Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Февраля 2013 в 23:24, курс лекций
Легування (німий. legieren – сплавлять, від лат. ligo – зв'язую, сполучаю), введення до складу металевих сплавів так званих легуючих елементів (наприклад, в сталь - Cr, Ni, Mo, W, V, Nb, Ti і ін.) для додання сплавам певних фізичних, хімічних або механічних властивостей. Другій метод - введенням сторонніх атомів в тверде тіло (наприклад, в напівпровідники для створення необхідної електричної провідності) іонним упровадженням (іонне легування).
Суміші на основі НТФ і поліакриламіду (ПАА) мають поліпшені адсорбційно-десорбційні характеристики, наприклад, гранична адсорбція НТФ на кварцовому матеріалі рівна 0,2 мг/г, при добавці до неї 0,5% і більш ПАА адсорбція збільшується до 0,6 мг/г. Економічний ефект від застосування НТФ складає близько 10 тисяч доларів США на свердловину [П4|.
Ефективним інгібітором відкладень солей CaSO4 і СаСО3 є ОЕДФ. Вплив ОЕДФ на кристалізацію СаСО3 зв'язаний, ймовірно, з сорбцією її на поверхні мікрокристалів, що утворюються. При цьому збільшуються їх питома поверхнева енергія і радіус критичного зародка (табл. 3).
Таблиця 3. Вплив ОЕДФ на параметри зародкоутворення CaCO3 при. 40 °С
Концентрація комплексону, мг/л |
Питома поверхнева енергія (х103), Дж/м2 |
Радіус критичного зародка, нм |
0 1,0 2,0 |
4,0 8,9 11,2 |
0,25—0,27 0,5—0,54 0,6—0,66 |
Ефективна дія ОЕДФ по відношенню до СаСО3, що інгібірує, виявляється також в значному збільшенні індукційного періоду кристалізації і зменшенні її швидкості (табл. 4).
Таблиця 4. Вплив ОЕДФ на кристалізацію СаСО3
при 400С і CCaco3=1,0 г/л
Концентрація комплексону, мг/л |
Індукційний період, хвилин |
Константа швидкості кристалізації (K·103), г-1·л·с-1 |
0 0,5 0,75 1,0 |
5 120 180 270 |
10,5 2,5 1,1 0.33 |
Високий ефект, що інгібірує, характерний для вельми малих, субстехіометрічних кількостей ОЕДФ — 0,5 мг/л при концентрації СаСО3 1,0 г/л [114].
Унікальну здатність ОЕДФ інгібірувати процес кристалізації можна пояснити близькістю значень параметрів кристалічних грат СаСО3 і молекули ОЕДФ.
Для кристалізації СаСО3 з пересиченого розчину при високій температурі характерний формування кристалів голчатої форми (структура арагониту). Комплексон здатний гальмувати процес кристалізації і за наявності значних кількостей твердої фази.
В умовах високої мінералізації застосовуються вітчизняні композиції на основі ОЕДФ, містить ОЕДФ (18.22%), катапін КИ-1 (0,5%), тіомочевину (0,1%), етиленгліколь або метанол (40%). Випробування цих композицій як ІС на Самотлорському родовищі, що характеризується високим ступенем мінералізація пластової води, показали їх високу ефективність. Запропоновані композиції задовольняють основним вимогам: висока ефективність інгібірування процесу солевідкладень (>50%), температура замерзання мінус 50°С, в'язкість (динамічна) при —40°С <0,8 Па·с, низька корозійна активність до металоконструкцій устаткування нафтопромислу, зміст активної речовини біля 10% [114].
З метою розширення
асортименту вітчизняних ІС у ряді фосфорілірованих
комплексонів створена композиція на
основі 2-гідроксі-1,3-
Захисний ефект проти відкладень СаСО3 , при концентрації інгібітору 15...20 мг/л, не менше |
95...100% |
Корозійна активність |
0,12 мм/г |
Морозостійкість |
Не замерзає до —70 °С |
Токсичність |
IV клас малонебезпечних з'єднань |
ОБРД* |
5 мг/м3 |
В'язкість (динамічна) при — 50 0С |
6,2·10-2 Па·с |
* Орієнтовно безпечний рівень дії.
