Сутність інвестиційної діяльності

Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Февраля 2012 в 19:55, курсовая работа

Описание работы

В Україні ж дотепер не створено обгрунтованої системи державної
підтримки інвестиційної діяльності підприємств. Як наслідок цього, в
інвестиційній діяльності країни утворилося замкнуте коло, коли
недоінвестування народного господарства посилює спад виробництва, що, в
свою чергу, спричиняє зниження інвестиційних можливостей суб’єктів
господарювання та держави. Вивести Україну з цієї ситуації може лише
науково обгрунтована інвестиційна політика держави.

Работа содержит 1 файл

науковаДокумент Microsoft Office Word.docx

— 33.55 Кб (Скачать)

ЗМІСТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Дослідження проблеми інвестування економіки завжди знаходилось у  центрі

уваги економічної думки. Це обумовлено тим, що інвестиції торкаються

найглибших основ господарської  діяльності, визначають процес

економічного зростання  в цілому. У сучасних умовах вони виступають

найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи,

структурних зрушень у  народному господарстві, зростання  технічного

прогресу, підвищення якісних  показників господарської діяльності на

мікро - і макрорівнях. Активізація  інвестиційного процесу є одним  із

найнадійніших механізмів соціально-економічних перетворень.

 

Економічна ситуація, яка  склалась зараз в Україні, дуже складна. Серед

сукупності причин, що сприяли  економічній кризі та утримують  перехід

України на траєкторію економічного зростання, чи не найголовнішою є

низька інвестиційна активність.

 

Загальновідомо, що ефективне  реформування економіки будь-якої країни, її

структурне перетворення з якісним оновленням товаровиробництва, ринкової

та соціальної інфраструктури немислимі без відповідних капіталовкладень,

тобто без належного інвестування. Без надійних капіталовкладень

неможливо забезпечити створення  і впровадження новітніх технологій,

систем сучасної організації  та управління товаровиробництвом і  збутом

продукції, розвиток ринкової інфраструктури, інформатизацію суспільства

тощо. Це фундаментальні основи для забезпечення конкурентоспроможності

національного товаровиробництва, без чого не може бути й успішної

інтеграції нашої країни в Європейське співтовариство. Складні

відтворювальні процеси  відбуваються виключно на базі інвестування. Чим

воно активніше, тим швидші темпи відтворення і ефективних ринкових

перетворень.

В Україні ж дотепер  не створено обгрунтованої системи  державної

підтримки інвестиційної  діяльності підприємств. Як наслідок цього, в

інвестиційній діяльності країни утворилося замкнуте коло, коли

недоінвестування народного  господарства посилює спад виробництва, що, в

свою чергу, спричиняє  зниження інвестиційних можливостей  суб’єктів

господарювання та держави. Вивести Україну з цієї ситуації може лише

науково обгрунтована інвестиційна політика держави.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.

1.1 Сутність інвестиційної  діяльності. 
 
Інвестиції - відносно новий для нашої економіки термін.  
Інвестиції – це грошові, майнові, інтелектуальні цінності, які вкладають

 об’єкти підприємницької  та інших видів діяльності  з метою отримання

прибутку. Їх можна робити в основні (будівлі, споруди, машини и й

устаткування тощо) та оборотні (для формування виробничих запасів

товарно – матеріальних цінностей тощо) фонди, у нематеріальні  ресурси й

активи (цінні папери. патенти, ліцензії тощо).

Інвестиції – це те, що “відкладають” на завтрашній день, для того щоб

мати можливість більше споживати  в майбутньому. Одна частина інвестицій

– це споживчі блага, які  не застосовуються в поточному періоді, а

відкладаються в запас (інвестиції на збільшення запасів). Інша частина  –

це ресурси, які направляються  на розширення виробництва (вклади в

споруди, машини то будівлі). Таким чином, інвестиціями вважаються ті економічні ресурси, які направлені на збільшення реального капіталу суспільства, тобто на

розширення чи модернізацію виробничого апарату. Це може бути пов’язано  з

придбанням нових машин, будинків, транспортних засобів, а також  з

будівництвом доріг, мостів та інших інженерних споруд. Сюди також  треба

включити витрати на освіту, наукові дослідження та підготовку кадрів. Ці

витрати представляють собою  інвестиції в “людський капітал”, які на

сучасному розвитку економіки набувають все більшого і більшого значення,

тому що на сам кінець результатом людської діяльності виступають і

будинки, і споруди, і машини, і устаткування, і саме головне, основний

фактор сучасного економічного розвитку – інтелектуальний продукт, який

визначає економічне положення  країни в світовій ієрархії держав.

