Організаційні моделі у сфері торгівлі

Організаційні моделі у сфері торгівлі

Форму об'єднання і впорядкування  функціонально взаємозв'язаних елементів  у межах певної структури можна  назвати організаційною моделлю. Вона відображає внутрішню структуру  об'єкта торгівлі або систем його внутрішньої  організації.

Практично втілюються організаційні моделі в організаційній побудові, яка дає уявлення про  статичний етап складових елементів (суб'єктів, підрозділів) та їх взаємозв'язки.

Класифікувати організаційні  моделі та елементи, що склались у сфері  торгівлі, надзвичайно складно через брак чітких критеріїв. Але їх можна проаналізувати залежно від функціональної спрямованості в різних секторах торговельної сфери.

Організаційні моделі в роздрібній торгівлі

В роздрібній торгівлі існує багато моделей, які відрізняються складом організаційних елементів, їх взаємозв'язком і функціональною спрямованістю.

Найпростіша організаційна  модель характерна для невеликого і  середнього магазину (рис. 3.2.)

Рис. 3.2. Організаційна побудова торговельного підприємства

Організаційна побудова (рис. 3.2) відображає організаційно-управлінську структуру. Директором магазину, як правило, є його власник. Інші управлінські служби очолюють фахівці-професіонали. Функціональні підрозділи представлені у вигляді спеціалізованих товарних відділів та секцій. Крім того, деякі магазини утримують господарську, транспортну, ремонтну служби.

У зарубіжній практиці, наприклад США, організаційна побудова невеликого магазину аналогічна, але більш раціональна (рис. 3.3).

Рис 3.3. Організаційна структура невеликого магазину

Загальним недоліком  організаційної побудови вітчизняних та зарубіжних магазинів є так звані плоскі моделі, тобто надмірна раціоналізація структури за рахунок вилучення багатьох потрібних підрозділів — маркетингу, інформації, юрисконсульта тощо.

Більшість магазинів  зберігають самостійність, але незалежних самостійних магазинів стає все менше у вітчизняної і зарубіжній практиці.

В умовах ринкових відносин і конкурентного середовища підприємства намагаються об'єднатися на добровільних засадах в асоціації, об'єднання. Мета об'єднання — зниження витрат, посилення конкурентних позицій, запобігання ризику розорення і банкрутства.

Процес об'єднання  характерний для однотипних роздрібних підприємств: "Товари повсякденного  попиту", "Продтовари", "Гастрономи", "Овочі, фрукти", "Універсами", "Одяг", "Госптовари", "Універмаги". Інтегратором в об'єднаннях і асоціаціях, як правило, виступає потужна торговельна фірма. Отже, такі об'єднання за своїми функціями є оптово-роздрібними (рис. 3.4).

Асоціації магазинів найбільш характерні для зарубіжної практики. У США, наприклад, вони створюються у вигляді мережі магазинів. їх кількість перевищує 90 тис. мереж, які охоплюють близько 950 тис. магазинів. Організаційна структура мережі доволі складна (рис. 3.5.).

Як видно з рис. 3.5, управління в мережі зосереджено в штаб-квартирі. Організаційними елементами є від 5 до 1000 магазинів. При цьому магазини розташовані у різних географічних зонах. Дана організаційна модель має багато конкурентних переваг за рахунок централізації різних функцій.

Рис. 3.4. Асоціація торговельних підприємств

Рис. 3.5. Організаційна структура мережі магазинів

Організаційні структури оптових підприємств

В оптовій торгівлі структура підприємств  має свою специфіку. Низова оптова ланка  торгівлі (оптова торгова база) в  організаційно-структурному плані  більш досконала, ніж у роздрібній торгівлі. Тут підрозділи побудовані за напрямами діяльності та товарними групами (рис. 3.6).

Рис. 3.6. Організаційна структура оптової торгової бази

Типові організаційні моделі оптових підприємств, які функціонують у торгівлі зарубіжних країн, відрізняються від вітчизняних тим, що вони, як правило, мають корпоративний характер і виконують не тільки основні (закупівлі, зберігання, оптовий продаж товарів), але й додаткові (суміжні) функції (рис. 3.7).

В організаційній побудові підприємств  оптової торгівлі зарубіжних країн  спостерігається тенденція оптимізації  підрозділів, безпосередньо пов'язаних з виконанням складських операцій. Саме ні операції є найбільш витратними у складному процесі оптового обігу, тому зарубіжні фірми намагаються максимально скоротити їх за рахунок удосконалення організації.

Узагальнюючи організаційно-структурні побудови різних форм і систем торгівлі, можна констатувати таке:

• організація  торгівлі має переважно функціонально-товарний характер;

• організаційні  структури не уніфіковані, а відрізняються  різноманітністю;

• по суті, немає  централізації управління, функцій, ресурсів, що забезпечує організаційну  самостійність торговельних суб'єктів;

• організаційні відносини регламентуються і регулюються статутами, положеннями, угодами, добровільно прийнятими і визнаними учасниками об'єднання.

Рис. 3.7. Організаційна структура оптової організації (більш як 100 осіб працюючих)