Умови праці та їх вдосконалення

Міністерство транспорту та зв'язку України

Українська державна академія залізничного транспорту

 

Кафедра: «Економіка, організація і управління підприємством»

 

 

 

 

 

 

Реферат

на тему:

«Умови праці та їх вдосконалення»

 

 

 

 

   Розробив:

   студент групи 9-5 АТЗ (М)

   Слюсат О.Д.

   Перевірив:

   ст.  викладач 

   Полякова І.  М.

 

 

 

 

 

                                         Харків 2012 
Зміст

 

1. Умови праці                                                                                                    3

2. Фактори, що визначають  умови праці на виробництві  та

 їх значення для  здоров’я і працездатності людей                                            6

3. Умови вдосконалення праці на виробництві                                                 8

4. Державна система охорони праці в Україні                                                11

Список використаної літератури                                                                     14

 

1. Умови праці

Виробничі фактори -  це  найбільш  велика  група  факторів, породжуваних особливостями даного виробництва й формуючих специфічних умов    праці.    Серед    них     виділяється     кілька     підгруп:

 психофізіологічні,  санітарно-гігієнічні,  естетичні  й   деякі інші (господарсько-побутові, організаційні, матеріальні та ін.).[1]

Гігієнічна  класифікація праці необхідна для  оцінки конкретних умов та характеру  праці на робочих місцях. На основі такої оцінки приймаються рішення, спрямовані на запобігання або максимальне обмеження впливу несприятливих виробничих чинників.

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи:

1 клас - ОПТИМАЛЬНІ умови праці - такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.

Оптимальні  гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату і факторів трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.

2 клас - ДОПУСТИМІ умови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.

3 клас - ШКІДЛИВІ умови праці - характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство. Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та враженості можливих змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені:

1 ступінь (3.1) - умови праці характеризуються  такими рівнями шкідливих факторів  виробничого середовища та трудового процесу, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішій, ніж початок наступної зміни, перерві контакту з шкідливими факторами) та збільшують ризик погіршення здоров'я;

2 ступінь (3.2) - умови праці характеризуються  такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виробничо-обумовленої захворюваності, появи окремих ознак або легких форм професійної патології (як правило, без втрати професійної працездатності), що виникають після тривалої експозиції (10 років та більше);

3 ступінь (3.3) - умови праці характеризуються  такими рівнями шкідливих факторів  виробничого середовища і трудового  процесу, які призводять, окрім зростання виробничо-обумовленої захворюваності, до розвитку професійних захворювань, як правило, легкого та середнього ступенів важкості (з втратою професійної працездатності в період трудової діяльності);

4 ступінь (3.4) - умови праці характеризуються  такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку важких форм професійних захворювань (з втратою загальної працездатності);

4 клас - НЕБЕЗПЕЧНІ (ЕКСТРЕМАЛЬНІ) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.

 

2. Фактори, що визначають  умови праці на виробництві  та їх значення для здоров’я і працездатності людей

 

Працездатність визначається здатністю людини виконувати певну  роботу протягом заданого часу і залежить від чинників як суб'єктивного, так і об'єктивного характеру (статі, віку, стану здоров'я, рівня кваліфікації, умов, за яких відбувається праця тощо).[2]

Відповідно до рекомендацій МОП визначають такі основні фактори  виробничого середовища, що впливають на працездатність людини в процесі виробництва:

• фізичне зусилля (переміщення вантажів певної ваги в робочій зоні, зусилля, пов'язані з утримуванням вантажів, натисненням на предмет праці або важіль управління механізмом протягом певного часу). Розрізняють такі види фізичного зусилля: незначне, середнє, сильне і дуже сильне;
• нервове напруження (складність розрахунків, особливі вимоги до якості продукції, складність управління механізмом, апаратом, приладдям, небезпека для життя і здоров'я людей під час виконання робіт, особлива точність виконання). Є такі види напруження: незначне, середнє, підвищене;
• робоче положення ( положення тіла людини і його органів відносно засобів виробництва). Розрізняють робоче положення обмежене, незручне, незручно-стиснене і дуже незручне;
• монотонність роботи (багаторазове повторення одноманітних, короткочасних операцій, дій, циклів). Монотонність може бути незначна, середня, підвищена;
• температура, вологість, теплове випромінювання в робочій зоні (градуси за Цельсієм, відсоток вологості, калорії на 1см2 за хвилину). Стадії впливу зазначених факторів поділяються на: незначні, підвищені або знижені, середні, високі, дуже високі;

• забруднення повітря (вміст домішок в 1м3 або літрі повітря і їх вплив на організм людини). Ступінь забруднення повітря може бути незначний, середній, підвищений, сильний, дуже сильний;
• виробничий шум (частота шуму в герцах, сила шуму в децибелах). Розрізняють помірний, підвищений і сильний шум;
• вібрація, обертання, поштовхи (амплітуда на хвилину, градуси і кількість обертів або поштовхів за хвилину). Є такі рівні значень указаних факторів: підвищені, сильні, дуже сильні;
• освітленість у робочій зоні (в люксах). Освітленість може бути нормальна, недостатня або осліплююча.

На працездатність людини також впливають особистісні фактори: її настрій, ставлення до праці, стан здоров'я та ін.

Фактори виробничого  середовища мають психологічні і  фізіологічні межі.

