Нормування і планування товарних запасів

Підтема 6. Нормування і планування товарних запасів

1. Необхідність, принципи та значення нормування  товарних запасів

Центральною ланкою механізму управління товарними  запасами на рівні торгового підприємства є нормування та планування їх обсягу. Метою нормування товарних запасів є визначення їх оптимальних розмірів для забезпечення планового обсягу товарообороту у визначених умовах, місці та часі, створення потрібних матеріальних передумов для ритмічного та безперебійного продажу товарів при найменших витратах щодо їх формування, зберігання, регулювання. Нормування товарних запасів базується на розроблених нормах та нормативах. Норми товарних запасів використовуються торговими організаціями, підприємствами при:

• розробці планів товарного забезпечення, запасів та надходження товарів;
• визначенні обсягів оборотних коштів та потрібного розміру кредиту для їх формування;
• регулюванні завозу товарів та оперативному управлінні запасами, виявленні дефіциту або формуванні понаднормативних запасів, неходових, залежаних, надмірно завезених товарів;
• контролі за забезпеченням товарними запасами товарообороту, розрахунку планової суми витрат на зберігання запасів товарів;
• удосконаленні статистичного та управлінського обліку та контролі товарних запасів та діяльності підприємства в цілому.

Нормування товарних запасів базується на таких принципах:

1. Оптимальність.  Нормативи повинні передбачати  найменші розміри товарних запасів, при яких забезпечується безперервність процесу обігу; задоволення попиту населення на товари. Критерії оптимальності визначаються по-різному, залежно від того, на якому рівні вирішується завдання управління запасами.

 Критеріями  оптимальності можуть бути такі  показники, як:

• рівень сукупних витрат обігу, пов'язаних із доставкою та зберіганням товарів при умові найбільш повного задоволення попиту населення на товари народного споживання;
• час обігу товарів при максимальній надійності постачання роздрібної торгівлі;

 

• ступінь концентрації запасів, нерегулярного оновлення  в окремих ланках торгівлі;

 

• частка  неходових та залежаних запасів у загальному обсязі.

 

2. Надійність. Реалізація  цього принципу досягається за  рахунок формування страхових  запасів з метою захисту торгового  процесу від непередбачених коливань  з боку попиту і виникнення  попиту або пропозиції товарів  у результаті порушення графіків завозу. Особливо важливо з соціального погляду забезпечити введення страхових запасів в обсягах, що повністю виключають можливість виникнення дефіциту щодо товарів першочергового попиту.

3. Науковість. Відповідно  до цього принципу нормування  товарних запасів має здійснюватися  на базі застосування техніко-економічних  та економіко-математичних методів,  базуватися на виявлених у результаті аналізу основних закономірностях формування товарних запасів.

4. Реальність. При  розробці нормативів слід враховувати  матеріальні передумови формування  їх розміру: обсяг товарних  ресурсів, які можуть бути закуплені  підприємством, складську площу та ємність, що забезпечують зберігання певної кількості товарів, їх технічну оснащеність; обсяг власних оборотних коштів, який обумовлює реальні можливості накопичення товарних запасів.

5. Ефективність. Нормування товарних запасів  має забезпечити прискорення  їх обіговості, раціональне розміщення  між оптовою та роздрібною  ланкою у підприємствах та у місцях зберігання, скоротити сукупні витрати, пов'язані з доставкою та зберіганням товарів.

У процесі нормування повинен забезпечуватися не тільки власне економічний аспект, але й  враховуватися соціальні аспекти проблеми ритмічності та безперервності товаропостачання населенню. Зараз конкретне торгове підприємство може стати неспроможним сформувати необхідний товарний запас не через ситуацію відсутності пропозиції товарів, а через фінансові труднощі.

Нормування товарних запасів торгового підприємства суттєво відрізняється від організації та методики здійснення цього процесу в інших галузях народного господарства. Причина різниці—у характері витрат.

