Товарознавча оцінка гідроізоляційних матеріалів

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Київський Національний Університет

будівництва і архітектури

 

Будівельно-технологічний  факультет

Кафедра будівельних матеріалів

Індивідуальна робота

на тему:

“ Товарознавча оцінка гідроізоляційних матеріалів ”

 

 

 

 

                                                                                Виконав: ст. гр. ТКД – 41 

                                                                                     

                                                                           Перевірила:

Київ – 2012 

План

Вступ .................................................................................................................. 3

Характеристика сировини................................................................................. 4

Особливості технологічного процесу отримання матеріалу......................... 6

Вимоги до готової продукції............................................................................. 7

Галузі застосування готової  продукції............................................................. 11

Список використаної літератури....................................................................... 14

 

Вступ

Гідроізоляційні матеріали  призначені для захисту будівельних  конструкцій від контакту з водою, поглинання води або від фільтрації води через них. Гідоізоляційні матеріали  поділяють на рідкі; пастоподібні пластично-в'язкі; тверді; рулонні; штучні; листові; пружно-пластичні.  
 Просочувальні матеріали - рідини, що проникають в пори поверхневих шарів матеріалу і утворюють там водонепроникні бар'єри або гідрофобізуючі поверхню пір.  
 Бітуми і дьогті, переведені в рідкий стан - найпростіші просочувальні матеріали. Бітуми надають просоченому шару матеріалу водонепроникність, а дьогті крімтого антисептичну здатність.  
 Плівкоутворюючіі матеріали - в'язко-рідкі склади, які після нанесення на поверхню конструкції створюють на ній водонепроникну плівку. Закріплення відбувається або в результаті випаровування розчинника, або в результаті полімеризації. Серед плівкоутворюючих речовин найбільше поширення отримали розріджені бітуми і бітумні емульсії, лаки та емалі.  
 Гідросклоїзол - бітумний гідроізоляційний матеріал, що складається з скловолокнистої основи, на яку з двох сторін нанесений шар бітумного в'яжучого, що складається з бітуму, мінерального наповнювача (20% від маси в'яжучого) і пластифікатора - помякшувача. Маса бітумного в'яжучого 3000 ± 300г / м ^2. 

Монтажні піни - є рідкі  полімерні склади, твердіючі на повітрі. Такий герметик забезпечує не тільки гідроізоляцію, але і теплоізоляцію в герметизуючому шві. Їх використовують для ущільнення швів при установці дверних і віконних блоків.  
 Штучні герметики - джгути і стрічки. Джгути зазвичай мають круглий поперечний переріз і пористу структуру. Вони еластичні і встановлюються в шов у обтиснутому стані, що дозволяє їм забезпечувати герметичність шва при зміні його ширини.  
 Мастичні - в'язкі рідини, що утворюють водонепроникну плівку після нанесення на ізольовану конструкцію.  
 Рулонні матеріали - це толь, пергамін і руберойд. В основі цих матеріалів лежить покрівельний картон, просочений чорними в'яжучими.  
Покрівельний картон отримують з вторинного текстилю, макулатури і деревної сировини.

Толь - картон, просочений і  покритий з двох сторін дьогтем. Толь застосовують лише для тимчасових споруд, так як дьоготь швидко старіє на сонці і матеріал руйнується через 2 ... 3 роки. Більш доцільний толь для гідроізоляції, де відсутня сонячне випромінювання і, де важливу роль відіграють антисептичнівластивості дьогтю. 

 

Характеристика  сировини

Органічна сировина:

Бітуми- Мінеральні комплекси (горючі органічні речовини), що складаються з вуглеводнів, утворилися з білкових і жирових речовин нижчих організмів. Існують у газовій фазі (земний газ), рідкій (нафта), твердій (озокерит, земна смола ). 

природні -органічні речовини (дистиляційні рештки нафти, вугілля), що розчиняються в органічних розчинниках (сірковуглець,бензол, спирт та ін.). Це к.к. органічного походження з первинною вуглеводневою основою. Залягають в надрах у твердому, в'язкому та в'язко-пластичному стані.

Штучні (продукти переробки  нафти й кам'яного вугілля) - тверді пластичні або в'язкі суміші вуглеводнів і їхніх похідних. Одержують головним чином з залишків переробки нафти, крекінгу, очистки мастил (нафтові Б.), кам'яновугільної смоли (кам'яновугільні Б.), а також шляхом екстракції з торфу та бурого вугілля.

