Сутність та зміст маркетингу

Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Февраля 2013 в 19:07, шпаргалка

Описание работы

Предмет: економіко-організаційні й управлінські відносини між підприємствами, організаціями, закладами, будь-якими господарськими одиницями в умовах ринку.

Работа содержит 1 файл

ШПОРА_МАРКЕТИНГ.doc

— 131.00 Кб (Скачать)

Тема 1

Сутність та зміст маркетингу

Мета: вивчити сутність та зміст маркетингу, як ефективної основи управління господарством, виробничо-збутової діяльності підприємства що працюють у ринковій економіці.

Предмет: економіко-організаційні й управлінські відносини між підприємствами, організаціями, закладами, будь-якими господарськими одиницями в умовах ринку.

Об’єкт: все те, до чого, до кого або чию увагу необхідно привернути або викликати дії бажані для того, хто здійснює маркетинг.

Основний лозунг маркетингу – виробляти те, що продається, а не продавати те, що виробляється.

Завдання маркетолога – щоб не було проблем із збутом.

Маркетинг – процес планування і втілення задумів щодо ціноутворення, просування, реалізації ідей, товарів, послуг шляхом обміну, який задовольняє цілі окремих осіб та організацій.

Ознаки ринкової економіки:

  • Виробничі фактори знаходяться у приватній власності
  • Ініціатива приватна
  • Вільне децентралізоване планування
  • Вільний вихід на ринок кожного економічного суб’єкта
  • Вільне ціноутворення, що балансує попит і пропозицію
  • Максимальна свобода економічного суб’єкта
  • Юридична рівноправність всіх форм власності
  • Розповсюдження ринкових відносин на всі сфери де вони показують високу ефективність
  • Відкритість економіки і послідовна інтеграція іі у системи світового господарства
  • Повна відповідальність економічного суб’єкта за результати господарської діяльності

Ринок – система економічних відносин, що складаються у процесі виробничого обігу, розподілу товарів, руху грошових коштів для яких характерна свобода суб’єктів у виборі покупців і продавців, визначенні цін, форм і використання ресурсних джерел.

Нужда – почуття спричинені нестачею чогось.

Потреба – нужда, що прийняла специфічної форми відповідно до культурного рівня та особливостей людини.

Товар – все, що може задовольнити потребу, пропонується ринку з метою привернення уваги, придбання, використання чи споживання.

Попит – потреба, забезпечена купівельною спроможністю.

Обмін – акт отримання від когось бажаного об’єкта з пропозицією чогось на щось.

Угода – комерційний обмін цінностями між сторонами.

Виділяють:

  • Ринок покупця (насичений ринок, пропозиції перевищують попит покупців, передбачається практичне впровадження маркетингу)
  • Ринок продавця (попит покупця перевищує пропозицію, ненасичений ринок)
  • Зрівноважений ринок

Концепція – система поглядів щодо підприємницької діяльності.

Концепції:

