Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Октября 2011 в 23:10, курсовая работа
Відповідно до ДСТУ 805 – 80 переробний чавун у СНД підрозділяють на дві марки П1 і П2, що різняться вмістом кремнію: 0,5 – 0,9 і < 0,5% відповідно. Кожну марку підрозділяють на три групи по вмісту марганцю (< 0,5; 0,5 – 1; 1 – 1,5% відповідно в групах I, II, III); на три класи по вмісту фосфору (не більше 0,1; 0,2 і 0,3% відповідно в А, Б , В) і на п'ять категорій по вмісту сірки (не більше 0,01, 0,02, 0,03, 0,04 і 0,05 відповідно в категоріях I, II, III, IV, V).
- від горіння вуглецю 1,0927 кг
-
з вапна
- з плавикового шпату 0,3 · 0,06 = 0,018 кг
Всього СО2 : 1,0927 + 0,3285 + 0,018 = 1,4392 кг або
1,4392 · 22,4 / 44 = 0,7327 м3
2.13.2 Утворюється парів води з вологи шихти:
4,9766 · 0,019 + 0,3 · 0,005 = 0,0961 кг або
0,0961 · 22,4 / 18 = 0,1196 м3
2.13.3 Утворюється азоту з дуття:
5,8909 · 0,005 = 0,0295 кг або
0,0295 · 22,4 / 28 = 0,0236 м3
2.13.4 Кількість кисню дуття, що залишився:
О2дуття = Vдуття – N2дуття
5,8909 – 0,0295 = 5,8614 кг
Залишиться незадіяного кисню :
О2незад. = О2дуття – О2 Fe і домішки = 5,8614 – 5,5683 = 0,2931 кг або
0,2931 · 22,4 / 32 = 0,2052 м3
2.14 Кількість і склад газу , що відходить
Таблиця 2.7 – Кількість і склад газу
Складові газу | Кількість , кг | Об´єм , м3 | Вміст , % |
CO2 | 1,4392 | 0,7327 | 12,04 |
CO | 6,258 | 5,0064 | 82,24 |
H20 | 0,0961 | 0,1196 | 1,96 |
N2 | 0,0295 | 0,0236 | 0,39 |
O2 | 0,2931 | 0,2052 | 3,37 |
Всього | 8,1159 | 6,0875 | 100 |
2.15 Матеріальний баланс плавки
Таблиця 2.8 – Матеріальний баланс плавки
Надійшло | кг | Отримано | кг |
Чавуну і лому | 100 | Металу | 92,9418 |
Вапна | 4,9776 | Шлаку | 8,4367 |
Плавикового шпату | 0,3 | Газів, що відходять | 8,1159 |
Зруйнованої футеровки | 0,3 | Заліза корольків і викидів | 1,9931 |
Дуття | 5,8909 | ||
Всього | 111,4675 | Всього | 111,4875 |
Нев'язка:
Н
=
2.16 Розкислення сталі
2.16.1 Склад сталі перед розкисленням
Таблиця 2.9 – Склад сталі перед розкисленням
Показник | Вміст елементів | ||||
С | Si | Mn | P | S | |
Маса, кг | 0,3500 | - | 0,0980 | 0,0058 | 0,0240 |
Склад % | 0,3766 | - | 0,1054 | 0,0062 | 0,0258 |
2.16.2 Виходячи з складу сталі приймаємо, що в готовій сталі повинно міститися 0,27% Si ; 0,65% Mn ; 0,95 % Cr.
2.16.3 У відповідності з даними табл.2.9 для отримання сталі заданого складу необхідно внести 0,27% Si ; 0,5446% Mn ; 0,95 % Cr.
