Управління дисциплінарними відносинами

         Такий стан справ викликає нагальну потребу розробки дієвої стратегії дисципліни праці. Дану стратегію як функціональну, з огляду на її колосальну значущість, треба органічно погодити з корпоративною та діловою стратегіями підприємства. Для кожного конкретного підприємства напрями розробленої стратегії треба конкретизувати, виходячи з особливостей виробничої діяльності, планової роботи, стану колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин, культурних норм і цінностей тощо, і органічно вбудувати в корпоративну та ділову стратегії.             Етапи стратегічного управління дисциплінарними відносинами включають:

визначення місії підприємства відносно дисципліни, діагностика зовнішнього  і внутрішнього середовища підприємства, що прямо або побічно впливає  на стан дисциплінарних відносин, формулювання стратегічної мети управління дисциплінарними відносинами, вибір дисциплінарної стратегії, яка складається із трьох частин: стратегія організації дисциплінарної роботи; стратегія правового регулювання дисциплінарних відносин; стратегія подолання неправових відносин; розробка стратегічного дисциплінарного плану, контроль і оцінка результатів виконання дисциплінарної стратегії шляхом соціального аудиту або заходів соціального контролю.

             Для ефективного впровадження дисциплінарної стратегії необхідно враховувати стратегічні орієнтири забезпечення та зміцнення дисципліни праці. Серед них:

  1) підвищення вартості робочої сили;

  2) відтворення виробництва, створення нових робочих місць;

  3) захист трудових прав людини з боку адміністрації та роботодавця, посилення контролю з боку адміністрації та роботодавця за бездоганним виконанням трудових обов'язків;

4) використання професійних умінь  та навичок працюючих у повному  обсязі, забезпечення умов для  професійного та кар'єрного зростання;

5) забезпечення сприятливих умов  праці та запобігання виникненню  ризиків утрати здоров'я та  працездатності на виробництві;

6) запровадження ефективних моделей корпоративного управління, орієнтованих на формування культури дисципліни, розвиток самодисципліни;

7) неухильне дотримання дисципліни  поведінки у процесі праці  та за її межами;

8) відтворення в колі соціальних  цінностей працівників пріоритетності дисциплінованої праці, особливо у молоді;

9) реалізація принципів культури  дисципліни.

            Окрім стратегічних орієнтирів, необхідно враховувати ряд факторів, що сприяють або, навпаки, перешкоджають виконанню стратегії (табл. 1)

 

Табл.1. Фактори, що впливають на ефективність дисциплінарної стратегіїї підприємства

Фактори, що сприяють здійсненню стратегії	Фактори, що перешкоджають  здійсненню стратегії
1. Дисципліна проголошується цінністю, що сприймається та поділяється  персоналом підприємства	1. Дисциплінарна стратегія не  сприймається персоналом підприємства
2. Дисциплінарна стратегія органічно  вписується у стратегію ефективного  використання людських ресурсів	2. Орієнтація на старші вікові  групи працівників, відсутність  пріоритету дисциплінованої праці  в молоді
3. Пошук нових можливостей використання  менеджменту з урахуванням змін  діяльності підприємства (наприклад,  реструктуризація шахт)	3. Дисциплінарна стратегія спрямована  на вирішення середньо- і короткострокового  характеру, відсутні довгострокові  цілі розвитку підприємства в  цілому
4. Високий рівень реалізації  дисциплінарної та інституціональної  відповідальності	4. Низький рівень забезпечення  і реалізації дисциплінарної  та інституціональної відповідальності
5. Зміцнення конкурентних позицій  підприємства на ринку	5. Невизначеність щодо майбутнього  конкретного підприємства
6. Налагоджена робота аналізу  стану, причин і умов порушення  дисципліни, систематизації дисциплінарних  порушень	6. Відсутність систематичного обліку, аналізу порушень і методів  боротьби з їх наслідками
7. Сильний дисциплінарний менеджмент	7. Слабкий дисциплінарний менеджмент
8. Дисциплінарні характеристики  працівника розглядаються як  складові професіоналізму	8. Дисциплінарні характеристики  працівника ігноруються роботодавцем

 

Реалізація дисциплінарної стратегії  пов'язана з певними труднощами. Баланс дисциплінарної влади промислових  підприємств порушено. Центр ваги владних повноважень зміщено  вбік адміністрації. Внутрішня і  зовнішня відповідальність учасників  за діяльність організації розпилена  і не знаходить конкретного персонального  вираження. Унаслідок цього довгострокові  інтереси учасників витиснені короткостроковими, що носять спекулятивний і вузькоегоїстичний  характер. Така картина характерна не тільки для підприємства в цілому, але і його структурних підрозділів - служб, управлінь, відділів, цехів, бригад, дільниць тощо.

