Аналіз і оцінка запасу (порогу) фінансової стійкості і платоспроможності аграрного підприємства

    Показники порогу рентабельності та запасу фінансової стійкості підприємства

 

   За  інформацією таблиці у звітному році порівняно з базовим роком  при збільшенні операційного доходу на 2696,6 тис. грн. (14,5%) операційні витрати  зросли на 2943,3 тис. грн. (22,2%). Підсумком такої динаміки стало зменшення прибутку від операційної діяльності на 246,7 тис. грн., що становить 4,7%. Серед операційних витрат змінні витрати зросли на 2595,1 тис. грн. (23,6%), а постійні витрати – на 348,2 тис. грн. (15,4%).

Негативним з точки зору динаміки фінансової стійкості підприємства є не лише збільшення абсолютного показника порогу рентабельності (на 1694,4 тис. грн., або 30,4%), а й зростання його питомої ваги в операційному доході з 30,0 до 34,2%. Тобто, якщо в базовому році для покриття операційних витрат використовувалася сума операційного доходу, яка становила 30,0% від фактичного доходу, то вже в звітному році – відповідно 34,2%. Незважаючи на зниження запасу фінансової стійкості з 70,0 до 65,8%, рівень даного показника залишається високим і свідчить про стабільність роботи сільськогосподарського підприємства за критерієм забезпечення прибутковості операційної діяльності.

Подальші дослідження  мають бути спрямовані на з’ясування характеру впливу факторів на зміну  показників порогу рентабельності та запасу фінансової стійкості.

Побудуємо модель факторного аналізу показника  порогу рентабельності:

.

    На  зміну порогу рентабельності впливають  три фактори: 1) операційний дохід; 2) постійні витрати; 3) змінні витрати.

    Таким чином, збільшення порогу рентабельності у звітному році порівняно з базовим роком на 1694,4 тис. грн. (30,4%) відбулося під впливом наступних факторів. Внаслідок збільшення постійних витрат на 348,2 тис. грн. (15,4%), а також змінних витрат на 2595,1 тис. грн. (23,6%) поріг рентабельності зріс відповідно на 722,4 і 1838,7 тис. грн. Лише за рахунок збільшення операційного доходу на 2696,6 тис. грн. (14,5%) поріг рентабельності зменшився на 866,7 тис. грн. Отже, головним фактором збільшення порогу рентабельності стало зростання змінних витрат.

    Побудуємо модель факторного аналізу показника  запасу фінансової стійкості:

    

    Отже, на зміну запасу фінансової стійкості  впливають ті ж фактори, що й на зміну порогу рентабельності.

    Таким чином, запас фінансової стійкості  підприємства знизився з 70,0% у базовому році до 65,8% у звітному році, тобто на 4,2 відсоткових пунктів. При цьому внаслідок збільшення постійних витрат на 348,2 тис. грн. (15,4%), а також змінних витрат на 2595,1 тис. грн. (23,6%) запас фі-нансової стійкості зменшився відповідно на 3,4 і 8,7 відсоткових пунктів. Єдиним фактором, який позитивно вплинув на зміну результативного показника, стало збільшення операційного доходу на 2696,6 тис. грн., що становить 14,5%. Завдяки цьому запас фінансової стійкості підвищився на 7,9 відсоткових пунктів. Отже, головним фактором зниження запасу фінансової стійкості стало збільшення змінних витрат. 

2. Рейтингова система  оцінки фінансової  стійкості підприємств  сільськогосподарського  виробництва

    Рейтингова  система оцінки дозволяє отримати інтегральну  оцінку фінансового стану підприємств  у балах, які присвоюються йому за кожним із вибраних показників.

    Також ураховують у деяких методиках вагоме значення показників, яке може бути несхожим у різних авторів. За сумарною кількістю балів визначається місце  підприємства в рейтингу.

    Рейтингова  система оцінки фінансової стійкості  підприємств сільськогосподарського виробництва дозволяє інвесторам вибрати саме те підприємство, яке відповідає їх критеріям, допомагає правильно розмістити свої вільні фінансові ресурси, забезпечити збереження своїх вкладів та отримати найбільші можливі прибутки. Вона здійснюється на основі офіційної звітності, тому об’єктивність таких рейтингів значною мірою залежить від достовірності даних, за якими виконуються розрахунки, і системи використовуваних показників.

