Аналіз основних напрямків впровадження нововведень

стр.

Вступ 4

1. Аналіз основних напрямків впровадження нововведень 6

2. Розрахунок техніко-експлуатаційних показників роботи АТП 14

3. Розрахунок економічної ефективності удосконалення нормування оборотних коштів 22

4. Розрахунок економічної ефективності використання результатів маркетингових досліджень 24

5. Оцінка  роботи АТП після впровадження  нововведень 27

Висновки 33

Список  використаної літератури 34  

ВСТУП      

Сучасний  етап розвитку економіки України  характеризується переходом на інтенсивний  шлях розвитку. До цього варто додати те, що цей процес відбувається в умовах формування ринкових відносин.      

Екстенсивні шляхи розвитку економіки вичерпали  себе або стають невигідними. Тому необхідно  використовувати нові рішення в  сфері техніки, технології, організації і економіки. Учасники ринкових відносин повинні самостійно і цілеспрямовано формувати і здійснювати науково-технічну політику, яка дозволяє забезпечити конкурентоспроможність виробленої продукції (послуг).     

Досягнення  цієї цілі можливе двома шляхами. Перший припускає активне нарощення позитивних змін, рівномірне накопичення їх числа. Другий шлях, названий інноваційним, припускає періодичне введення одноразової новизни, що якісно змінює стан і рівень деякої системи, процесу. Перевагою цього шляху являється революційний характер, концентрація в часі і висока результативність. В кожному з цих випадків ступінь реалізації поставленої цілі залежить від техніко-економічної ефективності прийнятих рішень, методи оцінки якої в умовах ринку мають свої особливості.      

Розвиток  ринкових відносин на Україні сприяє зростанню ролі удосконалення організації  автомобільних перевезень. Методи організації  автомобільних перевезень повинні  розробляться з врахуванням вимог  систем виробництва й споживання, які обслуговуються автомобільним транспортом та на основі координації дій всіх учасників транспортного процесу. Розробка та впровадження єдиних технологічних процесів забезпечує прискорення пересування вантажів та найбільш ефективне використання технічних засобів транспорту, а маркетингові дослідження ринку допомагають максимізувати прибуток підприємства.      

Метою курсової роботи є закріплення та поглиблення знань, отриманих в  процесі вивчення курсу “Економіка підприємства”, на підставі засвоєння  методів розрахунку економічної  ефективності простих інвестиційних проектів, комерційних ідей та пропозицій.     

Задача курсової роботи – навчитись:

• розраховувати техніко-економічні показники роботи підприємства, економічний ефект від реалізації простих інвестиційних проектів, комерційних ідей та пропозицій;
• визначати зміну кількісних і якісних показників роботи підприємства за рахунок впровадження у виробництво нововведень, які розроблені у роботі.

 

 

1. АНАЛІЗ ОСНОВНИХ НАПРЯМКІВ ВПРВАДЖЕННЯ НОВОВВЕДЕНЬ     

Об’єктом  оцінки економічної ефективності являються нововведення.      

Нововведення  – це процес внесення в усі види виробничо-господарської діяльності новизни, що витікає з досягнень  науки і техніки і спрямованих  на підтримку і розширення можливостей  рентабельного виробництва і  реалізації продукції (послуг). При цьому під новизною розуміють новий метод, винахід, нове явище, новий порядок і т. п. З моменту прийняття до розгляду новизна набуває нову якість – стає нововведенням.     

В більш вузькому розумінні слова  під нововведенням (інновацією) мається  на увазі об’єкт впроваджений у виробництво в результаті проведеного наукового дослідження або зробленого відкриття, якісно відмінний від попереднього аналога.     

Основна маса нововведень реалізується в  ринковій економіці підприємницькими структурами як засіб вирішення  виробничих, комерційних задач. Вони являються найважливішим фактором стабільного функціонування підприємств, їх економічного росту і підвищення конкурентоспроможності.     

В ринкових умовах скорочується життєвий цикл товару, різко загострюється  конкуренція, підвищуються вимоги споживача до якості продукції. Щоб вижити в такому становищі підприємство змушене поліпшувати свої продукти, шукати нові сфери діяльності, вдосконалювати виробничі і управлінські процеси. Тому процес нововведень покликаний охоплювати практично всі сторони функціонування підприємства.     

