Аналіз якості продукції підприємства

 

    За  даними таблиці видно, що рівень браку  знизився на 10,2 тис.грн., отже якість продукції підвищилася.

    В умовах ринкової економіки посилюється  значення економічних форм захисту  інтересів споживачів від поставок їх неякісної продукції. Однією з форм захисту є право споживача на пред’явлення постачальником рекламацій.

    Проведемо аналіз впливу рекламації на якість продукції (Таблиця 2.7).

    Таблиця 2.7

    Рекламації  та інші побічні показники якості у 2005-2006 роках

 

    За  даними таблиці 2.7 можна зробити  висновок, що тільки прямі збитки від сплати штрафів за 2006 рік склали 1,6 тис.грн, що на 0,2 тис.грн менше ніж у 2005 році. При цьому обсяги товарної продукції мають тенденцію до зростання, а кількість одержаних рекламацій до зниження.

    Частка  продукції, повернутої для усунення дефектів, залишається досить низькою і за аналізований період знижується. Отже якість продукції підвищилась.

 

     2.4. Факторний аналіз 

    У даному випадку вартість товарної продукції  в діючих цінах становить 9956,4 тис.грн, а її собівартість – 9455,2 тис.грн.

    Звідси  фактичний рівень рентабельності:

    

    Втрати  товарної продукції становлять:

    

    Сума  недоотриманої продукції у зв’язку з випуском бракованих виробів можна визначити і спрощеним методом за формулою:

    

    

 

     2.5. Прогнозування  показника сортності 

      Побудуємо таблицю 2.8.

       Таблиця 2.8

       Прогнозування коефіцієнта сортності

 

       Оскільки, за відхилення за параболою є більшими ніж за прямою, то для прогнозування обираємо рівняння прямої: 

          

       Побудуємо графік 2.1.

Рис 2.1 Прогнозування коефіцієнта сортності 

       Отже, якщо тенденція розвитку показника збережеться, то у 2007 році він складатиме 0,9056.  
 
 

 

     Розділ 3. Напрями  підвищення якості продукції 

    Поліпшення  якості продукції є специфічною  формою прояву закону економії робочого часу. Практика господарювання свідчить; що загальна сума витрат на виготовлення і використання продукції більш високого ґатунку, навіть якщо досягнення останнього зв’язане з додатковими витратами у виробництві, істотно скорочується.

    Підвищення  якості (технічного рівня) насамперед знарядь праці справляє не абиякий  вплив на прискорення темпів певних напрямків науково-технічного прогресу.

    Зокрема підвищення надійності машин, устаткування, приладів та інших технічних пристроїв  забезпечує розширення масштабів розвитку комплексної механізації та автоматизації  виробничих процесів, гнучких автоматизованих виробництв, роботехнічних комплексів тощо.

    Не  потребує особливих доказів безпосередній  вплив більш надійної техніки  та якісних конструкційних матеріалів на ефективне використання основних і оборотних фондів підприємств, обсяг витрачання інвестиційних ресурсів.

    Зрештою високоякісна продукція повніше  і дешевше задовольняє різноманітний  попит населення на споживчі товари. Лише постійний і зростаючий випуск конкурентноспроможної продукції (за технічним рівнем, дизайном, продажною  ціною, експлуатаційними витратами) є необхідною умовою виходу того чи іншого підприємства на світовий ринок, формування сталого іміджу продуцента як економічно надійного партнера на ньому, розвиток зовнішньо економічної діяльності, забезпечення стабільного прибутку і фінансового становища.

    Неухильне зростання ефективності виробництва  на кожному підприємстві за рахунок  якісних чинників передбачає чітке  визначення і комплексне використання усіх можливих шляхів поліпшення якості виробів. Останні за своїм змістом  та цілеспрямованістю можна об’єднати у три взаємопов’язані групи: технічні, організаційні і соціально-економічні.

    Більш висока якість обходиться дорожче. Це найпоширеніша думка щодо якості. Але новий погляд на механізми створення якості і процеси виробництва показав, що висока якість не завжди коштує дорожче. Важливо зрозуміти, як створюється якість виробу при сучасному масовому виробництві. На основі потреб ринку якість спочатку визначається на папері у вигляді проекту. Потім все це втілюється в реальний вибір за допомогою відповідних виробничих процесів. Вкладання більших коштів в наукові дослідження і дослідні розробки може дати в результаті помітне підвищення якості виробу. Це широко продемонстровано в Японії і на Заході на всьому діапазоні промислових товарів масового виробництва: комп’ютери побутова електроніка і побутові прилади. За останні десятиліття якість цих виробів помітно поліпшилась, а вартість впала.

