Впровыдження системт якости на пидприемсти з монтажу енергозбережувальних гелиосистем ТОВ "Будивництво и технологии"

 

Продовження таблиці 2.10

4	А	208,1	207,9	210,0	206,2	212,3	216,2	208,4	210,8
5	А	205,2	204,8	198,7	205,8	208,1	211,9	212,9	209,0
6	А	204,6	207,0	200,8	204,6	212,2	209,8	207,6	212,6
7	А	200,2	205,5	208,0	196,3	203,5	206,6	210,6	212,3
8	А	201,1	209,2	205,5	202,1	209,1	206,3	209,8	211,4
9	А	201,3	203,1	196,3	208,4	208,0	207,9	205,3	203,6
10	А	200,6	202,3	204,3	201,4	209,1	205,8	212,0	204,2

 

Максимальне і мінімальне значення становить 221,8 та 196,3 відповідно. Варіаційний размах скаладатиме:

221,8 - 196,3 = 25,5

Визначимо розмір класа:

4. 25,5 / 2 = 12,75
5. 25,5 / 5 = 5,1
6. 25,5 / 10 = 2,31

Обираємо 6 розмірів класа, ширина якого складатиме 5, оскільки результат розміра класа має знаходитись в інтервалі від 5 до 20. Вибіраємо більш вузький діапазон, оскільки маємо більше 100 спостережень.

У таблиці 2.11 представлений  розрахунок частоти попадання значень  у відповідні інтервали.

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.11 – Розрахунок частоти попадання значень у  відповідні інтервали

№	Клас	Середина	Частота
1	196,3-201,3	198,8	7
2	201,3-206,3	203,8	24
3	206,3-211,3	208,8	28
4	211,3-216,3	213,8	19
5	216,3-221,3	218,8	1
6	221,3-226,3	223,8	1

 

 

За даними таблиці 2.11 побудуємо  гістограму для встановлення допуску, яка представлена на рисунку 2.5.

 

 

 

Рисунок 2.5 – Гістограма розподілу.

 

За рисунком видно, що допуск повинен складати 200-225 грам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

 

Враховуючи результати існуючих прогнозів по виснаження до середини - кінця наступного століття запасів  нафти, природного газу та інших традиційних  енергоресурсів, а також скорочення споживання вугілля (якого, за розрахунками, повинно вистачити на 300 років) з-за шкідливих викидів в атмосферу, а також вживання ядерного палива, якого за умови інтенсивного розвитку реакторів-розмножувачів вистачить не менше ніж на 1000 років можна вважати, що на даному етапі розвитку науки і техніки теплові, атомні і гідроелектричних джерела будуть ще довгий час переважатиме над рештою джерелами електроенергії. Вже почалося подорожчання нафти, тому теплові електростанції на цьому паливі будуть витіснені станціями на вугіллі.

Деякі вчені та екологи  в кінці 1990-х рр.. говорили про  швидке заборону державами Західної Європи атомних електростанції. Але  виходячи із сучасних аналізів сировинного  ринку і потреб суспільства в  електроенергії, ці твердження виглядають недоречними.

Незаперечна роль енергії  в підтримці і подальшому розвитку цивілізації. У сучасному суспільстві  важко знайти хоча б одну область  людської діяльності, яка не вимагала б - прямо або побічно - більше енергії, ніж її можуть дати м'язи людини.

Споживання енергії - важливий показник життєвого рівня. У ті часи, коли людина добував їжу, збираючи лісові плоди і полюючи на тварин, йому було потрібно в добу близько 8 МДж енергії. Після оволодіння вогнем ця величина зросла до 16 МДж: в примітивному сільськогосподарському товаристві вона становила 50 МДж, а в більш розвиненому - 100 МДж.

За час існування нашої  цивілізації багато раз відбувалася  зміна традиційних джерел енергії  на нові, більш досконалі. І не тому, що старе джерело було вичерпане.

Сонце світило і обігрівало людини завжди: і проте одного разу люди приручили вогонь, почали палити деревину. Потім деревина поступилася  місцем кам'яному вугіллю. Запаси деревини здавалися безмежними, але парові машини вимагали більш калорійного "корму".

Але і це був лише етап. Вугілля незабаром поступається своїм лідерством на енергетичному  ринку нафти.

І ось новий виток в  наші дні провідними видами палива поки залишаються нафта і газ. Але за кожним новим кубометром газу або тонної нафти потрібно йти  все далі на північ або схід, зариватися все глибше в землю. Зрозуміло, що нафта і газ з кожним роком  коштуватимуть нам все дорожче.

Заміна? Потрібен новий лідер  енергетики. Їм, безсумнівно, стануть  ядерні джерела.

Запаси урану, якщо, скажімо, порівнювати їх із запасами вугілля, начебто не так вже і великі. Але зате на одиницю ваги він містить  в собі енергії в мільйони разів  більше, ніж вугілля.

А підсумок такий: при отриманні  електроенергії на АЕС потрібно витратити, вважається, в сто тисяч разів  менше засобів і праці, чим  при витяганні енергії з вугілля. І ядерне пальне приходить на зміну  нафти і вугіллю ... Завжди було так: наступне джерело енергії було і  могутнішим. То була, якщо можна так  виразитися, "войовнича" лінія  енергетики.

У гонитві за надлишком  енергії чоловік все глибше занурювався  в стихійний світ природних явищ і до якоїсь пори не дуже замислювався про наслідки своїх справ і  вчинків.

Але часи змінилися. Зараз, в  кінці 20 століття, починається новий, значний етап земної енергетики. З'явилася  енергетика "щадна". Побудована так, щоб людина не рубав сук, на якому  він сидить. Дбав про охорону вже  сильно пошкодженої біосфери.

