Моделі кредитного скорінгу та оцінювання надійності позичальників

     Оцінка  кредитоспроможності клієнта проводиться  в кредитному відділі банку на основі інформації, яка характеризує здатність клієнта  отримувати прибуток, який є достатнім для своєчасного  погашення кредиту, наявність у  позичальника майна, яке при необхідності може  виступити забезпеченням  даного кредиту і т.д. Крім того, працівник  банку зобов’язаний аналізувати  ринкову коньюктуру, тенденції її змін, ризики, які випробовують банк і його клієнт.  Джерелами інформації про індивідуального позичальника можуть бути відомості з міста  роботи, місця проживання і т. п.

     Найчастіше  вивчення кредитоспроможності індивідуальних позичальників здійснюється за бальною  системою оцінки надійності клієнтів. У таблицях подано типові для американських, французьких, англійських банків класифікаційні бальні оцінки для визначення надійності позичальника. За критеріями  таблиці 1, відмовляють у кредиті позичальникові, якщо він набрав  менше 13 балів. При отриманні ним близько 30 балів – розглядають пропозицію про надання кредиту з великим ризиком.

Бальні  критерії для визначення  кредитоспроможності  позичальників

 
 

     За  критеріями  таблиці2 , найвигіднішим є позичальник, який одержує більше 510 балів, а якщо сума балів менша 380 балів – то банк відмовляє позичальнику у видачі кредиту. 
 

Бальні  критерії для визначення  кредитоспроможності  позичальників

 
 

     Зарубіжні банки, вивчаючи репутацію індивідуальних позичальників, використовують метод  кредитного скоринга, пристосовуючи  його до особливостей банку і характеру  банківського законодавства країни.

     У німецьких банках вихідною інформацією  для оцінки кредитоспроможності  клієнта є спеціальний розділ заяви на кредит – “Розрахунок  місячного доходу”. 

     А. Місячний дохід

     Заробітна плата за мінусом податків.

     Допомога  на дітей.

     Пенсія.

     Відсотки  за вкладами і цінними паперами.

     Інші  доходи.

     Усього  доходів. 

     Б. Місячні витрати

     Поточні витрати.

     Страхові  внески.

     Обслуговування  попередніх кредитів.

     Квартплата.

     Інші  витрати.

     Усього  витрат. 

     В.Чистий дохід = (А-Б)

     Місячна сума із обслуговування боргу визначається як сума відсотків за кредит плюс основний борг.

О = відсотки + основний борг

 

     Платоспроможність позичальника оцінюється банками як добра, коли угоди із обслуговування боргу складають 60 і менше відсотків  від чистого доходу позичальника.

     Зарубіжні банки для встановлення розміру  адекватного покриття ризику за споживчим  кредитом використовуються також коефіцієнти, що характеризують фінансові можливості клієнтів. 
 

К_{1 =} Мінімальний розмір платежів для погашення позички _;

^{Доходи  клієнта}

 

К_{2 =} Максимально допустимий розмір заборгованості_.

^{Доходи  клієнта}

     Значення  забезпечення споживчого кредиту ( гарантія, порука і навіть договір застави ) оцінюється як вторинне джерело погашення  боргу.

     Після позитивної оцінки кредитоспроможності  клієнта банк і позичальник розпочинають погодження умов кредитного договору. Банк зацікавлений  в використанні мінімальної суми вільних кредитних  ресурсів, яка б забезпечувала  йому оптимальну ліквідність. Між тим  строковість кредиту пов’язана  з ризиком і коливаннями процентних ставок.  В умовах зростання коньюктури ринку кредитних ресурсів банку  невигідно заключати кредитні договори на тривалий час з фіксованою процентною ставкою по кредитам. Однак, надаючи, наприклад, довготривалий  кредит, банк  може залишати право у випадку зміни процентних ставок на грошовому ринку переукласти   договір на нових умовах. Тривалий час пролонгації кредитів  негативно відбиваються на ліквідності. А порушення термінів погашення кредитів може бути сигналом недоліків які постали  в фінансовому стані позичальника.

     Питання пов’язані з видачею позичок  населенню, вирішуються на підставі кредитних договорів, які укладаються  індивідуальним позичальником з  банком за місцем постійного проживання, за винятком кредитів на будівництво  і купівлю житлових будинків, які  видаються за місцем забудови чи місцем знаходження будинку.

