Соняшник

 

 

5. Підбір захисних  засобів та його обгрунтування.

   В даній курсовій  роботі я підібрав слідуючи препарати для застосування проти шкідливих організмів: інсектицид – „Штефесін”, протруйник „Вінцит”, гербіцид системної дії – „ Стилет”.

Отже, „Штефесін” – це контактний інсектицид. Інсектицид містить одну діючу речовину,  якиа забезпечує ефективний і надійний захист рослин від шкідників. Ефективний у боротьбі лише проти лучного метелика.     Препарат середньотоксичний для людини і теплокровних тварин. Середньотоксичний для бджіл. Не несе великої небезпеки для навколишнього середовища.

     Препарат  має незначну вартість гектарної норми витрати, яка становить всього 18,26 грн.

 

 „Вінцит” – контактно-системний фунгіцид захисної і терапевтичної дії. Призначений для знищення збудників грибних хвороб на поверхні і всередині насіння, запобігає ураженню сходів культури, на яких застосовується.

   Протруювання  насіння даним препаратом знищує  шкідливі організми раніше порівняно  з іншими способами боротьби  з шкідливими організмами. Препаративна  форма „Вінциту” більш зручніша  у роботі і менше забруднює  навколишнє середовище.

   Перевагою препарату  ще є його мало токсичність.  Не шкодить людині і теплокровним  тваринам.

   Препарат має  малу вартість гектарної норми  витрати, яка становить всього грн.

   „Вінцит” має  широкий спектр фунгіцидної дії,  він гальмує розвиток або знищує збудників сажкових хвороб, фомозу, септоріозу, гельмінтоспоріозу, снігової плісняви, кореневих гнилей.

   „ Стилет” – системний гербіцид. Цей системний препарат має широкий спектр дії. При нанесенні його на бур’яни він знищує наземну частину рослини і по судинах проникає до коріння, яке знаходиться глибоко в ґрунті і знищує його також. Застосовується обприскуванням по вегетуючих бур΄янів незалежно від фази розвитку культури  на посівах цукрових буряків та соняшнику. Ефективний проти однорічних і багаторічних бур’янів.

    Препарат малотоксичний  для людини і теплокровних  тварин. Малотоксичний для бджіл  та інших корисних комах при  застосуванні до цвітіння бур’янів. Практично не токсичний для  птахів.  

   Препарат має  порівняно невелику вартість  гектарної норми витрати, яка становить 233,9 грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Техніка безпеки  при роботі з підібраними препаратами.

     У зв’язку з токсичністю фітофармакологічних засобів для людини, здатністю їх зберігатись в навколишньому середовищі, нагромаджуватись в сільськогосподарській продукції існує потреба встановлення сурових науково обґрунтованих рекомендацій, нормативів, обмежень (регламентів) для кожного препарату, які забезпечували б ефективне та безпечне їх застосування.

    В курсовій роботі мною підібрані малотоксичні хімічні препарати: контактний інсектицид „Штефесін” і протруйники „Вінцит”; гербіцид системної дії – „Стилет”.

   При роботі з протруйниками насіння необхідно дотримуватись таких правил і вимог. Протруювання с використанням прилипачів знижує концентрацію парів пестицидів в робочій зоні в 9 разів. Забороняється протруювати насіння в бочках перелопачуванням. Протруювання даними препаратами слід проводити на відкритій площадці або під навісом, розташованим на відстані не менше 200 м від помешкань. В приміщені воно можливе лише при добрій вентиляції.

   Протруйники і оброблене  насіння ретельно підраховують  і зберігають на складах. Оброблене насіння забороняється очищати, сортирувати та ін. Забороняється використовувати для їстівних цілей, а також на корм тваринам, птиці, зміщувати з не протруєними і реалізовувати в жодному випадку.

   Транспортувати  протруєне насіння до місця  сівби дозволяється в мішках  з міцної тканини; тільки в  деяких випадках з особливого  дозволу сан нагляду можливе  транспортування на машинах, які  мають брезентове накриття. Перевезення  людей на таких автомашинах  суворо забороняється.

   Люди, які працюють  на сіялках, потрібно забезпечити  засобами індивідуального захисту.  Кришка насіннєвого ящика сіялки  при висіванні повинна бути  закритою, насіння в ній вирівнюють  лопатою (ні в якому разі  рукою).

