Вич,Спид

                                                 Актуальність теми 

   За даними ВООЗ, загальна кількість людей, які живуть з ВІЛ до 2011 року сягає більше 40 мил. Переважна більшість людей, якщо подивитись на світову ману проживає все ж таки в Африці, на південь від Сахари, Азії та Латинській Америці. Епідемія ВІЛ- інфекції у цих регіонах є основною причиною смерті людей молодого віку.

ВООЗ  виділяє такі стадії епідемічного процесу  ВІЛ-інфекції в різних країнах залежно від рівня її поширеності:

1-ша - епідемія низького рівня

2-га  – концентрована епідемія

3-тя  – генералізована стадія 

    Україна є однією із найбільш уражених ВІЛ країн Європи, де епідемія розвивається за небезпечним сценарієм – переходом з вузьких уразливих груп до загальної популяції, тобто в найнебезпечнішу генералі зовану стадію епідемії. Тож якщо ми подивимось тепер на карту України, то бачимо ті регіони. які найбільш уражені ВІЛ-інфекцією, а саме це такі області як Одеська, Миколаївська, Донецька і інші, в основному це області східної частини України, та центральної, чому все склалося саме так, ну напевно тому, що саме з цих областей розпочинався наркотрафік який йшов у нашу країну, так в зв’язку з тим, що ці області являються промисловими і вони більш густо заселені. Епідемічна ситуація в країні яка зв’язана з ВІЛ інфекцією дуже тривожна з часу виявлення першого випадку ВІЛ інфекції у 1987 році і до 2011 року включно, в Україні офіційно зареєстровано більше 460000 людей вражених цією інфекцією, в основному це молоді люди віком від 15 до 45 років. Але ж це тільки дані статистики, а взагалі уражених цією інфекцією людей в 5 разів більше, просто вони не проходили обслідування і не знають про свій ВІЛ-позитивний статус. У результаті впровадження широкомасштабної АРТ вперше у 2007 році в країні зафіксовано незначне зниження числа хворих на СНІД досі є високо вартісним, що являється серйозним викликом системі охорони здоров’я нашої країни. Україна є однією з держав, яким Всесвітній банк і Глобальний фонд виділили кошти на закупівлю антиретровірусних (АРВ) препаратів, але цих коштів недостатньо, і тільки 31% людей, від тих які потребують цього лікування отримують ВААРТ. (високоактивну антиретровірусну терапію). Відомості про створення вакцин, які змогли б стати переломним моментом у боротьбі з епідемією ВІЛ-інфекції, регулярно з’являються у міжнародних агентствах новин. Проте, дотепер ще не створені вакцини,які пройшли усі стадії клінічних вопробувань і придатні для профілактики ВІЛ-інфекції. Мінливість вірусу не дає змоги впровадити живі ослаблені вакцини і завжди існує загроза «переродження» ВІЛ з непатогенних вакцинальних штамів в інфекційні форми. Отже, з усього сказаного раніше, стає зрозумілим, що працюючи в галузі медицини, при наданні медичної допомоги населенню нашої країни, для медичних працівників все більше реальною стає загроза інфікування їх самих ВІЛ-інфекцією. Так як наш навчальний заклад, випускає саме медичних сестер, які і будуть працювати в галузі медицини, то сьогоднішню нашу розмову ми проведемо по двом напрямкам, не тільки які приймаються універсальні запобіжні заходи щоб не інфікуватися ВІЛ інфекцією, ф ще і в чому заклечається роль середніх медичних працівників в наданні допомоги ВІЛ-інфікованим.