Концепції маркетингу

Основні концепції маркетингу 
 
Маркетинг має починатися з прийняття концепції, яка характеризує не види діяльності організації, а його ціль, ідеологію, стратегію. Якщо організація прийняла концепцію, вона може використовувати будь-які різні форми організації роботи в сфері маркетингу в залежності від конкретних внутрішніх обставин і тих зовнішніх умов, у яких вона здійснює свою діяльність.  
В залежності від виду організації(розміру, специфіки діяльності, засновників), відповідно їх цілям та задачам і розробляється концепція маркетингу, якої вони будуть притримуватися протягом усієї своєї роботи. Це можуть дозволити собі тільки значні, сильні організації з великим статутним капіталом і високим авторитетом засновників. Інші змінюють свою основну концепцію в залежності від динаміки зовнішніх та внутрішніх чинників, маючи одну основну і декілька альтернативних. Але велика частина організацій притримується декількох концепцій одночасно в залежності від специфіки різних послуг, що пропонуються на ринку, і (або) контрольованих ринків. 

Основні концепції маркетингової діяльності наступні:  

1)Виробнича - сама стара з усіх існуючих концепцій. Відповідно до неї споживач орієнтується на доступні для себе послуги, що мають невисоку ціну.  
2)Продуктова - складається в орієнтації клієнтів на ті послуги, які за своїми характеристиками та якостями випереджають існуючі альтернативи, і тим самим дають споживачам великі цінові переваги.  
3)Торгівельна - грунтується на тому, що якщо дати можливість споживачу вибирати, то він би користувався меншою кількістю послуг даного банку. Тому необхідно використовувати всі можливості інструментів ринкової політики (маркетинг-мікс), усі важелі й елементи маркетингу, щоб забезпечити необхідний рівень реалізації банківських послуг.  
4)Традиційна - цілі маркетингової діяльності можуть бути досягнуті тільки шляхом аналізу потреб та стимуляції попиту в окремих соціальних групах та контактних аудиторіях, тому що пропозиція послуг може бути більш конкурентоспроможною для визначених соціальних прошарків або визначеного ринку.  
5)Соціальна - маркетингова політика, особливо банків, зобов'язана надавати пріоритет загальнолюдським, а не вузькоприватним інтересам.  
У 80-ті роки на Заході виникнуло поняття стратегічного маркетингу. Стратегічна концепція маркетингу означає зміщення акценту зі споживача (клієнта) або продукту на зовнішнє оточення фірми. Всебічне знання споживачів стає недостатнім. Щоб досягти успіху, маркетолог повинен знати споживача в контексті, що включає конкуренцію, урядову політику та законодавче регулювання, більш широкі економічні, політичні й соціальні чинники макросередовища, які й й визначають еволюцію ринку та маркетингу. 
Збір інформації, аналіз і прогноз кожного з елементів системи маркетингу в банку, виявлення його конкурентних переваг повинні знайти свій відбиток у стратегії керування маркетинговою діяльністю. Стратегія повинна відповісти на питання, як досягти поставлених цілей; вона визначає, де, коли і як банк буде надавати послуги клієнтам. 

Існує п'ять основних підходів, на основі яких комерційні організації здійснюють управління своєю маркетинговою діяльністю:

• концепція вдосконалення виробництва,
• концепція вдосконалення товару,
• концепція інтенсифікації комерційних зусиль,
• концепція маркетингу
• концепція соціально-етичного маркетингу. 

