Класифікація та асортимент зерна

Міністерство  освіти і науки, мололоді та спорту України

 

ОДЕСЬКА НАЦІОАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

 

 

 

 

Кафедра

 Технології  зберігання та переробки зерна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

«Класифікація та асортимент зерна»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав

Студент гр.Тз-32-б

Верницька О.

Перевірив

Доц. Борта А.В.

 

Одеса 2012

 

 

 

 

 

 

Зміст

      Введення……………………………………………………………………………....3

 

1. Класифікація зернових культур за ботанічними ознаками……………………....4

     1.2. Сімейство злакових……………………………………………………………...4

     1.3.Сімейство гречаних………………………………………………………………6

     1.4.Сімейство бобових……………………………………………………………….7

    2. Класифікація зернових культур за переважаючими ознаками використання….8

  3. Класифікація зернових культур за цільовим призначенням…………………..9

  4. Асортимент зерна……………………………………………………………………10

    Список  використаної літератури……………………………………………………..15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Введення

У країнах СНД, як і  в світовому рослинництві, зернові  культури займають найбільші посівні  площі, що свідчить про їх виключно важливе продовольче, кормове і сировинне значення в народному господарстві.

Зернові культури – основа сільськогосподарського виробництва. Зерно є основним енергетичним джерелом життєдіяльності людського організму.  У структурі  продуктів харчування зернові та зернобобові культури становлять 76%. На бульбо- і коренеплоди, овочі, фрукти та цукор припадає тільки 17,2% виробництва продуктів харчування.           Із зерна виробляють основні продукти харчування – хліб, крупу, макарони, кондитерські вироби тощо. Близько половини світового виробництва зерна використовується на корм худобі. У тваринництві використовують також полову, значну частину соломи. Зернові культури вирощують для одержання зеленої маси, силосу, сінажу, сіна, трав’яного борошна.

Зерно і солому використовують як сировину для технічної переробки. Із зерна виробляють пиво, спирт, крохмаль, глюкозу та ін. Зерно зберігає свої добрі поживні властивості впродовж багатьох років.

Світове виробництво  зерна пшениці складає близько 580 млн. тонн, або близько 27 % всього виробництва зерна у світі (2010 млн. т). В Україні вирощується два види: пшениця м’яка і пшениця тверда. Пшениця м’яка використовується для випікання хлібобулочних і кондитерських виробів, тверда – для виготовлення високоякісних макаронних виробів, манної крупи. Цінність пшениці обумовлює вдале поєднання білків і вуглеводів.

Зерно ячменю в нашій  країні використовують переважно для  кормових потреб (до 70 %). Зерно в середньому містить 12 % білка, 64,5 – БЕР, 2,1 – жиру, 2,8 – золи, 5,5 – клітковини, 13 % води. Один кілограм зерна відповідає 1,2 кормової одиниці. Ячмінь є цінним кормом для беконної відгодівлі свиней. З нього виробляють перлову і ячну крупу, солому використовують як грубий корм. Озимий ячмінь поширений в регіонах з теплими зимами. Північна межа вирощування озимого ячменю в Україні проходить через Львівську, Тернопільську, Вінницьку, Луганську області.(1)

 

 

 

1.Класифікація зернових культур за ботанічними ознаками

 

 Зернові культури належать до трьох ботанічних сімейств - злакових, гречаних і бобових.

1.1.Сімейство злакових

       Основні хлібні культури - пшениця, жито, овес, кукурудза, рис, просо, сорго належать до сімейства злакових (Graminial), класу однодольных рослин. Розрізняють дві форми злакових - ярові й озимі. Ярові рослини висівають навесні, за літні місяці вони проходять повний цикл розвитку та восени дають врожай. Озимі рослини сіють восени, до зими вони проростають, а навесні продовжують свій життєвий цикл і дозрівають кілька раніше, ніж ярові. Озиму і яру форми мають пшениця, жито, ячмінь і тритикале. Решта злаки бувають лише яровими. Озимі сорти, як правило, дають вищий врожай, проте їх можна вирощувати околицях з високим сніжним покровом і м'якими зимами.

       До біологічних ознак, що характеризують злакові культури, відносять будова кореня, стебла, листя, квіток та інше.

       Корінь злаків - мочковатий, добре розвинений (довжина корінців сягає 3 метра і більше, а кукурудзи і сорго - 8 - 10 м), але в пшениці, жита, ячменю і вівса переважна більшість кореневої системи розташована на глибині до 20 - 30 див, тому ті злаки особливо чутливі до посухи. Коренева система інших злакових культур іде у землю глибше.