Композиція ДПФ-1 використана як інгібітор солевідкладень на установках регенерації метанолу Оренбургського газоконденсатного родовища. До його застосування теплообмінники за 1 місяць забивалися щільними відкладеннями солей, які видаляли шляхом розсвердлювання, на що затрачувалося 3...4 доби. Застосування ДПФ-1 в концентрації 20 г/м3 водометанольного розчину дозволяє збільшити термін міжочисного періоду до 12 місяців [846].
Фосфанол - модифікована форма ДПФ-1, запропонована як ефективний вітчизняний інгібітор солевідкладень BaSO4 [40].
Інгібітори вітчизняного виробництва не поступаються по основних показниках інгібіторам солевідкладень зарубіжних фірм, а у ряді випадків перевершують їх, задовольняючи основним технологічним вимогам: нетоксичні, характеризуються високою хімічною і термічною стійкістю, здатністю утворювати комплекси в широкому діапазоні рН з багатьма елементами, інгібірувати утворення опадів в кількостях, значно менших стехіометрічних, проявляють на відміну від більшості інших інгібіторів солевідкладень здатність гальмувати утворення всіх трьох основних типів опадів (СаСО3, CaSO4, BaSO4) [836, 847].
Вказані
властивості і налагоджене
Але вибір реагенту для вирішення конкретної задачі „вимагає проведення досліджень і промислових випробувань з урахуванням всіх чинників, що впливають на оптимізацію процесу. Так, у разі інгібірування солевідкладень необхідно знати тип солі, що відкладається, геотермічну ситуацію, характеристику пластової води, гідравлічний тиск. Це особливо важливо при роботі з CaSО4 і солями барію, які чутливі до концентраційних змін компонентів пластової води, змінам гідравлічного тиску і температури і у разі порушення перерахованих умов утворюють, осідання солей складного складу.
Дозування інгібіторів солевідкладнень на основі комплексонів здійснюється декількома способами з урахуванням технологічних особливостей нафтових родовищ держав СНД [836]: періодичне закачування інгібітору солевідкладнень в свердловину; безперервна дозована подача в свердловину; дозування за допомогою глибинних дозаторів; періодична подача реагенту під тиском в призабойну зону пласта, дозована подача реагенту в пласт через систему підтримки пластового тиску.
Для підвищення сумісності комплексонів з пластовими водами запропоновані композиції, що містять разом з фосфорорганічними комплексонами хлорводневу кислоту; ці композиції придатні для запобігання солевідкладнень у водах високої мінералізації, що містять до 25 г/ л іонів кальцію [848] . Застосування їх дало можливість проводити в один прийом кислотну обробку і закачування під тиском комплексону в пласт. Розчинення комплексону, зокрема НТФ, безпосередньо в хлорводородній кислоті дозволило широко застосовувати спосіб подачі інгібітору в пласт під тиском в зимових умовах; відпала необхідність в додаткових поточних ремонтах, збільшився час вимивання інгібітору з пласта.
Для сумісності інгібіторів солевідкладеня акрілатного ряду з пластовими водами, що містять велику кількість іонів кальцію (від 5 до 30 г/л), успішно застосовуються НТФ і ДПФ, при цьому концентрації (в %) склали: ДПФ – 0,009...0,042 і НТФ – 0,01...0,04. Робочий 10%-ний розчин полімеру з комплексоном закачують в пласт мінералізованою водою без застосування буферної рідини під тиском. Обробка призабойної зони свердловин, що гіпсується, за цією технологією збільшується час, протягом якого продуктивність свердловини знижується на 50%, тобто з 3,4 до 7,17 місяців [849].
Разом із запобіганням солевідкладень вельми важливою і важко вирішуваною проблемою є видалення вже наявних гіпсомвіщувачих опадів в свердловинах. Це досягається використовуванням комплексонів ряду поліамінполіоцетів [850]. Їх дія заснована на руйнуванні опадів шляхом утворення стійких розчинних у воді комплексів кальцію стехіометрічного складу. Ефективними засобами для видалення відкладень гіпсу в устаткуванні нафтопромислу і в призабойної зоні нафтового пласта є розчини дінатрієвої солі ЕДТА, ДПА, ДБТА. Наприклад, відкладення мінеральних солей (склад % : СаSO4 - 80,15; СаСО3 – 12,38; полуторні оксиди М2О3 – 0,9; волога – 6,57) розчиняються в композиціях на основі вказаних комплексонів за 12 годин повністю [836].
По ефективності дії вивчені реагенти розташовуються в наступний ряд: ЭДТА<ДПА<ДБТА.
