Інформаційні ресурси електронних бібліотек

План.

Вступ

І. Створення і становлення електронних бібліотек.

1. Поняття «інформаційний ресурс», його види та типи.

2. Визначення терміну «електронна бібліотека». Суть електронної бібліотеки як явища.

3. Класифікація електронних бібліотек

4. Проміжна ланка — гібридні бібліотеки

5. Формати матеріалів, що викладаються

6.Електронні бібліотеки у сучасній Україні

ІІ.Перспективи і пропозиції розвитку

1. Діяльність Української Держави в розвитку електронних бібліотечних систем

2. Пропозиції щодо активізації інформаційних ресурсів електронних бібліотек

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Створення і становлення електронних бібліотек.

1. Поняття «інформаційний ресурс», його види та типи.

 Інформаці́йні ресу́рси (Information resources) — документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах і т.і.). Розрізняють інформаційні ресурси державні та недержавні.

Інформаційний ресурс — сукупність документів у інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо).

Види інформаційних ресурсів

Види інформаційних ресурсів:

• Новинні стрічки (online-новини).
• Підписки на електронні копії періодичних видань. Деякі газети і журнали випускають свої повні електронні копії і надають до них доступ.
• Доступ до електронних архівів і баз даних, що містить інформацію з найрізноманітніших питань.
• Аналітичні звіти і дослідження. Замість того, щоб надавати клієнту доступ до баз даних, компанія може сама, за замовленням клієнта, провести аналіз зберігаються в базі матеріалів та підготувати для клієнта звіт по його питанню.
• Власні аналітичні матеріали і прогнози. Поряд з аналізом баз даних, компанія може своїми силами аналізувати ринки, політичну та економічну ситуацію і робити свої прогнози та дослідження.

Типи інформаційних ресурсів

Інформація в FTP-архівах розділена на три категорії:

• Захищена інформація, режим доступу до якої визначається її власниками і дозволяється за спеціальною угодою із споживачем. До цього виду ресурсів належать комерційні архіви (наприклад, комерційні версії програм в архівах ftp.microsoft.com або ftp.bsdi.com), закриті національні та міжнародні некомерційні ресурси (наприклад, роботи за міжнародними проектами CES або IAEA), приватна некомерційна інформація з спеціальними режимами доступу (приватні благодійні фонди, наприклад).
• Інформаційні ресурси обмеженого використання, до яких відносяться, наприклад, програми класу shareware (Trumpet Winsock, Atis Mail, Netscape, і т.п.). В даний клас можуть входити ресурси обмеженого часу використання (поточна версія Netscape перестане працювати в червні якщо тільки хтось не зламає захист) або обмеженого часу дії, тобто користувач може використовувати поточну версію на свій страх і ризик, але ніхто не буде надавати йому підтримку.

Вільно розповсюджувані інформаційні ресурси або freeware, якщо мова йде про програмне забезпечення. До цих ресурсів відноситься все, що можна вільно отримати по мережі без спеціальної реєстрації. Це може бути документація, програми або що-небудь ще. Найвідомішими вільно розповсюджуваними програмами є програми проекту GNU Free Software Foundation. Слід зазначити, що вільно розповсюджується програмне забезпечення не має сертифіката якості, але як правило, його розробники відкриті для обміну досвідом. [1]

 

2. Визначення терміну «електронна бібліотека». Суть електронної бібліотеки як явища.

 

Поняття «електронна бібліотека» з'явилося пізніше, ніж перші концепції інформаційного суспільства, а конкретніше, в кінці 1980-х років. Однак точного визначення, що включає розмежування термінів «цифрова», «віртуальна», «електронна», бібліотека досі немає. У концепціях інформаційного суспільства ми не зустрічаємо поняття «електронна бібліотека», однак представляється можливим виявити деякі передумови до виникнення цього явища як самостійної категорії. Електронні бібліотеки входять до складу інформаційних технологій, які М. Кастельс визначив як такі, що входять до сукупності технологій у мікроелектроніці, створенні обчислювальної техніки (машин і програмного забезпечення), телекомунікації / мовленні та оптико-електронної промисловості. Більше того, він говорить про загальний цифрову мову, на якій ця інформація створюється, зберігається і витягується, обробляється і передається. Прототипом електронних бібліотек умовно можна назвати пристрій OLIVER, технологія якого описана Е. Тоффлером. За допомогою цього пристрою людина має інформацію, що зберігається в бібліотеках, картотеках корпорацій, лікарень, різних складів, урядових установ та університетів.

