Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Марта 2012 в 21:24, доклад
Актуальність теми. Сучасний етап розвитку держав з ринковою економікою диктує необхідність формування нової системи гнучкого регіонального управління, що постійно адаптується до зовнішніх умов, розробки нових інструментів для пошуку шляхів стійкого регіонального розвитку. Одним з таких інструментів може служити маркетинг територій, маркетинг регіонів, маркетинг місць.
МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ МАРКЕТИНГ І ПРОГРАМА РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ
Кулікова М. М., гр. Мм-11-1
Каюмова В. В.
Актуальність теми. Сучасний етап розвитку держав з ринковою економікою диктує необхідність формування нової системи гнучкого регіонального управління, що постійно адаптується до зовнішніх умов, розробки нових інструментів для пошуку шляхів стійкого регіонального розвитку. Одним з таких інструментів може служити маркетинг територій, маркетинг регіонів, маркетинг місць.
Проблеми територіального маркетингу досліджуються в роботах О. Дубровки, М. Окландера, А. Панкрухіна, Т. Сачука та інших вітчизняних та та зарубіжних вчених. В Україні лише останнім часом дослідники починають приділяти увагу теоретичному обґрунтуванню різних аспектів регіонального розвитку за допомогою маркетингових підходів. Попри теоретичне підґрунтя для широкого запровадження маркетингових інструментів в повсякденну практику планування та забезпечення регіонального розвитку є поки що недостатнім. Окремою проблемою є нерозуміння сутності та змісту маркетингових інструментів розвитку регіонів.
Мета. Визначити сутність міжрегіонального маркетингу та ефективні маркетингові інструменти для використання у вітчизняній практиці розвитку регіонів.
Виклад матеріалу основного дослідження. Маркетинг регіону відповідно до сучасними підходами можна визначити як спосіб встановлення, створення, підтримки таких відносин з різними суб'єктами ринку, які забезпечували б вигідні позиції регіону у ставленні до ресурсів і цільовим ринкам, а також дозволяли досягати задоволення цілей учасників цих відносин. Таким чином, маркетинг регіону спрямований на виявлення потреб контрагентів регіону, узгодження цих інтересів з інтересами регіону та досягнення на цій основі конкурентного успіху і соціально-економічних цілей регіону.
Предметом регіональної політики кожної держави є цілеспрямований розвиток її територій шляхом конструктивного вирішення пріоритетних регіональних проблем. Регіональні проблеми за змістом є багатоаспектними та формуються під впливом цілої системи різноспрямованих факторів соціального, суспільно-політичного, економічного, природно-кліматичного, природоресурсного, національно-етнічного та інших [4].
Планомірність і керованість є важливою закономірністю, що ґрунтується на теоретичних засадах “ планування розвитку ” як синтезу державного регулювання, індикативного планування та економічної прогнозування.
Одним з інструментів забезпечення планомірного розвитку є Державні програми соціально - економічного розвитку регіонів, які розробляються відповідно до постанов Кабінету міністрів України. Головна мета їх розробки – формування на території регіону ефективного господарського комплексу на основі раціонального використання наявного ресурсного потенціалу території. Ці програми дають змогу Кабміну Україні, відповідним міністерствам та відомствам приймати обґрунтовані рішення щодо регіональної економічної політики з урахуванням спеціалізації певних територій, їх ресурсних можливостей та соціальних особливостей [3].
Стимулювання розвитку регіонів здійснюється з метою:
- забезпечення їх сталого розвитку в інтересах усієї України, підвищення рівня життя населення;
- ефективного використання економічного, наукового, трудового потенціалу, природних та інших ресурсів;
- створення рівних умов для динамічного розвитку регіонів України;
- забезпечення додержання визначених державою соціальних гарантій для кожного громадянина;
- подолання депресивного
стану окремих територій,
В рамках україно-канадського проекту «Регіональне врядування та розвиток» було проведено дослідження досвіду областей України щодо розробки та реалізації стратегій регіонального розвитку. Інформаційною основою для дослідження стали матеріали зі стратегічного планування розвитку регіонів України, надані Міністерством економіки. Далеко не всі Стратегії, що проаналізовано, мають механізми їх реалізації.
Поетапні плани дій щодо реалізації завдань, визначених регіональними стратегіями розвитку, наведено лише в Стратегіях Вінницької, Луганської, Тернопільської та Чернівецької областей.
У даному контексті, особливу увагу слід звернути на фактичну відсутність в стратегіях механізмів просування регіонів з використанням маркетингового інструментарію [5].
У більшості випадків маркетинг регіону розглядають як комплекс інструментів (переважно реклама та PR-акції) з метою підвищення популярності та поліпшення іміджу місцевості. В контексті даного дослідження більш точним є визначення маркетингу регіону як діяльності, яка здійснюється певними суб’єктами від імені конкретного регіону, з метою виявлення потреб цільових ринків («покупців»), як всередині регіону в його обох частинах (місцеві жителі, підприємці), так і за його межами (туристи, інвестори), та донесення до них інформації про регіон з метою просування регіону, підвищення його конкурентоспроможності.