     “Кредити  під заставу, з урахуванням суми процентів за користування ними та витрат на оформлення, видаються у  розмірах, що обмежуються вартістю заставленого майна, яке може бути надане позичальником (іншою особою) установі банку в забезпечення. Кредит може бути наданий в сумі, яка не перевищує: 60% оціночної вартості житлових будинків та квартир; 40% оціночної вартості виробничих приміщень; 50% оціночної вартості товарів  в обороті або переробці та легкових автомобілів; 30% оціночної  вартості вантажних автомобілів  та технологічного обладнання, яке  було у використанні; 60-70% оціночної  вартості нового технологічного обладнання; 90% суми коштів на депозитному вкладі в установі Ощадного банку України. Термін кредиту на будівництво і  купівлю житла не повинен перевищувати 10 років, інших об’єктів – не більше п’яти років”

     Для одержання кредиту позичальник  подає такі основні документи:

• індивідуальну заяву;
• паспорт або документ, що його заміняє;
• довідку з місця роботи (пенсіонер – пенсійне посвідчення) та інші документи для визначення кредитоспроможності;
• документи, що підтверджують забезпечення кредиту (гарантію, поруку, договір страхування або застави майна);
• документ, що  підтверджує  право на пільговий безпроцентний кредит;

     Рішення про видачу кредиту приймає керівник банку після того, як кредитний  працівник перевірить подані документи, визначить показники кредитоспроможності  позичальника. Після одержання дозволу  кредитний працівник укладає  договір, оформляє строкове зобов’язання.

     У кредитному договорі, по формі затвердженій Положенням Національного банку  України “Про кредитування”, вказується статус обох сторін, мета і сума кредиту, умови його видачі і погашення, форми  забезпечення кредиту, величина відсоткової  ставки за кредит та порядок її сплати, перелік звітних документів, права  і обов’язки обох сторін.

     Кредитний договір складається на всю суму кредиту на строк користування  позичкою в 2-х – 3-х примірниках  і його підписують обидві сторони.

     Довгострокові кредити можуть видаватися частинами  таким чином, щоб розміри, строки сплати, відсоткова ставка за частково виданими сумами відповідали умовам кредитного договору.

     Кредит, наданий частинами, може зараховуватись на безпроцентні рахунки. Це здійснюється на підставі переказів у такому порядку, як зарахування сум на рахунки  за вкладами, з видачею ощадної  книжки і оформленням необхідних документів.

     Банк  при довгостроковому кредитуванні населення  приймає як  форму  забезпечення договір застави майна  позичальника. Майно, прийняте під заставу, повинно бути застраховане за рахунок  позичальника, договір завірений  нотаріально.

     Заставити позичальник може будинок, що будується  чи купується, але із нотаріальної контори  повинна надійти заборона про  відчуження будинку іншій особі  до тих пір поки не погаситься кредит і відсотки за користування ним.

           

 
 

     Оформлення  надання кредиту проводиться  працівником кредитного відділу. Працівниками бухгалтерії, перевіряються документи, підписи і відкривається особовий (кредитний) рахунок позичальнику, а  також проставляється номер особового  рахунку позичальника на всіх примірниках  кредитного договору.  Операції безпосередньо  по видачі грошових коштів – працівниками операційного відділу банка.

     При використанні отриманого кредиту позичальник  повинен дотримуватись встановленого  терміну освоювання кредиту. Індивідуальні  позичальники  подають до банку  документи, які підтверджують витрати  і цільове використання кредиту.

     Після виплати клієнту передбаченої умовами  кредитного договору суми настає етап погашення боргу і сплати відсотків  за користування кредитом. Звичайно погашення  довгострокового кредиту і сплата відсотків по ньому здійснюється з наступного після отримання  кредиту місяця і в подальшому здійснюється  щомісячно або першого  місяця кварталу платежами. Виключенням  є кредити, які надані на будівництво  індивідуального житлового будинку  для постійного місця проживання, а також кредити фермерським  господарствам. Їх погашення може розпочинатися   після закінчення строків освоєння  кредиту. Відсотки за користування позичкою  погашаються, виходячи із фактичної  суми відсотків за час користування кредитом.