Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Декабря 2012 в 02:08, практическая работа
Підсумовуючи усі наведені думки та приклади, можна узагальнити та розширити їх до двох антагоністичних сценаріїв розвитку: песимістичного та оптимістичного.
Щодо першого сценарія. У цьому випадку сильні сторони РПЦ поступово згасають, а можливості не використовуються; слабкі сторони стають більш виразними, а загрози конкурентів (представників формалізації інших світоглядів) реалізуються.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Н. КАРАЗІНА
ГЕОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра соціально-економічної географії і регіонознавства
Основи менеджменту
Практична робота №2
ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТОДОМ SWOT-АНАЛІЗУ (на прикладі РПЦ МП)
Виконав:
студент групи ГГ-31 Карасьов О. О.
Перевірив:
асистент Яновська О.О.
Харків 2012 р.
6. Розробка оптимістичного та песимістичного сценаріїв розвитку організації.
Підсумовуючи усі наведені думки та приклади, можна узагальнити та розширити їх до двох антагоністичних сценаріїв розвитку: песимістичного та оптимістичного.
Щодо першого сценарія. У цьому випадку сильні сторони РПЦ поступово згасають, а можливості не використовуються; слабкі сторони стають більш виразними, а загрози конкурентів (представників формалізації інших світоглядів) реалізуються. РПЦ поступово втрачає подобу захисника моралі та знедолених, її підтримка населенням слабшає. Економічні проблеми держави, внутрішні та зовнішні релігійні конфлікти змушують державу покинути лобіювання інтересів церкви. Врешті решт, у далекому майбутньому церква перетворюється на нічого не вартий у етичному відношенні суб’єкт господарювання, та або відкидається абсолютною більшістю людей, або забороняється державою. Більшість населення регіону віддає перевагу іншим християнським конфесіям, або світському гуманізмові.
Оптимістичний прогноз більш близький до реалістичного. У цьому випадку церква виступає провідним носієм російської національної ідеї; завдяки їй Росія та слов’янські держави не схожі на Захід. Її теологія починає викладатись не тільки в університетах, а й в середній школі під назвою «Основи православної культури». Підтримка державою тільки зростає, церква ще більш інтегрується до масової свідомості населення. Статки РПЦ зростають, і вона перетворюється на монополіста, що володіє людськими душами, та людським капіталом у регіональному масштабі.
5. Аналіз зв’язку загроз і слабких сторін.
4. Аналіз зв’язку загроз і сильних сторін.
Загрози церкві та її сильні сторони також дуалістично пов’язані. З одного боку, усі сильні сторони РПЦ базуються лише на необізнаності її вірних, та досить сильній філософській школі, і всі ці сильні сторони постійно ризикують бути знищеними загрозами зовнішнього середовища. Це такі загрози, як критика протестантизму, що динамічно розвивається; критика представників модернових течій (модерн – стан культури, що заперечує релігійні цінності традиційного суспільства, премодерна), і особливо актуальна на сьогодні критична індиферентність епохи постмодерну, яка іншими способами, ніж модерн, намагається покінчити із релігією взагалі та РПЦ зокрема. Тут спостерігається глибокий антагонізм західної культури, що намагається знищити загальний сакральний світогляд, та сучасного російсько-українського суспільства, яке майже несвідомо та ірраціонально цьому протистоїть.
Критика економічної діяльності
церкви, а саме її заняття бізнесом
характерна також для деяких протестантських
церков та у більш спрощеній формі
притаманна широким масам населення.
Це, здається, найбільш зрозумілий на сьогодні
аспект критики церкви, і його загроза
найбільш актуальна, хоча й не принципова.
3. Аналіз зв’язку можливостей і слабких сторін.
Слабкі сторони РПЦ визначаються передусім її морально-етичним виглядом, який випливає із співставлення сучасної церковної дійсності та первинного християнства, описаного у Біблії. Таким чином, ці слабкі сторони випливають з економічного успіху церкви, тобто саме специфіка організації породжує їх; у випадку розгляду комерційної структури такий успіх можна було б занести лише до активу фірми. Навіть розколи в середовищі церкви виникають через амбіції регіональних лідерів церкви досягти вищого статусу, ніж у них є. Тут спостерігається закономірність, описана доцентом кафедри українознавства ХНУ імені В.Н. Каразіна О.М. Хорошевим, яка полягає у нерозривному зв’язку у мотивації поведінки людей прагнення до одночасного володіння владою та власністю. Лише неприглядна історія (як і у всіх конфесій, що існують хоча б 100 років) та повільна еволюція тлумачення біблійних віршів належать до історико-методологічних, теологічних слабких сторін.