 

Електронна бібліотека є складною інформаційною структурою. Як щодо самої термінології, то поняття "електронна бібліотека" нині конкретно не визначено. Різні погляди на це поняття породжують різне його тлумачення. Щоб показати спектр думок щодо цього питання, наведемо кілька найбільш конструктивних визначень поняття «електронна бібліотека», узятих із зарубіжної та вітчизняної спеціальної літератури :

1.Електронна бібліотека - це локальні або розподілені електронні ресурси, об'єднані спільною ідеологією структуризації та доступу. [2].

2.Електронная бібліотека - інформаційна система, що дозволяє надійно зберігати і ефективно використовувати різноманітні колекції електронних документів (текстових, образотворчих, звукових, відео й ін), локалізованих у самій системі, а також доступних їй через телекомунікаційні мережі. [3]

3. Електронна бібліотека - це база даних, що містить цифрові інформаційні об'єкти в різних форматах, що надає безпосередній доступ спільноті користувачів і володіє наступними додатковими характеристиками:

- Універсальний інструмент доступу (наприклад, каталог) дає можливість пошуку і отримання інформації по всій базі даних;

- Організовані технічні процедури, за допомогою яких бібліотечні фахівці додають об'єкти в базу даних або видаляють їх згідно виразної та зрозумілої політики формування фондів. [4]

4. Електронна бібліотека - поняття, що володіє різним значенням у різних спільнотах. Для інженерного та комп'ютерного співтовариства електронна бібліотека - це метафора нових видів послуг розподілених баз даних, керуючих неструктурованими мультимедійними даними. Для політичного і ділового співтовариства цей термін позначає новий ринок світових інформаційних ресурсів і послуг. Для футуристичних угруповань електронні бібліотеки - це прояв уеллсівського Світового Мозку. [5]

5. Цифрова бібліотека - це:

- Управління ресурсами за допомогою комп'ютера;

- Можливість пов'язувати постачальника інформації зі споживачем інформації через електронні канали;

- Можливість для співробітників виступати в якості посередників в електронному взаємодії, коли надходить запит від користувача;

- Можливість зберігати, організовувати і передавати інформацію до споживача через електронні канали. [6]

6. Цифрові бібліотеки - це набір електронних ресурсів і супутніх технічних можливостей для створення, пошуку та використання інформації. У цьому сенсі вони є продовженням і розширенням систем зберігання та вилучення інформації, що мають справу з цифровими даними будь-якого типу (текст, зображення, звуки; статичні або динамічні зображення) і існуючих в розподілених мережах. Зміст електронних бібліотек включає в себе дані, метадані, що описують різні аспекти даних (наприклад, тип репрезентації, творець, власник, права на відтворення), а також метадані, що складаються з зв'язків або відносин до інших даних або метаданих, неважливо, носять вони внутрішній або зовнішній характер щодо електронної бібліотеки. [7]

7. Цифрові бібліотеки - це складні системи даних / інформації / знання (далі - інформації), які допомагають:

- Задовольняти інформаційні потреби користувачів (суспільства),

- Надавати інформаційні послуги (сценарії),

- Організовувати інформацію таким чином, щоб її було зручно використовувати (структури),

- Керувати місцезнаходженням інформації (простору) і здійснювати передачу інформації користувачам і їх посередникам (потоки). [8] [9]

8. Комітет President’s Information Technology Advisory Committee (PITAC) визначає поняття електронної бібліотеки як об’єднання через мережу електронних текстів, документів, зображень, звуків, наукових даних та програмного забезпечення, яке є ядром нинішнього Інтернету, а в перспективі буде забезпечувати доступ до електронних репозиторіїв бази знань людства.

Основні завдання електронної бібліотеки - інтеграція інформаційних ресурсів і ефективна навігація в них.

Під інтеграцією інформаційних ресурсів розуміється їхнє об'єднання з метою використання (за допомогою зручних і уніфікованих користувальницьких інтерфейсів, бажано одного) різної інформації зі збереженням її властивостей, особливостей представлення і користувальницьких можливостей маніпулювання з нею. При цьому об'єднання ресурсів не обов'язково повинне здійснюватися фізично, воно може бути віртуальним, головне - воно повинно забезпечувати користувачу сприйняття доступної інформації як єдиного інформаційного простору. Зокрема передбачається, що електронні бібліотеки повинні забезпечувати роботу з різнорідними базами даних (БД) або системами БД, забезпечуючи користувачеві, ефективність інформаційних пошуків незалежно від особливостей конкретних інформаційних систем, до яких здійснюється доступ.

