Технологічне  планування торгових залів магазинів

  Приміщення, що входять до складу магазина, підрозділяються на наступні основні групи:

  1) торгові;

  2) для приймання, зберігання і  підготовки товарів до продажу;

  3) підсобні;

  4) адміністративно-побутові;

  5) технічні.

  Торгові приміщення є основними в магазині. До таких приміщень відносяться: торгові зали магазинів; відділ замовлень; зал кафетерію; приміщення або площі додаткового обслуговування покупців (місця відпочинку покупців, приміщення для розкрою тканин і ін.).

  Взаємне розташування основних груп приміщень магазина повинне бути таким, щоб між ними забезпечувався технологічний зв'язок, сприяючий переміщенню товарів найкоротшими шляхами, виключалися перетини руху потоків товарів і покупців.

  Торговий зал – частина торгової площі, на якій здійснюється продаж товарів. Пристрій і планування торгового залу повинні розроблятися з урахуванням наступних вимог:

  - забезпечення раціональної організації  торгового процесу, рухи купівельних і товарних потоків;

  - створення умов для механізації трудомістких процесів;

  - зручного для покупців розміщення  входів, виходів, секцій (відділів), торгового устаткування;

  - ефективного використання площі торгового залу при розміщенні торгового устаткування;

  - забезпечення раціонального розміщення  і максимальної видимості викладених товарів;

  - створення умов економічності і простоти санітарного і технічного обслуговування.

  Однією  з важливих складових концепції магазина є технологічне планування, тобто сукупність всіх приміщень торгового підприємства в певному взаємозв'язку, що забезпечує найбільш раціональну організацію оперативних процесів. Вона є неодмінною умовою створення або реконструкції магазина, дозволяючи добиватися максимально ефективного використання наявних торгових площ.

  Раціональне використання площ торгового підприємства означає те, що кожен квадратний метр приміщення враховується в операційному процесі і виконує в нім строго певну функцію. Завдання полягає в тому, щоб змусити працювати кожен метр площі з найбільшою віддачею.

  Технологічне  планування будь-якого приміщення повинне враховувати наступні вимоги:

  1. Торгові зали і допоміжні приміщення повинні бути ізольовані один від одного і мати оптимальне співвідношення.

  2. Приміщення для зберігання і підготовки товару до продажу повинні бути технологічно пов'язані з торговим залом і забезпечувати найкоротший шлях доставки товару до зон викладення.

  3. Зони прийому товару повинні  розміщуватися поблизу приміщень для їх зберігання.

  4. Комори і камери для зберігання  товарів не повинні бути прохідними. Вони повинні мати достатню  кількість стелажів і пристосувань для найбільш раціонального і зручного розміщення товарів і їх безперешкодного вивозу до місця передпродажної підготовки або в торговий зал.

  5. Планування приміщень магазина повинне забезпечувати мінімізацію часу, оптимізацію здійснення, зручність для користувачів і персоналу всіх торгово-технологічних операцій.

  6. Планування повинне створювати  покупцям можливість безперешкодного вибору товару в мінімально короткий термін.

  7.Планування повинне забезпечувати максимальну осяжність асортименту товарів, їх споживчих властивостей, задіювання для цього всіх наявних засобів (освітлення, спеціальних методів продажу і ін.). Особливо актуальне виділення спеціальних зон і устаткування для презентації новинок (на Заході новинки асортименту приносять максимум прибули. Вони повинні звертати увагу покупців на новий товар, допомагати продавати дорогі і елітні речі.

  8. Планування магазина повинне  забезпечити легкість і простоту здійснення покупок, свободу пересування по торговому залу, раціональне розміщення товарів, а також стимулювати здійснення імпульсних покупок.

  При складанні технологічного планування торгового залу велике значення має раціональне використання площі магазина за рахунок правильного розміщення і застосування торгового устаткування.

  Залежно від розмірів і конфігурації торгового залу, асортименту товарів, що реалізовуються, і методів продажу застосовують лінійне, боксове, виставкове і змішане планування.

  При продажі товарів по методу самообслуговування найбільш раціональне лінійне планування торгового залу, коли розстановка устаткування і проходи для покупців сплановані у вигляді паралельних ліній, розташованих, як правило, перпендикулярно лінії вузла розрахунку. При цьому частину устаткування (тару-устаткування, охолоджувані прилавки) встановлюють уздовж стенів торгового залу, що дозволяє з більшою ефективністю використовувати його площу.

  За  допомогою лінійного планування зручно регулювати напрями руху купівельних потоків, організувати єдиний розрахунковий вузол. Вона забезпечує хороший перегляд торгового залу, надає можливість самостійного відбору товарів всіма покупцями, дозволяє зробити комплексну покупку, витративши на це мінімум часу.

  Розрізняють три варіанти лінійного планування:

  - подовжню – лінії устаткування збудовані уздовж торгового залу;

  - поперечну – устаткування утворює лінії, що йдуть упоперек торгового залу;

  - комбіновану, таку, що поєднує в собі подовжнє і поперечне планування.

  Подовжнє  лінійне планування застосовується, якщо торговий зал магазина має невелику (до 12 м) глибину. При більшій глибині доцільно використовувати поперечне або комбіноване планування.

  Боксове планування є розбиттям всієї площі торгового залу на відділи (бокси). При цьому кожен відділ має власний вузол розрахунку, що робить таке планування менш зручним для покупців, що здійснюють комплексну покупку, оскільки на придбання товарів в кожному відділі і на розрахункові операції доводиться витрачати додатковий час.