Використання  виробничих запасів суворо обумовлене виробничою програмою. їх можна врахувати, якщо знати план випуску продукції  та норми використання сировини, матеріалів на одиницю виробу або вихід продукції з одиниці сировини. Ця обставина при ідеально налагодженій доставці дозволяє майже відмовитися від складських приміщень і бази постачання.

Використання  товарних запасів у торгівлі носить непослідовний та важко прогнозований характер, оскільки це пов'язано з такою динамічною категорією, як попит населення. Тому часті випадки, коли дефіцитні на момент замовлення товари в час надходження до торгової мережі підпадають під категорію, що користується слабким попитом і осідає у запасах, або, навпаки, товари з ряду неходових починають користуватися підвищеним попитом. Товарні запаси є функцією попиту індивідуальних споживачів (населення), схильних до великого впливу випадкових обставин, а це потребує систематичного вивчення.

Норматив товарних запасів має виступати як середня  величина, що нівелює випадкові та другорядні відхилення як закономірність стохастичного характеру. Проблема полягає у вивченні та моделюванні закономірностей товарних запасів та створенні на цій основі науково обгрунтованих нормативів. 

2. Методи нормування  товарних запасів

При нормуванні товарних запасів часто використовуються такі методи:

• метод техніко-економічних розрахунків;
• економіко-статистичний метод;
• метод експертних оцінок;
• економіко-математичні методи.

 

Метод техніко-економічних  розрахунків. Суть нормування товарних запасів з допомогою методу техніко-економічних  розрахунків полягає у визначенні норм за сегментами запасів, які виділяються, виходячи з цільового використання товарних ресурсів. Розрахунок товарних нормативів при цьому здійснюється за товарними групами з виділенням трьох складових елементів запасів: робочого запасу, запасу поповнення, страхового запасу. Робочий запас та запас, пов'язаний з поповненням, в сукупності складають торговий запас.

Робочий запас  являє собою сукупність трьох  найважливіших елементів:

1. Представницького  асортиментного набору.

2. Запасу на  одноденну реалізацію.

3. Запасу на  час приймання та підготовки товарів до реалізації.

Представницький асортиментний набір — це частка загального нормативу товарних запасів, призначених для забезпечення в торговому залі оптимальної кількості різновидів товарів. Його обсяг залежить від широти асортименту, обсягу товарообороту, спеціалізації підприємства та специфічних особливостей; вартісна оцінка встановлюється за даними про середню роздрібну ціну та кількість різновидів у кожній товарній групі.

Запас на час  прийому, підготовки товарів до продажу в днях встановлюється шляхом хронометрування часу, витраченого на окремі операції. Час прийому складається з часу на зовнішній огляд тари, пломб, на розвантажування, перевірку на кількість та якість, переміщення товару до місця продажу та зберігання. Час на підготовку товарів до продажу складається з часу, що витрачається на розпакування та викладення товарів у торговельному залі.

Загальний розмір робочого запасу в днях обороту визначається як кількість різновидів, помножених на ціну, плюс одноденний товарооборот, поділені на одноденний товарооборот.

Запас поточного  поповнення потрібно створювати для  забезпечення регулярної торгівлі в періоди між черговими поставками товарів. Його обсяг залежить від періодичності (частоти) завозу, широти асортименту та комплектності партії товарів, що надходять. Щодо продовольчих та окремих непродовольчих товарів, то враховуються також лімітні строки їх зберігання.

Комплектність однієї партії встановлюється шляхом ділення загальної кількості  різновидів на кількість поставок. Використовують коефіцієнт комплектності. Це відношення кількості різновидів в одній партії до кількості різновидів в асортиментному мінімумі. 

У період між черговими надходженнями товарів запас поповнення коливається від максимуму (в день доставок) до мінімуму (перед завозом). Тому при визначенні норм запасу використовують середній час періодичності, тобто половину інтервалу надходження товарів. У процесі нормування виходять із оптимального розміру партії та інтервалу завозу, раціонального асортименту за типами торгових підприємств.