Здатність поліамінополікарбонових комплексонів, а також композиції ДПФ-1 розчиняти осідання, що містять гіпс, дозволили запропонувати їх для обробки призабойної зони карбонатного пласта. Після обробки призабійної зони свердловин 8...10%-ми розчинами комплексонів збільшується її проникність, і продуктивність свердловин зростає [836].
Перспективно використовування комплсксонів для попередження відкладень парафіну в свердловинах і трубопроводах нафтопромислів. Вельми ефективним для цієї мети є поєднання ДПФ-1 і силікату натрію. Що утворюється на сталевих поверхнях захисна гідрофільна плівка міцно утримується на металі і дозволяє захищати від відкладенні парафіну навіть вузли складної конфігурації [836].
Лекція 4. 1.2. Використання комплексонів при сумісній здобичі, промисловому
зборі, транспортуванні і підготовці різносортних нафт
Однією
з гострих проблем
Збір і транспортування проводять також роздільно, для чого доводиться будувати паралельно не менше двух нафтопроводів до пункту підготовки нафти. Процес обезводнення і знесолення здійснюють на двох незалежних одної від другої установках, оскільки при вмісті сульфіду заліза в нафтовій фазі більше 100 г/т видалення з нафти води, мінеральних солей і механічних домішок, приводить до утворення проміжного шару емульсії нафти, що не розшаровується, у воді [114, 851, 852].
Здатність комплексонів утворювати стійкі розчинні у воді комплекси із залізом (III) і запобігати тим самим виникненню осаду сульфіду заліза дозволяє проводити сумісну здобич, транспортування і підготовку різносортних нафт [114, 836].
При здобичі різносортних нафт на забій свердловини постійно за допомогою пристрою дозування подають дінатрієву сіль ЕДТА в кількості 100...200 мг/л для утворення комплексонату заліза (III). Операцію здійснюють так, щоб введений в свердловину комплексон потрапляв у нафту девонського горизонту, де нафта, що містить залізо і біля 62% об’єму води, після подальшого змішування з нафтой, що містить сероводень і біля 35% об’єму води. не приводить до утворення FeS і, як наслідок, не спостерігається підвищення в'язкості продукції свердловини [114].
Промисловий збір обводнених нафт, які містять H2S і FeS здійснюють таким чином. Железосодержащую нафту, що містить 10...40% води, біля 200 мг/л Fe перед її змішуванням із сірководневою нафтою, де 60...90% води (об’єм), 240 мг/л H2S, піддають обробці дінатрієвою сіллю ЕДТА в кількості, еквівалентній змісту заліза (Ш), що виключає створення FeS. Витримка в цих умовах при 25 °С протягом 1 години забезпечує відстій до 85...90% об’єму води, яку легко можна скинути з трубопроводу (при швидкості руху, що забезпечує розшарування потоку на фази: нафту, газ і воду) або з резервуару попереднього скидання. Запропоновано застосовувати для цієї мети також і НТФ [114].
Сумісну підготовку різносортних нафт здійснюють додаванням комплексону в нафту, що містить залізо, перед її змішенням з нафтою, що містить сірководень. Високою ефективністю при сумісному обезводненні різносортних нафт володіє композиція ДПФ-1 (табл. 5).
Таблиця 5. Вплив добавок ДПФ-1 на глибину обезводнення різносортних нафт
Співвідношення суміші нафт девонського і турнайского горизонтів |
Вміст води в початковій суміші перед глибоким обезвоживанием,% |
Відстій води (%) за час, хвилин
| ||
15 |
30 |
60 | ||
10:90 |
1,0 |
97,5 |
99,4 |
99,9 |
20:80 |
1,4 |
97,2 |
38,8 |
99,5 |
30:70 |
1,9 |
96,8 |
98,6 |
99,1 |
40:60 |
2,8 |
96,2 |
98,0 |
98,8 |
Глибоке обезводнення нафти протягом 1 години дозволяє отримати нафту високої кондиції.
Таким чином, обробка комплексонами нафти, що містить залізо, повністю усуває утворення в нафтовій фазі FeS і дозволяє проводити підготовку суміші нафт за звичайною технологією. Промислові випробування [114], підтвердили можливість використовування запропонованого способу. При ретельному проведенні випробувань розділ фаз в резервуарі попереднього скидання у пробах води і нафті FeS не було знайдено.