Ранній дитячий аутизм діагностика і корекція

      Певну роль у лікуванні розладів спектра аутизму відіграє медикаментозна терапія. Безумовно, вона не є визначальною ланкою лікувального процесу, проте дає змогу суттєво поліпшити результати комплексної реабілітаційної роботи. Такі прояви захворювання, як поведінкові розлади, гіперактивність, агресія тощо можуть бути ефективно кориговані за допомогою фармакологічних засобів. Нівелювання цих симптомів підвищує здатність дитини до навчання та комунікації.

Дієта.

      При лікуванні раннього дитячого аутизму основним і найважливішим складовим є без глютеново-казеїнова дієта. Основна її ідея - ПОВНІСТЮ виключити із раціону дитини продукти, що містять казеїн і глютеїн.

      Казеїн - молочний білок. Не існує тестів, які точно покажуть необхідність цієї дієти. У цьому випадку кращий тест - перевірка. На протязі трьох тижнів просто не вживайте продукти, що містять казеїн (молоко тварин (можна рослинне - рисове, наприклад), маргарин, якщо він містить молоко, або його композанти, сир, молочні десерти, йогурти, морозиво, та інші продукти, що містять молоко, (тістечка і пироги, булочки, шоколадні батончики, цукерки, шоколад, навіть чорний, і т.д.). Заміняйте молоко рисовим, кокосовим, каштановим або мигдальним).

Якщо  на протязі цього часу помітні  хоч якісь зміни - треба продовжувати дотримуватись дієти.

     Глютеїн - пшеничний білок. Багато продуктів містять саме його (усі злакові - наприклад пшениця, овес, ячмінь).

пшениця, ячмінь, ячна крупа, перлова крупа, жито, овес, полба 

хлібобулочні  вироби, солодка випічка - шоколадки (як плитки, так і батончики - спробуйте  самі робити трюфелі з какао), цукерки 

злаки до сніданку і мюслі 

піца, пироги і все на основі сиру і масла

все, що продається в магазині без етикетки про склад

продукти, до складу яких входить солод (ячмінь) і амідон

Проба безглютенової дієти дуже складна. Вона вимагає корінних змін у житті. Пробувати дієту треба на 4 місяці. Якщо допомогло - притримуватися і далі, якщо ні - дитина все одно хоч на якийсь час повинна знову отримувати цю дієту.

Продукти, які можна вживати:

1. Більше овочів: кольорова капуста, броколі, стручкова квасоля, кабачки, баклажани, морква, цибуля, огірки, буряк, гриби (небагато), гарбуз, салат, і ін.

2. М'ясо: будь-яке (якщо немає алергії - перевірте, може бути алергія на яловичину, оскільки її протеїни "нагадують" молочні. Обережно з ковбасними виробами, які можуть містити композанти молока); перевіряйте етикетки шинки, ковбас, сосисок і так далі.

3. Риба: надавайте перевагу маленькій:  сардини. скумбрія, кілька, оселедець.

4. Десерт: по-перше, фрукти; банани, виноград (добре  для дезінтоксикації), груші, сливи,  ананас, абрикоса, і інші свіжі або в компотах. Домашня випічка з рису, гороху, гречки, крохмалю, масла (оливки, волоський горіх, соняшникове, виноградних кісточок, якщо знайдете - пальмовий маргарин або рослинний маргарин), яєць (не можна лише якщо є алергія, а так у випічці вони легко засвоюються), мало цукру, але можна мед, стевію, родзинки і так далі.

5. Вода: якомога більше для виведення  шлаків, поперемінно м'яку і мінералізовану (див. етикетки по мінералізації), сік: ананасний, абрикосовий, морквяний, апельсиновий і соки червоних ягід можна включати, якщо немає на них реакції

6. Додатки  до салату: рослинна олія і  трави (кинза і мелений коріандр  для детоксикації, цибуля і часник, кріп, петрушка, базилік і т.д.).