      Стебло злаків - соломина, що складається з трьох - п'яти міжвузлів, з'єднаних стебловими вузлами. У ячменю, жита, вівса та виробництва м'якої пшениці соломина всередині порожня, що при несприятливих погодних умови призводить до вилягання рослин i великих втрат врожаю, особливо в високорослих рослин. Тому, при виведені нових сортів злаків прагнуть отриманню середньо- і короткостебельних рослин.

    Особливе місце серед злаків займає кукурудза - однодомна  рослина, жіночі квіти якої зібрані в качани, які працюють у пазухах листя по 3 - 5 одного стебла, а чоловічі - в метелик, які ростуть нагорі стебла. Початок складається з стрежня, у якому вертикальними рядами розташовуються від 300 до 1000 зернівок. Зерна становить близько 60 % маси початка.

       

 

 Плід злаків - зернівка - розвивається з заплідненої зав'язі квітки. Під час обмолоту пшениці, жита і тритикале зернівки легко відокремлюються від квіткових плівок. Ці злаки називаються голозерними. У інших злаків квіткові плівки щільно облягають зернівку. Ці культури називають плівчастими (ячмінь, овес, рис, просо, сорго).. Чим більша маса квіткових плівок лежить на поверхні зернівки - ядра і чим сутужніше вони видаляються, тим відповідно менше вихід крупи чи борошна при переробці такого зерна.

       За зовнішнім виглядом (морфологічним ознаками) зернівки злакових культур поділяють на справжні ( пшениця, жито, ячмінь, овес) і просоплдібні (інші культури).

Зернівка будь-якого злаку складається з з трьох основних частин: зародка, эндосперма і оболонок.

Квіткова оболонка плівчастих культур становить (в %): у ячменю - 9 - 13, проса - 16 - 18, рису - 18 - 22, вівса - 25 - 30 маси зернівки.(2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Сімейство гречаних

Сімейство гречаних (клас двочасткових рослин) в зерновому  господарстві представлено єдиною культурою - гречкою (Fagorpyrum Mill). Це ярова однорічна рослина, має стрижневий корінь, трав'янисте гіллясте стебло, стрільчасті листя. Квіти правильні, з пятилепелюстковим вінцем від блідо-рожевого до червоного забарвлення. Квіти зібрані в суцвіття - пензля. Гречка є хорошим медоносом. Проте квіти розкриваються лише на день і одночасно на пензля, тому врожай сильно коливається в залежністі від погодних умов у період цвітіння і кількісті комах- запилювачів з полів. Дозрівання плодів також відбувається одночасно.

Плід гречки - горішок, як і в злаків, складається з трьох часток - зародка, ендосперма і оболонок. Зародок дуже великий як стрічки, схожій на латинську букву P.S, пронизує весь ендосперм, частково проходячи у поверхні ядра. Ендосперм вразливий, мучнистий, легко подрібнюється при переробці. Ядро (ендосперм з зародком) покрите тонкою ніжною насіннєвою оболонкою рожевого чи кремового кольору, у недоспілих ядер може бути зеленоватий.

Ззовні горішок покритий жорсткою плодовою оболонкою, яка зростається з ядром лише в одній точці - місці прикріплення до рослини. Забарвлення плодової оболонки від срібно-сірого до темно-коричневого і залежить як від сорту, і від рівня зрілості плода.

Співвідношення частин плоду гречки (в % ): эндосперма - 55 - 65, алейронового шару - 4 - 5, зародка - 10 - 15, насіннєвий оболонки - 1,5 - 2,0, плодової оболонки (пленчатость) - 17 - 25.

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3.Бобові культури

Бобові культури належать до сімейства метеликових (Leguminosae), класу двочасткових рослин. У нашій країні харчове використання мають однорічні трав'янисті рослини - горох, квасоля, соя, сочевиця, чин, нут, боби, вигна.

Коріння бобових культур стрижневі, добре розвинені, з характерною особливістю: ними поселяються два види бактерій - азотобактер і клубні, якими азот з повітря збагачує грунт азотистими речовинами. Стебло трав'янисте, кучеряве чи прямостояче. Квіти несиметричні, що нагадують метелика, що летить, біля цвітника, яскраве забарвлення - від білого до темно-фиолетового. Вони зібрані в суцвіття - пензля. Цвітіння і дозрівання дуже розтягнуті в. часі, що знижує врожайність і робить зерно неоднорідним по крупності і рівню дозрівання.

