Автор: Пользователь скрыл имя, 29 Марта 2013 в 19:52, реферат
Венеричні захворювання — це особлива група інфекційних хвороб, які передаються переважно статевим шляхом; на них хворіють однаковою мірою як чоловіки, так і жінки. На відміну від звичайних інфекційних захворювань венеричні хвороби не залишають після себе імунітету і при повторному зараженні хвороба розвивається знову. При венеричних хворобах видужання не настає само по собі: без медичної допомоги людина не може позбутися такої хвороби і хворіє на неї все життя.
Венеричні захворювання — це особлива група інфекційних хвороб, які передаються переважно статевим шляхом; на них хворіють однаковою мірою як чоловіки, так і жінки. На відміну від звичайних інфекційних захворювань венеричні хвороби не залишають після себе імунітету і при повторному зараженні хвороба розвивається знову. При венеричних хворобах видужання не настає само по собі: без медичної допомоги людина не може позбутися такої хвороби і хворіє на неї все життя.
Венеричні хвороби називають іноді «хворобами́ поведінки», бо їх поширенню сприяють моральна розбещеність, випадкові статеві зв'язки та ін. Саме неправильна поведінка певної частини людей — причина існування венеричних хвороб у наш час.
СНІД — вірусне захворювання. Кожне венеричне захворювання спричиняється певним видом мікроорганізму чи вірусом, наприклад:СНІД — вірусне захворювання, сифіліс — бліда спірохета гонорея (трипер) — гонококом, трихомоноз-трихомонада.
В нашій країні створено необхідні
умови для успішної боротьби
з венеричними захворюваннями. Проводяться
заходи, що запобігають поширенню цих
хвороб; хворим подається безкоштовна
медична допомога. Усіх хворих обов'язково
ставлять на облік у спеціальні медичні
заклади — шкірно-венерологічні диспансер
Працівники шкірно-
Лікують хворих на венеричні захворювання як в умовах диспансеру, так і в стаціонарі. У стаціонар направляють хворих в заразному періоді сифілісу, а також хворих з будь-яким захворюванням, якщо вони лікуються нерегулярно, порушують строки відвідування лікаря для контролю за лікуванням, що проводиться в диспансері.
Цілком помилковими є
Першою значною епідемією
Сучасна державна система боротьби з венеричними захворюваннями працює ефективно, медичні працівники мають сучасні методи і засоби діагностики й лікування венеричних захворювань. Проте хворі часом намагаються ввести в оману медичних працівників. Вони приховують захворювання, перекручують відомості про джерело та обставини захворювання, багато чого замовчують. Це ускладнює боротьбу з венеричними хворобами.
Поведінка людей, які знають про своє захворювання, але приховують його і заражають інших людей, розцінюється як суспільно небезпечна. Статті Кримінального Кодексу України передбачають кримінальну відповідальність за таку поведінку. Зареєстровано багато випадків, коли жертви поведінки людини, хворої на венеричне захворювання, влаштовували над нею самосуд.
Щодо венеричних захворювань існує
чимало варіантів, які сприяють
їх поширенню. Наприклад, деякі люди вважають,
що заразитись венеричними хворобами
можна тільки після певного віку. Але зараження
може статись у будь-якому віці. Заразитись
можна від людини іншої статі й нестатевим
шляхом — якщо не дотримуватись сучасних
гігієнічних вимог і користуватися чужою
губною помадою, посудом хворого, докурювати
чужу сигарету, а також на громадських
пляжах. Сприйнятливість до зараження
венеричними захворюванням підвищується
у стані сп'яніння алкоголем чи наркоти