Органiзацiя служби маркетингу на пiдприэмствi

     Ознайомлення  співробітників служби маркетингу з  розробленими коефіцієнтами й термінами запровадження нової системи.

     Підготовка  наказу про запровадження нової  системи, у якому необхідно зазначити, що в цей період (орієнтовно перші  три місяці) значення Ппрог враховуватиметься  при розрахунку ФЗП лише для преміювання. У випадку неправильного прогнозу депреміювання не застосовуватиметься, але інформація про його можливі розміри доводитиметься до відома всім співробітникам служби маркетингу.

     Розробка  структури бази даних «Споживачі»  із забезпеченням її оперативного ведення й максимальної прозорості інформації в ній.

     Після аналізу результатів запровадження  системи необхідно внести в неї  відповідні корективи.

     Так, на багатьох підприємствах саме кількість  знову залучених споживачів і  кількість відвантаженої їм продукції  є найголовнішим з погляду керівника підприємства показником ефективності їхньої діяльності.

     Справді, чи повинен менеджер служби маркетингу вести споживача до кінця, чи йому досить просто передати інформацію про  нового споживача у відділ збуту? Якщо так, то як він потім може впливати чи контролювати ситуацією?

     Тут немає стандартної чи універсальної  відповіді. Усе залежить і від  організаційної структури підпорядкованості  цих служб, і, зрештою, від чисто  людських стосунків між ними.

     Наприклад, на ЗАТ «Карачаровський механічний завод» (м. Москва) до складу служби маркетингу входять: договірний відділ (укладання і ведення договорів), аналітична група служби маркетингу, цех комплектації готової продукції і склад збуту. Аналогічна ситуація і на підприємствах м. Дніпропетровськ. У цій ситуації пропонується наступний розподіл обов'язків між підрозділами:

     договірний  відділ веде традиційних споживачів, дилерів у частині контролю за виконанням ними договірних зобов'язань  і працює з усіма споживачами, що безпосередньо звернулись самостійно на підприємство;

     аналітична група здійснює пошук нових споживачів і контролює перше відвантаження, після чого передає їх у договірний відділ. Вона ж веде усі види робіт з організації взаємин із дилерами (у частині вивчення кон'юнктури ринку) і розвитку дилерської мережі;

     склад збуту відповідає лише за своєчасність і правильність відвантаження й організації обліку продукції на складі.

     Інформаційна взаємодія між структурними підрозділами підприємства — традиційно слабке місце для більшості з них. І навіть високий ступінь комп'ютеризації на підприємстві рідко може принципово змінити ситуацію на краще. Безперечно, усі горизонтальні зв'язки можна й потрібно зазначити в посадових інструкціях. Але досвід показав, що регламентація інформаційних потоків у вигляді таблиці через наочність дає набагато більший ефект.

     Із  метою підвищення ефективності врахування основними структурними підрозділами думок і побажань споживачів пропонується створити в рамках служби маркетингу Єдину довідкову службу (ЄДС). Відразу ж звертаємо увагу на те, що це має бути не звичайна довідкова, де можна одержати коротку інформацію чи попросити з'єднати з потрібним співробітником, а гаряча лінія служби маркетингу з такими основними завданнями:

     з'ясовувати  суть проблеми, що стоїть перед споживачем і пропонувати йому прийнятний варіант її вирішення з використанням продукції підприємства; 
проконсультувати споживача про споживчі й технічні характеристики продукції, організацію сервісного обслуговування ;

     дати  інформацію про наявність продукції на складі, ціни, умови її розрахунку та постачання;

     інформувати про власну дилерську мережу по регіонах і фірмових магазинах;

     сформувати  в споживача позитивний імідж  підприємства;

     одержати  й внести в базу даних ЄДС якнайбільше  інформації про споживача, що звернувся до служби, включаючи суть питання і, по можливості, контактні телефони й адресу, дані про його наміри щодо придбання продукції підприємства.

     Операторами на цій лінії повинні працювати висококваліфіковані фахівці, що добре знають власну продукцію, їхнє робоче місце повинно бути обладнане комп'ютером, підключеним до єдиної комп'ютерної мережі підприємства чи, як мінімум, до складу збуту. Інформація, занесена в базу даних ЄДС, повинна оперативно аналізуватись не лише службами, пов'язаними з реалізацією продукції, але й фахівцями з конструкторських і технологічних служб і ВТК підприємства.

     Створення такої структури на підприємстві позитивно позначиться не лише на зростанні обсягів продажу, але й сприятиме точнішому врахуванню думок споживачів при розробці нових видів продукції, удосконаленні організації сервісного обслуговування й формуванні позитивного іміджу підприємства.