Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Февраля 2013 в 14:34, реферат
Результати маркетингових досліджень складають основу для прийняття рішення про організацію підприємства, освоєнні нового сегмента ринку, розширення торгових площ, відкриття філії або представництва в іншому регіоні, розширенні товарної лінійки і т.д. Всі ці рішення пов'язані з вкладенням грошей, а значить і з ризиком їх втрати. Саме для того, щоб мінімізувати ймовірність втрати вкладених коштів, обґрунтувати інвестиційні вкладення і дати більш чіткі терміни їх повернення, і проводяться маркетингові дослідження. У разі необхідності результати маркетингового дослідження можуть бути представлені разом з розрахунками фінансової спроможності проекту або в складі розгорнутого бізнес плану проекту.
ВСТУП
Маркетингові дослідження ринку дають підприємцеві чітке розуміння переважаючих ринкових процесів і тенденцій, свого місця в цій системі, а також допомагають оцінити майбутні перспективи справи. Фундаментальне дослідження ринку – це перший і основний крок в бізнес - плануванні. Без нього підприємцеві, що відкриває бізнес або що запускає новий продукт на підприємстві, що вже діє, неможливо адекватно вирішити, наскільки перспективним буде його бізнес, чи потрібно його взагалі починати.
Актуальність теми зумовлена тим, що маркетингові дослідження стали невід’ємною частиною сучасного успішного бізнесу, оскільки саме вони дозволяють підприємцю легко орієнтуватися на споживача, вивчати сучасні ринкові тенденції та продавати необхідні їм товари та послуги.
Цінність маркетингового дослідження девальвується надзвичайно стрімко і це, в першу чергу, пов'язано з швидко мінливим зовнішнім середовищем. Достовірність та актуальність дослідження також безпосередньо залежать від використовуваних джерел інформації та правильно підібраних методів дослідження.
Як правило, саме результати маркетингових досліджень складають основу для прийняття рішення про організацію підприємства, освоєнні нового сегмента ринку, розширення торгових площ, відкриття філії або представництва в іншому регіоні, розширенні товарної лінійки і т.д. Всі ці рішення пов'язані з вкладенням грошей, а значить і з ризиком їх втрати. Саме для того, щоб мінімізувати ймовірність втрати вкладених коштів, обґрунтувати інвестиційні вкладення і дати більш чіткі терміни їх повернення, і проводяться маркетингові дослідження. У разі необхідності результати маркетингового дослідження можуть бути представлені разом з розрахунками фінансової спроможності проекту або в складі розгорнутого бізнес плану проекту.
1. СУТНІСТЬ МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Маркетингові дослідження — збір, опрацьовування й аналіз інформації та можливостей, розроблення рекомендацій на підставі цих даних. Зазвичай, вони передбачають аналіз продажу та маркетингових можливостей, прогнозування продажу, ринкових кривих пропозиції та попиту. Результати маркетингових досліджень фірми використовують при плануванні та контролі діяльності. Такі дослідження часто супроводжуються збиранням і пошуком первинних даних. А потреба в цьому постає або на завершальному етапі дослідження, або за недостатньої кількості вторинних даних для прийняття адекватного рішення.
Маркетингові дослідження ринку включають вивчення та прогнозування його кон’юнктури, розрахунок його місткості, визначення прогнозних показників збуту продукції, аналіз поведінки споживачів і конкурентів, а також конкурентного середовища в цілому.
Кон’юнктура ринку — це реальна економічна ситуація, яку
характеризують співвідношення між попитом
та пропонуванням, рівень і динаміка цін,
товарних запасів, а також інші показники
та чинники (історичні, природно-кліматичні,
політичні, соціально-економічні тощо).
У процесі маркетингових досліджень вивчається
як загальноекономічна кон’юнктура, так
і кон’юнктура конкретних товарних ринків.
Дослідження загальноекономічно
Прогноз кон’юнктури товарного ринку — це об’єктивне імовірнісне судження про динаміку його найважливіших характеристик та їх альтернативні варіанти за умови справдження певних припущень.
Основою для проведення маркетингового дослідження є ринкове сегментування. Воно може бути проведене з використанням двох підходів.
Перший підхід — сегментування за характерними ознаками продукції (призначення, вартість, відповідність моді, популярність, технічна складність, міра новизни тощо).
За другим підходом сегментування здійснюється з використанням характеристик та особливостей поведінки споживачів:
а) за географічними ознаками: країна, регіон, тип населеного пункту, клімат, густота населення;
б) демографічними ознаками: вік, стать, сімейний стан, склад сім’ї;
в) психографічними ознаками: спосіб та стиль життя, тип особистості;
г) соціально-економічними ознаками: соціальний клас, вид занять, рівень доходів, структура витрат;
д) культурними ознаками: освіта, релігія, традиції, цінності;
е) параметрами поведінки: причини купівлі, статус користувача, міра потреби в продукції, емоційне ставлення до продукту.
Особливу актуальність
у системі маркетингових
У сучасному розумінні поведінка споживачів — це всі ті економічні, соціальні і психологічні аспекти, які мають місце в процесі підготовки і здійснення купівлі, а також використання придбаного продукту, включаючи передання набутого досвіду іншим; це дії, які здійснюють окремі особи купуючи і використовуючи продукцію чи послуги, це розумові і соціальні процеси, які передують цим діям або настають за ними.
