Малі підприємства та їх роль у ринкових умовах господарювання

 

Львівський  інститут банківської справи

Університету  банківської справи

Національного банку України

 

 

Кафедра економіки  та управління

персоналом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Індивідуальна робота

З дисципліни «Економіка підприємства»

Тема. Малі підприємства та їх роль у ринкових умовах господарювання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав студент

Волощук Богдан Андрійович

201 ЕК - групи

 

 

 

 

 

 

 

Львів

2012

ЗМІСТ

 

Вступ

1. Суть малого підприємництва
2. Специфіка розвитку малого підприємництва в перехідній економіці України.
3. Шляхи удосконалення діяльності та перспективи розвитку малих підприємств

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Світовий досвід і практика господарювання показують, що найважливішою ознакою  ринкової економіки є існування  і взаємодія багатьох великих, середніх і малих підприємств, їх оптимальне співвідношення. Найбільш динамічним елементом структури народного  господарства, що постійно змінюється, є мале підприємництво.

Набутий власний досвід, позитивні  результати розвитку малого підприємництва в країнах, які пройшли етап реформування економічних систем, свідчать про  те, що воно є одним із засобів  усунення диспропорцій на окремих товарних ринках, створення додаткових робочих  місць і скорочення безробіття, активізації  інноваційних процесів, розвитку конкуренції, швидкого насичення ринку товарами та послугами.

Мале  підприємництво є органічним структурним  елементом ринкової економіки. Цей  сектор економіки відіграв роль необхідної передумови створення ринкового  середовища. Він був первинною  вихідною формою ринкового господарювання у вигляді дрібнотоварного виробництва.

Протягом  довгого історичного періоду  економісти, історики й політичні діячі всіляко занижували роль малого бізнесу в економіці. Окрім того, незважаючи на внесок працівників малих підприємств  у розвиток суспільства, донедавна до них ставилися без належної поваги. Хоча еволюція вільної ринкової економіки створила чимало можливостей для всіх видів підприємницької діяльності, спочатку малий бізнес не мав особливих переваг. Але прогресивні політики усвідомили, що ринкова економіка сприятиме конкурентоспроможності вітчизняних виробників, матиме вирішальний вплив на всю економіку, хоча, водночас, висловлювали побоювання щодо закриття державних підприємств і втрати робочих місць через банкрутство неприбуткових підприємств. В таких країнах, як Польща, Словенія, Чехія та Угорщина швидко запровадили ряд реформ для створення вільної ринкової економіки. Після появи позитивних результатів лібералізації у прогресивніших сусідів поступово змінювалось ставлення до лібералізації з боку консервативних політиків і населення інших колишніх соціалістичних країн. Економічний прогрес у цих країнах дає підстави для висновку про те, що його поступ значною мірою був забезпечений створенням малого бізнесу.

Актуальність  теми «Малі підприємства та їх роль у ринкових умовах господарювання» обумовлена тією роллю, що грає малий бізнес у всіх економічно розвинених країнах. Україна не є в цьому змісті виключенням, тому що розвиток малого бізнесу допоможе їй вирішити деякі питання, пов’язані з виходом економіки із кризи. Малий бізнес в економіці України може виконувати різні функції, тому державним органам керування необхідно взяти на себе всі питання, пов’язані з регулюванням діяльності малого бізнесу.

Актуальність даної теми визначається не лише через існування  різних думок щодо недоліків, труднощів, механізмів та перспектив розвитку малого підприємництва в Україні, але й  через ряд новітніх реалій в економіці  країни в цілому, особливості інтеграційних  та інвестиційних процесів.

Метою даної роботи є визначення стану малого підприємництва, його активності, можливостей господарювання і пріоритетів розвитку.

Для досягнення поставленої мети необхідно  виконати наступні завдання:

- визначення особливостей функціонування  малих підприємств;

- з`ясування проблем функціонування  малого підприємництва;

- аналіз стану малих підприємств;

- пропозиції заходів для підтримки  і розвитку малого бізнесу,  залучення матеріальних, фінансових  і трудових ресурсів до самостійної,  ініціативної діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

1. Суть малого підприємництва

Мале підприємництво - це самостійна, систематична, ініціативна господарська діяльність малих підприємств та громадян-підприємців(фізичних осіб), яка проводиться на власний ризик з метою отримання прибутку.

