Часові і просторові форми економічного аналізу

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Київський національний університет  технологій та дизайну

 

 

 

Кафедра  економіки, обліку і аудиту

 

 

 

 

Р е ф е р а т

з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

на тему:

«Часові і просторові форми 

економічного  аналізу»

 

 

 

 

Виконала:

Студентка ІІІ-го курсу

групи БОА-1-10

Івченко Ольга

Науковий керівник:

доц. Бунда О. М.

 

 

 

 

 

 

Київ 2013

Зміст

Вступ

1.Часові форми економічного  аналізу

2.Просторові форми економічного аналізу :

2.1 Галузевий економічний аналіз

2.2 Внутрішньогосподарський економічний аналіз

2.3 Міжгосподарський економічний аналіз

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Перехід до ринкових основ  організації економічної системи  України вимагає підвищення ефективності управління суспільним виробництвом на всіх його рівнях. Важливе місце  у вирішенні цього завдання належить економічному аналізу. Від повноти  та цілеспрямованості застосування всіх його видів в управлінні багато в чому залежить і ефективність самого управління.

Забезпечення максимальної ефективності використання аналізу  вимагає чіткого розуміння завдань  окремих його видів, їх змісту та особливостей. Класифікація економічного аналізу  має суттєве значення як для визначення методики досліджень, так і для організації аналітичного процесу. Розробка спеціальних методичних прийомів економічного аналізу базується на науково обґрунтованій класифікації його видів, обумовленій потребами практики управління.

Відмінність цілей і завдань  діяльності суб'єктів господарювання обумовлює необхідність застосування того або іншого виду аналізу, різних методів і прийомів його проведення, ув'язки їх в часі та просторі. У цих умовах, щоб забезпечити найбільш раціональне використання можливостей економічного аналізу, необхідною є класифікація його видів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Часові форми  економічного аналізу

Економічний аналіз поділяється  на попередній (стратегічний, перспективний, прогнозний), оперативний (поточний) і  ретроспективний (наступний) відповідно до змісту часових етапів і функцій  управління.

Ефективність функціонування підприємства значною мірою залежить від перспектив його розвитку. Тому на підприємстві розроблюються стратегічні цілі та визначаються завдання, стратегія і тактика їх досягнення.

Попередній економічний  аналіз проводиться до початку будь-яких господарських операцій і пов'язаний з прогнозуванням, перспективним  і поточним плануванням, з вибором  і обґрунтуванням варіантів управлінських  рішень. Цільова спрямованість такого виду аналізу - проекція минулого і теперішнього стану об'єкта на перспективу, з урахуванням спадковості чи певної стійкості зміни параметрів.

Основна функція попереднього аналізу — сприяння підвищенню ефективності виробництва, його інтенсивності і  конкурентоспроможності підприємства.

Попередній аналіз вивчає майбутні процеси і явища. Він  проводиться для опрацьовування проектів, обґрунтування бізнес-планів, визначення оптимальних розмірів виробництва, раціонального використання наявних  ресурсів, підвищення ефективності виробництва  з метою запобігання схваленню  економічно неефективних, хоч і технічно прогресивних рішень. Він пов’язаний з прогнозуванням, перспективним  і поточним плануванням, з вибором  і обґрунтуванням варіантів планів і управлінських рішень: його проводять  до початку будь-яких господарських  операцій. Головним завданням попереднього аналізу є вивчення тенденцій, оцінка варіантів і пошуки найліпшого з  них, виявлення недоліків, утрат, непродуктивних витрат і запобігання таким. На підставі аналізу обґрунтовується економічна стратегія управлінських рішень, перспективних і планових прогнозів; досліджується забезпеченість матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами  перед початком виробництва, опрацьовуються запобіжні щодо можливих недоліків  заходи, виявляються причини та фактори, які можуть негативно впливати на результати, вивчається попит на продукцію і досліджується портфель замовлень.