Для подолання ситуації, що склалася, необхідно, щоб структура інтересів, повноважень і відповідальності колективних та індивідуальних осіб і суб'єктів підприємства - директора, трудового колективу і його членів, вищих менеджерів, акціонерів була розмірною, а на підприємстві так  само, як і в державі в цілому, дотримувався принцип поділу і взаємодії влади. Це вимагає серйозної перебудови всієї системи управління в Україні.

Дисциплінарна стратегія складається  із трьох частин: стратегія організації  дисциплінарної роботи; стратегія правового  регулювання дисциплінарних відносин; стратегія подолання неправових відносин.

Кожній стратегії розвитку відповідають певні характеристики дисциплінарних стратегій. Так організація дисциплінованої  праці пов'язана із формуванням  настанов на дисципліну праці, створенням системи мотиваційного менеджменту, формуванням ефективної системи  соціального контролю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Управління дисципліною — це боротьба з неорганізованістю, пасивністю, нечесністю, безвідповідальністю та лінощами. Ефективне управління дисципліною дозволяє вирішити такі завдання:

• організовувати працю людей, створюючи умови для задоволення їх потреб;
• забезпечити оптимальний розподіл трудових функцій між працівниками;
• створювати мотиваційне поле;
• вирішувати основні завдання підприємства.

Важливою умовою управління дисципліною  та дисциплінарними відносинами  є ефективне використання впливу, лідерства та влади. 
Ідеальний варіант управління — це комплексне використання всіх видів влади для підвищення ефективності роботи організації, зміцнення дисципліни. Управління дисципліною здійснюється через систему двох механізмів: прямого і допоміжного.

Прямий механізм включає використання методів, засобів переконань (виховання), заохочень, примусу. Практика використання всіх цих методі внараховує тисячоліття.

Допоміжні механізми складаються  із змін умов організації праці, рівня  управління, самоуправління, кваліфікації персоналу. Завдання керівництва і  працівників служб персоналу  —створення працівникам нормальних умов життя, на заміну їх якісної та результативної праці. Суть полягає  в тому, щоб не обмежувати людину в заробітку, а сприяти задоволенню  престижних матеріальних цінностей.

      Основним завданням управління є виховання не виконавчої і навіть не активної дисципліни, а самодисципліни. В кожній організації є можливість без особливих матеріальних затрат підвищити дисципліну на всіх рівнях і демократичним, законним шляхом навести порядок у суспільстві в цілому.                Цього можна досягнути за допомогою таких заходів:

• змінити погляд на поняття «дисципліна» і «порядок»; 
  ефективно використовувати методи управління дисциплінарними відносинами;
• зробити законодавство доступним для всіх працівників; 
  підвищити дієвість контролю за виконанням завдань, обов'язків всіма працівниками;
• змістити акцент з примусу на заохочення і переконання, зацікавленість у результатах та мотивації  праці;
• виховувати і розвивати самодисципліну як найвищу форму дисципліни;
• порушенням дисципліни вважати не тільки невиконання обов'язків, але й перевищення прав, що веде до порушення прав іншої людини.

Забезпечення трудової дисципліни праці є обов'язковою умовою організації  виробництва. Щоб спільна діяльність здійснювалась успішно, потрібно чітко  визначити місце кожного працівника в структурі виробничого процесу. Саме праця і відносини в колективі  створюють мікроклімат, що впливає  на працездатність і задоволення  роботою. І тому важливе значення має управління дисципліною. Відповідно до трудових правовідносин робітники  зобов'язані дотримуватись дисципліни праці, яка полягає в своєчасному  і точному виконанні розпоряджень керівників, дотриманні технологічної  дисципліни, вимог охорони і техніки  безпеки праці. В межах організації  і дисципліни праці керівники  підприємства зобов'язані розробляти і впроваджувати заходи, спрямовані на забезпечення нормальних умов трудового  процесу і самим дотримуватися  трудового законодавства.  
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Воронкова В.Г. Кадровий  менеджмент: Навчальний посібник. –  К.: ВД         «Професіонал», 2004. – 192 с.

2.Виноградський М.Д., Виноградська А.М., Шкапова О.М. Управління персоналом. 2-ге видання: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 502 с

 3.Колот А.М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу: Навч.посіб.-         К.КНЕУ,1998.

4.Лутай Л.А. Дисциплінарні відносини: стратегія розвитку та механізм забезпечення: Моногр. / Л.А. Лутай. - Донецьк, ДонНУЕТ, 2007. - 377 с.

5.Мескон М,Х, Альберт М. Хедоурі Ф. Основы менеджменту: М.: Справа, 1992

6.Ротань В.Г. та ін.Науково-практичний коментар до законодавства України про працю/ В.Г. Ротань, І.В.Зуб, Б.С.Стичинський,- 6 те вид.,доп.І переробл. –К;А.С.К.,2005.-976 с.