Практично, це будь-яка діяльність (виробнича, комерційна, інноваційна, фінансова, страхова тощо) зазначених суб'єктів  господарювання, що спрямована на реалізацію власного економічного інтересу.

Мале підприємництво здійснюється створенням і функціонуванням розгалуженої системи малих підприємств.

Малі підприємства - це організаційно-економічний вид підприємств, які кваліфікуються за показником чисельності зайнятих працівників з градацією за сферами діяльності, обсягом основного капіталу, річного обороту тощо.

В Україні, зокрема, до малих підприємств  відносяться підприємства з кількістю  зайнятих від 15 до 200 осіб залежно від  галузі або виду діяльності. Так, у  промисловості та будівництві малими вважаються підприємства, на яких працює до 200 осіб, в інших галузях виробничої сфери - до 50 осіб, у науці та науковому  обслуговуванні - до 100 осіб, у галузях  невиробничої сфери - до 25 осіб, а в  роздрібній торгівлі - до 15 осіб.

Відповідно до Закону України "Про  державну підтримку малого підприємництва", який було ухвалено 19 жовтня 2000 р., суб'єктами малого підприємництва є фізичні  особи, зареєстровані у встановленому  законом порядку як суб'єкти підприємницької  діяльності, та юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми  власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний  період (календарний рік) не перевищує 50 осіб, а обсяг річного валового доходу не перевищує 500 тис. євро.

Малі  підприємства здійснюють свою діяльність у всіх сферах і галузях народного  господарства, виконуючи один або  кілька видів діяльності. Вони мають  самостійність в здійсненні господарської  діяльності, розпорядженні готовою  продукцією, прибутком, який лишається  після сплати податків та інших зобов’язань.

Мале підприємництво є  провідним сектором ринкової економіки. Так, наприклад, частка малого та середнього підприємництва у загальній кількості  зайнятих у країнах ЄС сягає 72%. В  Італії цей показник становить 73%, в  Японії - 78%, в Україні - не перевищує 10%. Мале підприємництво здійснює структурну перебудову економіки, швидку окупність  витрат, свободу ринкового вибору; забезпечує насичення ринку споживчими товарами та послугами повсякденного  попиту; створює додаткові робочі місця; має високу мобільність, раціональні  форми управління; формує новий соціальний прошарок підприємців-власників; сприяє послабленню монополізму, розвитку конкуренції.

Важливість малих підприємств  полягає у тому, що, ведучи запеклу  конкурентну боротьбу за виживання, вони змушені постійно розвиватися  й адаптуватися до поточних умов ринку, адже, щоб існувати, треба діставати  кошти для існування, а значить  бути краще інших, щоб прибуток діставався саме їм.

Масовий випуск промислових  виробів тривалого споживання (автомобілів, холодильників, телевізорів і т.п.) великими підприємствами викликає потребу  у відповідних промислових послугах з ремонту й обслуговування, які  часто здійснюють дрібні підприємства, тому що монополії через свою громіздкість змушені затрачати багато зусиль у цьому напрямку або створювати розгалужену мережу маленьких філій, що саме по собі теж досить дороге заняття, що служить в основному для  підтримки престижу великої фірми.

Діяльність малих підприємств  у менш розвинених районах західноєвропейських  країн – це основа всієї їх соціального  й економічного життя й вирішальна передумова їх подальшого господарського розвитку.

2. Специфіка розвитку малого підприємництва в перехідній економіці України.

Після проголошення незалежності Україна розпочала  багатоступінчастий та складний процес ринкової трансформації. Він передбачає становлення валютно-грошової системи, власних законодавчих інституцій, проведення приватизації, земельної реформи, тощо.

Процес  становлення малого підприємництва в молодій українській державі  особливо актуальний сьогодні. В умовах гігантизму, вкрай невідлагоджених господарських зв’язків та кризової економіки в цілому малий бізнес виступає одним із засобів вирішення багатьох соціально-економічних завдань. Він сприяє послабленню монополістичних тенденцій шляхом розвитку внутрішньогалузевої конкуренції у національній економіці.