2.16.4
Розкислення металу
Таблиця 2.10 – Хімічний склад розкислювачів і легуючих
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2.16.5 Приймаємо по даним практики угар Si Mn Cr рівними 20 % . Тоді необхідна кількість феросплавів буде , кг :
феросиліцію
:
феромарганцю
:
ферохрому
2.16.6 Маса сталі після розкислення, кг :
92,9418 + 0,6971 · 0,8 + 0,7444 · 0,8 + 1,6980 · 0,8 = 95,4534
2.16.7 Перейде в метал з феросплавів, кг:
-
вуглецю 0,6971·0,001·0,8+0,7444·0,02·
-
кремнію 0,6971·0,45·0,8+0,7444·0,03·0,
- марганцю 0,6971 · 0,004 · 0,8 + 0,7444 · 0,85 · 0,8 = 0,5084
-
фосфору 0,6971·0,0005·0,8+0,7444·0,
-
сірки 0,6971·0,0004·0,8+0,7444·0,
-
хрому
2.16.7.1 Визначаємо кількість вуглецю в сталі , кг :
0,3500 + 0,0131 = 0,3631
2.16.7.2 Визначаємо кількість марганцю в сталі , кг :
0,0980 + 0,5084 = 0,6064
2.16.7.3 Визначаємо кількість фосфору в сталі , кг :
0,0058 + 0,0013 = 0,0071
2.16.7.4 Визначаємо кількість сірки в сталі , кг :
0,0240 + 0,0008 = 0,0248
2.16.8 Склад готової сталі після розкислення
Таблиця 2.11 – Хімічний склад готової сталі після розкислення
Показники | Маса , кг | Склад , % |
С | 0,3631 | 0,3804 |
Si | 0,2892 | 0,3030 |
Mn | 0,6064 | 0,6353 |
P | 0,0071 | 0,0074 |
S | 0,0248 | 0,0260 |
Cr | 0,8830 | 0,9251 |
Fe* | 93,2798 | 97,7228 |
І.е. | - | - |
Сума | 97,2664 | 100 |
*Кількість заліза визначається з різниці :
95,4534 – (0,3631 + 0,2892 + 0,6064 + 0,0071 + 0,0248+0,8830) =93,2798
Сталь отриманого складу відповідає вимогам ДСТУ для марки 35Х.
2.17 Розрахунок теплового балансу
2.17.1 Прихід тепла
2.17.1.1 Фізичне тепло чавуну при 1350°С
Q1=[0,745 · 1150 + 217,67 + 0,837 · (1350 – 1150)] · 73 = 90652,9 кДж
Де 0,745 – середня теплоємність чавуну в твердому стані Тпл , кДж/кг·град
1150 – температура плавлення чавуну Тпл , °С
217,67 – теплота плавлення чавуну, кДж/кг
0,837 – середня теплоємність рідкого чавуну, кДж/кг · град
2.17.1.2 Тепло екзотермічних реакцій окислення домішок , кДж :
C → CO2 34061 · 0,298 = 10150,2
С → СО 10457 · 2,682 = 28045,7
Si→SiO2
31073·(0,61+0,6971·0,45·0,2+0,
Mn → MnO 7359 · (0,49·0,8 + 0,6971·0,2·0,004 + 0,7444·0,85·0,2)= =3820,1
P → P2O5 24982· 0,058 · 0,9 = 1304,1
Q2 = 10150,2 + 28045,7 + 21201,1 + 3820,1 + 1304,1 = 64521,2 кДж
2.17.1.3 Виділиться тепло за реакцією утворення силікатів кальцію з умов, що всі оксиди кремнію і фосфору пов'язані з оксидом кальцію:
2CaO + SiO2 = (CaO)2 · SiO2 + 141545,4 кДж
4CaO + P2O5 = (CaO)4 · P2O5 + 673326,5 кДж
Q3 = (141545,4 · 1,4267 / 60 + 673326,5 · 0,1196 / 142) = 3932,8 кДж
2.17.2 Витрати тепла
2.17.2.1 Втрати тепла зі сталлю
Q1́ = [0,699·1500 +272,1+0,837· (1620–1500)] · 92,9418 = 132074,0 кДж
де 0,699 – середня теплоємність сталі в твердому стані , кДж/кг · град;
1500 – температура плавлення сталі ,°С;
272,1 – теплота плавлення сталі, кДж/кг;
0,837 – середня теплоємність рідкої сталі, кДж/кг · град;
92,9418 – кількість сталі до розкислення, кг.
2.17.2.2 Втрати тепла зі шлаком визначаємо з умов, що температура шлаку дорівнює температурі сталі на випуску , тобто 1620°С.