Аналітична маркетингова оцінка ринку квітів

                                                              Зміст

Вступ

1.Аналітична маркетингова оцінка ринку квітів

1.Аналітична маркетингова оцінка ринку квітів

1.1 Аналіз світового ринку квітів

1.2. Аналіз українського ринку квітів

2.Правове обґрунтування можливості здійснення даної зовнішньо-економічної угоди

2.1 Законодавча база

2.2 Нормативно правові умови здійснення даного контракту

3. Зовнішньоекономічний контракт

4. Оцінка ефективності запропонованого проекту.

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Стабільно високий попит на квіти робить цей бізнес вельми привабливим як для квітникарів, так і для продавців делікатного товару. Фахівці вітчизняного квіткового бізнесу оптимістично стверджують, що зараз в Україні склалася сприятлива ситуація для інвестування в квіткове виробництво. Інвестори вважають, що відносно недорога робоча сила, енергоносії та порівняно високі ціни на продукцію квітництва створюють сприятливі умови для його розвитку. У найближчі декілька років місця на ринку вистачить всім. Український квітковий бізнес можна вважати у нас новою галуззю, але перспективною, з великим потенціалом. Останнім часом помітна тенденція до збільшення як кількості приватних підприємців, так і великих компаній міжнародного рівня, які виробляють продукцію високої якості і достатньої кількості, щоб забезпечити вітчизняний ринок.

Актуальність даної теми визначена динамікою ринку квітів та його роллю в зовнішньоторговельній діяльності України. Мета дослідження – визначити основні складові зовнішньоторговельної угоди по імпорту квітів до України. Об’єкт дослідження – імпорт до України фіалом «Лонг вайф». Предмет дослідження - зовнішньоторговельна угода по імпорту квітів до України. Завдання дослідження:

      визначення особливостей світової кон’юнктури на ринку квітів;

      визначення особливостей української кон’юнктури на ринку квітів;

      визначення особливостей регулювання імпорту квітів до України;

      визначення економічної вигідності та рентабельності проведення зовнішньоторговельної операції;

      укладання зовнішньоторговельної угоди по імпорту квітів до України.

Інформаційною базою дослідження є періодичні статті та ресурс Інтернет, що розглядає питання розвитку квітникарства у світі та Україні.

1.Аналітична маркетингова оцінка ринку квітів

1.1 Аналіз світового ринку квітів

Історично склалося так, що законодавцем квіткової моди, а згодом квіткового бізнесу стала Голандія. Квітковий бізнес в сучасних Нідерландах, як правило, сімейний. Традиції передаються з покоління в покоління, в той час як технологія удосконалюється. Це дозволяє вирощувати настільки багато якісного товару, що два рази в рік на вулицях Амстердама підприємці “тчуть” запашний килим з свіжих пелюсток і влаштовують пишні каравани квітів. Країна має достатню кількість професіоналів з вирощування, маркетингу квіткового ринку, багато продавців та аматорів квітництва. Але до цього голандці йшли аж 150 років.

Більше половини квітів завозяться на український ринок нелегально. Такого висновку дійшли учасники першої в Україні міжнародної конференції "Квіти-2003", що відбулася на Прикарпатті. Учасники конференції вперше спробували з’ясувати, яким насправді є вітчизняний ринок продажу та вирощування квітів [4]. Як виявилось, майже 70 відсотків квіткової продукції, що потрапляє до України з Німеччини та Нідерландів через посередницькі фірми в Польщі та Угорщині, ввозиться сюди нелегально. 
Представники як вітчизняних, так і західних фірм наголошували, що квіти та добрива, які завозять в Україну нелегально, не проходять санітарного контролю і таким чином на ринок потрапляє вражений хворобами товар.

Росія заборонила імпорт квітів з Бельгії. Таке рішення прийняв Россільгоспнагляд. За словами глави цієї служби Сергія Данкверта, російські експерти не раз виявляли в квітах з Бельгії небезпечних шкідників. Звертання до бельгійських колег із проханням навести порядок і виконувати російські вимоги результату не дали. Крім того, чиновник вважає, що Росія може заборонити імпорт усієї рослинницької продукції з Бельгії [3].

1.2. Аналіз українського ринку квітів

Український ринок квітів на 3-4 роки випереджає російський і є найрозвиненішим серед країн СНД, вважають експерти. Особливо українські підприємці досягли успіху у власному виробництві квітів — сьогодні вони здатні щороку вирощувати 100 мільйонів троянд, що на 80% покриває потреби ринку.

Україна все менше імпортує з-за кордону зрізані квіти, обмежуючись ввезенням посадкового матеріалу, кімнатних рослин та рідкісних екзотичних квітів, попит на які місцеві виробники задовольнити не в змозі.