Особлива  роль малих підприємств полягає  у підтримці і розвитку деяких галузей, зокрема, торгівлі, послуг та громадського харчування. За часів  командної економіки ці галузі розвивалися  надзвичайно слабко, оскільки держава  акцентувала свою увагу на великому виробництві. Деформацію галузевої  структури національної економіки  можна значною мірою виправити  за допомогою ефективного малого приватного бізнесу.

Однак, не зважаючи на всі позитивні зрушення, мале підприємництво стикається з великою  кількістю перешкод. Його розвиток відбувається нерівномірно, хаотично та суперечливо, йому не приділяють належної уваги  державні органи: програми підтримки  є декларативними, немає узгодженості у діях центральної та місцевої влади, слабка фінансова допомога, тощо. 

В економіці  України появі малого бізнесу  передувало створення кооперативів у період з 1986 по 1990 роки. Саме вони й  поклали початок розвитку малого підприємництва. Але державна політика, реально спрямована на підтримку малого підприємництва та формування організаційно-економічних умов для його розвитку почала формуватися після проголошення незалежності України.

Про те,  суттєвих зрушень у розвитку цього  сектора ринкової економіки не відбулося.

Основними причинами гальмування  розвитку малого підприємництва в Україні  та її регіонах є:

– відсутність дійового механізму реалізації державної політики щодо    підтримки малого підприємництва. Це питання ще не посіло належного місця і в діяльності місцевих органів державної виконавчої влади;

– неймовірно важкий тягар оподаткування, що примушує багатьох суб’єктів малого підприємництва йти в тіньову економіку;

– низькі темпи та перекоси в процесі реформування власності;

– відсутність належного нормативно-правового забезпечення розвитку малого бізнесу;

– обмеженість або повна відсутність матеріальних фінансових ресурсі;

– недосконалість системи обліку та статистичної звітності  малого підприємництва;

– обмеженість  інформаційного та консультативного забезпечення;

– недосконалість системи навчання та перепідготовки персоналу для підприємницької  діяльності тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Шляхи удосконалення діяльності та перспективи розвитку малих підприємств.

 Подальший розвиток малого підприємництва без активного та позитивного втручання держави може привести до згортання (в основному – через подальшу тінізацію) даного сектора економіки з відповідним загостренням економічних проблем. Тому виникає необхідність дієвої державної політики підтримки малого бізнесу. Завдання полягає у тому, щоб суттєво розширити його роль і місце в економічному процесі.

Вирішення цього завдання має зосереджуватися  на таких основних напрямах:

• створення відповідної нормативно-правової бази;
• впровадження спрощеної системи бухгалтерського обліку та звітності малих підприємств;

внесення  відповідних змін та доповнень до законів України „Про підприємництво”, „Про підприємства в Україні”, „Про власність” тощо.

Аналіз  зарубіжного досвіду дозволяє по-новому подивитись на розвиток економіки в 80-90 роках XX століття і уявити процес незвичайного росту малого підприємництва, використати позитивні аспекти  цього досвіду для України.

В кінці 80-х років XX століття у всіх індустріально  розвинених країнах частка малого підприємництва за кількістю була значною. Так, в  США, Японії, Франції до малих відносилось 99% з числа всіх підприємств.

За статистичними  даними, в США нараховується 13 млн. малих підприємств, в Англії – 2,37 млн., в Японії – 6,5 млн. Нині у багатьох країнах з розвинутою економікою в малому бізнесі зайнято від 5 до 15% населення. У США в малому бізнесі працює 70% зайнятих (у приватному секторі, і на нього припадає 47% загального обсягу продажу товарів у країні, а також 50% валового внутрішнього продукту).

Революцією  в галузі малого бізнесу стала  концепція франчайзингу. У США лише протягом кількох десятиліть обсяг продажу франчайзингових компаній склав 40% від загального обсягу роздрібної торгівлі, загальний валовий продаж перевищив 800 млрд. доларів. Основною причиною такого успіху є структура франчайзингу, яка поєднує в собі ефект масштабу із можливістю надання персоніфікованих послуг. Нерозвиненість франчайзингу  в Україні значно звужує діапазон фінансування бізнесу, тому необхідно розвивати франчанзингові відносини, спираючись на зарубіжний досвід.