  • Удосконалення виробництва (поведінка покупців – покупці надають перевагу дешевим та легкодоступним товарам; умови успіху – попит значно перевищує пропозицію, додатково вироблені товари швидко споживаються; висновки для організації підприємницької діяльності – удосконалення виробництва з метою збільшення обсягів виробництва і зменшення собівартості продукції, збільшення системи розподілу і продажу товарів; фактор ризику – постійне нарощення виробництва може призвести до збитків, мало того зміни у споживанні та попиті можуть призвести до кризи цієї концепції)
  • Удосконалення товару (всі надають перевагу кращим товарам, кращим експлуатаційним характеристикам, ціна не є обмежуючим факторами, покупці володіють інформацією, покупці зорієнтовані на якість і готові за це платити; необхідно – організувати ефективну рекламну діяльність, постійно зростає якість і покращуються експлуатаційні характеристики, створюється система гарантійного обслуговування. Товар купується не заради товару, а заради потреб, тому не потрібно перевищувати значення товару)
  • Збуту (інтенсифікація комерційних зусиль) (Поведінка покупців та продавців – покупці пасивні через те, що не володіють інформацією про товар але якщо їх проінформувати то будуть купувати, високий рівень доходів потенційних покупців є їх достатня кількість, високий рівень кваліфікації продавців; умови успіху – розробляти методи ефективного впливу на покупця; фактор ризику – агресивна збутова політика може викликати негативну реакцію збоку покупця)
  • Маркетингу (в центрі уваги – споживач з його потребами та бажаннями. Елементи: споживачі прагнуть отримати максимальний ефект від товару; умови успіху: високий рівень життя потенційних покупців, диференціація покупців, готовність до нововведень у виробництві просування організація праці, адаптація до умов ринку; що треба: задоволення потреб окремої групи споживачів, аналізувати споживання ринку, контролювати та досліджувати поведінку споживачів, проводити маркетингові дослідження; фактори ризику - інформація)
  • Соціально-етичного маркетингу (вся діяльність і комерційний успіх підприємства застосовується на: прибутку підприємства, інтересах покупця, інтересах суспільства. Консюмеризм – закон прав споживачів це організований рух державних органів і грошових організацій за розширений вплив покупців та продавців)

Біхевіоризм – напрям маркетингу, який спеціалізується на вивченні психологічних особливостей поведінки споживача в процесі вибору і споживання товарів

Принципи маркетингу:

  • Орієнтованість на споживача
  • Активний цілеспрямований вплив на споживачів з метою формування належного попиту на товари чи послуги
  • Науковий підхід до розробки і впровадження бізнес плану в діяльність підприємства
  • Гнучкість у досягненні поставлених цілей
  • Комплексний підхід до розробки маркетингових планів
  • Спрямованість на кінцевий результат

Інший підхід до визначення принципів:

  • Глибоке дослідження ринку економічної кон’юнктури, виробництва збутових можливостей підприємства
  • Сегментація ринку – виявлення групи споживачів яка в найбільшій мірі відповідає профілю і можливостям підприємства. Сегмент – це група споживачів які пред’являють ринку однакові чи подібні запити.
  • Гнучке реагування виробництва чи збуту на вимоги ринку
  • Інновація (зімни в товарній організації праці, в структурі управління, оплаті праці, розробка нових виходів на ринок)
  • Планування (побудова виробничо-збутових маркетингових програм на основі ринкових і кон’юнктурних прогнозів)

Функції маркетингу:

  • Комплексне дослідження ринку
  • Розробка маркетингової стратегії і програми
  • Товарна політика – розробляються заходи, що торкаються споживчих властивостей продукції, підвищення конкурентоздатності, оптимізації асортименту, продовження життєвого циклу
  • Здійснення цінової політики – прийняття рішень щодо встановлення цін, використання знижок, співвідношення цін з конкурентами
  • Збутова політика – передбачає створення мережі магазинів, складів, пунктів техобслуговування, розробка маршрутів товароруху, транспортування та ін..
  • Комунікаційна політика – формування та стимулювання попиту на товари, реклама, пропаганда, стимулювання збуту, персональні продажі, зв’язки з громадськістю
  • Маркетингові дослідження – систематичний збір, відтворення, аналіз даних пов’язаних з маркетингом товарів
  • Функція управління маркетингом – планування, організація, контроль інформації, забезпечення управління персоналом, облік створення підрозділів для управління маркетинговою діяльністю
  • Контроль маркетингової діяльності
  • Визначення ефективності маркетингової діяльності

Види маркетингу залежно від попиту:

  • Конверсійний – відсутність реального попиту, завдання маркетолога – проаналізувати ставлення споживачів до товару, розробити заходи щоб змінити негативне ставлення до товарів шляхом переробки товарів зменшення ціни, більш активно стимулювати
  • Стимулюючий – споживачі пасивні, завдання маркетолога – роз’яснити користь від споживання товарів з інтересами, потребами людини
  • Розвиваючий – формується попит, завдання маркетолога – визначити величину потенційного попиту, і створити товар з потенційного в реальний
  • Ремаркетинг – попит знижується, завдання маркетолога – тенденцію падіння на протилежну
  • Синхромаркетинг – попит коливається, завдання маркетолога – злагодити коливання
  • Підтримуючий – рівень і структура попиту дорівнює рівню і структурі пропозиції, завдання маркетолога – підтримувати рівень попиту
  • Протидіючий – попит ірраціональний – не раціональний попит на товари зі шкідливими властивостями, завдання маркетолога – ліквідація або зниження попиту
  • Демаркетинг – попит перевищує пропозицію і немає можливості збільшити обсяг виробництва.

Види маркетингу:

За територіальною структурою:

  • Внутрішній (локальний, регіональний, національний)
  • Міжнародний (експортний, регіональний, національний)

Залежно від сфери  застосування: Споживчий Промисловий Маркетинг послуг Аграрний, банківський

Залежно від цілей  обміну: Комерційний Некомерційний

Залежно від ступеня ринкової орієнтованості: Стратегічний Тактичний

Залежно від виду діяльності: Маркетинг організації Егомаркетинг Соціальний маркетинг

Залежно від особливостей суб’єкта: Мікромаркетинг Макромаркетинг

Тема 2

Інформаційні  основи маркетингу та маркетингові дослідження

Інформація – сукупність різноманітних повідомлень про стан та зміни що відбуваються у виробничій сфері, економічній кон’юнктурі і навколишньому середовищі.

Інформація:

  • Вірогідною
  • Повною
  • Точною і актуальною
  • Цінною і корисною

Види інформації:

  • За змістом
  • За відношенням до служби
  • За роллю

Первинна інформація – інформація одержана методом збирання, опитування, спостереження (вивчення і фіксація поведінки людей в реальній ситуації), експеримент (в умовах, що контролюються, змінюються один чи кілька факторів), імітація (відтворення на папері з використанням ЕОМ різних маркетингових факторів)

Переваги первинної  інформації: дані збираються у відповідності з точними цілями, методика збирання відома і контролюються, можна забезпечити секретність даних, відсутнє протиріччя і єдиним метод одержання інформації.

Недоліки первинної  інформації: збирання інформації дорого коштує, невсі дані можна отримати.

Вторинна інформація – це данні зібрані заздалегідь з метою відмінною від проблеми, що виникла.

Виділяють: внутрішню вторинну інформацію (бюджетні дані, збут, доходи, збитки, написані повідомлення), зовнішня вторинна інформація (урядова (довідники, статистичні данні)

Переваги вторинної  інформації: недорога, є кілька джерел одержання інформації, необхідна для попереднього аналізу, багато джерел інформації достовірні.

Недоліки: може не підходити через повноту або загальний характер, може бути застаріла, методика зберігання або опрацювання може бути не зрозуміла.

Маркетингова  інформаційна система – сукупність процедур, і методів для створення, аналізу і розповсюдження інформації для прийняття управлінських рішень на регулярній основі.

Маркетингове  дослідження – систематичний збір, відтворення, накопичення, аналіз даних про проблеми пов’язані з маркетингом товарів і послуг.

Етапи:

  • Визначення проблеми
  • Аналіз вторинної інформації
  • Одержання первинної інформації
  • Аналіз даних
  • Розробка рекомендації
  • Використання результатів

Для збору інформації використовують методи комбінованих досліджень (вивчення вторинної інформації), метод польових досліджень (поза кабінетних досліджень) – передбачає збір первинної інформації.