За словами експертів, купувати імпортний посадковий матеріал за кордоном набагато дешевше, ніж виробляти на місці. Це дає можливість, не витрачаючи додаткових зусиль і коштів, розширювати масштаби власного виробництва, нарощувати експортні поставки, відчувати реальний ефект від участі у міжнародному розподілі праці [5].

Для порівняння, Росія лише 10% квітів вирощує всередині країни і 90% — ввозить, збираючись у найближчі кілька років збільшувати імпорт квітів ще на чверть.  Розкішні троянди з крупними бутонами, котрі так полюбляють українці, вирощують в Еквадорі. Гвоздики родом з Туреччини. На орхідеях спеціалізується Таїланд. А як же квітуча Україна? На думку голландських і німецьких фахівців, українське квітникарство на чотири роки випереджає російське. Наші квітникарі щорічно вирощують 100 млн. троянд за новітніми голландськими технологіями з використанням крапельного поливу й мінеральної вати. Це на 70-80% «задовольняє» потреби вітчизняного ринку. До 8 Березня кожен другий букет тюльпанів виростили українці.

Квіти в усі часи були загальними улюбленцями. Наприклад, у епоху короля-сонця Людовіка Чотирнадцятого, придвірні садівники не скупилися на розкішні прикраси для квітів та букетів у вигляді шовкових бантів, атласних стрічок і легкої позолоти. Вони навіть вигадали поливати пелюстки парфумами.

Квітковий бізнес в Україні протягом останніх років також не пасе задніх, а активно розвивається. На ринку квітів України традиційно співіснувала продукція державного й приватного секторів. За статистичними даними, щороку спеціалізовані тепличні господарства, яких було більше півсотні, вирощували близько 240 млн. шт. квітів. Під впливом багатьох негативних причин українське квітництво “зів’яло”, але згодом воно відродилося і трансформувалося. І якщо ще рік-два тому квітковим бізнесом займалися, в основному, приватні особи і невеликі фірми, то останнім часом стала помітною інша тенденція: цією сферою зацікавилися і великі компанії. Проте конкуренції серед виробників квітів поки не спостерігається. Навпаки вони постійно розширюють обсяги власного господарства, удосконалюють та модернізують технічну базу [6]. Не дивлячись на це, виробники не можуть забезпечити потреби споживача, а частка імпорту на вітчизняному ринку квітів вже кілька років залишається високою і коливається в межах 70-80%. Сьогодні основна маса квітникарів переорієнтувалася на торгівлю імпортною сировиною і товаром. Тому споживач не помічає дефіциту квітів, ринок насичений за рахунок імпорту. Це стосуються і живих квітів, і горшечних рослин, і супутніх товарів. Імпорт переважає в оптовій та роздрібній торгівлі.

Імпорт квіткової продукції – явище поширене не лише у нас. Навіть до Голандії, загальновизнаної країни квітів, їх завозять з Африки чи інших теплих регіонів на інших континентах. Імпорт часто виявляється значно вигіднішим, ніж вкладання грошей у вирощування квіткової продукції вдома. Тому легше і вигідніше привести товар, в цьому, якщо хочите, простежується один із наслідків світових процесів глобалізації.

Основна маса квітів на нашому ринку – імпортний товар. Головні постачальники квіткової продукції на український ринок – Еквадор, Польща, Бельгія, Іспанія, Італія, Ізраїль, Туреччина, Німеччина. Левова частка постачання здійснюється з Голландії, визнаного світового лідера в квітковому бізнесі. Система голландських аукціонів забезпечують біля 90% від об’єму всього світового квіткового продажу. Одним з головних постачальників квітів на наш ринок є Польща, яка часто робить це не напряму, а за допомогою філіалів голандських компаній. Польські підприємства досить конкурентоздатні: швидко переймають всі нові смаки і тенденції в квітковому бізнесі, а витрати на виробництво у них нижчі, тому що дешевша робоча сила ніж в країнах Західної Європи [7]. Завдяки цьому, а також меншій віддаленості від України польські постачальники виграють. Один з найбільших постачальників імпорту квітів в Україну українсько-польське спільне підприємство “Украфлора”, яке постачає квіти з більш ніж 20 країн світу: Колумбії, Еквадору, Мароко, Ізраїлю, ПАР, Кенії, Австралії, Зімбабве, Нідерландів та інших. Одних лише троянд “Украфлора” пропонує більше 80 сортів. На долю великих постачальників квіткової продукції приходиться близько 50%. Решту постачають середні та дрібні оптово-роздрібні фірми, яких лише в Києві кілька десятків. За свідченням операторів ринку, значна кількість квітів потрапляє на ринок нелегальним шляхом. Їх завозять дрібні підприємці – “човники”.

Ще донедавна практично весь квітковий бізнес, зокрема, імпорт був контрабандим, хаотичним, тіньовим ринком. Часто у продавців взагалі не було ніяких документів, не кажучи вже про необхідний базовий комплект. Ситуація змінюється на краще і ринок квітів поступово переходить на цивілізовані рейки [8].

