Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Мая 2012 в 18:48, курсовая работа
- визначає ефективність, професійний рівень, підготовленість і здатність персоналу маркетингової служби синхронно на високому культурному рівні обслуговувати клієнта. [1]
Взагалі маркетинг взаємодії це перспективна концепція тому що вона , орієнтована на охоплення всіх ресурсів і видів діяльності в процесі організації, планування й керування комунікаціями з усіма суб'єктами ринкової мережі на кожній стадії життєвого циклу товару. Концепція, орієнтована на довгострокові взаємини із клієнтом і на задоволення цілей усіх сторін що брали участь у комунікаціях (угодах);
Міністерство освіти і науки України
Київський національний економічний університет ім. В.Гетьмана
Кафедра управління персоналом
та маркетингу.
Доповідь
на тему «Маркетинг взаємодії».
Київ 2009
- визначає ефективність, професійний рівень, підготовленість і здатність персоналу маркетингової служби синхронно на високому культурному рівні обслуговувати клієнта. [1]
Взагалі маркетинг взаємодії це перспективна концепція тому що вона , орієнтована на охоплення всіх ресурсів і видів діяльності в процесі організації, планування й керування комунікаціями з усіма суб'єктами ринкової мережі на кожній стадії життєвого циклу товару. Концепція, орієнтована на довгострокові взаємини із клієнтом і на задоволення цілей усіх сторін що брали участь у комунікаціях (угодах);
Маркетинг взаємодії - це метод організації маркетингу за принципом розподілу, розширення відповідальності за розуміння й виконання функцій маркетингу серед усього персоналу фірми - від працівника, що безпосередньо обслуговує клієнта, до вищого керівництва фірми.[2]
Нова концепція керування маркетингом на ринках товарів і послуг була запропонована в 80- е роки шведськими вченими й названа маркетингом взаємодії.
Концепція маркетингу взаємодії почала розвиватися з 1995 і по наш час.
Головна ідея виробляю те що задовольняє покупців і партнерів по бізнесу.
Головний інструментарій методи координації, інтеграції й мережного аналізу, комплекс маркетингу- микса. Маркетинг-міх(4Р) – запропонував Ніл Бордн .
Головна ціль задоволення потреб споживачів, інтересів партнерів і держави в процесі їх комерційного й некомерційної взаємодії.
Маркетинг взаємодії підвищує значимість особистості, особистих контактів у системі ефективних комунікацій. Більше того, він розподіляє відповідальність за прийняття розв'язків в області маркетингу на весь персонал підприємства, оскільки вимагає участі в маркетинговій діяльності не тільки фахівців служби маркетингу, але й працівників інших підприємницьких одиниць, включаючи менеджерів верхньої ланки. Саме апарат керування підприємством стає відповідальним за формування й розвиток довгочасних взаємовигідних відносин у процесі взаємодії організації із клієнтами й покупцями.[6]
Факторами, що стимулювали розвиток нової концетции, стали :
- постійний ріст сфери послуг;
- все проникаючий розвиток інформаційних технологій.
Відображення першого фактора є розвиток галузі сервісного підприємництва. За кордоном майбутнє суспільство називають сервісним, тому що вважається, що більш половини національного продукту у світі буде вироблятися в сфері послуг. Перехід до сервісного суспільства означає, що, як і в епоху промислової революції, будуть потрібні нові управлінські й організаційні рішення в маркетингу, нові методи керування взаєминами між людьми: працівниками фірми й клієнтами, покупцями.
В умовах розвитку конкуренції виникає необхідність нової організаційної логіки підприємництва в порівнянні з індустріальним суспільством. Послуги стають джерелом конкурентної переваги, незалежно від того, де вони виявляються: у промисловості (технічне обслуговування й ремонт, навчання персоналу, консультації, забезпечення матеріалами і т.д. ) або в традиційній сфері послуг (банки, туризм, готелі, ресторани і т.д.).