Дьо́готь - продукт сухої перегонки деревини, торфу, бурого та кам'яного вугілля, сланців тощо. В'язка бура або чорна рідина; складна сумішорганічних речовин. При сухій перегонці вугілля, торфу та ін. в умовах невисоких температур (500 — 600 °C) — напівкоксуванні — утворюється так званий первинний дьоготь. До його складу входять (залежно від сировини) парафін, фенол тощо. При коксуванні кам'яного вугілля утворюється кам'яновугільна смола. Дьоготь, утворюваний при термічній переробці деревини, називають деревною смолою.

Полімери - природні та штучні сполуки, молекули яких складаються з великого числа повторюваних однакових або різних за будовою атомних угруповань, з'єднаних між собою хімічними або координаційними зв'язками в довгі лінійні або розгалужені ланцюги. Структурні одиниці, з яких складаються полімери називаються мономерами.

Розчи́нники — індивідуальні хімічні сполуки або суміші, здатні розчиняти різні речовини, тобто утворювати з ними однорідні системи змінного складу, що складаються з двох або більшого числа компонентів

Пластифікатори – речовини, які вводять до складу полімерних матеріалів, суспензій для надання їм пластичності, еластичності, зниження в’язкості.

До пластифікаторів належать ефіри фталевої кислоти, складні ефіри фосфорної кислоти, різні оливи.

Мінеральні сировинні  матеріали:

Наповнювачі - речовини, що додаються до основного складу для зміни властивостей або  здешевленню матеріалу(картон,волокнисті та порошкоподібні речовини).

Посипочні матеріали- призначені для захисту верхнього  шару покрівельного руберойду від шкідливої ​​дії різних атмосферних чинників: світла, сонячної радіації, кисню повітря, вологи, коливань температури і т. д.(пісок,відходи каменю, дрібно зернистий щебінь).

 

Особливості отримання  матеріалу

Бітумні мастики виготовляються таким чином. У залізний котел завантажується бітум (розколотий на шматки 8-10 см)  і розплавляється до легкорухливого стану і зникнення шматків, причому температура в котлі не повинна бути вище 200 ° (для прискорення процесу і розплавлення при більш низькій температурі бітум рекомендується перемішувати). Розплавлений бітум при постійному перемішуванні поступово, тонким струменем вливається в котел, наповнений раніше розчинником в кількості, що відповідає складу мастики. Після введення всієї кількості бітуму (за рецептом) додається наповнювач, також при постійному і ретельному перемішуванні. 

Руберойд -при виготовленні руберойду на руберойдних заводах застосовують такі матеріали та сировина як покрівельний картон, кольорова грубозерниста посипка, покрівельний нафтовий бітум, талькомагнезит, пісок для будівельних робіт, тальк. В якості наповнювача використовують різноманітні порошки: глину, доломітове борошно, гіпс, тальк, порошок вапняку, кварцовий пісок, крейда. Всі вони підвищують теплостійкість, вологостійкість і світлостійкість покрівельного покриття. При виробництві фахівці звертають увагу на те, що руберойдне полотно за жодних обставин не мало складок, розривів, наскрізних дірок, надривів і тріщин. Полотно має бути акуратно, без злипання намотане у рулон.

Є декілька способів виготовлення полімерних мембран. Каландруванням (від французького са1аndrе — прокатувати) називають процес прокатування матеріалу з підігріванням. Виробнича лінія складається з декількох пар валиків з підігріванням, які пресують полімерний компаунд (композиція на основі різних полімерів), перетворюючи його на листовий матеріал. Технологія виготовлення мембран способом каландрування Вона дозволяє виробляти широкий спектр мембран з різними властивостями і способами застосування. Мембрани, виготовлені методом каландрування, можуть бути двошаровими, комбінуватися з декількох шарів, вироблятися з армуванням.

Метод екструзії передбачає інший підхід. При виготовленні мембран таким способом полімерний компаунд примусово продавлюють через матрицю за допомогою шнека, який обертається з постійною швидкістю. В результаті на виході формується безперервний рулонний матеріал. Головна складова устаткування для такого виробництва — екструдер. Таким чином, за допомогою однієї технологічної операції можна отримати мембрану необхідної товщини із заданими властивостями, з армуванням скловолокном або синтетичною сіткою.

У виробництві полімерних композиційних  матеріалів найбільше застосування знаходять порошкоподібні наповнювачі  різних форм: кубічної - польовий шпат, кальцити; сферичної - штучні мікросфери, склосфери; голчастою - деревне борошно, силікат кальцію; лускатої - тальк, графіт, каолін, гідроокис алюмінію; у вигляді паралелепіпеда - польовий шпат, оксиди кремнію, барію, поєднання яких між собою може бути найрізноманітнішим. З волокнистих наповнювачів широке поширення одержали бавовняні очоси, короткі целюлозні, азбестові, скляні, а також вуглецеві, борні, металеві волокна. З листових наповнювачів застосовують папір, різні тканини (стеклохлопчатобумажние, боро-, органоткані та ін), стрічки, наприклад з металевої фольги.