В залежності від характеру і функціонального  призначення новизни і нововведення поділяються на технічні (нові продукти, технології, енергія, конструктивні  матеріали, обладнання і т. п.); організаційні (нові методи і форми організації всіх видів діяльності підприємств і їх добровільних об'єднань – асоціацій, товариств, концернів, корпорацій і т. п.); економічні (методи господарського управління наукою і виробництвом шляхом реалізації функцій прогнозування, планування, фінансування, цінотворення, мотивації і оплати праці, оцінки результатів діяльності і т. п.); соціальні (різноманітні форми автоматизації людського фактору, включаючи професійну підготовку і постійне підвищення кваліфікації персоналу, стимулювання його творчої діяльності, створення комфортних умов життя і т. п.); юридичні (нові і змінені закони і різноманітні нормативно-правові документи, які визначають і регулюють всі види діяльності підприємств і організацій, визначених груп або окремих фізичних осіб і т. п.).     

Необхідною  властивістю нововведень являється  їх новизна. Вона буває абсолютною (радикальною) і відносною (раціоналізуючою). Абсолютна  новизна фіксується за відсутності  аналогів даному нововведенню. Відносна новизна має кілька варіантів: місцева, часткова, умовна.     

Місцева новизна значить, що нововведення застосовується на даному підприємстві вперше, але  раніше застосовувалось на інших  об’єктах. Часткова новизна передбачає обнову одного з елементів виробу, системи в порядку поточної модернізації. Умовною вважається новизна, що поєднує елементи місцевої і часткової новизни.     

Формами прояву нововведень являються: нова техніка і технології, відкриття, винаходи, раціоналізаторські пропозиції, інструкції, керівні документи, закони і доповнення до них і т. п.     

Під новою технікою і технологією  розуміють принципово нові покоління  машин і технологічні процеси, в  яких реалізуються вищі досягнення технічної  думки, які дозволяють значно підвищити  ефективність суспільного виробництва.      

Відкриттям  визнається встановлення раніше невідомих об’єктивно існуючих закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу, що вносять корінні зміни на рівні пізнання.     

Винаходом визнається нове технічне розв’язання  задачі, що володіє істотними відмінностями, в будь-якій галузі народного господарства, соціально-культурного будівництва або оборони країни, яке дає позитивний ефект. Розв’язання визнається новим, якщо додати пріоритету заявки, суть цього або тотожного розв’язання не була розкрита в нашій країні або за кордоном настільки, що стало можливим його існування. Розв’язання визнається істотно відмінним, якщо порівняно з розв’язаннями відомими раніше, воно характеризується новою сукупністю ознак. Об’єктами винаходу можуть бути: новий пристрій, спосіб, речовина, а також застосування відомих раніше пристроїв, способів, речовин за їх новим призначенням.      

Раціоналізаторською пропозицією вважається технічне рішення, що являється новим для підприємства, якому воно подане, котре передбачає зміну конструкції виробу, технології виробництва і застосованої техніки або зміни властивостей матеріалів.      

Залежно від потреби в інвестиціях  нововведення діляться на прості комерційні ідеї і інвестиційні проекти. В першому  випадку для перетворення новизни  у нововведення не потрібно інвестицій, але в більшості випадків це потребує затрат різноманітних ресурсів, основними з яких являються інвестиції і час. Інвестиції включають в себе грошові засоби, але крім цього в них входять рухоме і нерухоме майно, майнові права і т. п.     

Плановані, реалізовані і здійснювані інвестиції набувають форми інвестиційних проектів. Проект – це набір різноманітних інвестицій, підходів і політики, спрямованих на досягнення визначеної цілі розвитку в зазначений проміжок часу.     

Прості  інвестиційні проекти, комерційні ідеї і пропозиції характеризуються передусім незначним інвестиційним періодом (не більше одного року), відносно невеликим розміром інвестицій і отриманих результатів, а також простотою розрахунку їх ефективності. Така оцінка, як правило, включає в себе два етапи.     