Вже згадуване соцопитування
містить у собі інформацію і щодо
суспільної думки про слабкі сторони
РПЦ. Ось вони: «негативні якості священиків:
відчуженість, корисливість, лицемірство»;
«роз'єднання в самій Церкві», «слабкий
розвиток у сільській місцевості», «в
порівнянні з мусульманською вірою - мало
уваги до сімейних цінностей», «Церква
приймає кошти від людей, які нечисті на
руку», «не подобається розкіш, виставлена напоказ», «гра на почуттях
- суцільне удавання», «зомбування людей».
Як можемо спостерігати, можливості, які
відкриваються перед церквою, являють
собою широку перспективу з нівелювання
впливу таких слабких сторін організації.
2. Аналіз зв’язку можливостей і сильних сторін.
Можливості РПЦ можна поділити на три групи: культурні (розширення культових площ), які, втім, мають економічне підґрунтя; власне економічні (розширення бізнесу) та політичні (вплив на внутрішню та зовнішню політику тієї ж РФ). Ці можливості зовнішнього середовища і сьогодні активно використовуються Російською православною церквою; вони слугують ареною розгортання дії її сильних сторін. Наприклад, повернення колишньої церковної власності, яка стала світською, назад до церкви та побудова нових культових споруд дають РПЦ зростання капіталу; у зворотному порядку ж якщо ми подивимося, то сильні сторони, такі як політична важливість та світоглядноформуюча роль (контроль над свідомістю) стають вирішальними для появи такого важливого фактору можливостей, як участь у міжнародній діяльності.
Справді, проведення одного
соцопитування виявило такі думки
щодо сильних сторін РПЦ: «Не дає людям
опуститися», «віра в те, що є життя на
небесах, є Бог, який нам допоможе», «може
об'єднати суспільство», «Церква допомагає
людям пережити горе», «при церквах організовуються
притулки», «наставляють молодь на правильний
шлях», «робота і спілкування з парафіянами»,
«йде корінням в історію», «справа в самій
особистості Патріарха - це все визначає»,
« Кирило відверто говорить, я щосуботи
дивлюся», «мені подобається, що все так
красиво, - обряди, одяг церковні», «людині
властиво у щось вірити - Церква це і виховує»,
«Церкві мало хто відмовляє у проханнях»,
«сприяння державі у важкі часи», «виступають
проти пияцтва, наркоманії», «введення
Церкви в оборону, армію і виправні установи»,
«вірять в нас». Така суспільна думка є
прямим наслідком послідовної державної
підтримки православного світогляду широких
мас населення, які слабко знайомі навіть
з основами саме християнського світогляду.
Аналіз середовища Аналіз діяльності організацій
Слабкі сторони:
1. Розколи
2. Погана історія
3. Слабка місіонерська діяльність
4. Бюрократизм
5. Слабка еволюція розуміння Біблії
6. Поганий приклад священників
7. Показна розкіш
8. Відірваність від народу
Загрози:
1. З боку протестантизму
2. З боку атеїзму
3. З боку інших світоглядів
4. З боку модерну
5. З боку постмодерну
6. З боку критиків економічної діяльності РПЦ
Можливості:
1. Повернення у власність Росії і Російській православній церкві архітектурної
і художньої власності за кордоном, втраченої після 1917 р.
2. Повернення у власність РПЦ та побудова колишніх культових територій
3. Розвиток державної підтримки
4. Торгівля нерухомістю
5. Участь у міжнародній та внутрішній політиці РФ, України та інших держав
6. Розвиток бізнесу в сфері послуг
Сильні сторони:
1. Право на пожертви
2. Розвинена філософія
3. Колосальний капітал
4. Державна підтримка
5. Контроль над масовою свідомістю
6. Зовнішня привабливість
7. Значний відсоток християн на планеті – православні
8. Захист норм моралі
9. Є великим політичним важелем