Фінансове вирівнювання є складовою

Фінансове  вирівнювання  є  складовою 

частиною міжбюджетних відносин у системі бюджетного регулювання.

Воно відображає сукупність соціально-економічних  процесів, які впли-

вають на розвиток регіонального потенціалу та підвищення рівня життя 

населення, нівелює територіальні дисбаланси та згладжує розбіжності у

фінансових можливостях  територій, сприяє виконанню загальнодержав-

них цілей. Виклад  основних  положень.  Збалансованість  міжбюджетних

відносин  залежить  від  податкової  системи  держави  та  вертикальної

структури надходжень до бюджетів різних рівнів. Відповідно від  зба-

лансованості  міжбюджетних відносин  залежить ефективність системи 

бюджетного регулювання, а також поетапне  зменшення  рівня терито-

ріальних дисбалансів  економічного розвитку на шляху до високих ста-

ндартів соціального  забезпечення громадян однаковими, якісними по-

слугами по всій території держави (тобто, здійснення територіального 

фінансового вирівнювання).

У  сучасних  умовах  ризиками  для  локальної  безпеки України  з

позицій  фінансового  вирівнювання  є:  низький  показник  рівня  життя 

населення,  фінансова  неспроможність  надання  органами  місцевого 

самоврядування  доступних  і  якісних  послуг  населенню,  великі  дис-

пропорції  між  регіонами  та між  районами  у  межах  регіону,  нелогіч-

ність  та  непрозорість  меж  адміністративно-територіальних  одиниць,

які неможливо  класифікувати відповідно до європейських стандартів. 

Мета фінансового  вирівнювання – забезпечити виконання  кіль-

кісних  параметрів державних соціальних  гарантій  публічних послуг.

Сьогодні таких  параметрів - стандартів та методології  визначення вар-

тості публічних  послуг - в Україні немає, тому мета фінансового вирі-

внювання еквівалентна наближенню  у розрахунку на душу населення

видатків місцевих бюджетів до середнього рівня в країні. Розрахунком 

потреб  населення  відповідно  до  норм  видатків  визначається  обсяг 

трансфертів з  державного бюджету. Цей розрахунок є гарантією одер-

жання місцевим бюджетом достатньої величини ресурсів для виконан-

ня визначеного  рівня видатків.

Обсяг видатків місцевих бюджетів у розрахунку на одну особу 

дає  змогу  оцінити  територіальні  особливості  фінансування  певних

публічних послуг. Стан фінансового вирівнювання можна  дослідити 

завдяки  динаміці  середнього  рівня  доходів  та  видатків місцевих бюджетів у розрахунку на одну особу.  Висновки та перспективи подальшого дослідження. Завдяки

міжбюджетним  відносинам  повинна  формуватися  ефективна  система 

територіального перерозподілу  доходів  для  відповідності між  обсяга-

ми фінансових ресурсів кожного з рівнів влади  з обсягами покладених

на них завдань  та обов’язків (усунення вертикальних фіскальних дис-

балансів), а  також можливість одержання єдиного  рівня (гарантовано-

го державою) суспільних благ населенням у будь-якому  куточку краї-

ни (нівелювання  горизонтальних  дисбалансів).  Тобто,  невід’ємною 

складовою сутності міжбюджетних відносин є політика територіально-

го фінансового  вирівнювання фінансової  спроможності місцевого са-

моврядування. 

В межах системи  фінансового вирівнювання розглядаються  пи-

тання нівелювання  різниці у фінансовій спроможності (в т. ч. місцевих

баз оподаткування) та необхідних видатках.

До загроз локальній  безпеці сьогодні насамперед потрапляє від-

сутність стимулюючого ефекту для місцевих органів влади  і, як наслі-

док, виникають  ризики – небажання  залучати  інвесторів для кращого 

місцевого  розвитку,  поява  утриманських  настроїв  і  пасивність  дота-

ційних районів, сіл, селищ та міст, не розвивається на належному рівні

співпраця регіонів, низькі рівень та якість публічних  послуг. Ефектив-

ну систему  фінансового вирівнювання варто  розглядати як фундамен-

тальний фактор забезпечення локальної безпеки.

Для  покращення  ситуації  насамперед  повинна  виконуватися

умова: доступ органів  місцевої влади до оперативних даних  з системи 

вирівнювання, що  підвищить  її  ефективність. Основою  формульного 

розрахунку міжбюджетних трансфертів мають стати закладені  науково 

обґрунтовані  державні соціальні стандарти  і нормативи  з надання не-

обхідного  рівня  якісних  публічних  послуг.  Розробка  методології  ви-значення вартості та стандартів з надання всіх видів  публічних послуг

додасть об’єктивізму в плануванні видатків бюджетів.

Щоб подолати небезпечні  кризові  явища  в Україні, необхідно  за-

безпечити фінансову  спроможність місцевого самоврядування, передумо-

вою якої сьогодні є зміна пріоритетів витрат місцевих бюджетів. Необхід-

но  забезпечити  місцеве  самоврядування  реальною фінансовою  базою  та

створити умови  економічної самостійності територій, збільшивши їх вла-

сні доходи. Також  правомірним заходом буде «розумна фінансова децен-

тралізація», а  сепаратистські настрої заслуговують на рішучу відсіч, оскі-

льки загрожують і локальній безпеці, і безпеці держави в цілому.

Гадаємо, що наступні суспільно - політичні реформи в  Україні пе-

редбачатимуть  подальшу  децентралізацію,  розподіл  джерел  доходів  на

засадах  змішаної моделі  бюджетного федералізму, проведення  адмініст-

ративно - територіальної реформи, внесення змін до чинних нормативних

актів та прийняття  нових. Це відкриває перспективи  для наступних дослі-

джень,  які  сприятимуть  вдосконаленню  існуючого  механізму  міжбюд-

жетних відносин та системи бюджетного регулювання в Україні, терито-

ріальному фінансовому  вирівнюванню та державній регіональній політи-

ці, відповідатимуть  інтересам локальної безпеки.