 

 В даний час значення  інвестицій в економіці підприємства  досить високе. Для того щоб  підприємство могло успішно функціонувати,  підвищувати якість продукції,  знижувати витрати виробництва  і підвищувати конкурентноздатність  своєї продукції, воно повинно  направляти фінансові ресурси  на поточні витрати і на  інвестиції. 
 
Інвестиції забезпечують динамічний розвиток підприємства і дозволяють вирішувати такі задачі, як розширення власної підприємницької діяльності за рахунок нагромадження фінансових і матеріальних ресурсів; придбання нових підприємств; диверсифікованість діяльності внаслідок освоєння нових областей бізнесу.

Інвестиційний процес являє  собою складний комплекс робіт, що включає  наступні основні фази: 
 
• визначення об'єкта інвестування 
 
• фінансування капіталовкладень 
 
• контроль над їхнім виконанням. 
 
Промислове підприємство робить інвестиції, з метою збереження чи збільшення свого прибутку. При інвестуванні підприємство повинне вирішити, чи буде за визначений час маса прибутку, принесена інвестиціями, більше вартості відповідних витрат. Альтернативною вартістю інвестування буде ринковий відсоток з капіталу, узятий по сумі засобів, необхідних для придбання нового капіталу. 
 
Інвестиції, у першу чергу реальні інвестиції, грають винятково важливу роль в економіці країни і будь-якого підприємства, тому що вони виступають основою для: 
 
• Систематичного відновлення основних виробничих фондів підприємства і здійснення політики розширеного відтворення; 
 
• Прискорення НТП і поліпшення якості продукції; 
 
• Структурної перебудови суспільного виробництва і збалансованого розвитку всіх галузей народного господарства; 
 
• Створення необхідної сировинної бази промисловості; 
 
• Вирішення чи пом'якшення проблеми безробіття; 
 
 
Таким чином, інвестиції потрібні для оздоровлення економіки країни і на цій основі вирішення багатьох соціальних проблем, насамперед - підйому життєвого рівня населення. 
 
Під час економічної кризи інвестиційна діяльність в Україні значно знизилася. Попит на інвестиції падав значно швидше чим виробництво валового продукту. Однієї з причин цього, було те що інфляція значно знецінювала інвестиційні засоби. Протягом останніх років, незважаючи на значне уповільнення темпів інфляції, зменшується частина довгострокових кредитів, наданих суб'єктам господарювання усіх форм власності в загальному обсязі кредитів в економіці країни. 
 
Пріоритетними напрямками для залучення і підтримки стратегічних інвесторів можуть бути визначені ті, де Україна має традиційні виробництва, володіє необхідним ресурсним потенціалом і формує значну потребу ринку у відповідній продукції, а саме: виробництво легкових і вантажних автомобілів; тракторо- і комбайнобудування; авіа- і ракетобудування; суднобудування; замкнутий цикл виробництва палива для АЕС; розвиток енергогенерируючих потужностей; нафтогазовидобуток, зокрема на Чорноморському шельфі; упровадження енергозберігаючих технологій; переробка сільгосппродукції; транспортна інфраструктура. 
 
Значне поліпшення інвестиційного клімату стає однієї з найважливіших задач економічної політики уряду. В умовах обмеженості бюджетних ресурсів державі необхідно не тільки створити всі умови, що полегшують приплив приватних інвестицій у реальний сектор, але і зробити вкладення у вітчизняну економіку однієї з найбільш вигідних форм використання вільних фінансових ресурсів приватних інвесторів. 
 
Інвестиційний клімат - економічні, політичні, фінансові умови, що роблять вплив на приплив внутрішніх і зовнішніх інвестицій в економіку країни. 
 