  Боксове планування часто застосовується в  крупних магазинах або магазинах, що розташованих в житлових будинках і мають витягнуті пропорції торгових залів. Виправдано її застосування і в магазинах з універсальним асортиментом непродовольчих товарів, особливо при продажі товарів, що вимагають примірки (взуття, одяг) або спеціального відбору (ювелірні вироби і тому подібне).

  Виставкове  планування застосовується в магазинах, торгуючих по зразках. Її використовують при продажі тканин, шпалер, телевізорів, пральних машин і ін. Товари демонструють на стендах, горах, стелажах, манекенах.

  Змішане планування торгового залу поєднує в собі різні види планувань.

  Технологічне  проектування повинне передбачати такі елементи планування і оформлення торгового залу і вітрин, які привертали б увагу покупців, сприяли б їх сприятливому настрою і допомагали зробити покупку. Велику роль в цьому грає планування торгового залу.

  Торговий зал - основний інструмент продажу товарів і обслуговування покупців в будь-якому форматі магазина, тому завжди актуальним є питання про те, яка повинна бути його площа. Фахівці знають, що це дуже важливе питання, тому що в загальній теорії магазинобудування відношення торгової площі до загальної визначає коефіцієнт ефективності використання загальної площі магазина. Чим вище набутого значення, тим ефективніше використовується площа магазина.

  Торговий зал повинен забезпечити велику пропускну спроможність, високу якість обслуговування покупців і хороші умови праці працівникам магазина. Для цього важливо не тільки розмістити в нім відділи і секції, але і уміло направити потоки покупців, грамотно розставити торгове устаткування, касові кабіни, вхід і виходи із зони обслуговування.

  Кількість входів в торговий зал залежить від його розмірів і конфігурації. Практично для прямокутного або квадратного залу достатньо одного входу шириною не менше одного метра для невеликих магазинів і не менше трьох метрів для супермаркетів і гіпермаркетів.

  Якщо  торговий зал має вузьке і витягнуте планування, доцільно мати два входи-виходи в різних кінцях залу з центральним розташуванням розрахунково-касових вузлів.

  У магазинах самообслуговування число виходів з касовими кабінами повинне мінімум в два рази перевищувати пропускну спроможність входу. Причому це всього лише загальна вимога, яка потребує уточнення стосовно різних форматів магазинів. Наприклад, в європейських гіпермаркетах найбільш раціональним визнається використання довгої лінії розташованих поряд розрахунково-касових вузлів для відділення торгового залу від допоміжних приміщень, ведучих до виходу з магазина.. Це дає можливість регулювати пропускну спроможність: при невеликому потоці покупців достатньо роботи двох-трьох кас, а при збільшенні потоку включаються додаткові.

  У торговому залі вся площа по функціональному призначенню ділиться на настановну (призначену для розміщення устаткування), розрахункову касу, для руху покупців (проходи), для викладення товару, для роботи продавців і ін.

  Особливе  значення має настановна площа. Вона визначається по розмірах зовнішніх меж торгового устаткування або допоміжних конструкцій (примірювальних кабін і ін.). По ній можна судити про ефективність розміщення устаткування в торговому залі.

  Фахівці прийшли до висновку, що показником ефективності розміщення устаткування в торговому залі є коефіцієнт настановної площі, визначуваний як відношення настановної площі до загальної площі торгового залу.

  Оптимальна  величина коефіцієнта настановної  площі в магазинах самообслуговування складає 0,3 - 0,92; у універмагах - 0,29; у магазинах взуття - 0,33; одяг - 0,28; госптоварів - 0,32. Інакше кажучи, середній показник близький до 0,3 по більшості груп товарів. Це норма, відхилення від якої повинне примушувати задуматися про підвищення ефективності робота залу.

 

       Організація   торгівлі   та  обслуговування   покупців   у  сфері   суспільного харчування.

Торговельне обслуговування населення: сутність, прогнозування  та регулювання.

Сутність торгівлі, громадського харчування та їх організація. Прогнозування розвитку торгівлі та громадського харчування. Ефективність роздрібної торгівлі. Регулювання роздрібного товарообігу

Сутність торгівлі, громадського харчування та їх організація

Торгівля — це сфера обігу товарів на ринку, включаючи комплекс підприємств, які спеціалізуються на виконанні торгово-посередницьких операцій, виконуючи двояку функцію: облік вартостей (зміна форм вартостей); доведення товарів до сфери споживання, тобто є посередником між товаровиробником і споживачем. Торгівля впливає на споживання окремих соціально-економічних груп населення, структуру особистого споживання.

Громадське  харчування — це підгалузь торгівлі, яка спеціалізується  на виготовленні продуктів  харчування, придатних  до споживання або  продажу, і обслуговування процесу споживання.

Основні задачі торгівлі та громадського харчування — досягнення збалансованості попиту та пропозиції на ринку предметів споживання, задоволення попиту споживачів при високій якості обслуговування і мінімальному рівні витрат, пов’язаних із процесом обігу продукції.

Органи  місцевого самоврядування, комітети по торгівлі та громадському харчуванні здійснюють:

• аналіз стану торгівлі та громадського харчування, прогнозування їх розвитку на основі вивчення попиту та пропозиції товарів;
• контроль за виконанням власниками торговельних підприємств зобов’язань щодо збереження товарного профілю, забезпечення асортименту товарів, у тому числі першої необхідності;
• участь у роботі з приватизації, демонополізації та створення конкурентного середовища в торгівлі та громадському харчуванні;
• контроль через інспекцію з торгівлі за додержанням норм та правил торгівлі, якості та безпечності торгівлі на підприємствах торгівлі та громадського харчування незалежно від форм власності;
• сприяння в організації і проведенні ярмарків з роздрібної торгівлі товарами народного споживання.