Для оцінки поведінки споживачів використовується інтердисциплінарний підхід. Так, економічні науки допомагають знайти відповідь на запитання, який дохід мають споживачі і як вони його розподіляють, за якою ціною вони хотіли б придбати той чи інший продукт, як можна оцінити величину попиту і пропонування товарів тощо. Психологія допомагає зрозуміти мотиви і стимули поведінки споживачів, етнографія — особливості походження, розселення, стосунків, культури і побуту народів, симптоматологія — зовнішні ознаки як виявлення сутності явищ, герменевтика— пояснити та інтерпретувати тексти та ін.
Вихідний момент прийняття
рішення про купівлю —
Розуміння проблеми підводить споживача до пошуку інформації стосовно способів та методів її розв’язання. Тут передовсім використовується внутрішній пошук, тобто намагання знайти інформацію у власному досвіді. Якщо цього замало, а ризик прийняття неправильного рішення дуже великий, починається зовнішній пошук (періодичні видання, рекламні буклети, виставки, презентації, досвід інших споживачів тощо).
Кінцевий результат пошуку інформації — створення набору альтернатив чи варіантів купівлі, які споживач має оцінити з погляду найліпшого розв’язання своєї проблеми, а також з погляду наявних обмежень. Оцінювання альтернатив здійснюється на підставі використання об’єктивних і суб’єктивних критеріїв. Однак досить часто споживач приймає рішення — вибирає альтернативу — імпульсивно, тобто стихійно, під впливом емоцій та почуттів, а не фактів. Саме так здійснюється близько третини всіх купівель.
Останній етап цього процесу — поведінка після купівлі, тобто порівнювання споживачем придбаного товару зі своїми надіями чи сподіваннями. У результаті споживач відчуває задоволення чи розчарування. Якщо має місце останнє — слід з’ясувати причини такої ситуації.
2. ОСОБЛИВОСТІ
ТА МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ
У структурі маркетингових досліджень, маркетингові проекти можна виділити три основні напрямки:
Вивчення нових ринків. - Оцінка ємності ринку, сегментування ринку, визначення ринкових ніш, аналіз основних тенденцій ринку, аналіз ринкових можливостей і загроз, прогнозування розвитку ринку, опис системи збуту товару, послуги на ринку, вивчення потенційних клієнтів, дилерів і посередників, характеристика провідних гравців.
Вивчення конкурентів. - Аналіз діяльності конкурентів: асортиментної, цінової, збутової, рекламної політики, методів роботи з клієнтами; аналіз сильних і слабких сторін компанії в порівнянні з конкурентами, визначення товарів-конкурентів, товарів-замінників.
Вивчення споживачів.
- Виявлення купівельних переваг,
опис моделей споживання і купівельного
вибору, складання соціально-
Деякі дослідження здійснюють спеціально під замовлення фірми. Ексклюзивні передбачають комплексне дослідження для однієї компанії. В такому разі інформацією, отриманою в процесі маркетингових досліджень, не можуть користуватися інші підприємства. Універсальні — ті, що проводяться у комплексі для кількох фірм за їх погодженням.
Регулярні дослідження здійснюють маркетингові агенції з певною періодичністю, незалежно від замовлень компаній, з метою накопичення баз даних, які згодом можна використовувати для визначення загальних тенденцій ринку.
Будь-яке маркетингове дослідження починається з визначення його цілей. їх може бути безліч, проте маркетологи поділяють їх на чотири групи, що легко ідентифікуються:
Після цього розробляють програму або визначають завдання, які потрібно розв'язати для того, щоб досягти поставленої мети:
1) дослідити споживачів певного товару сьогодні й на майбутнє;
2) визначити потенційних і безпосередніх споживачів;
3) дослідити наявність
конкурентів сьогодні й у
4) визначити найсильніших конкурентів на ринку;
5) виявити агресивно
налаштованих конкурентів і
6) знайти власну нішу;
7) дослідити макросередовище і визначити його вплив на діяльність підприємства.
Потрібно чітко визначити конку
Після визначення мети маркетингового дослідження, розроблення програми його здійснення необхідно зібрати і проаналізувати дані про зовнішнє середовище. З метою якнайбільшої конкретизації інформації слід збирати первинні та вторинні дані (у разі потреби їх може бути й більше).
Первинні дані — інформація про стан ринку і всі його елементи з перших вуст. Виробниками й носіями первинної маркетингової інформації є споживачі. Маркетологам дуже важливо зберігати нейтралітет, щоб не нав'язувати респондентам «правильну» відповідь.
Вторинні дані — інформація з так званих вторинних джерел (статистичні довідники, періодика, теле-, радіопередачі тощо) стосовно одного з елементів ринку, наприклад споживачів.
Первинні дані, як правило, достовірніші, проте дорожчі, до того ж їх важче збирати й опрацьовувати.
Принципові переваги первинних даних:
Недоліки первинних даних:
Незалежно від того, чи вистачає вторинної інформації для прийняття рішення, первинні дані слід збирати лише після того, як зібрано вторинну інформацію. Щоб визначити загальну цінність вторинної інформації, дослідник має порівняти її переваги та недоліки.