Виробнича практика з менеджменту

структурі попиту споживачів.

5.   Планування  обсягу і структури поставок товарів і суми товарних запасів,

що забезпечить  ритмічну роботу і стабільний асортимент.

Виходячи з  основної цілі та завдань будується  система управління товарообігом

підприємства : оцінка і прогнозування   кон'юнктури  споживчого ринку,

планування   обсягів   і   структури   реалізації   товарів,   нормування   і

планування товарних запасів, планування надходжень і закупок  товарів.

Найбільш відповідальним етапом в системі економічного управління товарообігом

ПП "ВіКо" є  планування обсягу та структури реалізації товарів:

1. Вибір приоритетних  цілей розвитку товарообігу;

2. Аналіз обсягу  і структури реалізації товару  в передплановому періоді;

3. Визначення  планового обсягу реалізації  товарів;

4.Визначення  планової структури реалізації  товарів;

5.Оцінка напруги розробленого плану реалізації;

6.Розробка мір  по здійсненню плану реалізації  товарів.

Планування виробничо-господарської  та фінансової діяльності, підприємство

здійснює самостійно. Визначення перспектив свого розвитку відбувається

виходячи з попиту на продукцію, роботи, послуги і необхідності забезпечення

виробничого і  соціального розвитку, підвищення особистих  прибутків

працівників. Постачання продукції, надання послуг, виконання  робіт

відбувається  на бартерній та кредитній основі.

Плануючи обсяг і структуру реалізації, підприємство виходить з досягнення

таких показників товарообігу, що максимально забезпечили  б ефективність

використання  наявного ресурсного потенціалу підприємства, максимально

забезпечили б  раніше обумовлений обсяг прибутку, достатнього для реалізації

цілей розвитку в плановому періоді.

Саме остання  цільова установка пріоритетна  для ПГІ "ВіКо" на ранній стадії

його життєвого  циклу. Реалізація її не обмежує можливості ні асортиментної,

ні регіональної диверсифікації торгівельної діяльності підприємства в процесі

планування товарообігу.

Виходячи з  пріоритетної цільової установки, формуються задачі проведення

аналізу обсягу і структури реалізації товарів. В ході такого аналізу

розглядаються загальні та частинні показники розвитку реалізації товарів в

передплановому  періоді. Враховуючи Індекс інфляції забезпечується

співставлення цін. Взагалі, в системі загальних  показників найбільшу роль

відіграють:

а) показники  динаміки реалізації товарів;

б) показники  рівномірності реалізації товарів;

в) показники  структури реалізації товарів;

г) показники, що характеризують вплив окремих факторів на зміну обсягів

реалізації товарів.

Система частинних  показників будується довільно в  залежності від цільової

установки розвитку товарообігу і покликана доповнити вихідну базу розрахунків

планових показників.

Плановий обсяг  реалізації розраховується різними  методами, відповідно обраній

цільовій установці. Наданому підприємстві розрахунки ведуться беручи за

основу цільову  суму прибутку та ряд інших фінансових показників. Обсяг

реалізації розраховується по формулам:

де Рп - Обсяг  реалізації товарів в плановому  періоді; Пц - цільова сума

балансового прибутку; ИО - сума витрат обігу, що планується; Нц - сума

податкових витрат, що входять до ціни товару, які

плануються;

Увд - рівень валового доходу від реалізації товару, що планується у %;

Урт - рівень рентабельності товарообігу, що планується у %.

Визначення планової структури реалізації товарів здійснюється на основі

коефіцієнту еластичності реалізації окремих груп товарів від обсягу

товарообігу.

Напруженість  плану реалізації     оцінюється при його орієнтації     на

можливості споживчого  ринку     чи досягнення  цільової  суми  прибутку і

визначає     рівень     ефективності     використання     ресурсного

потенціалу підприємства.

Розробка заходів  по здійсненню плану реалізації товарів  включає заходи

організаційного, економічного та фінансового характеру.

Отже, плануючи обсяг і структуру реалізації товарів в умовах ризику

керівництво передбачає результати різних альтернатив. Невідома лише

ймовірність досягнення кожного результату. Задача полягає  в тому, щоб виявити

ймовірність кожного  результату і на цій основі приймати рішення, маючи на

увазі кінцевий стан бажаного результату. Основним планом діяльності

підприємства є бізнес-план, де визначається план ресурсного забезпечення,

оціночні показники  діяльності, плани фінансових результатів  та соціального

розвитку.

Позитивну роль в управління діяльністю підприємством  відіграє інформаційно-

комп'ютерне забезпечення персоналу.

     6. Інноваційна та фінансова діяльність  підприємства.