Інвестиційний клімат - це ґрунт для інвестицій, що характеризується цілим набором факторів. Це і макроекономічна ситуація ( збалансованість бюджету, рівень інфляції, платіжний баланс із позитивним сальдо, розумний рівень державного боргу, солідний розмір золото - валютних резервів), і політична стабільність і передбачуваність. Немаловажні для інвесторів і такі фактори, як захищеність прав власності, рівень корпоративного керування, масштаби злочинності і корупції. Забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в Україні залишається питанням стратегічної важливості, від реалізації якого залежать динаміка соціально-економічного розвитку та можливість модернізації на цій основі національної економіки.

Починаючи з 2001 року, чистий щорічний приріст іноземного капіталу дорівнював (млрд. дол. США):

2001 –  0,68            2002 – 0,92             2003 – 1,32            2004 – 2,25

2005 – 7,84             2006 – 4,72             2007 – 7,94            2008 – 6,18

В той же час, обсяг прямих іноземних інвестицій на одного мешканця України зріс з 94 дол. США у 2001 році до 775,3 дол. США за підсумками 2008 року.

У 2008 році загальний обсяг прямих іноземних  інвестицій, внесених в Україну, склав 35723,4  млн.дол.США, що на 20,9% відс. більше обсягу інвестицій на початок 2008 року.

Приріст прямих іноземних інвестицій за підсумками 2008 року склав 10911,1 млн.дол.США, що на 25,3 % більше надходжень у  попередньому році. У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, утрат, курсової різниці за 2008 рік склав 6180,7 млн.дол.США, що становить 77,9 % рівня попереднього року.

Протягом 2008 року спостерігалась тенденція до нарощування  обсягів прямих іноземних інвестицій, водночас, спад темпів приросту прямих іноземних інвестицій в економіку  України в третьому-четвертому кварталі у порівнянні з першим півріччям 2008 року, який пояснюється впливом світової фінансово-економічної кризи на рух капіталу, а також, курсова різниця, яка виникла у зв’язку із девальвацією офіційного курсу гривні до долара США1[2] та скала мінус 3,9 млрд.дол.США, суттєво вплинули на загальний показник притоку прямих іноземних інвестицій.

 

Разом з тим, приріст іноземного капіталу у звітному році спостерігався  на підприємствах, що здійснюють фінансову  діяльність, – на 2285,7 млн.дол.США, операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям – на 901,4 млн.дол.США, торгівлю, ремонт автомобілів, побутових виробів, предметів особистого вжитку – на 646,3 млн.дол.США, будівництво – на 421,1 млн.дол.США, а також на підприємствах переробної промисловості – на 115 млн.дол.США.

Аналізуючи статистичні  дані щодо напрямів вкладання іноземних  інвестицій в економіку України  слід зазначити, що більша їх частка спрямовується  у промисловість (22,6 відс.), в т.ч. переробну промисловість (19,4 відс.), фінансову діяльність (20 відс.). Дана тенденція сприяє підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, оскільки інвестиції спрямовуються на оновлення основних фондів та започаткування нових технологій виробництва.

Отже, у цілому результати інвестиційної діяльності свідчать, що Україна залишається і досі привабливою для інвестицій, проте  вона не залишилась осторонь світових процесів, є достатньо інтегрованою у світове господарство і порушення  макростабільності на зовнішніх  ринках має свій відголосок на внутрішніх процесах в Україні.

На сьогодні в Україні  вже створено сприятливе правове  поле для здійснення інвестиційної  діяльності. Зокрема, ця сфера регулюється  Законами України: “Про інвестиційну діяльність”, “Про режим іноземного інвестування”, “Про усунення дискримінації  в оподаткуванні суб’єктів підприємницької  діяльності, створених з використанням  майна та коштів вітчизняного походження”, тощо, якими передбачено:

·  державна гарантія захисту інвестицій, незалежно від форм власності;

·  відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду і моральну шкоду, завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або не належного виконання державними органами України чи посадовими особами передбачених законодавством обов`язків щодо іноземного інвестора;

·  повернення інвестиції іноземному інвестору в натуральній формі або у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі в разі припинення інвестиційної діяльності;

·  застосування національного режиму валютного регулювання та справляння податків на території України до суб`єктів підприємницької діяльності або інших юридичних осіб, створених за участю іноземних інвестицій, незалежно від форм та часу їх внесення.