Розрахунок нормативу  запасу поточного поповнення проводиться  шляхом ділення періоду завозу конкретного  товару на 2. Період завозу товару розраховується шляхом ділення кількості різновидів, які повинні бути в асортименті магазину, на кількість різновидів, що є в одній партії, і помножений на середню частоту завозу. У разі, коли асортиментні різновиди товарів не можна замінити іншими, запас поточного поповнення в днях виражається рівнем середнього інтервалу поставки в товарній групі. Щодо різновидів товару, що має вузький асортимент, то нормативи розраховуються в цілому в товарній групі без урахування асортиментних позицій шляхом ділення кількості днів у періоді на кількість поставок у товарній групі в період, на який планується.

Страховий і  гарантійний запас створюється  для забезпечення безперебійної  торгівлі і значного збільшення попиту в окремі періоди, можливого порушення термінів та обсягів поставки товарів та інших непередбачуваних обставин.

Величина цього  запасу визначається у відсотках  від розміру товарного запасу залежно від способів та частоти  доставки товарів, транспортних умов, а також від ступеня коливання  випадкових факторів. На основі вивчення досвіду роботи торгових підприємств прийнято враховувати страховий запас у розмірі до 100 % з товарів простого асортименту і до 50 % розміру торгового запасу складного асортименту (з урахуванням кількості різновидів в кожній групі товарів).

Для визначення розміру страхового (гарантійного) запасу сумують робочий запас з запасами поточного поповнення. Норми резервування з кожної товарної групи можуть розраховуватися індивідуально з використанням теорії ймовірності. Норматив товарів у дорозі визначається окремо за товарами та товарними запасами облікової номенклатури.

Метод техніко-економічних  розрахунків має ряд переваг. У ньому враховано не тільки загальний  обсяг товарних запасів за вартістю, але і його речовий склад. Він передбачає розробку асортиментного мінімуму для кожного магазину та контроль за його дотриманням.

Недоліками цього  методу є:

1. Складність  та праце місткість розрахунків.

2. Необхідність  достатньої інформації про умови  торговельного процесу та постачання  підприємства.

3. Неврахування  фінансових можливостей підприємства щодо утворення товарних запасів:

Економіко-статистичні  методи. Економіко-статистичні методи нормування товарних запасів базуються  на вивченні рівня товарних запасів, що склався за минулі періоди, з урахуванням впливу окремих факторів на швидкість обігу товарів.

Перевагою методів  цієї групи є простота та непрацемісткість розрахунків. Однак їх застосування має суттєвий недолік: у встановлений норматив певною мірою переносяться хиби, що раніше мали місце в організації  торгового процесу.

Основними методами цієї групи є:

1. Нормування  товарних запасів з урахуванням  їх середньорічних змін. Застосування  цього методу передбачає побудову  динамічного ряду товарних запасів та проведення його згладжування з використанням ковзких середніх простих. Норматив товарних запасів на плановий рік визначається як сума завершального показника (рівня) згладженого динамічного ряду та середньорічної змінності товарних запасів.

2. Нормування  товарних запасів з використанням  коефіцієнтів еластичності. Нормування  за цим методом здійснюється  в такій послідовності:

а) розраховується значення коефіцієнтів еластичності зміни  запасів конкретної групи при зміні товарообороту. Для цього приріст товарних запасів у базовому періоді множать на товарообіг цього періоду і ділять на приріст товарообороту, помножений на запаси, що передують базовому періоду;

б) визначається приріст обсягу продажу товарів на плановий період; 

в) визначається приріст запасів товарів у плановому періоді;

г) розраховується норматив запасів товарів шляхом сумування попередніх показників і ділення та 100.

3. Нормування  товарних запасів з урахуванням  пропорційності коливань рівня запасів коливанням обсягу реалізації (це метод пропорційного відхилення).