7. Сніданок: сухофрукти (родзинки, чорнослив і  ін), горіхи, злаки без глютену,  яйця, домашня випічка, мед, варення  і фруктове пюре без цукру  (можна з фруктозою), рисове, кокосове  і мигдалеве молоко, хліб без  глютену і галети, млинці, оладки  і домашні вафлі.

8. Полудень: Фрукти, фруктові пюре і компоти,  домашня випічка. 

Арттерапія.

      З дітьми, які страждають на аутизм, проводять Арт - терапію, тобто лікування малюнками, малюванням. Психолог спочатку просить у дитини що-небудь намалювати, потім, якщо він це робить, не настирно просить дитину розповісти про його малюнок. Тим самим аутична дитина залучається у діяльність, розвивається її рухова і мовна активність, і захворювання по - трохи відступає.

 Розвиваючі  ігри Дуже велике значення  в житті кожної дитини відіграють  ігри. Під час гри із дитиною, яка хвора на аутизм, слід пам’ятати, що їй весь матеріал дається складніше, ніж звичайній дитині. Тому треба давати їй час, щоб подумати.

Ігри

Приклад однієї гри, в яку з дітьми, хворими на аутизм, грається психолог:

Гра Ручки.

 Хід  гри: група із 3-4 дітей сідає перед психологом. Психолог бере дитину за руку і ритмічно плескає своєю рукою по руці дитини, повторюючи "Рука моя, рука твоя". Якщо дитина опирається, забирає свою руку, тоді психолог продовжує плескати себе чи грати з іншою дитиною. При згоді дитини на контакт з допомогою рук продовжується плескання руки психолога по руці дитини по типу гри Долоньки.

 Як  відомо, 90 відсотків всієї інформації сприймається зором. Саме тому існує дуже велика кількість розвиваючих мультфільмів.

 Серед них:

 •Baby Einstein"

 •"Right Brain baby"

 •"Left Brain baby" та інші

 •"Classical baby"

 •"Сім’я Чомучок"

 •"Природоведення  для найменших" 

 •"Я  можу все!"

 •"Фізика  для найменших" та інші 

 В більшості цих мультфільмів головні герої - звірі.

 У  таких фільмах все описується "по - простому про складне".

 Крім  того, дитина намагається повторювати  дії, що виконують герої мультфільмів, намагається повторювати їхні  слова. 

Дуже  допомагає класична музика. Достатньо  лише 30 хвилин на день, щоб покращити  мислення дитини.

Для дітей  існують спеціальні дитячі розвиваючі комп’ютери.

На них  діти можуть вивчити Абетку, назви  звірів, слова і багато іншого. Біля картинки з’являється назва об’єкту та комп’ютер читає слово.

 При  проведенні лікувально-корекційної  роботи з дітьми з порушеннями  спілкування важливе значення  має розвиток їх загальної  та особливо тонкої моторики  і підготовки руки до писання. У спеціальному дослідженні було показано, що дітям з аутизмом характерні своєрідні порушення тонкої моторики рук (Р.К. Ульянова, 1992). Дитина не може правильно узяти до рук пензель, олівець, розламати в руках пластилін, але особливі труднощі дитина має при опануванні графічних навиків (Р.К. Ульянова). В даний час розроблені методи підготовки дітей з аутизмом до засвоєння графічних навиків. Ця робота проводиться впродовж двох років.

На  першому (підготовчому) етапі вирішують наступні основні завдання:

1. встановлення і підтримка контакту з дітьми;
2. організація цілеспрямованої поведінки в наочно-практичній і ігровій діяльності;
3. корекція наявних рухових порушень;
4. розвиток плавності і ритмічності рухів;
5. виховання навиків самообслуговування;
6. розвиток зорово-моторної координації і підготовка руки до писання (Р.К. Ульянова).

Система спеціального навчання графічним навикам  аутичної дитини включає:

1. словесну регуляцію її поведінки;
2. організацію орієнтувально-дослідницької діяльності;
3. проведення спеціальних пропедевтичних вправ (Р.К. Ульянова).

