Методика навчання математики

«Продуктивное мишление как основа обучаемости» (М.: Педагогика,   1981.- 200 а). Назвемо  їх.

1.Систематичний  розвиток всіх трьох основних  видів мислення: наочно-дійове (або  практичне), наочно-образне і абстрактно-теоретичне.

2.Проблемність  навчання. Учень лише тоді включається  в пізнавальний процес, виявляє  розумову активність, коли стикається  з проблемами (питаннями і задачами), які Йому треба розв'язати.

3.Індивідуалізація  і диференціація навчально-виховного процесу.

4. Цілеспрямоване  формування алгоритмічних і евристичних  прийомів розумової діяльності.

5. Систематичний  розвиток мнемічної діяльності (тобто  розвиток пам'яті) для забезпечення  фонду дійових знань. На думку  педагога і психолога П. П. Блонського, порожня голова не міркує. Психологи зазначають, що добре розвинена пам'ять - умова розвиненого Інтелекту. У процесі навчання математики слід домагатися запам'ятовування учнями основних означень, тверджень, алгоритмів розв'язання ключових задач, озброювати учнів спеціальними мнемічними прийомами, які полегшують запам'ятовування навчального матеріалу.

Важливою є  також спеціальна настанова вчителя  на те, що треба вивчити, перевести  в довгострокову пам'ять, який матеріал вивчається для ознайомлення і не потребує заучування. Відсутність такого орієнтування призводить або до непотрібного перевантаження пам’яті учнів за сумлінного ставлення їх до навчання, або до ігнорування того, що треба вивчити, запам'ятати. 

Джерело «Методика  навчання математики», Слепкань З.І. 

Нині школи  України працюють за навчальними  планами, які певною мірою враховують національні особливості нашої  держави і нові соціальні вимоги до форм і рівня освіти. Вони від  повідають вимогам рівневої і  профільної диференціації, потребам індивідуальної та групової роботи з окремими категоріями учнів.

Згідно з планом математика вивчається (в основному) 4 год на тиждень в усіх класах, починаючи від 1 до 9 і 3 год - в 10-11 класах, тобто на вивчення математики припадає найбільша  кількість годин порівняно з іншим предметами. У варіативній частині плану виділяється. резерв годин для індивідуальних та групових занять на вивчення математики. Цей фактор накладає ще більшу відповідальність на вчителя математики за якість магматичної підготовки школярів.

Цілі  навчання математики безпосередньо випливають з цілей завдань загальної середньої освіти, які зазначені у Державній національній програмі «Освіта» («Україна XXI століття»). Головною метою є подальший всебічний розвиток дитини як цілісної особистості, її здібностей і обдарувань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, Його духовності й культури, сформування громадянина України, здатного до свідомого суспільного вибору .

   Отже, всебічний  розвиток особистості, створення для цього сприятливих умов - головна мета школи. Мета навчання і виховання підпорядковані розвитку і виступають як загальні форми, засоби розвитку. Виходячи із зазначеного, можна сформулювати основні цілі навчання математики в школі:

1)розумовий розвиток учнів - розвиток логічного мислення й інтуїції» просторових уявлень і уяви, пам'яті, алгоритмічної та інформаційної культури як особливого аспекту культури мислення; формування позитивних якостей особистості - розумової активності, пізнавальної самостійності, пізнавального інтересу, потреби в самоосвіті, здатності адаптуватися до умов, що змінюються, ініціативи, творчості;

2)забезпечення  свідомого і міцного оволодіння  системою математичних знань,  навичок і умінь, потрібних  у повсякденному житті і майбутній трудовій діяльності кожному членові сучасного суспільства, достатніх для вивчення інших дисциплін, продовження освіти в системі безперервної освіти; формування уявлень

про ідеї і методи математики та її роль у пізнанні навколишнього  світу, формування навичок математизації ситуацій під час досліджень різних явищ природи і суспільства;

3)формування  наукового світогляду, загальнолюдських  духовних цінностей; виховання  національної самосвідомості, поваги  до національної культури і  традицій України; формування позитивних рис характеру (чесності й правдивості, наполегливості; волі, культури думки і поведінки, обґрунтованості суджень, відповідальності за доручену справу тощо); естетичне, екологічне, економічне, патріотичне, трудове виховання, професійна орієнтація на виховання здорового способу життя.

Зазначимо, що нині в умовах світового співробітництва, інтеграції економіки, виробництва, наукових досліджень розвинуті країни всього світу, у тому числі й держава  Україна, прагнуть до підвищення свого  Інтелектуального потенціалу. Тому потрібний високий рівень математичної підготовки випускників середньої школи та інших навчальних закладів. За відомим ви словом М В. Ломоносова (1711-1765), «математику вже тому вчити треба, що вона розум до ладу приводить». У зв'язку з цим підвищуються відповідальність і роль вчителя математики, посилюються вимоги до його власної математичної і методичної підготовки. Вчитель має бути конкурентоспроможним в умовах ринкової економіки. Школа відбиратиме і вчителя за конкурсом.

Під впливом сучасних соціальних вимог суспільства перебудова шкільного курсу математики і методики його навчання здійснюється в напрямку гуманізації і диференціації навчально-виховного процесу, гуманітаризації змісту навчання. Розробляються нові програми з математики для початкової, основної та профільної старшої школи, уточнюються чинні й створюються нові нормативні документи щодо обов'язкових результатів навчання, тобто створюються державні стандарти математичної підготовки. На черзі - розробка вимірників цього стандарту з метою забезпечення еквівалентності математичної підготовки в усіх областях країни.

Створюються нові типи шкіл - гімназії, ліцеї, коледжі, у  тому числі Й альтернативні школи. Наприклад, в м. Гайвороні Кіровоградської  області за ініціативою вчителя  математики П. І. Само-вола працює школа поглибленої математичної підготовки. У ній навчаються здібні та обдаровані діти не тільки м. Гайворона, а й усього району. 

У навчальному  процесі використовуються нові інформаційні технології (зокрема, із застосуванням персональних комп'ютерів), нові форми навчання (наприклад лекційно-практична система), групові форми, активні методи навчання. 

Джерело «Методика  навчання математики», Слепкань З.І.