    Акцент  на якість веде до зменшення  продуктивності. Думка, що якість може бути отримана тільки за рахунок кількості – широко розповсюджена серед керівників виробництва помилка. Ця точка зору є останньою з того періоду, коли управління якістю полягало у фізичному огляді кінцевого виробу. У цій ситуації більш жорсткі вимоги контролю призводили до відбраковки більшої кількості готової продукції. Але з того часу контроль якості став більш скрупульозним. В сучасній структурі управління якістю акцент змінився на попередження недоліків на стадіях розроблення і виготовлення. Тому дефектні вироби, перш за все, не виробляються. Зусилля, потрачені на те, щоб поліпшити якість і зберегти кількість, сприяли тому, що поліпшення якості призводить як правило, до більш високої продуктивності.

    На  якість впливає структура  праці робочої  сили. Виробники звертають вину за низьку якість своїх виробів на відсутність розуміння якості і низьку культуру праці своїх працівників. Більш глибокий аналіз цього питання показує, що працівники можуть нести відповідальність тільки в тому випадку, якщо керівництво забезпечило:

• всебічне навчання операторів обладнання;
• працівників детальними інструкціями щодо роботи;
• засобами для перевірки або оцінювання результатів дій цих робітників;
• засобами для регулювання обладнання або процесу у випадку, якщо результат являється незадовільним.

    Правдива  оцінка виробників скоріше всього покаже, що їх керівництво нездатне забезпечити ці дуже важливі вихідні умови на більшості робочих місць. І замість того, щоб шукати винних працівників, компаніям необхідно вивчити слабкі місця своїх систем управління.

    Сувора  перевірка якості. Контроль був першим офіційним механізмом управління якістю на початку цього століття, і більшість виробників досі впевнені, що якість може бути поліпшена за допомогою суворого контролю. Слід відмітити, що перевірка може привести тільки до відокремлення якісних виробів від неякісних. Сама по собі вона не може поліпшити якість виготовленої продукції. Більш того, тоді як останні дослідження показали, що від 60 до 70% всіх дефектів, виявлених на виробництві, прямо або посередньо відносяться до помилок, допущенних на таких ділянках, як проектування, технологічна підготовка виробництва і закупівля матеріалів, майже всі перевірки і дії з управління якістю все-таки спрямовані на виробничу ділянку. Щоб бути ефективним, цей процес повинен охоплювати операції всіх відділів, включаючи ті, які займаються маркетингом, проектно-конструкторськими розробками, технологією, виробництвом, пакуванням, диспетчеризацією і транспортуванням.

    Фактично, управління якістю повинно охоплювати діапазон від постачальників вихідного матеріалу до замовників. Важливо зрозуміти вимоги споживачів і мати точний зворотний зв’язок, який дає інформацію про їхнє сприйняття виробів, які вони отримують.

    З метою підвищення якості і конкурентоспроможності продукції, підтримки вітчизняних  товаровиробників, захисту прав споживачів і сприяння інтеграції України у світову економіку Указом Президента України від 02.09.97 р. за № 942/97 було створено (як консультативно-дорадчий орган) Національну раду з питань якості при Президентові України, затверджено її склад у кількості 15 чол., та Положення про Національну раду.

 

     Висновок

      Необхідною  умовою для виходу підприємства на внутрішній та світовий ринок, для формування сталого іміджу виробника як економічно надійного партнера є постійний і зростаючий випуск конкурентоспроможної продукції ,підвищення її якості.

      Метою контрольної роботи є оцінка якості продукції підприємства та пошук шляхів її підвищення.

      Об’єктом  дослідження виступає кондитерська фабрика «Ярослава».

      Предметом дослідження є господарська діяльність підприємства у 2004-2006 роках.

    Розглянувши розвиток підприємства через його основні техніко-економічні  показники, бачимо, що підприємство є прибуткове, внаслідок збільшення обсягу виробництва, зниження витрат на 1 грн товарної продукції, збільшення продуктивності праці і інших факторів, що впливають на прибуток підприємства.