    Узагалі рейтингові системи оцінки відрізняються  одна від одної за методиками розрахунку, джерелами отримання інформації, показниками, які використовуються, їх кількістю та широтою охоплення підприємств, рейтинг яких установлюють. У цілому можна виділити такі основні етапи методики комплексної зрівняльної рейтингової оцінки фінансової стійкості підприємств:

1) збір й аналітична  обробка вихідної інформації  за певний період;

2) обґрунтування  системи показників, що використовуються  для рейтингової оцінки фінансової  стійкості;

3) розрахунок  підсумкового показника рейтингової  оцінки;

4) класифікація (ранжирування) підприємств щодо  рейтингу.

    Для встановлення рейтингу оцінки фінансової стійкості підприємств пропонуємо використати сім показників фінансової стійкості й платоспроможності, дати їм оцінку згідно зі шкалою оцінювання фінансового стану позичальника, урахувати їх вагоме значення і ваговий коефіцієнт груп показників платоспроможності та фінансової стійкості й наприкінці визначити загальний бал і порівняти його з допустимим балом, розрахованим нами на основі раніше розробленої методики.

    Установлення  рейтингової оцінки підприємств  на основі коефіцієнтів загальної ліквідності, швидкої ліквідності, абсолютної ліквідності, фінансової стійкості, фінансової незалежності, оборотності балансу й маневреності, на нашу думку, є найбільш доречним, адже вони якнайкраще характеризують фінансову забезпеченість й ефективність використання коштів підприємством.

    Для розрахунку рейтингового числа ми пропонуємо використовувати показники груп фінансової стійкості й платоспроможності, тому що жодне підприємство не може бути фінансово стійким без здатності платити за своїми боргами й зобов’язаннями в даний період часу. І, навпаки, якщо підприємство має високу платоспроможність, значить, воно дотримується умови рівноваги між власними й позиковими фінансовими засобами, що є головною умовою фінансової стійкості.

    З метою встановлення рейтингу сільськогосподарського підприємства на основі його фінансової стійкості було виставлено оцінку кожному  показнику згідно з таблицею. 

    Рейтингова  шкала для оцінювання фінансового стану позичальника

    У таблицю 2 занесено розраховані фактичні значення досліджуваних показників

    підприємств, зважені на їх вагоме значення за формулою:

    Кі = Кф х α ,

    де  Кі – значення і-го коефіцієнта з урахуванням вагомості; Кфі – фактичне значення і-го коефіцієнта; αі – вагоме значення і-го коефіцієнта.

    Отримані  за групами значення було відкориговано  на ваговий коефіцієнт групи:

    Iфс = Σ Кі х β ,

    де  βі – ваговий коефіцієнт окремої  групи показників.

    Тепер визначимо найбільш фінансово стійке сільськогосподарське підприємство.

    Ним буде те, що має найбільшу кількість  балів. Завдяки нашим розрахункам ми виявили, що підприємство, у якого є менше як 181 бал, уже має певні проблеми з фінансовою стійкістю й чим менше в нього балів, тим гірший його фінансовий стан, тому інвесторам варто бути обережними й добре проаналізувати діяльність такого підприємства перш ніж співпрацювати з ним.

    Використавши  дані бухгалтерської звітності підприємств  сільськогосподарського виробництва, складено таблицю для розрахунку інтегрованого показника фінансової стійкості. 

Розрахунок  інтегрованого показника фінансової стійкості підприємства

    Пропонується  для оцінки рейтингу фінансової стійкості  сільськогосподарського підприємства методику багатомірного рейтингового аналізу.

    Алгоритм  визначення  рейтингового  числа  кожного  підприємства  сільськогосподарського виробництва здійснюється на основі даних балансу та інших форм звітності.

    Рейтингове  число визначається за формулою:

    

    де L – кількість показників, що використовуються для рейтингової оцінки;

Ni –  нормативні  вимоги до i-го коефіцієнта; Ki –  i-й коефіцієнт; 1/L×N – ваговий  індекс і-го коефіцієнта. 

    Ми  бачимо,  що  коли  всі  розраховані  нами  показники  Ki  дорівнюють  своєму мінімальному нормативному  значенню,  то  рейтинг підприємства  буде  дорівнювати  1, що  умовно  вказує  на  фінансово  стійке  підприємство.  Тому  при  R  <  1  ми  вже  не зможемо назвати підприємства фінансово стійкими. 