      Підхід до навчання аутичної дитини ґрунтується на принципі стимуляції і підтримки розвитку підлягаючих зберіганню сторін психіки і переважаючих інтересів. При цьому у жодному випадку не можна пригнічувати або залякувати дитину, необхідно одночасно стимулювати і організовувати її активність, формувати довільну регуляцію поведінки.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Психотерапія  РДА за участю дітей-співтерапевтів

      При розробці своєї моделі лікування дітей з раннім дитячим аутизмом, найбільш близькою до гуманістичного і поведінкового напрямів в психотерапії, Л.С. Железняк, І.Б. Карвасарська, Н.Е. Марцинкевич (1993) керувалися низкою положень, які можуть бути сформульовані таким чином. Індивід постійно перебуває в процесі розвитку, причому чисто людські функції розвиваються відповідно до групово-динамічного досвіду (Ammon G), який накопичується впродовж життя, але найбільше значення має досвід раннього дитинства. Розвиток доступний терапевтичному втручанню на будь-якому етапі і незалежно від форм його протікання. Автори також розглядають людину як ціле, що включає здорові і хворі частини. Наявність здорового потенціалу передбачається у кожного індивіда. У розумінні поведінки людини інтерпретація подій є найбільш важливою. Враховується, що поведінка індивіда визначається спільною дією трьох чинників: спадковості, середовища і особистої активності (Allport F. Н). Велике значення надається волі самої людини, і в такому розумінні вона стає активним учасником терапевтичного процесу.

      Автори, як і більшість гуманістично орієнтованих психотерапевтів, передбачають, що найбільш сильним в людині є мотив самореалізації, або максимального розвитку особистого потенціалу. Основне завдання психотерапевта полягає, таким чином, не в усуненні симптому як "мішені", а в пошуку контакту із здоровими елементами особи, їх активації і за рахунок цього - розвитку спільного потенціалу особи в цілому.

      Метою терапії може бути все поле соціальних взаємодій хворого, а завданням психотерапевта, який працює в даному напрямі, стає створення довкола пацієнта соціально активного середовища. Новизну свого підходу автори бачать у вживанні на практиці принципу "терапія середовищем плюс терапія середовища", який полягає в тому, що терапевтична дія як на пацієнта, так і на його найближче оточення здійснюється соціально активним середовищем, яке спеціально моделюється психотерапевтом.

      На практиці дитячої психотерапії є ефективним моделювання середовища, що включає однолітків пацієнта, які грають роль фасилітаторів корекційного процесу. Психотерапевт виступає агентом зміни (каталізатором), який запускає цей процес і згодом здійснює контроль і спостереження за ним.

      У дітей з важкими психічними захворюваннями, раннім дитячим аутизмом особливо яскраво проявляються проблеми з функціонування в соціумі. Груба дефіцитарність спілкування, як первинно, біологічно, так і повторно, соціально зумовлена, веде до недорозвинення соціальної адаптації і особи в цілому. На думку авторів, забезпечення спілкуванням (заповнення "комунікативного резервуару", і насамперед його емоційною складовою) є важливим для таких дітей. Причому комунікативні навики, як база для гармонійного розвитку особи найуспішніше формуються в разі надання дитині можливості навчання взаємодії на власному досвіді за підтримки найближчого оточення і фахівців.

     Сформоване психотерапевтом середовище за своїми параметрами має бути максимально наближене до природного.

Відповідно  до цих положень, автори розробили  методологічну схему поетапної  корекції і активізації соціального функціонування дітей з раннім дитячим аутизмом та іншими психічними захворюваннями.

1-й  етап - індивідуальні заняття.

 Цей  етап необхідний дітям, що знаходяться  в найбільш важкому стані зважаючи  на відсутність комунікативних  навиків і відмови від спілкування в будь-якій формі. Основне завдання психотерапевта - викликати у дитини відчуття "комунікативного задоволення". Воно може бути досягнуте за рахунок зняття акцентів з регламентуючої та інформаційної функції комунікації і згодом приєднання до підлягаючих зберіганню, здорових частин особистості. На цьому етапі дитині дозволяються будь-які прояви поведінки, окрім життєвонебезпечних.

2-й  етап - заняття в малій (2-3 людини) коректувальній групі.