Зона викладки товарів

> забезпечення взаємозв'язку  зони приймання товарів з приміщеннями  для зберігання і підготовки  товарів до продажу та безпосередньо  з торговельним залом.

Розвантажувальні платформи  повинні мати висоту 1,1—1,2 м, тобто  відповідати рівню кузова автомобілів. Кількість розвантажувальних місць  і площа платформ залежить від  площі торговельного залу. Так, для  продовольчих магазинів площею менше  ніж 650 м влаштовується 1 розвантажувальне місце площею 24 м² (на селі — 18 м²), в універсамах площею 650—1000 м² і універмагах площею 1650 м² — 2 розвантажувальних місця площею 48 м².

Розвантажувальні платформи  можуть бути прямокутної або пилкоподібної  форми. Ширина платформи прямокутної  форми має бути 4—4,5 м (для села — 3 м), а пилкоподібної — 2,5—3,5 м  у самому вузькому місці. Для захисту  розвантажувальних платформ від  атмосферних опадів над ними влаштовують  дашки, які повинні цілком перекривати  платформу і на 1 м кузов автомобіля.

Площа приміщень для приймання  береться в розрахунку на 1 розвантажувальне місце: у магазинах площею до 150 м² — 12 м², у магазинах площею понад 150 м²—18 м².

Зона зберігання і підготовки товарів до продажу

Приміщення (зони) для зберігання товарів розміщуються між зоною  приймання і торговельним залом  з урахуванням спеціалізації  у зберіганні окремих груп товарів, розмірів товарних запасів і режимів  зберігання. Ці приміщення доцільно розміщувати  на одному рівні, безпосередньо за торговельною секцією чи відділом, що створює  зручності для подавання товарів  у торговельний зал.

Площа комор і приміщень  для підготовки товарів до продажу  розраховується по товарних групах на кожні 10 м² площі торговельного залу, відведеної для їх реалізації: м'ясо — 0,9 м² риба – 2,4 м², гастрономія — 2,8 м², хліб — 4,7 м², бакалія — 6,1 м², готовий одяг — 4,8 м², тканини, взуття — 3,7 м², меблі — 7,8 м² тощо.

У загальній коморі допускається зберігання різних груп продовольчих товарів за винятком хліба та овочів і фруктів або різних груп непродовольчих товарів за винятком целулоїдних  товарів, парфумерних аерозолів  та горючих рідин.

У магазинах, розміщених у  сільській місцевості, з площею торговельного  залу до 100 м² допускається зберігання в загальній коморі продуктів незалежно від їх епідеміологічних характеристик.

Охолоджувальні камери для  зберігання швидкопсувних товарів  улаштовуються в єдиному блоці. Ці камери відокремлюються від інших  приміщень капітальними стінами  з тепло- і гідроізоляційним покриттям.

Підготовка товарів до продажу має здійснюватися, як правило, на площі відповідних комор. Однак  у продовольчих магазинах виділяють  приміщення для розпакування, сортування, фасування, нарізання, очищення товарів, оснащуючи їх відповідним обладнанням. Ця група приміщень повинна мати хороший зв'язок як із зоною приймання  і зберігання товарів, так і з  торговельним залом.

Допоміжні приміщення

Підсобні приміщення, за винятком приміщень для роботи з тарою, розміщуються в боковій, найвіддаленіші від торговельного залу частині  будівлі магазину, оскільки в торговельно-технологічному процесі вони прямої участі не беруть. Склад і розміри цих приміщень  визначаються відомчими будівельними нормами.

Комори для тари влаштовують  поблизу розвантажувальної платформи, що дозволяє завантажувати вивільнену.тару з мінімальними затратами праці. Якщо в магазині організовується  приймання від населення скляної  тари, то комора повинна мати окремий  вхід для здавачів посуду.

Адміністративно-побутові приміщення магазину мають бути ізольовані від  приміщень для зберігання товарів  і торговельного залу і мати окремий  вхід. Якщо магазин розташований в  окремо побудованій будівлі, то для  зменшення площі забудови доцільно адміністративно-побутові приміщення розміщувати на верхніх поверхах.

Розміщення технічних  приміщень визначається їх функціональним призначенням і необхідністю додержання вимог пожежного нагляду і  техніки безпеки.