Ці концепції формувалися в різні періоди розвитку ринкової економіки. Загальна тенденція розвитку маркетингу - перенесення акценту з виробництва і товару на комерційні зусилля, на споживача і дедалі більша орієнтація на проблеми споживача та соціального етичність.  
Концепція вдосконалення виробництва (the production concept) виходить з того, що споживачі будуть доброзичливі до товарів, які широко поширені і доступні за цінами, а, отже, управління повинне зосередити свої зусилля на вдосконаленні виробництва і підвищенні ефективності системи розподілу.  
Застосування концепції вдосконалення виробництва підходить у двох ситуаціях. Перша - коли попит на товар перевищує пропозицію. У цьому випадку керівництву слід зосередитися на вишукуванні способів збільшити виробництво. Друга - коли собівартість товару занадто велика і її необхідно знизити, для чого потрібно підвищення продуктивності (але при цьому частина продукції, яка буде знаходитися на складах в силу того, що собівартість продукції дуже висока і, отже, попит на неї не високий, доведеться продавати за зниженими цінами. Це може негативно позначитися на фірмі що займається виробництвом та / або продажем даного товару).  
Концепція вдосконалення товару (product concept) виходить з того, що споживачі будуть виявляти інтерес до товарів, що пропонують найвищу якість, кращі експлуатаційні характеристики та властивості, а, отже, організація повинна зосередити свою енергію на постійному вдосконаленні товару.  
Використання цієї концепції може забезпечити фірмі певні переваги лише в короткостроковому плані, проте в цілому концепція вдосконалення товару призводить до «маркетингової короткозорості». Приділяючи всю увагу даному виду свій продукції, продавець може випустити з уваги потреби споживачів. Так, наприклад, у США керівництво залізниць вважало, що споживачам потрібні поїзда, а не засіб транспорту, і не помітило загрози з боку авіаліній та автотранспорту. Продуценти логарифмічних лінійок вважали, що інженерам потрібні лінійки, а не можливість проводити розрахунки, і упустили загрозу з боку кишенькових калькуляторів.  
Концепція інтенсифікації комерційних зусиль (продаж) (selling concept) виходить з того, що споживачі не купуватимуть товари фірми в достатніх кількостях, якщо вона не почне достатніх зусиль у сфері збуту і стимулювання.  
Відповідно до цієї концепції розроблені різні прийоми виявлення потенційних споживачів і так званої «жорсткої продажу» ім товару, коли на покупця активно впливає, фактично змушуючи зробити покупку.  
Концепція маркетингу (marketing concept) виходить з того, що запорукою досягнення цілей організації є визначення потреб і потреб умовних ринків і забезпечення бажаної задоволеності більш ефективними і більш продуктивними, ніж у конкурентів, способами. Об'єктом уваги в концепції маркетингу є не товар, а клієнти фірми з їх потребами і потребами. Прибутки при цьому фірма отримує завдяки створенню і підтримці споживчої задоволеності.  
Порівнюючи останні дві концепції, можна також відзначити, що концепція інтенсифікації комерційних зусиль, або, як її ще називають, «збутова концепція» характерна для російського ринку в цілому, а маркетингова концепція використовується вкрай рідко, зокрема - при будівництві елітного житла.  
Концепція соціально-етичного маркетингу (societal marketing) виходить з того, що завданням фірми є встановлення потреб, потреб та інтересів цільових ринків і забезпечення бажаної задоволеності більш ефективними і більш продуктивними (ніж у конкурентів) способами з одночасним збереженням і зміцненням добробуту споживача і суспільства в цілому.  
Ця концепція сформувалася порівняно недавно, після того, як був зроблений висновок про недостатність концепції чистого маркетингу з позиції охорони навколишнього середовища, брак природних ресурсів і ряду інших соціально-етичних проблем. Зрештою, концепція чистого маркетингу не розглядає проблеми можливих конфліктів між потребами покупця і його довготривалим благополуччям. Концепція соціально-етичного маркетингу вимагає збалансованості трьох факторів: прибутків фірми, купівельних потреб та інтересів суспільства.  
Концепція холістичного (цілісного) маркетингу заснована на плануванні, розробці та впровадженні маркетингових програм, процесів та заходів з урахуванням їх широти і взаємозалежності. Холістичний маркетинг визнає, що в маркетинговому справі важливо все і що часто буває необхідний розширений, інтегрований підхід. Холістичний маркетинг включає в себе чотири компоненти: маркетинг взаємовідносин, інтегрований маркетинг, внутрішній маркетинг та соціально відповідальний маркетинг. Таким чином, холістичний маркетинг - це підхід, в якому робиться спроба визнати і збалансувати різні компетенції та складності маркетингової діяльності.