Перспективний аналіз на підставі дослідження діяльності підприємства дає можливість визначити позитивні  та негативні тенденції в його розвитку, що намітилися, дати їм кількісну  і якісну оцінку, з'ясувати ступінь  їх впливу в перспективі. На підставі висновків попередніх аналітичних і прогнозних робіт визначаються критичні проблеми, фактори розвитку та перспективні напрями діяльності. Використання перспективного аналізу надає господарюючим суб'єктам додаткові конкуренті переваги, знижується невизначеність та ризик. Аналіз майбутнього дозволяє своєчасно захистити бізнес від негативних проявів навколишнього середовища, використовувати нові перспективні можливості, які в поточний момент ще не достатньо проявилися.

Перераховані завдання обумовлюють  застосування досить складних і трудомістких прийомів та способів: кореляційно-регресійного аналізу, екстраполювання, методу аналогії, експертних оцінок, моделювання тощо і звичайно на базі комп'ютерних технологій.

Оперативний аналіз проводиться  безпосередньо в ході господарської  діяльності або одразу після підбиття її підсумків з метою оперативного впливу на техніко-економічні показники  підприємства і його структурних  підрозділів. Він дає змогу безпосередньо  в процесі діяльності виявити  негативні фактори та визначити  їх вплив на виробництво, оцінити  можливі наслідки цього впливу і  застосувати засоби для усунення небажаних наслідків або запобігання  ним. Інакше кажучи, цей аналіз дає  можливість оперативно обґрунтувати управлінські рішення, координувати виробництво, своєчасно  оцінювати ситуацію з формуванням  собівартості, виявити недоліки в  роботі, знайти внутрішньогосподарські резерви поліпшення використання виробничих ресурсів, оперативно усунути негативні  тенденції.

У процесі проведення аналізу  необхідно виявляти й вивчати  не всі фактори, що впливають на виробництво  продукції і її собівартість, а  лише основні, вирішальні на даний час  і в даній ланці виробництва, тобто ті, які призводять до суттєвих відхилень від програми виробництва й собівартості продукції. Вибірковий підхід спричинено такими умовами: неможливістю оперативного аналізу впливу всіх факторів і часто великою залежністю від якогось одного фактора (невихід кількох робітників на зміну, брак матеріалів, електрики тощо). Своєчасно прийняте в даній ситуації рішення уможливить швидке усунення негативних факторів і створення сприятливих умов для закріплення й розвитку позитивних.

Джерелами інформації для  оперативного аналізу є щоденні  первинні дані, які економічно правильно  відбивають справжнє становище на дільниці, в цеху, на підприємстві.

Оперативний аналіз характеризується такими особливостями:

1) терміновістю, тобто наближенням  строків проведення аналізу до  часу здійснення виробничо-фінансових  операцій, що полегшує й прискорює  виявлення та усунення недоліків,  викриття винних;

2) дійовістю, оскільки  щоденне (щогодинне) проведення  аналізу сприяє негайному усуненню  недоліків і використанню виявлених  резервів;

3) достовірністю, оскільки  відомою є величина відхилення  фактичних показників від планових  або нормативних за кожний  день роботи;

4) масовістю, тобто широким  залученням безпосередніх виконавців  виробничого процесу;

5) цілеспрямованістю, бо  такий аналіз завжди має конкретну  мету та завдання і досліджує  окремі, найважливіші показники  роботи підприємства.

Поточний аналіз відрізняється від оперативного тим, що тут використовується звітна, облікова й позаоблікова інформація. Оперативна інформація не використовується, бо вона часто нівелюється, й у звітності та в обліковій інформації не виявляється.

Оперативний економічний  аналіз є підставою для прийняття  рішень з регулювання поточної діяльності, використовується на всіх рівнях управління, але його питома вага в загальному обсязі управлінських рішень підвищується при наближенні безпосередньо до об'єкта управління окремих підрозділів  підприємства. Такий вид аналізу полягає у забезпеченні управління своєчасною дієвою інформацією про зміну економічної ситуації, причини цієї зміни, відхилення від регламентованих параметрів з метою своєчасного прийняття рішень, спрямованих на попередження та усунення негативних змін і ефективне маневрування наявними ресурсами.

 Оперативний аналіз  виступає системою щоденного  спостереження й оцінки відхилень  фактичного стану досліджуваного  об'єкта від регламентованих показників, виявлення причин і відповідальних  осіб з метою швидкого втручання  у необхідних випадках для  забезпечення безперервного та  ефективного функціонування суб'єкта господарювання.