Безсумнівно, у майбутньому  паралельно з лінією інтенсивного розвитку енергетики отримають широкі права  громадянства і лінія екстенсивна: розосереджені джерела енергії не дуже великої потужності, але зате з високим ККД, екологічно чисті, зручні в обігу.

Яскравий приклад тому - швидкий старт електрохімічної  енергетики, яку пізніше, мабуть, доповнить  енергетика сонячна. Енергетика дуже швидко акумулює, асимілює, вбирає в себе всі  самі новітні ідей, винаходи, досягнення науки. Це й зрозуміло: енергетика пов'язана  буквально з Усім, і Всі тягнеться  до енергетики, залежить від неї.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

1. Бринкворт Б.Дж. Солнечная энергия для человека: М.: Мер, 1976. - 278с.

2. Берковский Б.М., Кузьмин В.А.  Возобновляемые источники энергии  на службе человека. М.: Наука, 1987. - 125 с.

3. Богословский В.Н Энергия окружающей среды и строительное проектирование. М.: Стройиздат, 1983. 125 с.

4. Даф Дж.А., Бекман У.А. Тепловые процессы с использованием солнечной энергии. М: Мир, 1971. - 420 с.

5. Кириллин В.А. Энергетика - Главные  проблемы. М.: Знание, 1990. 121 с.

6. Внутренние санитарно-техничвскив устройства: Справочник проектировщика. Ч I: Отопление. М.: Стройиздат, 1990. С. 175-191.

7. Климат Волгограда / Под ред. Швер Ц.А.: Справочник. Л.: Гидрометеоиздат 1989. - 216 с.

8. Хамид Г., Бекман У. Характеристики набранных из проволочных сеток матриц при радиационном обогреве и воздушном охлаждении// Тр. Амер. об-ва кн. -мех. Сер.- А: Энергетические машины и установки. 1971. №2, С.57.

9. Михеев М.А., Михеев И.М. Основы  теплопередачи: М.: Энергия, 1973. 318 с.

10. Исаченко В.П., Осином В.А., Сукомел А.С. Теплопередача. М.: Энергия, 1969. 439 с.

11. Внутренние санитарно-технические  устройства: Справочник проектировщика. Ч I1: Отопление. М.: Стройиздат, 1990. С. 175-191.

12. СНиП 2.01.01-82 «Строительная климатология». М.:. Стройиздат,1983г.

13. Андреев С.В. Солнечные электростанции - М.: Наука 2002

14. Грабмайер И.Г. "Сименс". Дешевое изготовление качественного солнечного кремния и листового кремния для солнечных элементов. Труды 7 международной конференции по использованию солнечной энергии 9-12 октября 1990 г. Франкфурт, Германия.

15. Лидоренко Н.С., Евдокимов В.М., Стребков Д.С. Развитие фотоэлектрической энергетики. - М., Информэлектро, 1988

16. Рубан С.С. Нетрадиционные источники энергии - М.: Энергия, 2003

17. Харченко Н.В. Индивидуальные солнечные установки М. Энергоатомиздат 1991

18. Електронний ресурс: www.ru/wikipedia.org/Солнечная энергия/

19. Бурдаков В.П.   Электроэнергия из космоса  М: Энергоатомиздат 1991

20. Ванке В.А., Лесков Л.В., Лукьянов А.В.  Космические энергосистемы. — М.: Машиностроение, 1997.

21. Володин В.Е., Хазановский П.И.   "Энергия, век двадцать первый". –М.:Знание, 1998

22. Грабмайер И.Г. " Сименс ". Дешевое изготовление качественного солнечного кремния и листового кремния для солнечных элементов. Труды 7 международной конференции по использованию солнечной энергии 9-12 октября 1990 г. Франкфурт, Германия.

23. Грилихес В.А.  Солнечные космические энергостанции — Л.: Наука, 1986.

24.  Колтун М.М.  Солнце и человечество М: Наука 1981

25. Лидоренко Н.С., Евдокимов В.М., Стребков Д.С. Развитие фотоэлектрической энергетики. -М., Информэлектро, 1988

26. Рубан С.С.  Нетрадиционные источники энергии-М.:Энергия, 2003.

27. Авезов Р.Р., Орлов А.Ю.  Солнечные системы отопления и горячего водоснабжения Ташкент: Фан 1988 г

28. Авдуевский В.С., Лесков Л.В.   Куда идет советская космонавтика? — М.: Знание, 1990 (серия «Космонавтика, астрономия»)

29. Андреев С.В.  Солнечные электростанции- М.:Наука 2002

30. Базаров Б.А., Заддэ В.В., Стебков Д.С. и др. Новые способы получения кремния солнечного качества. Сб. "Солнечная фотоэлектрическая энергетика". Ашхабад, 1983

31. Харченко Н.В.   Индивидуальные солнечные установки М. Энергоатомиздат 1991

32. Бринкворт Б.Дж. Солнечная энергия для человека: М.: Мер, 1976. - 278с.

33. Берковский Б.М., Кузьмин В.А. Возобновляемые источники энергии на службе человека. М.: Наука, 1987. - 125 с.

34. Богословский В.Н Энергия окружающей среды и строительное проектирование. М.: Стройиздат, 1983. 125 с.

35. Даф Дж.А., Бекман У.А. Тепловые процессы с использованием солнечной энергии. М: Мир, 1971. - 420 с.

36. Кириллин В.А. Энергетика - Главные проблемы. М.: Знание, 1990. 121 с.

37. Внутренние санитарно-техничвскив устройства: Справочник проектировщика.