У такій ситуації виникає необхідність нового підходу до керування, маркетингу, персоналу, фінансів. У зв'язку із цим маркетинг не може залишатися окремою функцією, властивої тільки фахівцям у данім питанні. Його роль і значення розширюється, тобто поряд з дослідженням, плануванням, стимулюванням збуту й розподілу з'являється функція взаємодії з покупцем. Така взаємодія, довгострокові взаємини із клієнтом обходяться набагато дешевше, чим маркетингові витрати, необхідні для посилення інтересу до товару або послуги фірми в нового клієнта. Наприклад, відомо, що завоювання нового клієнта обходиться фірмі в 6 раз дорожче, чим організація повторних продажів уже існуючому. А якщо клієнт пішов незадоволеним, те повторне завоювання його уваги буде коштувати фірмі в 25 раз дорожче.
Відображенням росту значимості другого фактора є виділення етапу еволюції предмета, названого інформаційним маркетингом і, зокрема , Інтернет - Маркетингом. В епоху інформаційного маркетингу успіх діяльності фірми залежить не тільки від її можливостей в галузі виробництва й збуту, але, насамперед , від інновацій, знань, від забезпеченості інформаційним ресурсом і від здатності грамотно використовувати цей ресурс для підвищення конкурентних переваг компанії.
Виникнення нової функції маркетингу - функції керування взаємодією дозволило з інших, комунікативних, позицій глянути на технологію маркетингу. У скандинавській школі, наприклад, він став розглядатися як процес вигідного встановлення, підтримки й поліпшення взаємин з покупцями й з іншими суб'єктами для задоволення цілей усіх що брав участь в угоді сторін.
Маркетинг взаємодії розглядає комунікації в більш широкому аспекті - як будь-які взаємини компанії зі своїми партнерами, що сприяють добуванню доходу.
Основна ідея маркетингу взаємодії полягає в тому, що об'єктом керування стає не сукупний розв'язок, а відносини - комунікації з покупцем і іншими учасниками процесу купівлі-продажу.
Прогресивність концепції маркетингу взаємодії підтверджується тим, що продукти стають усе більш стандартизованими, а послуги уніфікованими, що приводить до формування повторюваних маркетингових розв'язків. Тому єдиний спосіб утримати споживача - це індивідуалізація відносин з ним, що можливо на основі розвитку довгострокової взаємодії партнерів. У цьому контексті відносини стають найважливішим ресурсом, яким володіє компанія поряд з матеріальними, фінансовими, інформаційними, людськими й іншими ресурсами. Відносини, як результат ефективної взаємодії, стають продуктом, у якім інтегровані інтелектуальний і інформаційний ресурси - головні фактори безперервності ринкових відносин. [2]
Головні принципи маркетингу взаємодії:
- упор на тривалу взаємодію, протиставлювана окремим транзакціям, і, як наслідок, на втримання споживачів проти їхнього залучення;
- економічне обґрунтування втримання споживачів, що включає націлювання на прибуткових споживачів (споживчі сегменти);
- більша увага до якості, чім в традиційній концепції маркетингу;
- застосування в маркетингу відносин розширеного комплексу маркетингу, оскільки традиційний комплекс (4Р) недостатній для побудови довгострокових взаємин зі споживачем;
- внутрішній маркетинг як важлива складова маркетингу взаємодії.
Взаємодія складається з ряду епізодів взаємодії споживача й компанії, причому придбання послуги як мінімум двічі є основною умовою для "виникнення взаємин".
«Маркетинг взаємодії» - це філософія ведення бізнесу, стратегічна орієнтація, яка фокусується скоріше на втриманні й "поліпшенні" поточних споживачів, чім на залученні нових. [3]
[3]
Причинами для використання концепції маркетингу взаємодії можуть бути:
- зміна в технології;
- зростаючі запити клієнтів та зростаюча конкуренція, що й підсилюється, яка вимагає від фірми внесення змін у структуру існуючого пропозиції за рахунок переваги в керуванні взаєминами. [4]
Оскільки сучасна концепція маркетингу взаємодії концентрує увагу не стільки на технічних аспектах маркетингу (маніпулювання маркетинговими засобами та інструментами), скільки на соціальних (спрямованих на взаємодію із клієнтами). Тому провідну роль виконують ті працівники служби маркетингу, які здатні ефективно взаємодіяти зі споживачами [5]
Список літератури:
3. Хлебович Д.И., Сфера услуг: маркетинг, М., «Кнорус», 2007 г., с.73-74.
4. http://www.connect.ru/article.
5. http://www.ref.by/refs/47/
6. Багиев Г.Л. Маркетинг взаимодействия: философия организации. – СПб.: Изд-во СпбГУЭФ, – 1998.
2