 

Протягом останніх років  Україна успішно реалізувала  низку практичних кроків, які сприяли  активній інтеграції до світового економічного простору та зростанню інвестиційної  привабливості:

·  підписано міждержавні угоди про сприяння і взаємний захист інвестицій з понад 70 країнами світу;

·  укладено 60 міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування практично з усіма країнами СНД, Європи, багатьма країнами Азії, Північної та  Південної Америки і кількома країнами Африки;

·  у 2000 році в Україні було ратифіковано Вашингтонську Конвенцію 1965 року про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами;

·  16 травня 2008 року Україна отримала статус члена СОТ;

·  28 січня 2009 року утворено Національне агентство України з іноземних інвестицій та розвитку (Укрзовнішінвест).

 

Найбільші компанії-інвестори: Mittal Steel, Siemens, Volkswagen, Deutsche Telecom, Jabil Circuit and Electronics, Sony, Panasonic, Telenor, TNK-BP, Coca-Cola, Cargill, Carlsberg, Sun Interbrew, Kraft Foods, Nestle, Philip Morris, Reemtsma, Raiffeisen Bank, Erste Bank, HVB, ING Bank, BNP Paribas, EFG Group, McDonalds, Metro Cash & Carry, Billa, Paterson та ін.

Усвідомлюючи важливість поліпшення інвестиційного клімату в Україні, головним завданням на короткострокову перспективу є удосконалення необхідної правової та організаційної бази для підвищення дієздатності механізмів забезпечення сприятливого інвестиційного клімату й формування основи збереження та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Для цього необхідно здійснити низку першочергових заходів з формування єдиних стратегічних цілей та послідовності економічних реформ, забезпечення незмінності та гарантованості захисту прав і свобод інвестора.

Нарощування інвестицій без структурних змін в економіці, без підпорядкування інвестиційної політики вирішенню стратегічних завдань економічної політики держави – не буде доцільним з точки зору підвищення конкурентоспроможності національної економіки.

Урядом України було розроблено та схвалено Програму діяльності Кабінету Міністрів України “Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток”, відповідно до якої одним з пріоритетних завдань Уряду з подолання кризи є стимулювання інвестиційної діяльності, а саме:

·  зменшення відпливу капіталу;

·  активізація інвестиційної діяльності;

·  сприяння зростанню рівня капіталізації національних заощаджень та обсягів прямих іноземних інвестицій в Україну;

·  створення умов для прискорення технологічної модернізації вітчизняного виробництва з метою підвищення його енергоефективності та конкурентоспроможності.

З метою активізації інвестиційної  діяльності підприємств Уряд спрямовує  свої зусилля, зокрема, на створення  нормативно-правової бази для заохочення вкладення довгострокових фінансових інвестицій; сприяння укладенню угод про розподіл продукції; формування системи інструментів розвитку інвестиційної  діяльності підприємств та інвестиційного кредитування; залучення додаткових фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проектів.

 

Поштовхом до нарощування  інвестицій повинно стати створення  сприятливих умов для дії ринкових регуляторів, а саме – захист прав власності, розвиток системи ринків і ринкових інструментів, розвиток інформаційної інфраструктури ринку, тощо.

На виконання поставлених  Урядом завдань з метою забезпечення стійкого росту надходження інвестицій в економіку країни та реалізації інноваційно-інвестиційної моделі економічного розвитку Мінекономіки розроблено наступні нормативно-правові акти:

- проект Закону  України «Про внесення змін  до деяких законодавчих актів  України», яким  передбачаються заходи запобігання правопорушень у сфері інвестиційної діяльності, визначення поняття та змісту інвестиційного проекту, запровадження порядку державної реєстрації та ведення державного реєстру інвестиційних проектів, впровадження яких підтримується державою, а також законом визначаються види і заходи державної підтримки та стимулювання інвестиційної діяльності 
 
Негативний вплив на інвестиційні процеси в Україні роблять невирішені проблеми в кредитно - грошовій сфері ( висока вартість кредиту, низький рівень капіталізації банківської системи і т.д.); недостатній платоспроможний попит населення; високе податкове навантаження на реальний сектор економіки; недостача коштів в оборотних активах підприємств; необхідність обслуговування значного зовнішнього боргу; відтік капіталу за рубіж; відсутність контролю над застосуванням законодавчої бази і її недосконалість; недостатньо пророблена процедура банкрутства й ін.Потрібно відзначити той факт, що

Информация о работе Сутність інвестиційної діяльності