Перший етап – це оцінка можливості здійснення проекту (ідеї, пропозиції) на практиці, тобто аналіз її життєздатності і  ризикованості. Зазвичай дана задача розв’язується  на рівні експертної оцінки або інтуїції здорового глузду.     

Для прийняття кінцевого рішення  можна використовувати тести в вигляді запитань, відповіді на які дають уявлення про суть і спосіб здійснення нововведень.      

Якщо  існує впевненість в доцільності  прийняття того чи іншого рішення, то можна переходити до другого етапу  його оцінки.     

Другий  етап – конкретні розрахунки, що підтверджують ефективність нововведення.     

До  числа показників, що характеризують ефективність нововведень, можна віднести: чистий дохід, рентабельність, доходність.     

Впровадження  в виробництво нововведень дозволяє отримати ефект і підвищити ефективність.      

Ефект – це результат виконання якої-небудь роботи. Ефект нововведень – це множина результатів від його впровадження у виробництво, відмінних  за змістом і за формами свого вираження.      

За формами  вираження результатів розрізняють  наступні види ефектів: науково-технічний, соціальний, екологічний і економічні результати.      

Науково-технічний  ефект – це потенціал, який рано чи пізно перетвориться в кінцеві  соціальні, екологічні чи економічні результати. Цей потенціал створюється в сфері науки у вигляді розв’язання фундаментальних проблем, в накопиченні наукових знань, створенні наукової інформації, підготовці висококваліфікованих наукових кадрів. Носіями науково-технічного ефекту можна вважати показники надійності (безвідмовності, ремонтопридатності і довговічності) техніки, технічного рівня виробництва, забезпечення досліджень науковим обладнанням і т. п.     

Соціальний  ефект проявляється в сфері виробництва  і в народному господарстві. В  сфері виробництва він проявляється у покращенні умов праці і побуту працівників. Це покращення санітарних, ергономічних і естетичних умов праці, зниження виробничого шуму; покращення житлових умов і т.п. В народному господарстві соціальний ефект проявляється в поліпшенні планування міст, вдосконаленні роботи пасажирського транспорту, зниженні фону вуличного шуму і забруднення повітря, забезпечення людей предметами харчування, одягу, медичним обслуговуванням, житлом і т.п. Соціальний ефект вимірюється за допомогою натуральних показників поліпшення умов праці і побуту людей. Ці показники прямо і непрямо впливають на економічний ефект. Їх нормативні величини являються параметрами, які визначають доцільність і можливість здійснення заходів. Економічний ефект за рахунок зміни соціальних результатів визначається як добуток приросту соціального результату. Наприклад, економічний ефект від скорочення часу очікування транспорту пасажирами визначається добутком різниці часу очікування транспорту до і після впровадження заходу на вартісну оцінку однієї години робочого часу.     

Екологічний ефект  з’являється в середовищі існування  людини і виражається в результатах  вирішення проблем по підтримці асимілюючої здібності атмосфери, по збереженню флори, фауни і ландшафту. Ефект від здійснення заходів по охороні і раціональному використанню природних ресурсів заключається у запобіганні економічних збитків від забруднення навколишнього середовища, у підвищенні економічної оцінки природних ресурсів, в прирості реалізації продукції за рахунок повнішої утилізації сировинних, паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів.     

Ефективність, як термін, використовується у вузькому і широкому розумінні. У вузькому розумінні слово “ефективність” виражає відношення ефекту до затрат, що його викликали, або навпаки затрат до ефекту. Співвідношення ефекту і затрат представляє собою питомий показник, коефіцієнт. В широкому розумінні слово “ефективність” охоплює всі показники оцінки – як абсолютні по своїй математичній формі, так і відносні. Тому, коли ми говоримо, що проект ефективний, то мається на увазі маса ефекту і рівень ефективності.     

Показники ефективності інвестиційних проектів класифікуються за наступними ознаками: за колом результатів і затрат, що враховуються; за колом суб’єктів, цілі та інтереси яких відображаються; за тривалістю періоду здійснення затрат та отримання результатів.