Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Національний  технічний університет

«Харківський політехнічний інститут»

Кафедра «Обчислювальної техніки і програмування» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Домашнє завдання:

 «Методи планування науково-дослідної діяльності» 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                      Виконав:  студент групи КІТ-36

                Тронько С.Т. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Харків  2011 

   Спробуємо розрахувати і спланувати оптимальний  графік науково-дослідної діяльності (в конкретному випадку – розробка дипломного проекту магістра). 

   З точки зору мережного планування, навчальна програма (індивідуальний план магістра) визначає сукупність взаємно пов’язаних операцій (тем), які необхідно виконати у визначеному порядку, щоб досягнути поставленої мети. Операція (тема) програми, як правило, розглядається як робота, для виконання якої потрібні витрати часу та ресурсів. Операції (теми) упорядковані у тому змісті, що деякі теми не можуть розпочатися раніше, ніж закінчиться інша. 

   Мережне планування допомагає складанню  та реалізації раціонального плану дій, що передбачає виконання їх у критичний строк. 

   Мережне планування та управління програмою  містить в собі три основні  етапи: 

   -        структурне планування; 

   -        календарне планування; 

   -        оперативне планування. 

   Перший  етап починається з поділення програми на деякі визначені операції. Далі визначаються оцінки тривалості операцій та будується мережна модель, кожна дуга якої відображає роботу. Уся мережна модель в цілому є графічним зображенням взаємозв’язків операцій (тем) програми. Мережна модель дозволяє детально проаналізувати усі операції та внести покращення у структуру програми ще до початку її реалізації. 

   Другий  етап має кінцевою метою побудову календарного графіка, який визначає моменти  початку та кінця кожної операції. Календарний графік дає можливість виявити критичні операції ( з точки зору часу). Для не критичних операцій визначаються резерви часу, які можна вигідно використати при затриманні виконання робіт. 

   Третій  етап містить використання мережної моделі та календарного графіка для складання періодичних звітів про хід виконання програми. 

   Отже, кожна задача мережного планування починається з поділення програми на операції – події. Для того. Щоб  побудувати мережну модель, треба  утримуватися трьох основних правил її побудови, а саме: 

   1)    кожна операція у мережі може  бути зображена лише однією  дугою. Жодна операція не повинна  з’являтися у мережі двічі; 

   2)    жодна пара операцій не повинна  мати однакові початкову та  кінцеву події. Якщо за змістом  задачі початкова та кінцева події дуль-якої пари операцій однакові, то у цьому випадку вводять додаткову фіктивну операцію. 

   3)    При внесенні операцій у мережну  модель, для забезпечення упорядкування,  необхідно дати відповіді на  такі запитання: 

   -        які операції необхідно завершити безпосередньо до початку даної операції; 

   -        які операції повинні безпосередньо  йти після завершення даної  операції; 

   -        які операції можна виконувати  разом з даною операцією. 

   Застосування  методів мережного планування та управління  повинно забезпечити одержання календарного плану, який задає строки початку та закінчення кожної операції (теми). Побудова мережної моделі є лише першим кроком на шляху до цієї мети. Для кожної операції мережі задається час її виконання. Тому можна знайти операції, які можна виконувати одночасно, а також максимальний час виконання всієї роботи, якщо урахувати такі одночасні операції. Тобто говорять про критичні та некритичні операції. 

   Операція  є критичною, якщо затримання її  початку приводить до затримання строку закінчення усієї роботи в цілому, некритична операція характеризується тим, що проміжок часу між її ранішнім початком та пізнім закінченням більше, ніж її фактична тривалість.

   Критичний шлях визначає неперервну послідовність критичних операцій, які пов’язують початкову та заключну події мережі. Це є повний шлях, на якому сумарна тривалість робіт є максимальною. Критичний шлях лімітує виконання операцій, тому будь-яка затримка на роботах критичного шляху збільшує час виконання всієї роботи.

   Розрахунок критичного шляху містить в собі два етапи: прямий та обернений. На прямому етапі обчислення починаються з початкової події та продовжуються до тих пір, поки не дійдуть до заключної події. Для кожної події мережі обчислюють ранішній строк початку цієї події.  На другому етапі -  оберненому – починають обчислення з заключної події мережі та продовжують до тих пір, поки не дійдуть до початкової події. Для кожної події обчислюється пізній строк її настання. Для операції критичного шляху числа, що відповідають ранішнім та пізнім строкам співпадають та різниця між пізніми строками кінцевої та початкової події операції дорівнює тривалості операції.

   Операції  критичного шляху характеризуються тим, що для них резерви часу дорівнюють нулю. Тобто затримка початку або кінця операцій неможлива. Але для операцій некритичних можна знайти резерви часу, які дозволяють починати деякі некритичні операції раніше або закінчувати їх пізніше.

   Повним  резервом часу  операції  є різниця між пізнім строком початку цієї операції та ранішнім строком початку операції:

   Вільним резервом часу є різниця між різницею ранішнього строку закінчення операції та ранішнього строку її початку та тривалістю цієї операції:

   Список  робіт, які необхідно виконати студенту-магістру, щоб отримати диплом:

Розрахуємо ранні  та пізні строки. Визначимо резерви  часу, де вони можливі. 

   Висновок: В даній роботі була проведена спроба розробки мережевої моделі планування науково-дослідної роботи магістра. Ця модель може допомогти оптимізувати роботу над окремими частинами проекту, та скороти час на виконання деяких із них.