    Отримані  рейтингові оцінки ранжирують і призначають  кожному підприємству відповідне місце. Перше місце призначається підприємству з найбільшою рейтинговою оцінкою. Проведені розрахунки наведено в таблиці. 

    Результати  порівняльної рейтингової оцінки діяльності підприємств 
 

 

    Метод багатомірного рейтингового аналізу  підтвердив ранжирування підприємств сільськогосподарського виробництва за попередніми методиками. Цей метод дозволяє порівняти показники й загальну рейтингову оцінку підприємств стосовно підприємства-еталона. Недоліком розрахунків рейтингової оцінки фінансової стійкості підприємств за цим методом і за формулою є те, що вони здійснюються за допомогою показників, які мають однакову значимість відносно один одного, що набагато спрощує розрахунки й узагальнює оцінку. 

 

     3. Сучасні методи оцінки платоспроможності аграрних підприємств 

    Для оцінки платоспроможності підприємств  існує набір відповідних показників й встановлені нормативні значення для них.

    Сьогоднішні офіційні методики аналізу й оцінки результатів фінансово-господарської  діяльності, майнового стану та платоспроможності суб’єктів господарювання не мають комплексного характеру і обмежені метою дослідження. Посилаючись на нормативні документи, вони виділяють три класифікаційні групи методів за їх спрямуванням: виявлення фінансово нестійких підприємств та банкрутів; визначення у платників податків резервів збільшення надходжень до бюджету; формування передприватизаційної стратегії та ціни і умов продажу об’єктів приватизації.

    Основними показниками, що характеризують рівень платоспроможності підприємства є коефіцієнти платоспроможності, які у багатьох літературних джерелах необґрунтовано називають коефіцієнтами ліквідності, оскільки саму ліквідність, як здатність активів підприємства швидко бути переведеними в грошові кошти, вони ніяк не характеризують. Визначення показників платоспроможності передбачає розрахунок відносних величин, у знаменнику яких відображаються зобов’язання підприємства, що вимагають покриття, а в чисельнику – групи ресурсів, які можуть бути використані для цього, причому ці показники використовуються лише для оцінки короткострокової платоспроможності.

    Показники платоспроможності:

    1. Коефіцієнт абсолютної платоспроможності  показує, яка частина короткострокових  зобов’язань підприємства може  бути погашена за рахунок наявних  абсолютно ліквідних активів:

    Кап = (ГК + КФВ) : КЗ,

де ГК – грошові  кошти;

КФВ – короткострокові  фінансові вкладення;

КЗ – короткострокові  зобов’язання.

    2. Коефіцієнт поточної (проміжної)  платоспроможності показує, яку  частину поточної заборгованості  підприємства може покрити в  найближчій перспективі за умови повного погашення дебіторської заборгованості:

    Кпп = (ГК + КФВ + ДЗ) : КЗ

де ДЗ – дебіторська  заборгованість.

    3. Загальний коефіцієнт покриття  показує ступінь покриття короткострокових  зобов’язань всіма оборотними  активами підприємства, які можуть бути спрямовані на ці цілі:

    Кшл = (ГК + КФВ + ДЗ + З) : КЗ

де З - запаси підприємства.

    Потрібно  відмітити, що при розрахунку цих  коефіцієнтів такі групи активів  і зобов’язань як А4, П3 та П4 не використовуються, оскільки вони носять довгостроковий характер. Але, на нашу думку, ця обставина не може бути підставою для виключення їх із розрахунків. Діяльність підприємства не обмежується короткостроковим періодом, на який орієнтуються більшість авторів, проводячи такий аналіз. Для забезпечення ефективної діяльності підприємства необхідно розраховувати й оцінювати його перспективні можливості та загрози, наприклад, на основі SWOT- аналізу.

    Крім  того, для фінансової безпеки підприємства значення мають не показники самі по собі, а їх порогові значення. У зв’язку з цим потрібно відмітити ще один недолік – нормативи з якими порівнюють отримані в процесі оцінки результати і на основі яких робиться висновок про платоспроможність підприємства, є стандартними, уніфікованими для усіх типів підприємств. Необґрунтовано до оцінки платоспроможності відносити й розрахунок власних оборотних засобів, оскільки сплачувати за боргами підприємство повинно наявними засобами, а не абстрактними «власними засобами». Коефіцієнт покриття запасів, коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами скоріше характеризують фінансову стійкість підприємства, ніж його платоспроможність.