Сутність та зміст системи міжнародного менеджменту

Лекція 1

Сутність та зміст системи міжнародного менеджменту

1. сутність міжнародного менеджменту
2. Концепція та теоретико-методологічні основи управління міжнародною економічною діяльністю
3. Структура системи міжнародного менеджменту
4. База знань і ділові якості міжнародного менеджера

 

1. Сутність ММ

Радикальні зміни, що відбуваються в останні десятиріччя  у сфері Міжнародної економічної  взаємодії, зумовили появу нової  для економічної науки галузі знань - міжнародного менеджменту Ця галузь знань поки ще не достатньо визначена.

 Виокремлення міжнародного  менеджменту у спеціальну галузь  наукових знань є наслідком  дії чинників, які поділяються  на дві Групи. Перша (environment factors) включає до себе чинники, що характеризують зовнішні середовище, Друга група складається із чинників, які є внутрішніми і контрольованими підприємством (intrafirm factors),

Сукупною дією цих екзогенних та ендогенних факторів міжнародної економічної діяльності зумовлено виокремлення й швидкий розвиток міжнародного менеджменту як менеджменту міжнародного бізнесу. Цей підхід власне й визначає сутність міжнародного менеджменту як системи знань про принципи, методи й технологію управління міжнародним бізнесом. Сутність даного визначення відображають слова «міжнародний» та «бізнес».

Міжнародний бізнес визначається як підприємницька діяльність суб'єкта господарювання, яка передбачає його активну участь в системі міжнародної торгівлі та / або у процесі міжнародного переміщення робочої сили, капіталу, технологій при дотриманні вимог законодавства. Мотивація суб'єкта господарювання до розвитку свого міжнародного бізнесу підсилюється, коли в приймаючих країнах є: 1) джерела необхідних ресурсів для розвитку бізнесу; 2) ринкова інфраструктура, яка сприяє залученню інвестицій та отриманню кредитів на вигідних умовах для фірми, впровадженню у сферу її діяльності новітніх технологій та сучасних методів управління; 3) можливості для реалізації стратегії диверсифікації виробничо-комерційної діяльності і, як наслідок, збільшення доходів та зниження ризиків свого підприємства.

Міжнародний менеджмент - це особливий вид менеджменту, головними  цілями якого виступають формування, розвиток і використання конкурентних переваг фірми за рахунок можливостей  ведення бізнесу в різноманітних  країнах і відповідному використанні економічних, соціальних, демографічних, культурних і інших особливостей цих країн і міжкраїнної взаємодії.

Об'єкт міжнародного менеджменту - міжнародна економічна діяльність підприємства. Складовими цієї діяльності є міжнародний бізнес гра внутрішньогосподарська діяльність, що пов'язана з цим бізнесом.

Суб'єктами управління міжнародною економічною діяльністю підприємства є його міжнародні менеджери.

Предмет міжнародного менеджменту - відносини у сфері  управління міжнародним бізнесом підприємства та внутрішньо-господарською діяльністю працівників багатонаціональної фірми (корпорації).

Під принципами міжнародного менеджменту розуміються об'єктивні правила управлінської поведінки, що випливають з потреб об'єкта управління і за допомогою яких реалізуються завдання управління міжнародним бізнесом підприємства.

До найбільш значущих принципів міжнародного менеджменту  належать:

1) принцип системності, 

2) принцип гнучкості;

3) принцип оптимальності,;

4) принцип адекватності (законності);

5) принцип стратегічності,

6) принцип ефективності,

7) принцип етичності та соціальної відповідальності

Основні завдання міжнародного менеджменту:

1)комплексне вивчення зовнішнього середовища міжнародного бізнесу для визначення напрямків пошуку та ефективного використання джерел підвищення конкурентоспроможності підприємства

2)поглиблений аналіз культурного фону у кожній країні перебування та врахування його особливостей у процесі прийняття стратегічних, тактичних та оперативних рішень в процесі управління розвитком фірми;

3)оцінка, вибір та практичне  використання організаційних форм  ведення міжнародного бізнесу,  які сприяють ефективному використанню  економічного потенціалу та правових  можливостей країн перебування;

4)формування та розвиток мультинаціональних  колективів підприємства (фірми) та його підрозділів, що знаходяться в різних країнах, для максимального використання потенціалу працівників та крос-національних ефектів від їх взаємодії;

5)пошук, розвиток та ефективне використання різноманітних можливостей інтернаціонального бізнес-сервісу і насамперед у сферах фінансового, технологічного та інформаційного обслуговування бізнес-операцій.