Вивчення потреб і поведінки споживачів:

  • Особи
  • Організації

Види споживачів організації:

  • Промислові підприємства (виробляють товар для продажу іншими споживачами а як споживачі закуповують засоби виробничого устаткування, сировинну. Цілі промислових підприємств: висока якість сировини, комплектів, устаткування відповідні стандартам)
  • Бюджетні організації (державні установи споживають товари і послуги реалізуючи свої обов’язки і відповідальність. Вони вимагають щоб товари і послуги створювали найсприятливіші умови для виконання своїх функцій)
  • Оптова торгівля (закуповує, зберігає і продає товари роздрібній торгівлі або іншим споживачам)
  • Роздрібна торгівля (продає товар кінцевим споживачам. Основна мета, щоб товар був проданий)
  • Некомерційні організації (музеї, навчальні заклади, лікарні. Ціль, щоб товар і послуги були доступними, постачальники стабільними і надійними, розраховують на пільгові умови закупівлі)

Характеристика  споживчого ринку

Споживчий ринок – окремі особи і домогосподарства, які купують товари і послуги для особистого споживання.

Місткість ринку визначається обсягом товарів, що реалізуються протягом визначеного відрізку часу за даного рівня і співвідношення роздрібних цін.

Потенційний ринок – сукупність людей із схожими потребами щодо конкретного товару, достатніми ресурсами, готовність і спроможністю купувати.

Критерії сегментації  ринку:

  • Регіональна типографія (відмінні характеристики міст, районів, областей, чисельність, густота населення, транспорт, відмінності в культурі)
  • Структура комерційної діяльності (орієнтація на туристів, робітників, постійних жителів враховується доступність засобів нової інформації, рівень конкуренції, юридичні обмеження, рівень інфляції)

Споживачів можна  поділити:

  • За віком (діти, підлітки)
  • За статтю (чоловіки, жінки)
  • За рівнем освіти
  • За мобільність
  • За доходами (низький, середній, високий)
  • За професією тощо

Тема 3

Товарна політика маркетингу, життєвий цикл товару

Маркетингова  товарна політика включає: дослід на всіх етапах від створення концепції нового товару, перевірки задумів, виробництва, контролювання, встановлення рівня цін, збут, рекламування.

І рівень Товар за задумом що в  дійсності буде купувати покупець.

ІІ рівень Товар в реальному  виконанні

ІІІ рівень Товар з підкріпленням

IV рівень Імідж товару – специфічне формування, марочна марка і специфічна упаковка.

В структурі  маркетингу виділяють:

  • Споживчий товар – товар призначений для кінцевого споживання для особистого, сімейного чи домашнього використання
  • Виробничого призначення – купуються для використання у виробництві іншого товару для господарської діяльності чи для продажу іншим споживачам.

Види класифікації споживчого товару:

  • В залежності від задоволення потреб людини в процесі споживання: - товар тривалого використання (житло, автомобіль, купуються рідко), - товар короткострокового використання (косметика, мають короткий життєвий цикл, купуються в тих же кількостях), - послуги (об’єкт у вигляді дій, вигід чи задоволення вимог)
  • В залежності від купівельних звичок споживачів: - повсякденного попиту (купуються часто з мінімальними зусиллями на покупки, вибір, імпульсивні покупки, звички), - товар особливого попиту (в процесі вибору і покупки порівнюються між собою), - товар престижного попиту (унікальні можливості, асоціюються з певною маркою, покупець готовий нести підвищені витрати, не передбачається порівнянь, унікальні), - товар пасивного попиту (про які покупець не знає або знає, але не задумується про їх купівлю)

Товарна одиниця – відокремлена цілісність, що характеризується показниками величини ціни, зовнішнього вигляду або іншими характеристиками

Товарний асортимент – група товарів тісно пов’язаних між собою схожістю функціонування або тим, що їх продають одним і тим же клієнтам або через однакові підприємства торгівлі або в рамках одного діапазону цін

Характеризується:

  • Широтою – кількість асортиментних груп
  • Глибиною – кількість позицій в асортиментній групі
  • Гармонійністю – ступінь схожості між товаром
  • Насиченістю – кількість товару

Товарно-виробничого  призначення:

  • Матеріали, деталі, сировина – стають частиною кінцевої продукції, недорогі, часто використовуються. Завдання маркетологів: забезпечити регулярність, оперативність, якість поставки
  • Капітальне обладнання – працює кілька років. Завдання маркетологів: щоб не було посередників у постачанні обладнання.
  • Додаткове обладнання. Завдання маркетологів: забезпечити, ув’язати капітальне обладнання з додатковим обладнанням