Оперативний аналіз має такі особливості:

- інформаційна база: оперативно-виробничі  плани, дані оперативного обліку, оперативний облік за центрами відповідальності та витрат; облік норм і відхилень від них, за умови реального впровадження нормативного методу обліку витрат і калькулювання; відповідна нормативна база; матеріали безпосередніх спостережень за діяльністю; оцінки спеціалістів-експертів тощо;

- методичний інструментарій: використовуються, як правило, спрощені  прийоми та способи (абсолютні,  відносні величини, прийом порівняння);

- організація і результативна  інформація: оперативний аналіз  є ефективним в умовах комп'ютерної  організації аналітичного процесу,  широкого використання сучасних комп'ютерних технологій. За результатами аналітичних досліджень передбачається: складання оперативних аналітичних відомостей на певну дату чи за короткий проміжок часу, в яких міститься характеристика досліджуваних процесів за нормативним і фактичним значенням показників, їх відхилення на певну дату з наростаючим підсумком з початку аналізованого періоду, за місцем виникнення та винними особами;

- переваги: достовірність  - можливість проведення оцінок  і прийняття адекватних рішень за інформацією, що не систематизується і не зазнає статистичної обробки; оперативність та дієвість (час проведення аналізу максимально наближений до часу здійснення господарських процесів, що полегшує і прискорює прийняття відповідних управлінських рішень; дає можливість своєчасно вживати заходи, спрямовані на недопущення й упередження розвитку негативних змін і використання сприятливих умов); масовість (можливість суцільного спостереження господарських процесів у будь-якому місці і за будь-який час при широкому залученні зацікавлених осіб).

- недоліки: відсутність системного  та комплексного підходу в оцінці, діагностиці й пошуку напрямів підвищення ефективності діяльності.

Ретроспективний аналіз полягає  у системному комплексному дослідженні результатів господарської діяльності підприємства, стану та розвитку економічних об'єктів за певний аналітичний період (рік, квартал, місяць тощо). Такий аналіз надає можливість здійснити оцінку, діагностику і пошук за всіма об'єктами, за широким колом показників і напрямів.

Ретроспективний аналіз тісно пов'язаний з попереднім. Без ретроспективного аналізу неможливо зробити перспективний. Економічний аналіз результатів діяльності за минулі періоди дозволяє вивчити тенденції, закономірності, виявити невикористані можливості тощо. Це має важливе значення при обґрунтуванні рівня економічних показників на перспективу. Вміння бачити перспективу дає саме ретроспективний аналіз, який є основою перспективного аналізу. В свою чергу, від глибини та якості попереднього аналізу на перспективу залежать результати ретроспективного аналізу. Якщо прогнозні показники недостатньо обґрунтовані та реальні, тоді наступний аналіз виконання прогнозу взагалі не має сенсу та потребує попередньої оцінки обґрунтованості прогнозних показників.

Можливості ретроспективного аналізу значно ширші, оскільки його здійснення можливе за всіма критеріями наукового дослідження, діяльність підприємства вивчається комплексно та всебічно за звітними даними за відповідний період. При проведенні ретроспективного аналізу використовуються різноманітні прийоми і способи, широка інформаційна база, методики такого аналізу є достатньо глибоко розробленими.

 

 

Ретроспективний економічний  аналіз має й певні недоліки:

1) зниження дієвості через  відірваність у часі від господарських  процесів і вжитих заходів; 

2) орієнтація на систематизовану  інформацію, яка зазнає певної  статистичної обробки, що зменшує  достовірність висновків і пропозицій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.Просторові форми економічного аналізу

2.1 Галузевий економічний аналіз

Класифікація аналізу  господарської діяльності має важливе  значення для правильного розуміння  його змісту і завдань, для розробки методики його проведення та для організації аналітичного процесу.

За просторовою ознакою  виділяється аналіз внутрішньогосподарський, галузевий, міжгосподарський.

За галузевою ознакою, яка ґрунтується на суспільному  поділі праці, аналіз поділяється на галузевий і міжгалузевий. Галузевий аналіз - аналіз, методика якого враховує специфіку окремих галузей економіки (промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі тощо).Необхідність дослідження специфіки різних галузей економіки обумовлює потребу розробки методики аналізу з урахуванням особливостей і умов кожної з них.