Відповідно до Закону України “Про митний тариф України” квіткові рослини з пуп’янками чи ті, що квітнуть, зрізані квіти та пуп’янки, що придатні для складання букету чи декоративних цілей, а також листя, гілки та інші частини рослин без квітів, трава, мох, лишайники для букетів чи обрамлення, класифікуються за кодами і обкладаються ввізним митом за специфічними ставками, що встановлені відносно кількості цієї продукції. В представлених до митного оформлення інвойсах обов’язково повинні бути вказані номери коробок з продукцією і повний перелік продукції. До того ж товар повинен відповідати вказаним у документах торговим показникам: кількості, ціні за одиницю та загальній сумі. Додатково треба вказувати якісні характеристики квітів – довжина, колір, кількість бутонів на гілці. Обов’язковим є сертифікат про походження товару, фітосанітарний сертифікат експортера та сертифікат якості. Перерахунок поштучної продукції передбачає кратність упаковки пакетів всередині коробки, що встановлюється в країнах-експортерах. Так, в одному пакеті зазвичай вміщується троянд не менше 20 шт., хризантем – не менше 5 шт., гвоздик и лілей – не менше 10 шт., ірисів, тюльпанів і гербер – не менше 50 шт.

Накладення мита поштучно на кожну квітку, а не на кілограм продукції як це загальноприйнято в інших країнах, теоретично передбачає, що митник при огляді розпакує спеціально упаковані виробником квіти, порушивши при цьому температурний режим їх зберігання, і кожну стеблинку (а їх тільки в одній партії може бути десятки тисяч!) перерахує. Звичайно до такого контролю ніхто не вдається. Як ця процедура відбувається на практиці, здогадатися неважко [9].

Всі українські імпортери зобов’язані сплачувати митні збори при ввезенні квітів в Україну. Митні тарифи у нас досить високі. Щоб увезти в країну в сезон цвітіння, тобто з 1 червня по 31 жовтня, одну троянду, імпортеру доведеться заплатити eur1. Ввезення однієї гвоздики обійдеться в eur0,6, орхідеї – eur2, гладіолуса – eur1. З 1 листопада по 31 травня ставки зменшуються, окрім плати за ввезення гладіолуса. Водночас на нашому ринку сьогодні можна купити імпортну троянду за 6-8 грн. Як може скластися така ціна, за умови сплати встановленого на троянду мита, не зрозуміло. Вочевидь є інші шляхи. Часто квіти потрапляють в Україну в обхід митних правил, або, скажімо, коли в партіях, що ввозяться, декларується лише частина товару чи взагалі інший товар. Наприклад, замість дорогих квітів дешева газона трава. Закордонні троянди, гербери, лілії і інший “живий” товар декларуються в митних документах як зелень, що мінімум в 5-6 разів дешевше справжніх квітів, потім оплачуються всі митні платежі (мізерні для такого товару), і далі квіти потрапляють на ринок.

Незважаючи на прийняті державою заходи щодо захисту внутрішнього квіткового ринку потік імпорту не тільки не поменшав, а навпаки, збільшився. Фахівці впевнені, що повністю перекрити імпорт квітів в Україну не можна, бо це спровокує на ринку великий дефіцит. Згодом квітковий імпорт може відпасти сам по собі, за умови якщо почнеться серйозний розвиток вітчизняного квіткового виробництва [10].

На відміну від торгівлі квітами на ринку, де рентабельність сягає 100%, рентабельність вирощування значно менша, за деякими підрахунками вона не сягає і 30-50%. До того ж квітковий бізнес вельми ризикований: треба вкласти велику суму в закупівлю саджанців, добрив, оплату за енергоносії. Існують і інші ризики: врожай може загинути від хвороби або неправильного догляду, велика небезпека не продати готову продукцію, яка, як відомо, є швидкопсувним товаром. Цим і пояснюється небажання інвесторів вкладати гроші в розведення квітів.

Фахівці стверджують, що для того щоб побудувати нову теплицю і впровадити передові технології (краплинний полив, систему повітрообміну), треба вкласти в кожен гектар залежно від виду продукції та оснащення від $100 тис. до $1 млн. Реконструкція існуючих потужностей обійдеться дешевше. Хоча також потребує значних коштів на відтворення існуючих теплиць, де повністю порушені комунікації, які треба відродити. А ще потрібні легкі пластикові або металоконструкції, спеціальне скління, яке пропускає сонячне світло і не пропускає ультрафіолет, дренажна система і гідропоніка, система водопідведення. До того ж вклавши значні кошти, зробити бізнес відразу рентабельним не вдасться – з моменту встановлення обладнання до отримання першого врожаю пройде 6-8 місяців [11].