   Залишки протруєного насіння повертають на склад для зберігання, а невелику кількість розсипаних спалюють, а попіл закопують. Місце, де зберігався протруєний насіннєвий матеріал, і тару з під нього знешкоджують. Транспортні засоби, сіялки після посіву чистять і знезаражують.

  

    Гербіцид „Стилет” треба зберігати у спеціальних сухих, з добре вентиляцією складах, що мають бути віддаленні не менше як на 200 м від житлових будинків, тваринницьких приміщень. Гербіцид зберігають у справній закритій тарі, обов’язково з етикетками, на яких вказані назва гербіциду, його маса, вміст діючої речовини та дата надходження в господарство. На складах у відділеннях для гербіцидів забороняється зберігати інші отрутохімікати, а також вибухові речовини, продукти харчування та корми. Не допускати перевезення продуктів харчування і фуражу разом з гербіцидами.

    При обприскуванні бур’янів гербіцидом „Стилет” всі роботи проводяться тільки механізованим способом, в ранкові або вечірні години, а в похмуру погоду і вдень - недоцільно. Не можна проводити обробку перед дощем або коли він іде. Слід уважно стежити за нормами внесення пестицидів і строками їх внесення. Для приготування робочих сумішей повинні бути спеціально відведенні заправні площадки.

   Під час роботи  з гербіцидами не дозволяється палити, пити воду, їсти.

  До роботи на  складах, по перевезенню, виготовленню  робочих розчинів  та внесенню  гербіцидів допускаються тільки  здорові працівники, які пройшли   медичний огляд і проінструктовані  про заходи безпеки з отрутохімікатами.                      До роботи з гербіцидами не допускаються підлітки, вагітні жінки та матері , що годують немовлят.

     Облік надходження  і витрати гербіцидів ведуть  на складі  господарства в спеціальному  журналі. 

    Видавати гербіциди  з складу  можна тільки  на підставі  письмового дозволу керівника господарства або відповідального спеціаліста. Заходити на склад і брати самовільно отрутохімікати категорично забороняється.

    Щоб запобігти  отруєнню та іншим негативним  впливам гербіцидів на організм  людини, використовують засоби індивідуального захисту: спецодяг, спецвзуття, респіратори, протигази, рукавиці, захисні окуляри. Ці засоби видають працюючим на весь період роботи з гербіцидами і зберігають у спеціально виділеному приміщенні в окремих шафах.

    При роботі з порошкоподібними препаратами одягають спецодяг з щільних тканин типу молескін. Коли працюють з рідкими гербіцидами, краще одягати спецодяг з бавовняної тканини, просоченої кисло стійкою речовиною. При використані полезахисного спецодягу працюють з фартухами, покритими плівкою і нарукавниками з прогумованої тканини або текстовініту.

      Для  захисту ніг використовують брезентові  бахали або гумові чоботи. При  постійній роботі на складах  пестицидів надягають спеціальне  шкіряне взуття .Руки захищають бавовняними рукавицями з кислотозахисним просоченням або комбінованими рукавицями з тексти новими накладками або гумовими. Для захисту очей  користуються окулярами ПО-2, По-3.

   При обприскуванні  „Стилетом” дихальні шляхи захищають респіраторами ,,Лепесток,,. Користуються ними лише тільки одну зміну.

     Проти пиловий респіратор Ф-62Ш має коробку із зміними фільтрами. Він захищає органи дихання від мало- та середньо токсичних гербіцидів. Змінний фільтр використовують протягом місяця, а респіратор  протягом року Від високодисперсного пилу мало- і середньо токсичних гербіцидів  дихальні органи захищають респіратором У-2К

    При роботі  з високотоксичними леткими сполуками  органи дихання захищають респіраторами  РУ-60М та РПГ-67 з протигазовими  патронами. Патрон марки А використовують  при роботі з фосфорорганічними та хлорорганічними гербіцидами.

      Якщо  концентрація речовин у робочій  зоні перевищує гранично допустимі,  необхідно  користуватися промисловими  протигазами..

      Щоденно  після закінчення роботи респіратори і протигази необхідно очищати. Гумові частини і гофровані трубки миють мильно-содовим розчином або розчином ДИАС, після чого промивають чистою водою і висушують при кімнатній температурі. Після висушування лицьові частини і трубки респіраторів дезінфікують спиртом або 0,5%-ним розчином марганцевокислого калію, знову промивають і просушують.

     Після закінчення  роботи спецодяг обережно очищають  від гербіцидів і здають на  склад, а руки і обличчя добре  миють водою з милом. 