Марка – ім’я, знак, символ що ідентифікують товар одного чи декількох продавців

Існує 4 типи позначення марок:

  • Фірмове ім’я – слова, букви, група слів або букв, що можуть бути вимовлені
  • Фірмовий знак – символ, рисунок, колір або позначка
  • Торговельний образ – визначає персоніфіковану торговельну марку
  • Торговельний знак

Захищені юридично

Відрізняються від інших  товарів великою якістю

Хто може розробити  товарні марки:

  • Марки виробників – містять назву виробництва, добре відомі, мають гарну репутацію, висока якість товару, добре впливають на обсяг товарообороту
  • Марки дилерів містять назву оптової або роздрібної фірми, обіг нижчий, покупці орієнтуються на нижчі ціни, контролює роздрібна торгівля
  • Загальні марки містять назву самої продукції, нижчої якості, не рекламуються, нижча ціна. Завдання маркетологів зацікавити споживачів за рахунок нижчих цін

Упаковка – сукупність тари і допоміжних матеріалів, які виконують функцію захисту товару від зниження його споживацьких властивостей для полегшення умов його транспортування і при виборі товару при покупці.

Упаковка включає:

  • Тару в яку вміщується продукт
  • Етикетку
  • Вкладку

Етикетка містить:

  • Фірмову назву продукції
  • Символ компанії
  • Склад
  • Рекламні матеріали
  • Коди для зберігання
  • Інструкції для використання

Вкладка – це детальні інструкції, застережливі вказівки для складної і небезпечної продукції

Життєвий цикл товару – концепція за допомогою якої відображається процес розробки, збуту товару, одержання прибутку, поведінки споживачів, конкурентів і стратегія маркетингу від моменту зародження ідеї про створення до зняття товару з ринку.

Концепція дозволяє проаналізувати і збалансувати поєднання нових  товарів і товарів що розвиваються

Етапи життєвого  циклу товарів:

  • Розробки (функціонування всієї галузі під час циклу)
  • Впровадження
  • Зростання (прибуток високий)
  • Зрілості
  • Спаду (можна скоротити виробничу кількість торгових точок де реалізується товар)

Види життєвих циклів:

  • Традиційний – чіткі періоди вводу, зросту, зрілості і спаду
  • Класичний (бум) – стабільний збут протягом тривалого періоду часу
  • Захоплення – швидкий зліт і падіння
  • Сезонність (мода) – добре продається в окремі періоди
  • Ностальгія (поповнення) – застарілий товар одержує популярність
  • Провал – товар не мав успіху

Новинкою вважається – оригінальний виріб, кращий варіант або модифікація існуючого товару, нові марки

Конкурентоспроможність  товару – це сукупна відносна характеристика товару, яка показує відмінність його в кращий бік від товару конкурента за ступенем якості, задоволення потреб, за витратами на виробництво і споживання товару

Ступінь відповідності  товару сукупності потреб і очікувань  покупців з урахуванням ціни, яку  він готовий заплатити.

Тема 4

Цінова політика маркетингу

Сутність цінової  політики – це система окремих рішень, взаємозв’язок цін на товари в рамках номенклатури фірми, підприємства, частота використання спеціальних знижок і змін цін, приймаються рішення щодо співвідношення цін з конкурентами, встановлення цін на нові товари.

Ціна – кількість грошей за які продавець згоден продати а покупець готовий купити одиницю товару.