Вимоги до готової  продукції

Вимоги до рулонних матеріалів за ГОСТ 30547-97. Материалы рулонные кровельные и гидроизоляционные.

4.1.2 Полотно рулонного матеріалу  не повинне мати тріщин, дірок,  розривів і складок.

4.1.3 На кромках (краях) полотна  рулонного матеріалу на картонній  і азбестового основах допускаються  не більше двох надривів завдовжки  15-30 мм на довжині полотна до 20 м. Надриви довжиною до 15 мм  не нормуються, а більше 30 мм не  допускаються.

4.1.4 На основні бітумні та  бітумно-полімерні рулонні матеріали  покривний склад або в'яжучий  повинні бути нанесені суцільним  шаром по всій поверхні основи.

4.1.5 Крупнозерниста або луската  посипка повинна бути нанесена суцільним шаром на лицьову поверхню полотна рулонних покрівельних матеріалів.

4.1.6 Рулонні покрівельні матеріали з крупнозернистим або лускатим посипанням повинні мати з одного краю лицьової поверхні вздовж всього полотна не посипану кромку шириною (85 + 15) мм.

Ширина не посипаної кромки може бути збільшена в залежності від області застосування і наведена в нормативному документі на конкретний матеріал.

4.1.7 Матеріали  повинні бути щільно намотані в рулон і не злипатися.

Торці рулонів повинні бути рівними. Допускаються виступи на торцях рулона заввишки, мм, не більше:

15 - для рулонних матеріалів на  картонній, азбестовою і комбінованій  основах;

20 - для рулонних матеріалів на  волокнистій основі, безосновних  бітумно-полімерних і полімерних  матеріалів.

4.1.8 У партії допускається не  більше 5% складених рулонів, в  одному складеному рулоні - не  більше двох полотен. Довжина  меншого із полотен в рулоні  повинна бути не менше 3 м.

4.1.9 Лінійні розміри, площа полотна  рулонного матеріалу і допустимі  відхилення від лінійних розмірів  і площі встановлюють у нормативному  документі на конкретний вид  матеріалу.

4.1.10 Розривна сила при розтягуванні  рулонних основних бітумних і  бітумно-полімерних матеріалів повинна  бути не менше, Н (кгс):

215 (22) - для матеріалів на картонній  основі;

294 (30) - »» на скловолокнистій основі;

343 (35) - »» на основі із полімерних  волокон;

392 (40) - »» на комбінованій основі.

4.1.11 Умовна міцність гідроізоляційних  безосновних бітумнополімерних  матеріалів повинна бути не  менше 0,45 МПа (4,6 кгс/см2).

4.1.12 Умовна міцність і відносне  подовження при розриві рулонних  полімерних матеріалів повинні  бути не менше:

1,5 МПа (15 кгс/см2) і 300% - для не вулканізованих еластомірних;

4 МПа (41 кгс/см2) і 300% - для вулканізованих  еластомірних;

8 МПа (82 кгс/см2) і 200% - для термопластичних.

4.1.13 Опір динамічному або статичному  продавлюванню рулонних покрівельних  полімерних матеріалів повинно  бути вказано в нормативному  документі на конкретний вид  матеріалу.

4.1.16 Зміна лінійних розмірів  рулонних без основних полімерних матеріалів має бути не більше ± 2% при випробуванні при температурі (70 ± 2) ° С протягом не менше 6 ч.

4.1.17 Температура крихкості покривної  суміші або в'яжучого бітумних  рулонних матеріалів повинна  бути не вище мінус 15 ° С,  бітумнополімерних - не вище мінус  25 ° С.

4.1.18 Маса покривної суміші або  в'яжучого з наплавлюваного боку  для основних наплавляються бітумних  рулонних матеріалів повинна  бути нс менше 1500, а для бітумно-полімерних - не менше 2000 г/м2.

4.1.19 Водопоглинання рулонних матеріалів (крім пергаміну) повинна бути не більше 2,0% за масою при випробуванні протягом не менше 24 год

4.1.20 Рулонні покрівельні матеріали  (крім пергаміну) повинні бути  водонепроникними протягом не  менше 72 год при тиску не  менше 0,001 МПа (0,01 кгс/см2)