Спец одяг необхідно прати і знезаражувати. Гумові чоботи. Рукавиці, забрудненні гербіцидами, обмивають водою, потім обробляють кашкою з хлорного вапна, після чого знову промивають теплою водою з милом. Однак цього не можна робити біля криниць та інших джерел питної води, ставків і річок. Воду після прання і знезаражування спецодягу, взуття, рукавиць зливають у спеціально викопану яму, яку потім закопують.

      Робітники  , зайняті на перевезенні гербіцидів, повинні бути одягнені  в спецодяг. Після перевезення гербіцидів  транспортні засоби підлягають знезараженню. Дерев’яні частини обробляють вапном хлорним й промивають водою, а металеві – гасом чи бензином і насухо протирають ганчіркою.

      Дерев’яну  та паперову тару з-під гербіцидів  спалюють , дотримуючись усіх протипожежних правил і заходів особистої та колективної безпеки, на скотомогильниках або інших місцях ,віддалених від водойм, житлових приміщень і тваринницьких ферм не менше як на 200м ,золу загортають і закопують на глибину 1м на ділянках , де підгрунтові води залягають не ближче 2м.

     Очищену  і знезаражену металеву тару  повертають на заводи або використовують  в господарствах для зберігання  інших пестицидів.        Категорично забороняється  використовувати  цю тару для зберігання харчових  продуктів, питної води, фуражу.

      Металеву  і скляну тару з-під гербіцидів  перед повторним використанням  у господарстві необхідно очистити  від залишків препаратів і  знезаразити. Всі шви дна й  стінок металевих бочок  ретельно  очищають і промивають  знезаражувальним розчином каустичної соди, дерев’яної золи чи свіжо гашеного вапна. Одну з цих речовин розчиняють у теплій воді  до такої концентрації: каустичну соду-3%, кальциновану соду-5, золу-7, вапно-10%.    Для кращого присипання  змочувальних розчинів до них доцільно додавати 0,1% зеленого мила або ОП-7. На одне промивання витрачають 10% розчину від об’єму знезаражуваної тари. Промивання повторюють 5-6 разів протягом 5-6 годин. Залишки гербіцидів  і використані знезаражувальні розчини  зливають у яму й засипають шаром землі не менше 0,5м.

Бочки з-під добре розчинених у воді гербіцидів  багаторазово промивають водою.

       Металеву  тару, придатну для повернення  на завод  або використання  у господарстві чи здачі на  металолом, зминають, а малоцінну  скляну тару розбивають. Всі рештки закопують у землю на глибину 1м.В окремих випадках, коли внаслідок неправильного зберігання чи з інших причин препарат стає непридатним для використання , його списують за відповідним актом і знищують, закопуючи невеликими порціями на скотомогильниках чи в інших спеціально відведених місцях на глибину не менше 1м від рівня поверхні ґрунту на віддалі, не ближче1км від житлових будинків, тваринницьких ферм та водойм. Питання про місце закопування  погоджують з органами санітарного контролю. Непридатність гербіциду встановлюють в лабораторії  відповідного  науково-дослідного закладу.

    Випас худоби  на оброблених ділянках і на  ділянках в радіусі 300 м від  границь оброблених ділянок дозволяється  не раніше чим через 25 днів  після обприскування. Забороняється згодовувати худобі бур’яни, зібрані з оброблених полів.

 

 

 

8. Економічна  ефективність захисту культури  від шкідливих організмів.

    Економічна ефективність застосування засобів захисту будь-якої сільськогосподарської культури від шкідливих організмів визначається з розрахунку на 1 га площі. Основними показниками її є чистий прибуток, рівень рентабельності виробництва і окупність витрат. Ці показники визначають для двох варіантів: базового (без застосування захисних засобів) і нового (з застосуванням захисних засобів).

                                                                                                  Таблиця 6.

Економічна  ефективність захисту соняшнику  від шкідливих організмів.

 

Показники
Варіанти	Урожайність ц/га	Ціна 1 ц урожаю, грн.	Вартість валової  продукції з 1 га, грн.	Виробничі витрати  на 1 га, грн	Чистий прибуток, грн.	Рівень рентабельності виробництва, %	Окупність витрат, грн.
Базовий	23.1	99	2286.9	1372,4	914.5	66.6	1.6
Новий	30.6	121,8	3727.0	1968.3	1758.7	89.4	1.9