Етапи розробки цінової політики:

  • Визначення цільового ринку
  • Аналіз образу торговельної марки
  • Аналіз інших елементів стратегії маркетингу
  • Визначення загальної цінової політики
  • Розробка цінової стратегії
  • Встановлення конкретних цін

Фактори які  випливають на рішення щодо цін:

  • Споживачі (більше товарів купують за низькими цінами ніж за високими)
  • Цінова еластичність (визначається відношенням змін попиту до змін цін виділяють еластичний попит – ціна збільшується, попит зменшується, нееластичний попит – зміна в ціні не призводить до зміни в попиті, унітарний попит – зміна в ціні компенсується змінами в розмірі попиту так, що загальний обсяг реалізації залишається постійним)
  • Державна політика (законодавчими органами встановлюються певні обмеження ціноутворення додержання яких є обов’язковим для всіх учасників ринку, не допускається цінова дискримінація – встановлення цін нижче собівартості)

Завдання підприємства:

  • Забезпечення процесу виживання на ринку – гостра конкуренція, необхідно зберегти колектив, відносини з каналами збуту, встановлюється ціна, що гарантує просте відтворення
  • Максимізація поточного прибутку – встановлюється ціна, яка б забезпечила максимальний прибуток на короткому відрізку часу
  • Завоювання лідерства за показниками якості – встановлюються високі ціни, ціна, яка гарантує якість
  • Завоювання лідерства за показниками частки ринку – ціна гнучка, ціна може бути і високою і низькою

Тип ринку:

  • Монополія – ціна може бути нижчою за собівартість. Збитки за рахунок дотацій з бюджету, ціна мінімальна, ціна справедлива
  • Олігополістичний ринок – ціна стійка
  • Ринок монополістичної конкуренції – широкий діапазон цін
  • Ринок чистої конкуренції – ціна змінюється мало, велика кількість взаємозамінних товарів

Цінова стратегія  може базуватись на:

  • Витратах – встановлюють зважений прибуток, ціна не визначається
  • Попит – ціна встановлюється після вивчення бажань споживачів
  • Конкуренції – ринок можна не досліджувати
  • Стратегія високих цін – продаж товарів за високими цінами, а потім зниження цін, характерна для товарів-новинок
  • Стандарти ціни – зберігаються незмінними тривалий час
  • Перемінне ціноутворення – зміна ціни реакція на попит або на витрати
  • Застосування змінних і стандартних цін одночасно
  • Єдині ціни – однакові для всіх споживачів за аналогічних умов, але змінюються від кількості часу, сервісу
  • Стратегія цін – змінюється в залежності від вміння споживача торгуватись або від їх купівельної спроможності
  • Не округлені ціни – встановлюються нижче круглих сум
  • Престижні ціни – висока якість, споживачі не купують за низькими цінами
  • Ціни масових закупок

Тема 5

Збутова політика маркетингу

Збутова політика – це сукупність заходів і методів прийняття рішень які направлені на розподіл і доставку товарів на місця продажу в необхідні строки і з високим рівнем обслуговування

Рівні діяльності: - організація  товароруху,  - організація комерційним  каналом руху

Функції товароруху здійснюються через канали товароруху (це організації, особи, які займаються переміщенням і обміном товарів і розглядаються як учасники або посередників каналів руху)

Канали товароруху:

  • Прямий – виробник-споживач
  • Непрямий (опосередкований) – через посередників.
  • Канали зворотного ходу

Виділяють: довжину (рівень) каналів товароруху – число незалежних посередників між виробником і споживачем. Ширину каналів товароруху – кількість незалежних учасників на кожному стані руху (вузький, широкий, комбінований – прямий і непрямий водночас)

Фактори, що впливають  на систему збуту:

  • Особливості кінцевих споживачів: їх кількість, концентрація, величина середньої разової покупки, закономірності поведінки споживачів, режим роботи магазинів, чисельність торговельного персоналу
  • Можливості самого виробника: фінансовий стан, конкурентоспроможність, напрямки ринкової стратегії, масштаби виробництва
  • Характеристика товарів: вид, середня ціна, сезонність попиту і виробництва, вимоги технічного обслуговування, термін зберігання
  • Рівень конкуренції: збутова політика конкурентів, їх кількість, концентрація і стратегія взаємовідносин
  • Характеристика і особливості ринку: фактичний, потенційний обсяг ринку, густота розподілу продукції, середній доход на душу населення.

