Економічна сутність кризи розвитку підприємства

Економічна сутність кризи розвитку підприємства 

Як відомо, концепція циклічності розвитку економічних систем належить до

фундаментальних складових категоріального апарату економічної теорії.

Підприємство є мікроекономічною системою, а отже його розвитку також

притаманні властивості циклічності. 

Соціально-економічна система в будь-якому вигляді та будь-якої форми, чи

то суспільна формація, фірма або підприємство, має дві тенденції свого

існування: функціонування та розвиток. 

Функціонування — це підтримка життєдіяльності, збереження функцій, які

визначають цілісність організації, якісну визначеність, суттєві

характеристики. 

Розвиток — це набуття нової якості, яка укріплює життєдіяльність в

умовах середовища, що постійно змінюється. 

Функціонування та розвиток тісно пов'язані між собою, відображають

діалектичну єдність основних тенденцій соціально-економічної системи.

Так, функціонування соціально-економічної системи вимагає обов'язкову

наявність предмета праці, засобів праці та людини, яка здійснює трудову

діяльність. При цьому функціонування соціально-економічної системи

можливе лише при певній відповідності цих ознак: засоби праці можуть

змінювати її предмет, результат повинен відповідати інтересам та

потребам людини. 

Розвиток характеризує зміни в предметі, засобах праці та в людині.

Критерієм цих змін є поява нової якості, яка укріплює стабільність та

гармонічність соціально-економічної системи або яка створює принципово

нові умови для цього. Фактором розвитку є підвищення продуктивності

праці, зміна її характеру, виникнення нової технології, посилення

мотивації діяльності. При цьому, звичайно, змінюються і умови

функціонування соціально-економічної системи. 

Зв'язок функціонування та розвитку має діалектичний характер, що й

відображає можливість і закономірність настання й вирішення кризових

ситуацій. Функціонування стримує розвиток і водночас є його поживним

середовищем, розвиток руйнує багато процесів функціонування, але створює

умови для його більш стійкого розвитку. 

Таким чином, виникає циклічна тенденція розвитку, яка відображає

періодичне настання кризових ситуацій. 

Кризи відображають не тільки суперечності функціонування та розвитку,

але можуть виникати і в самих процесах функціонування. Це можуть бути,

наприклад, суперечності між рівнем техніки та кваліфікацією персоналу,

між технологіями та умовами їх використання [7, с. 14 — 16]. 

Криза — це загострення суперечностей у соціально-економічній системі

(організації), які загрожують її життєстійкості в навколишньому

середовищі. 

Виходячи з наведеного визначення, кризові явища в діяльності

підприємства є моментом різкого загострення суперечностей, які

зароджуються у процесі взаємодії окремих елементів мікроекономічної

системи між собою та із зовнішнім середовищем. Такі суперечності

виникають між: 

1) кількісними та якісними характеристиками продукції (товарів, послуг)

та відповідними характеристиками ринкового попиту; 

2) можливою та необхідною потужністю підприємства; 

3) необхідним обсягом ресурсів, що споживає підприємство та можливістю

їх залучення, цінами пропозиції та попиту на них; 

4) ринковою вартістю продукції та обсягом витрат, які з'являються у

процесі виробництва й мають бути компенсовані за рахунок отриманого

доходу; 

5) між фактичними та плановим розподілом прибутку підприємства на

виробничий та соціальний розвиток [ 9, с. 12]. 

Накопичення суперечностей призводить до порушення рівноваги економічної

системи, поступово втрачається життєздатність підприємства, виникає

дефіцит ресурсів або можливостей підприємства для подальшого розвитку.

Створюється кризова ситуація. 

Кризові явища в розвитку підприємства тісно пов'язані з певним

характером життєвого циклу підприємства (ЖЦП). 

Взаємозв'язок розвитку ЖЦП з причинами появи кризових ситуацій ілюструє

рисунок 1 [3, с. 34]. 

А, Б, В, Г - точки  кризових ситуацій Рис. .1. Життєвий цикл, кризові

ситуації та антикризовий процес 

Характерною особливістю є те, що кризові ситуації виникають на всіх

стадіях ЖЦП. Однак реалізація всієї сукупності процедур антикризового

управління починається лише на певному етапі ЖЦП: в умовах різкого

спаду, який характеризується, як правило, неплатоспроможністю

підприємства. 

Слід наголосити, що на мікроекономічному рівні кризи не можна

ототожнювати з будь-яким окремо взятим етапом ЖЦП, стадія "старість" не

є її аналогом. Також хибним є уявлення, що кризові явища характерні лише

для стадії "старість". Кризові ситуації виникають на всіх стадіях

життєвого циклу підприємства. Кожна наступна фаза ЖЦП стає можливою

тільки в результаті подолання кризових явищ. 

Зовнішнім проявом зародження кризи є формування стійкої тенденції руху

поточних витрат підприємства у бік збільшення, а обсягу та норми

прибутку — у бік зменшення. Подальше поглиблення кризи характеризується

істотним погіршенням усіх показників його стану (як кількісних, так і

якісних), що призводить до поступової втрати власного капіталу та

виникнення дефіциту фінансових ресурсів для розрахунку за

зобов'язаннями. 

Період зміни якісних характеристик процесу функціонування підприємства

характеризує поняття "цикл розвитку підприємства" [129, с. 15]. Цикл

розвитку підприємства складається з таких основних стадій: 

? стадія підйому, яка характеризується зростанням кількісних та

покращанням якісних ознак функціонування підприємства; 

?   стадія гальмування розвитку, для якої характерні відносна

стабільність кількісних та якісних показників функціонування; 

?   стадія кризи, проявом якої є зниження кількісних та погіршення

якісних ознак функціонування підприємства. Це призводить до порушення

стану рівноваги, яке підприємство вже не в змозі самостійно відновити;

?   стадія пожвавлення, проявом якої є уповільнення падіння та поступове

зростання показників діяльності підприємства, що розглядається як перший

крок подолання кризових явищ та виходу з кризового стану. 

Подолання кризи дає можливість продовжити життєдіяльність

(функціонування) підприємства, забезпечити його відродження на тому

самому чи вищому рівні організації та ефективності. Порушення

циклічності зумовлює припинення його діяльності як суб'єкта

господарювання.