвищення інтересу до розроблення  елементів наукової організації  виробництва підтверджується публікаціями. На початку ХVІІІ ст. французький  автор Л. Шевальє в книжці «Техніка організації виробництва підприємств» наводив дані про доповідь Аммонтонє (1700) «Про експерименти щодо дійсної  швидкості людей і коней під  час різноманітних робіт», про  працю Вобана (1688) «Про проведення хронометражу для встановлення відрядної оплати праці», про дослідження Перрона (1738) з питань поділу праці в процесі  виготовлення шпильок.[1]

Уперше застосував формалізовані  регламенти до організації праці  та управління виробництвом Р. Аркрайт (1732—1793) — англійський текстильний  фабрикант, винахідник ткацького верстата. Він об’єднав під дахом своєї  фабрики всі процеси текстильного виробництва і ввів ієрархічний  принцип його організації. На основі планування розташування устаткування, поділу праці, координації робіт  машин і персоналу, підтримання  дисципліни йому вдалося забезпечити  безперервність технологічного процесу і тим самим успішно конкурувати на ринку.

Перехід на ринкові відносини  суттєво змінює погляд на організацію  виробництва, яка створює умови  для найефективнішого використання техніки, предметів праці та людей  у процесі виробництва і тим  самим сприяє підвищенню його результативності.

 Під організацією виробництва  розуміється координація й оптимізація  в часі та просторі всіх  матеріальних, трудових елементів  виробництва з метою випуску  в певні строки необхідної  споживачам продукції з найменшими  витратами за умови належної якості й отримання достатнього прибутку від її реалізації для подальшої продуктивної діяльності.

Організація виробництва  — це комплекс заходів, спрямованих  на раціональне поєднання процесів праці з речовинними елементами виробництва в просторі й часі з метою підвищення ефективності виробництва, тобто досягнення поставлених  завдань у найкоротший строк  за найкращого використання виробничих ресурсів.

Організація виробництва  охоплює проектування, здійснення на практиці, удосконалення виробничого  процесу, тобто це діяльність, пов'язана  з розробкою, використанням і  удосконаленням виробничих систем, на основі яких виробляються основна продукція  або послуги підприємства. [3]

Як уже зазначалося, організація  виробництва охоплює всі складові виробничої системи та аспекти її виробничо-господарської діяльності та включає:

— організацію праці робітників підприємства як процес установлення й удосконалення способів виконання  й умов протікання процесів праці;

— організацію виробничих процесів у часі та просторі як процес функціонального, просторового і тимчасового  поєднання і зв'язку речовинних та особистісних чинників виробництва;

— організацію потокових  методів виробництва як процес предметного  сполучення робочих місць на ділянці, що поєднує різні групи устаткування для закінченого циклу обробки  деталей або збирання виробів;

— організацію автоматичного  і гнучкого автоматизованого виробництва  як процес комплексної механізації  й автоматизації не тільки технологічних  операцій, а і допоміжних прийомів праці (настановних, контрольних, обслуговуючих, транспортних, командних, тобто управляючих);

— організацію допоміжних цехів і обслуговуючих господарств  підприємства як процес комплексного обслуговування основних цехів підприємства за всіма функціями, що виходять за межі їх основної спеціалізації;

— організацію технічного контролю якості продукції як процес установлення якості продукції, що випускається на підприємстві, забезпечення конкурентоспроможності виробів і економії суспільної праці;

— організацію технічного нормування праці як процес установлення ступеня витрат праці на виготовлення одиниці продукції або виконання  заданого обсягу роботи за визначений період часу;

— організацію і планування створення й освоєння нової техніки  і нової технології як процес створення  нової і поліпшення діючої техніки  та технології з обліком технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів;

— організацію управління як процес створення й удосконалювання  систем управління і способів їх функціонування.

Раціональна організація  виробництва полягає в тому, щоб  інтегрувати всю сукупність різнорідних  компонентів, що реалізують процес виробництва, у цілісну і високоефективну  виробничу систему, всі елементи якої ретельно "підігнані" один під  одного за всіма аспектами їх функціонування.

Основні завдання, що розв'язуються організацією виробництва, такі:

• скорочення часу запуску нової продукції у виробництво;
• створення гнучких виробничих систем, що дають змогу в масовому обсязі виробляти і пропонувати послуги за індивідуальними замовленнями споживачів;
• управління глобальними виробничими мережами;
• розробка нових технологічних процесів і впровадження їх в наявні виробничі системи;
• швидке досягнення високої якості продукції та збереження досягнутого рівня в період, що передує реструктуризації;
• управління різнорідною робочою силою;
• дотримання обмежень, пов'язаних з охороною навколишнього середовища, етичних норм і державного законодавства.

 

1.2. Об’єкт, предмет, мета та задачі дослідження

 

Об’єктом дослідження курсової роботи є виробнича діяльність ПАТ «КЗРК».

Предметом роботи є вивчення ефективності методів та засобів найраціональнішого сполучення трудових і речових компонентів сукупного виробничого процесу виготовлення продукції, які забезпечують безперебійність та ритмічність діяльності підприємства.

Метою даної курсової роботи є формування професійних знань з теоретичних основ і сучасного досвіду з організації виробництва, усвідомлення сутності понять та категорій; набуття і закріплення умінь використання принципів, методів, способів та інструментів раціональної організації виробничих систем, а також сприяння розвитку дослідницьких і організаторських здібностей в підготовці організаційних проектів виробництва та ефективної їх реалізації.

Щодо основних завдань  курсового проекту, то вони заклечались  в наступному:

• По - перше вивчити теоретичні засади економічної сутності дисципліни «Організація виробництва».
• По - друге проаналізувати організаційну структура ПАТ  «КЗРК» та на основі знань з цієї дисципліни розробити виробничу структуру підприємства.

Також не менш важливим завданням  було висвітлити основні теоретичні засади щодо сутності потокового виробництва, його задачі та класифікацію;

здійснити розрахунки безперервної потокової лінії цеху, а саме: такт та швидкість конвеєру, чисельність  робочих місць. Визначити період конвеєра з графічним зображенням  таблиці розмічальних знаків

Ще одним завданням  було визначити головну задачу технологічного транспортного господарства на підприємстві, а також визначити річну потребу у автосамоскидах та необхідну кількість рейсів.

Було також потрібно сформулювати головну задачу ремонтного господарства в цілому. Охарактеризувати види ремонтів, що застосовуються, розрахувати тривалість ремонтного циклу гірничотранспортного устаткування, середньорічний обсяг ремонтних робіт та середньорічний обсяг за видами ремонтних робіт.

Інформаційною базою, що була використана для проведення дослідження  є форма № 1 «Баланс», форма № 2 «Звіт про фінансові результати», пояснювальна записка, організаційна структура ПАТ «КЗРК», а також деякі інші матеріали приведені у додатках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2