Але не слід забувати, що в результаті регіони інтегруються в світову економіку і змушені все більше конкурувати між собою в боротьбі за інвестиції та кваліфіковану робочу силу, покриття зростаючого рівня потреб населення в якості комунальних послуг та якості життя. Територія з простого місця проведення економічних акцій стає продавцем товарів та послуг, тобто рівноправним учасником ринку. Населений пункт продається як товар, що має свою вартість і корисність. Мова йде, таким чином, про маркетинг регіонів (населених пунктів) як складової частини регіональної (економічної) політики. Як наука маркетинг регіонів є прикордонної дисципліною на стику економіки регіону та маркетингу.
Стратегічними інструментами, обов'язково присутніми в плані маркетингу регіону, є:
Маркетинг іміджу передбачає створення, розвиток і поширення позитивної картини регіону уповноваженим рекламним агентством чи PR - фірмою. В залежності від діагностики виду іміджу вибираються заходи щодо його поліпшення, які повинні проводитися комплексно і мати тривалий характер, тому що імідж важко створити і також важко змінити.
Маркетинг пам'яток, атракціонів доповнює маркетинг іміджу. Територія використовує природні пам'ятки (набережні річок, озера, моря, гори), або історичну спадщину (музеї, пам'ятники архітектури, храми), або відомі особистості, або об'єкти культури та відпочинку (стадіони, культурні та торгові центри, парки). Чим більше індивідуальні і відомі будуть пам'ятки, тим краще. Комплексне оформлення території як єдиного цілого підвищує її привабливість і унікальність. Необхідною інструментом є тут територіальне планування. А якщо у міста немає пам'яток, їх треба створити.
Маркетинг інфраструктури служить
найважливішим елементом
Для постійної санації і оновлення інфраструктури недостатньо лише будівництва. На територіях не тільки присутнє стеження за інфраструктурними об'єктами , але і їх систематичне поліпшення за допомогою сучасних методів і технологій.
Забезпечення підтримки з боку громадян, політиків, організацій належить до жителів даної території, об'єднанням і спілкам громадян, роботі з громадськістю. Завдання полягає в їх доброзичливою мотивації стосовно іногороднім, інорегіональним жителям, підвищенні рівня їх згуртованості, а також кваліфікації та освіти, щоб краще задовольняти потреби цільових ринків.
Реклама і комунікації, будучи
і однією з стратегій, і конкретним
інструментом маркетингу регіонів, перетинається
з усіма його розділами. Її роль полягає
в поширенні і підтримці
У розпорядженні регіонального маркетолога перебувають різні інструменти для вплива на цільові групи: ЗМІ (телебачення, радіо, зовнішня реклама, регіональна преса, загальні та спеціальні журнали), пряма реклама, регіональні стимули і знижки, спорт, музика і т.д. Завдання полягає в їх правильному виборі, змішуванні і застосуванні.
Загальним принципом є співзвучна реклама усіма важливими регіональними діючими особами, щоб, наприклад повідомлення про місто N як привабливому місці розміщення важкої індустрії не суперечили повідомленнями про це ж місті як місці відпочинку і туризму.
Тобто треба прагнути до єдиної ідентифікації регіону - Corporate Identity, як слідству:
- однозначного оформлення регіонального маркетингу (Corporate Design),
- ясного обігу та комунікації з цільовими групами (Corporate Сommunication);
- єдиної орієнтованої на цільові групи поведінки (Corporate Behaviour).
Логічний порядок проходження стратегій полягає спочатку у створенні інфраструктури, потім розширенні визначних пам'яток, атракціонів, забезпеченні дружності жителів і, нарешті, у поширенні вже сформованого на цій основі позитивного іміджу.
Конкурентні переваги регіону не можна створити або покращити за один день, це повинен бути довгостроковий процес створення та реалізації стратегічної маркетингової регіональної концепції в послідовно проведених заходах. Ці заходи повинні складатися з урахуванням сукупності цілей регіонального маркетингу та його складу.
Висновок та перспективи подальших досліджень.
Найважливішим засобом регіональної політики служить регіональний маркетинг. Необхідно розробляти конкурентну політику регіонів, політику ринкової діяльності. Мова йде, таким чином, про маркетинг регіону як складової частини регіональної політики. Стратегічні інструменти маркетингу регіону, а саме маркетинг іміджу, маркетинг пам'яток, маркетинг інфраструктури, забезпечення підтримки з боку громадян, політиків, організацій, реклама є тими важелями, які будуть поштовхом до сталого розвитку регіонів. Привабливі та відмінні риси іміджу регіону треба не тільки шукати, а й свідомо створювати.
Список літератури