Під ефективною навігацією в електронній бібліотеці розуміється можливість для користувача знаходити цікавлячу його інформацію з найбільшою повнотою і точністю при розумних витратах зусиль у всьому доступному інформаційному просторі. При такому підході добре відомі інформаційні пошуки, використовувані в інформаційних системах і базах даних, є окремими випадками навігаційних засобів.(понтаплева)

 

Електронні бібліотеки існують в трьох станах, таких як:

 

• як організована структурна сукупність електронних ресурсів, не пов'язана з традиційними бібліотеками та приналежна якої організації або консорціуму, в тому числі у вигляді Інтернет-порталу (веб-сайту, розділу сайту і т.п.);
• як інформаційна технологія в традиційній бібліотеці, яка є одним з компонентів її системи автоматизації, наприклад електронна бібліотека повних статей збірників, доповідей, дисертацій і т.д.;
• як спеціально створювана або реорганізується замість традиційної електронної бібліотеки, коли існуюча традиційна бібліотека переводить всі документи свого фонду в електронну форму і надалі комплектує або створює їх тільки в електронному вигляді.
• Інша модель - бібліотека, яка спочатку не формує фонд друкованих та інших неелектронних носіїв і збирає тільки електронні документи.

 

Незважаючи на різноманітність варіацій існування електронних бібліотек, їх поява обумовлюється наступними компонентами соціальної еволюції: технічний прогрес, нові види інформації, дешевизна зберігання електронних публікацій в порівнянні з паперовими, збільшення числа каналів зв'язку, розвитку телекомунікацій, Інтернет, доступ до інформації та документів, корпоративність і поділ ресурсів.

 

Цілі створення електронної бібліотеки і можливості, що відкриваються при її створенні, тісно пов'язані. Серед основних цілей — оцифровки  документів, можна назвати вдосконалення якості обслуговування шляхом створення умов для більшої доступності змісту друкованого матеріалу; підвищення якості інформаційного обслуговування, розширення номенклатури інформаційних послуг; доступності інформації будь-яких видів і тематики та збільшення кількості користувачів при переході до електронних ресурсів за рахунок:

- Надання користувачам текстової інформації, зображень, і будь-яких видів мультимедійної інформації;

- Забезпечення доступності матеріалів, що знаходяться в різних колекціях і фондах, включаючи малотиражні і унікальні видання, без видового або тематичного обмеження, без урахування національних кордонів або відомчої належності;

- Розширення кола потенційних постачальників і одержувачів інформації, в тому числі і за межами бібліотечного співтовариства;

- Усунення обмежень на отримання інформації користувачами з фізичними або соціальними обмеженнями;

- Розширення можливостей доставки інформації в будь-яке місце, в тому числі в офіс або на будинок;

- Зняття обмежень на час звернення за інформацією і час її отримання - робота по 24 години на добу щодня і цілий рік;

забезпечення збереження друкованого матеріалу, в першу чергу рідкісних і цінних документів;

- Прагнення до впровадження нових досягнень у галузі високих технологій.

 

Методи формування електронної бібліотеки

1) Електронні версії наукових публікацій видавництв, або журнали і / або книги, що випускаються виключно в електронному вигляді. Як правило, мова в цьому випадку йде про невеликі статтях.

2) Централізована оцифровка видань, що перейшли в суспільне надбання, здійснюється крупними корпораціями, які працюють у сфері Інтернет-послуг (Google, Microsoft). У нас в країні проектів подібного масштабу немає, є тільки Інтернет-бібліотеки невеликого обсягу (наприклад, в Росії існує портал «Наукова спадщина РАН»).

3) Оцифровка окремих публікацій (в основному книг) ентузіастами і подальше викладання їх в мережу Інтернет. Основними об'єктами для оцифровки стають підручники та оглядові роботи, статті, особливо важкодоступні, сюди потрапляють рідко. (понт.)

Порівняно з традиційними бібліотеками електронні мають такі переваги:

– доставляють інформацію користувачеві на місце її замовлення – достатньо мати комп'ютер, підключений до комп'ютерної мережі;

– надають більше можливостей щодо пошуку відомостей і їх опрацювання, оскільки практично будь-яке слово в тексті може бути пошуковим виразом;

– надають можливість спільного використання певної інформації, що значно спрощує завдання фізичного дублювання мало використовуваних матеріалів, а також забезпечує доступ до унікального документа, для роботи з яким раніше потрібно було приїхати в сховище, де він знаходиться;