Світовий та український ринок соків

Дайджест

на тему: “Світовий та український ринок соків ”

Виробництво та споживання  соків - одна з найбільш швидко зростаючих гaлузей плодовоовочевої промисловості як в нашій країні, так і у світі взагалі. Це пояснюється як високою харчовою цінністю соків, так і рентабельністю їх виробництва. Висока технологічність процесів отримання соків забезпечує можливість швидкого та ефективного впровадження досягнень науки та техніки в промисловості. Застосування сучасних високомеханізованих і автоматизованих ліній виробництва натуральних і концентрованих соків створює можливість для концентрації виробництва на крупних підприємствах, що забезпечують швидку переробку великих мас плодів при мінімальних трудових витратах.

Cпоживання соків набуває все більшої популярності. Так, на душу населення в рік в середньому випивається їх: у Німеччині — 41 л, Австрії — 30 л, Данії — 20 л і т.п. Тенденція зростання споживання соків: 10 — 12% щорічно. Лідируюче місце за популярністю займають соки цитрусових, насамперед апельсинові, але значне місце належить і яблучному, де попереду Китай, і його питома вага в світовому експорті наближається до 13%. В Луганської області є 19 спеціалізованих по садівництву господарств, де 5 тис. га садів. При врожаї це не більше 10 тис. тон фруктів. Разом з тим, що по статистиці вирощується в населення — 70 тис. тон, або 30% до споживчої норми. Перспективу мають інтенсивні сади (карликові, напівкарликові дерева) з крапельним зрошенням, але для їх закладки потрібні великі кошти і тому таких поки що декілька десятків гектар. Співробітниця Артемівського науково-дослідного центру інституту садівництва, заслужений агроном України Л. Тараненко, яка за 53 роки провела досліди над 4 тис. різних кісточкових, стверджує, що в радіусі 5 км навколо міст з населенням 60 — 100 тис. успішно можуть рости і плодоносити кожного року черешні, персики, абрикоси і т.п., бо мікроклімат там за рахунок міст м`якіший. Перспективи залишаються перспективами через відсутність організаторів

На сьогоднішній день, можна впевнено сказати, що ринок соків в Україні сформований і найближчим часом змін не передбачається. За даними Держкомстата, в 2006 році в Україні було виготовлено 466,3 тис. тонн нектарів, плодових та овочевих соків, що на 17,4% (або 81,2 тис. тонн) перевищує об'єми виготовлення даної продукції в 2005 році. Експерти оцінюють об'єм даного ринку в 300 млн літрів, що в грошовому вираженні складає 1,2 млрд грн. Основну долю ринку займають натуральні соки та нектари. На них припадає 95% об'єму продаж, решта 5% - соковмісні напої.

Лідерами вітчизняного ринку соків є наступні компанії - ТОВ "Сандора" з ТМ Sandога Gold, Sandога Сlassіс, "Новій Дар", "Садочок"; СП "Вітмарк - Україна " з ТМ Jaffа, , Jaffа Gold, Jaffa Grand, Sокко, "Наш сік"; ВАТ "Одеський консервний завод дитячого харчування" з білим пакетом "Сік натуральний"; ВАТ "Вінніфрут" з ТМ "Вінні" і "Вінні Gold"; ДП "Напої" з ТМ "Смак" і "Фрутіко"; "Вімм-Білль-Данн" з ТМ J7, Rіо Grand, "Любимий сад", "Чудо-Ягода".

Більшість виробників сокової продукції прийшли в цю галузь внаслідок переорієнтації сокового бізнесу з торгівлі імпортними соками і нектарами на виробництво і подальшу реалізацію безпосередньо в Україні власної продукції. Як наслідок — протягом останніх 3-4 років продукція   українського виробництва дедалі помітніше витісняла імпортну. На кінець 2005 р. Частка соків і нектарів вітчизняного виробництва досягла, за матеріалами української економічної газети «Бізнес» (№24 від 14.06.05 р.), 85%(рис.1.). Рис. 1. Частка соків і нектарів вітчизняного виробництва на ринку України

Середня рентабельність українських підприємств, що виробляють соки і нектари, становить 7-15%. У 2004 р. обсяг ринку в середніх оптових цінах дорівнював 70-80 млн дол. США. Це значно менше за обсяг 2003 р. В цілому завдяки успішній роботі в першій половині 2005 р. обсяг ринку зріс на 31%. Ось чому споживання соків, нектарів і напоїв в Україні в останні роки зберігало стійку тенденцію зростання.Слід зазначити що, найпотужнішими регіонами за обсягами споживання соків, нектарів і напоїв є промислові Центр і Схід України, а також столиця України Київ — стратегічно важливий об'єкт збуту продукції з точки зору росту міського населення. Відповідно до кількості населення, тобто споживачів, і сировинних можливостей основна маса соковиробництв зосереджена в Центральній (компанії «БКС-Соки» ТМ «Смак»; «Вінфрут холдинг Лтд» ТМ Sunny Day, ТМ «Вінні»; ДП «Guttа -Укр» ТМ Guttа; АОЗТ «Дар» ТМ «Дар»), Південній (Sandога, ТМ Сандора; Вісма, ТМ Jaffа, ТМ Gabi; АТ «Майбел», ТМ «Джусік»; АПФ «Сепро», ТМ СЕПРО) та Східній Україні (АКК «Придніпровський», ТМ«Злагода», ТМ «Інтерфрут»).Західна Україна представлена ВАТ «Галичина»,ТМ «Galschina» і ТМ «Вітал Плюс » ( рис. 2 ).

Росії і близького зарубіжжя, які значно потіснять вже існуючих виробників. Оператори зазначають, що на українському ринку СНН конкуренція і витрати на входження в роздрібну мережу значно нижчі, ніж на закордонних. Крім того, вітчизняний ринок СНН приваблює інвесторів своєю недорозвиненістю і високими темпами зростання.

Тому, як прогнозують учасники ринку, імпортна складова (5% за підсумками 2005 року) в майбутньому навряд чи суттєво збільшиться, однак концентрація сильних гравців і відповідно агресивність у просуванні продукції зростуть.

Як зазначають українські виробники, імпортерам важко боротися з українською якістю, тому вони, виходячи на ринок, проводять оригінальні маркетингові ходи.

Окремим російським компаніям навіть вдалося відвоювати частину українського ринку: «Нідан-Фудс» (ТМ «Моя Сім'я» — 8% нижчого за середній цінового сегмента); «Вімм-Білль-Данн» (ТМ «17» — 5% вищого за середній цінового сегмента, ТМ «Чудо-ягода» — 13% преміум-сегмента), ЕКЗ «Лебедянський» (ТМ «Я» — 25% преміум-сегмента). Раніше мав намір вийти на український ринок ще один великий російський гравець (26% російського виробництва СНН) — «Мултон».

Паралельно експерти прогнозують зростання обсягів експорту вітчизняних соків і соковмісних напоїв — торік він становив понад 10% загального виробництва (66% експорту, за даними Держкомстату, припадає на країни СНД, близько 30% — на Європу). Найперспективнішими ринками для українських виробників є Молдова, Казахстан, Киргизстан, Білорусь, Вірменія і Грузія, країни Балтії.

Прогнозують, що у найближчі кілька років за збереження нинішніх темпів зростання експерти очікують на ринку СНН посилення всіх видів конкуренції, зокрема нецінової, появи нових смаків, розмаїття упаковок, посилення стандартів якості продукції.