Маркетингові концепції управління якістю продукції

Баранник  О.А., Радецька Л.С.

Чернівецький  національний університет імені  Юрія Федьковича, м.Чернівці

МАРКЕТИНГОВІ  КОНЦЕПЦІЇ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ

В умовах формування ринкових відносин в Україні здійснюється безперервний пошук і використання найбільш раціональних і ефективних форм і методів управління якістю продукції на підприємствах. Сьогодні в ринкових умовах комплексне вивчення ринку дозволяє насамперед розробити ефективну програму якості, а саму систему якості спрямувати на вирішення проблем споживача.

Система якості продукції  є  гнучкою, оскільки  швидко реагує на змінення запитів споживачів і  попиту на товар. Необхідність системи  якості має вже безпосереднє відношення до управління якістю. Тут відіграє особливість управління якістю товару саме з позицій маркетингу [6, с.471]:

• формування якості має базуватися з урахуванням її впливу на першу покупку і на необхідність забезпечення постійної схильності споживача до виробів цього підприємства;
• необхідно врахувати «технологію» споживача, який перш за все купує «очима», тому виробник повинен особливу увагу приділити естетичним факторам якості (колір, упаковка, дизайн).

Основою розвитку підприємства є його підпорядкованість інтересам  споживачів продукції, яка оцінюється за єдиним критерієм, а саме якістю.

На даному етапі розвитку української економіки конкуренція  між підприємствами здійснюється не стільки в ціновому форматі, скільки  в якісному. Вхід України до Всесвітньої торговельної організації визначає жорсткість умов здійснення підприємницької діяльності як на внутрішніх, так і закордонних ринках. Таким чином, на вітчизняних підприємствах необхідне створення нових, нетрадиційних підходів до управління якістю продукції, що нададуть конкурентних переваг підприємству.

Зарубіжний досвід показує, що розробці підходів приділяється значна увага, яка відображена в працях таких вчених, як Адлер Ю., Гличев А., Демінг Е., Іллєнкова. Ефективному використанню маркетингу в системі якості на підприємстві сприяють роботи Ісікави К., Котлера Ф.

На практиці переважно більшість підприємств  використовують наступні концепції  управління якості [5]:

• система якості (Quality System);
• система менеджменту, заснована на управлінні якістю;
• загальне управління якістю;
• забезпечення якості;
• управління якістю ;
• статистичний контроль якості ;
• система забезпечення якості ;
• гарантія продукції ;
• загальний виробничий менеджмент ;
• передовий виробничий досвід ;
• система управління виробничими ресурсами.

У світовій практиці широко використовуються системи якості за стандартами ISO серії 9000 (вимоги до системи управління), екологічного менеджменту за стандартами ISO серії 14000 (вимоги до управління навколишнім середовищем), статистичні методи керування якістю, концепція загального управління якістю – TQM (Total Quality Management), концепція «Шість сигма», принципи бенчмаркінгу, методи «кайзер», «КАНБАН», «поке-ека», «хосін канрі», реінженіринг.

Найпоширенішою  є система управління якістю за стандартом ISO 9000. ISO (International Organization for Standartization) – міжнародна організація зі стандартизації, яка була створена делегатами 26 країн у 1947 р. Головне завдання ISO – сприяти розробці всесвітньо визнаних стандартів, правил та інших аналогічних документів з метою полегшення міжнародного обміну в усіх галузях народного господарства [4].

Стандарт ISO 9001:2001 встановлює вимоги до системи управління якістю, якщо підприємство має необхідність продемонструвати свою спроможність поставляти продукцію, що відповідає вимогам споживачів та галузевим вимогам; зорієнтоване на підвищення задоволеності споживачів завдяки результативному застосуванню системи.

Філософією  якості нового напряму стала концепція  “Шість сигма”. Коли раніше у вітчизняних стандартах нерідко задавались параметри прийому продукції, достатньо поширеним був 5%-вий рівень дефектності.

Сучасна система  управління якістю використовує також  принципи «Кайзен» – філософію японського менеджменту [5] .

Основний зміст  японської системи «КАНБАН» полягає у раціональній організації виробництва в ефективному керуванні персоналом. Вона отримала свою назву від металевого знака трикутної форми («КАНБАН» у перекладі означає «табличка», «знак»), що супроводжує деталі в процесі виробництва і переміщення. На цьому знаку розміщається вся диспетчерська інформація: номер виробу, місце її виготовлення, кількість виробів у партії і місце подачі деталі на зборку. Суть системи полягає в тому, що на всіх фазах виробничого процесу відмовилися від виробництва продукції великими партіями і створили безперервно-потокове виробництво [4].

Система «КАНБАН» безпосередньо впливає на розмір складських запасів, скорочуючи їх до оптимальних розмірів.

Отже, сучасний етап розвитку науково-технічного процесу  висуває якість як один з головних чинників впливу на розвиток економіки. В багатьох країнах активно шукають шляхи вирішення проблеми підвищення якості товарів і послуг, які будуть конкурентоспроможними на світовому ринку.

Список літератури:

1. Адлер Ю.П., Шпер В.Л. Шесть сигм – еще одна дорога, ведущая к храму // Методы менеджмента качества. – 2000. – № 10. – С. 15-23.
2. Деминг У.Э. Лекция перед японскими менеджерами в 1950 г. // Методы менеджмента качества. – 2000. – № 10. – С. 24-29 (Пер. с англ. Ю.П. Адлера и В.Л. Шпера).
3. Кондо Е. Хосин канри – один из подходов японского менеджмента качества // Методы менеджмента качества. – 2001. – №5. – С. 25-30.
4. Кардаш В.Я. Стандартизация и управление качеством продукции. – К.: Вища школа, 2001. – 189с.
5. Тарасова  О.В., канд. екон. наук, доцент, Левицька О.В., студ. Одеська національна академія харчових технологій, м. Одеса, Сучасні концепції управління якості продукції
6. Шаповал М.І.,Менеджмент якості : Навчальний посібник / Шаповал М.І. - Київ, 2007.- 471 c.