Функції каналів  товароруху:

  • Маркетингові дослідження ринку і запитів споживачів
  • Встановлення безпосередніх контактів споживачів
  • Комерційна робота по підготовці укладанні контрактів купівлі-продажу
  • Контроль за їх виконанням
  • Стимулювання просування товарів (реклама, розпродаж, зміна цін)
  • Участь і допомога в плануванні товарного асортименту
  • Робота на обслуговуванні проданих товарів
  • Транспортування
  • Складування
  • Зберігання
  • Сортування
  • Фасування
  • Участь у формуванні рівня цін

Характеристика  посередників:

  • Оптовики – незалежні комерційні підприємства, які придбають право власності на товар. Бувають: - з повним циклом обслуговування (торговці оптом змішаного асортименту, неширокого насиченого асортименту, вузькоспеціалізовані – замінюються частиною групи асортименту але з широкою глибиною), - з обмеженим циклом обслуговування (оптовик-організатор працює в галузях для яких характерне безтарне перевезення), -оптовик консигнант (зберігає право власності на товар, доставляє товар, розміщує в магазині, виставляє ціни, розрахунок після реалізації), - оптовик-посилкторговець (поставляє товар власним коштом або власним транспортом), - оптовик-комівояжер (за власні кшти купує товар та реалізує за готівку)

В умовах ринку можуть працювати с/г виробничі кооперативи  вони вирощують, зберігають продукцію

Оптовики які  торгують за готівку без доставки товарів:

  • Оптовики с/г продукції скуповують у фермерів продукцію і постачають у галузь
  • Брокери – зводять покупця і продавця, існують за рахунок комісійних
  • Агенти
  • Маклери – ті, що торгуються на біржах

Роздрібна торгівля – підприємницька діяльність пвязана з продажем товарів кінцевим споживачам для особистого, сімейного чи домашнього використання і є кінцевим станом в каналі збуту

Функції роздрібних підприємств:

  • Бере участь у сортуванні
  • Створення широкого асортименту
  • Надає інформацію споживачу (реклама)
  • Надає інформацію в дослідницькій роботі
  • Зберігає товари
  • Встановлює ціни
  • Розміщує в торгівельних приміщеннях
  • Завершує угоди
  • Надає послуги

Класифікація  роздрібної торгівлі:

  • За власністю (незалежний, роздрібний, торговий, роздрібні франшизи: орендований відділ, кооперативи)
  • За концентрацією (районні торговельні підприємства, торговельні центри мікрорайонів, регіональні ТЦ)
  • Від методів продажу (підприємницькі самообслуговування, з обмеженим обслуговуванням, продаж за зразками, за замовленням)
  • За спеціалізацією (спеціалізовані, універмаги, універсами, роздрібні підприємницькі послуги)

Тема 6

Комунікаційна політика

Реклама – платна не особистісна форма представлення і просування товарів, ідей, послуг

Розробка рекламної  програми: - постановка завдань (інформативна, умоглядна, нагаду вальна, порівнювальна, підкріплююча), - розробка рекламного бюджету (фіксованого відсотка, відповідності конкуренту, максимальних витрат, виходячи з цілей і завдань), рішення щодо рекламного звернення, - рішення щодо засобів розповсюдження реклами (загальні витрати), - оцінка ефективності рекламної програми (комунікативну, торговельну, спонукальні заходи, короткочасні заходження покупки або продажу товарів спрямовані на покупки посередників продавців, кредити-гарантії повернення грошей преміальний продаж, персональний продаж-усне представлення товарів, комерційна пропагана-не особистісне, неоплачуване стимулювання попиту на товари послугу чи ділову організацію через розповсюдження про них комерційно-валютних цінностей у пресі чи подання інформації про радіо телебаченню чи зі сцени.)

Організація маркетингу – це структурна побудова для управління маркетинговими функціями, встановлює підпорядкованість, відповідальність за використання поставлених питань.

     


Информация о работе Сутність та зміст маркетингу