Психологічна межа характеризується певними нормативами, перевищення  яких викликає у працюючих відчуття дискомфорту.

Фізіологічна межа характеризується такими нормативами, перевищення яких потребує припинення роботи.

Кожний із цих факторів виробничого середовища діє відокремлено, і його вплив ураховується окремо під час атестації і паспортизації  робочого місця.

На підприємствах і  в організаціях (незалежно від  форм власності і господарювання), де технологічний процес, використовуване  обладнання, сировина та матеріали  є потенційними джерелами шкідливих  і небезпечних виробничих факторів, проводиться атестація робочих місць. Основна мета атестації полягає в урегулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками щодо реалізації їхніх прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

 

3. Умови вдосконалення праці на виробництві

 Освітлення робочого місця

      При   створенні  оптимальних  умов   для   діяльності   зорового  аналізатора необхідно враховувати,  що ефективність  залежить  не  тільки від освітленості,  але  й  від  таких  важливих  функцій  ока,   як   контрольна чутливість,   гострота   зору,   швидкість   розрізнення   деталей і стабільність  ясного  бачення.  Відомо,   що   максимальної   контрастної чутливості   (здатність   ока   розрізняти    яскравість    пофарбованої поверхні) забезпечується яскравістю тла в межах 100 - 3200 кд/кв.м. За межами цих величин вона  знижується.  На  контрастну  чутливість впливають розміри поверхонь, що оглядаються.

      У   виробничих  умовах  велике  значення   має   можливість розрізняти деталі в найкоротший строк.

Норми встановлюють найменші припустимі значення  освітленості,  при яких  забезпечується  успішне  виконання  різної  по   характері   й складності зорової роботи.  При  цьому  нормується  ступінь  рівномірності висвітлення  з  метою  забезпечення  більше  повної   зорової   адаптації   в найменший відрізок  часу.

 

Обмеження дії шуму й  вібрації

      Численними дослідженнями  встановлено, що в період  адаптації   до звукових подразників чутливість  органів слуху  до  них  знижується,  а після припинення дії подразника чутливість  відновлюється. Якщо подразник діє надмірно сильно й тривалий час,  то  бістро наступає  стомлення.  По  своєму  стомлюючому   впливі   крапка   звуку нерівноцінна (чим  вище звук,  тим цей вплив більше).  Так,  звуки частотою 2000 - 4000  Гц  роблять стомлююча дія вже при 80  ДБ.

Відзначається стійке зниження  слуху  при  впливі  шуму  тоном  4096  Гц (незалежно від частоти шуму). Разом з тим шум інтенсивністю  більше  90  ДБ навіть при низькій частоті робив стомлюючу дію (В.И.  Новроцкий, 1967).

      Вплив потужних  шумових хвиль на  людину  обумовлено  не  стільки механічною  зміною  органів  слуху,  скільки   перенапругою  нервових центрів  слухового аналізатора.

      Негативна дія  шуму приводить  до  вповільнення  швидкості  нервових реакцій,  знижує  увага.  Діючи  на  вегетативну  нервову  систему,  надмірний шум викликає зміна  ритму діяльності  пульсу,  негативні  зрушення кров'яного тиску, що  може привести до стомлення й навіть  деяких захворювань.

      Проведеними   дослідженнями   й   аналізу   статистичних    даннях установлені    погрішності    шуму    на    виробництві,     впливу     на працездатність.

 

Поліпшення метеорологічних  умов

      Розглядаючи   механізми   впливу   метеорологічних    факторів виробничого середовища (температури, вологості, швидкості руху  повітря, дії променистої  енергії  нагрітих  деталей  і  агрегатів)  на   людину, необхідно  відзначити,  що  людський   організм   прагне   підтримати відносна  динамічна  сталість   своїх   функцій   при   різних метеорологічних умовах. Ця сталість забезпечує  в  першу  чергу один   з   найбільш   важливих   фізіологічних   механізмів   -    механізм терморегуляції.   Вона   здійснюється    при    певному    співвідношенні теплотворення  (хімічна  терморегуляція)  і  тепловіддачі   (фізична терморегуляція). 

 Відомо, що  надлишкова  вологість  повітря  негативно   впливає  на механізм терморегуляції  організму. Особливо  шкідливий   вплив  робить вологість повітря,  що перевищує 70  -  75%  при   температурі  30  градусів  і  більше. За даними М.Е. Маршакова й В.Г.  Дисидентка  (1985),  верхньою  границею теплової рівноваги людини, що  перебуває  в  стані  спокою,  є температура повітря 30 - 31 градус при відносній вологості  85%  або  40 градусів  при  відносній  вологості  30%.  Ці  границі   міняються   при виконанні фізичної роботи.

      Велике  значення  для  теплорегуляції  має   рух  повітря.  При русі повітря  різко збільшується віддача тепла  з поверхні  тіла  шляхом конвекції.

Одним   з   методів   наближеної    оцінки    сумарного    впливу метеорологічних факторів є метод обліку ефективних і  еквівалентно ефективних температур. Показник ефективної температури включає вплив температури й вологості повітря на людину на робочому місці, при яких  в обстежуваного з'являється відчуття комфорту. За вихідний  рівень  ефективної температури  при  різній   вологості   приймається   відчуття   людини, що відповідає   показанням   сухого   термометра     або 100-процентної відносної вологості.