Ринкові умови  господарювання висувають високі вимоги до рівня

конкурентоспроможності  продукції. Ці вимоги на сучасному етапі  розвитку

суспільного виробництва  в значній мірі визначаються характеристиками

економічності, надійності. Тому для інноваційного  менеджменту характерна

цілеспрямованість в процесі прийняття рішень, що організаційно і економічно

забезпечать конкурентоспроможність продукції. Інновація - це використання

результатів наукових досліджень і розробок, що направлені на вдосконалення

процесів діяльності виробництва та інших сфер діяльності суспільства.

Специфіка торгового  бізнесу полягає в пошуку нових  шляхів і методів збуту

продукції, орієнтації на потреби і смаки споживачів. Методологія прийняття

рішень при  цьому базується на інтелектуальному продукті еволюції системи

знань науки  управління про методи впливу на людей  в процесі інноваційної

діяльності.

Основними причинами  виникнення та поширення нововведень  в області нових

методів управління діяльністю на ПП "ВіКо" є конкурентна боротьба на ринку,

бажання одержати конкурентні переваги і максимізувати  прибуток, попит

споживача, підвищення технічного потенціалу, пошук вирішення  проблем, що

виникають під  час діяльності, бажання поліпшити свою майстерність в майбутній

діяльності, підтримка  та підвищення престижу підприємства, реалізація знань,

інтуїтивне відчуття нового, поради консультантів, наукові  відкриття та

винахідництво. Широкого застосування в процесі  ведення торгового бізнесу

набула саме маркетингова інноваційна діяльність.

Фінанси підприємства - це певні економічні відносини, за допомогою яких у

грошовій формі  шляхом формування і використання спеціальних  цільових фондів

здійснюються  процеси розподілу і перерозподілу  доходів підприємства.

Фінанси - найважливіший  ресурс торгового підприємства, особливо сьогодні,

коли нестача  фінансових коштів дуже швидко призводить до банкрутства торгових

підприємств. Управління фінансами вимагає прийняття  досить ефективних рішень,

оскільки фінансовий результат діяльності підприємства - прибуток - одна з

головних цілей  його існування. Прибуток, як кінцевий результат діяльності

підприємства, являє  собою різницю між сумою скоригованого  валового доходу

звітного періоду  та сумою валових витрат. Разом з цим прибуток здійснює

стимулюючий вплив  на закріплення комерційного розрахунку, інтенсифікацію

виробництва. Так  як діяльність підприємства поки що не є привабливою для

кредитування, то основну частину фінансових коштів складає прибуток.

Взагалі фінанси  функціонують в процесі придбання сировини, матеріалів, та

інших товарно-матеріальних цінностей, реалізації продукції(послуг), в процесі

інвестування, створення  та розподілу прибутку, виплати податків та ін. Отже,

ефективне управління фінансами - запорука успіху підприємства.

Фінансову діяльність на підприємстві здійснює фінансовий директор. До його

завдань належить:

-   створення  фінансових ресурсів для виробничого  і соціального розвитку,

забезпечення  зростання прибутку і збільшення рентабельності;

- виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом, банками, постачальниками,

по виплаті  заробітної плати та інші, які випливають з фінансового плану,

організація розрахунків;

-  сприяння  найбільш ефективному використанню  виробничих фондів;

-  розробка  та реалізація фінансового, кредитного та касового планів;

- здійснення   заходів   щодо   забезпечення   зберігання   і   прискорення

обертання оборотних  коштів до встановлених нормативів, контроль за правильним

використанням фінансових ресурсів.

Наприкінці кожного  року, на основі балансу підприємства та звіту про

фінансові результати, фінансовий директор складає фінансовий звіт діяльності

підприємства  за минулий рік. В звіті відображаються показники фінансового

аналізу: ліквідність, платоспроможність, кредитоспроможність, рентабельність

та прибутковість. На основі такого аналізу та впливу зовнішніх факторів

складається фінансовий план на наступний рік.

     7. Управління персоналом.

Система управління персоналом ПП "ВіКо", що складається  з 12 чоловік, являє

собою підсистеми умов праці, трудових відносин, оформлення та обліку кадрів.

Стосовно першої підсистеми слід відмітити, що умови  праці відповідають

вимогам психофізіології, психоестетики, охорони праці та авколишнього

середовища. Робочі приміщення добре оформлені і  сприяють трудовій діяльності.

Трудові відносини  в колективі сповнені взаємоповаги, взаєморозуміння, тісних

дружніх стосунків. Конфліктні ситуації трапляються дуже рідко і швидко

вирішуються.

Оформлення і  облік кадрів веде комерційний директор. Керівництво підприємства

схильне до стабільності чисельності працівників. В зв'язку з цим, на

підприємстві  велика увага приділяється своєчасній виплаті заробітної платні,