Плід - біб різної форми, що складається з двох стулок - потужно розвинених плодових оболонок, між якими перебувають до десяти насінин округлої брунькоподібної, іноді сплюсненої форми. Сім'я бобових мають зародок,що сильно розрізся, що складається з двох перших видозмінених листочків- сімядолей, у яких нагромаджено запаси поживних речовин майбутньої рослини, і паростка - зародкового корінця, стеблинки. Забарвлення сімядолей є видовим і сортовими ознаками насіння бобових культур. Ззовні насіння покрито щільною шкіркою - насіннєвою оболонкою. Місце, яким насіння прикріпилось до стулки бобу, має потовщення на оболонці - рубчик. Оболонка бобових  можлива напівпрозора, і тоді колір сімені залежить від забарвлення сімядолей (горох, чину, нут), непрозорою - білою, однотонною чи строкато забарвленою. Зазвичай, темнозабарвлене насіння (крім квасолі) має кормове призначення.

Співвідношення частин сімені (в %): сім'ядолі - 87 - 93, паросток - 1 - 2,5, насіннєва оболонка - 6 - 11.(2)

 

 

 

 

 

2.Класифікація зернових культур за переважаючими ознаками використання

 

Класифікація  зернових культур за ознаками поділяється на:

1.Продовольче

2.Фуражне

3.Насіннєве

4.Технічне

      Зерно продовольче - зерно, що використовується для переробки та виготовлення харчових продуктів.

 

Зерно фуражне - зерно групи фуражних та інших зернових культур, призначене для годівлі худоби та птиці у вигляді комбікормів, дерті тощо.

 

 Зерно насіннєве для отримання врожаю. Поділяється на оригінальне, елітне або репродуктивне.

 

       Зерно технічне для промислової переробки з метою виготовлення спирту, крохмалю, пива тощо.

 

 

 

 

 

 

3.Класифікація зернових культур за цільовим призначенням

 

1)Борошномельне зерно (пшениця, жито).

 
2)Круп'яне зерно (пшениця, рис,  гречка, ячмінь та інші).

 
3)Кормове зерно (ячмінь, овес, кукурудза  та інші).

 
4)Технічне зерно (ячмінь, пшениця,  кукурудза, соняшник та інші).

 
5)Посівне зерно

. 
Сімейство злакових нараховує більше 500родів. Основі зернових родами є наступні вісім: (3) 
а) пшениця 
б) жито 
в) ячмінь 
г) овес 
д) рис 
е) кукурудза 
є) просо 
к) сорго

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Асортимент зерна

 

Пшениця є стародавньою і найважливішою хлібною рослиною. На території України пшеницю почали вирощувати за 3-4 тис. років до н. е. 
         Рід пшениці налічує близько 20 культурних та дикорослих видів, які відрізняють ся за будовою і формою колоса, зовнішнім виглядом зерна. До культурних голозерних видів пшениці відносять м'яку, тверду, персидську, польську, абіссінську та ін. У світовому землеробстві , в тому числі і на Україні найбільше значення має м'яка і тверда пшениця. Найбільш поширена в світі є м'яка (звичайна).

 

 
         Жито. Батьківщиною є Азія. У південних областях України жито вирощували ще задовго до нашої ери. Тепер ця культура є однією з основних в Україні. Жито - озима культура, на відміну від пшениці, менш вибаглива до ґрунту і характеризується високою зимостійкістю. Із кількох видів жита сільськогосподарське значення має тільки одне - посівне. Цей вид жита налічує кілька різновидів, які відрізняються між собою зовнішнім виглядом колоса, та кольором зерна, склоподібністю, густиною та довжиною борідки. В Україні поширені такі ботанічні сорти жита: Поліське, Житомирське, Львівське, Харківське 55, Харківське 60, Таращанське та ін.

 

 

 

  Ячмінь є давньою зерновою культурою. Після пшениці він є найбільш важливою зерновою культурою. У посівах переважає яровий ячмінь, хоч більш урожайним є озимий. В агрономічній практиці культурні сорти ячменю відносять до одного виду - ячменю посівного .залежно від розвитку зерен у колосках ячмінь цього виду поділяють на три підвиди: багаторядний, дворядний і проміжний. В Україні поширені такі сорти ячменю: Носівський, Уманський, Харківський і т. д.

 
          Овес є цінною вологолюбною зерновою культурою. Із кількох видів вівса в Україні найбільше значення у культурі має овес посівний. Він має розлогу волоть, біле або жовте зерно. Буває у двох формах - голозерний і плівковий.