 

1.2. Концепція та теоретико-методологічні  основи управління міжнародною  економічною діяльністю

 

Концепція міжнародного менеджменту ґрунтується на положеннях міжнародної економіки, яка суттєво доповнює та розвиває дві базові частини економічної теорії: мікроекономіку та макроекономіку.

Найважливішою умовою підвищення ефективності діяльності організації (підприємства, фірми) є використання досягнень теорії і практики управління. Міждисциплінарність є однією з головних характеристик цієї науки і одночасно однією з основних причин, що викликали «вибух поліморфізму» у галузі управління міжнародним бізнесом.

З усієї різноманітності  теорій управління можна виділити шість основних груп: 1) школа "процесу управління"; 2) "емпірична" школа управління; 3) школа "людської поведінки"; 4) школа "соціальних систем"; 5) школа, основою якої є теорія прийняття управлінських рішень; 6) "математична" школа.

І хоча ця думка поширена й досі, вважаємо, що найбільш конструктивним інтегральний підхід до міжнародного менеджменту.

Процесний підхід виходить з тези, що основу (ядро) міжнародного менеджменту складає власне процес управління, що вимагає необхідності його поділу на підсистеми та функціональні рівні. За системного підходу організація (підприємство) розглядається як сукупність взаємопов'язаних елементів: персонал, структура, завдання технологія тощо. Ситуаційний підхід вимагає прийняття управлінською рішення з урахуванням конкретної ситуації у внутрішньому та зовнішньому середовищі бізнесу. Стратегічний підхід до управління міжнародним бізнесом базується на використанні концепції «від майбутнього до сучасного, а не від минулого до майбутнього»,

Сучасні умови міжнародного бізнесу характеризуються зростаючою динамічністю й невизначеністю змін у зовнішньому середовищі. За цих умов посилюється значення адаптивних підходів до управління — так званого хаос-менеджменту, який ґрунтується на теорії - хаосу, теорії синергетики та досягненнях сучасних комп'ютерних наук.

 

Популярною  концепцією ефективного менеджменту  є модель "7-S", назва якої йде від семи факторів, що за думкою її авторів, є Найбільш важливими для розвитку організації: strategy (стратегія), skills (навички), shared values (загально визнані цінності), structure (структура), systems (системи), staff (штат), style (стиль).

Ефективність  менеджменту оцінюється силою впливу управлінської діяльності на підвищення кінцевих результатів підприємства.

1.3. Структура системи міжнародного менеджменту

Процес функціонування системи міжнародного менеджменту  має два основних аспекти:

1. ведення міжнародного бізнесу підприємства (підготовка та здійснення міжнародних комерційних угод);
2. спрямування процесу виробництва продукції (послуг) на виконання завдань міжнародного бізнесу. Виробничий процес розглядається як такий, що складається з трудового та технологічного процесів.

Залежно від ступеня  інтернаціоналізації бізнесу, фірма  використовує ОДИН з трьох способів його ведення: комерційна взаємодія господарської організації з іноземними фірмами; взаємодія підрозділів господарської організації (фірми), що знаходяться в різних країнах; комбінування Першого та другого способів. Ці способи визначають архітектоніку різних Моделей системи міжнародного менеджменту, відповідно до: 1) міжфірмової моделі; 2) внутрішньофірмової моделі; 3) комбінованої моделі.

Міжнародні менеджери  розповсюджують свій вплив на всі  філії та підрозділи підприємства, включаючи виробничі, у тій частині їх діяльності, яка має відношення до міжнародного бізнесу, на всі функціональні області організаційної структури управління підприємством у сфері його міжнародної економічної діяльності (МЩД) та включає такі підсистеми:

1) підсистема загального управління МЕД 2) підсистема функціонального управління МЕД 3) підсистема операційного управління МЕД

В кожній з цих підсистем вирішуються  питання стратегічного та оперативного управління згідно з певними повноваженнями керівників підприємства на рівні топ-менеджменіпу, мідл-менеджменту, лоу (низового)-менеджменту

База знань і ділові якості міжнародного менеджера

Вищенаведене власне й визначає базу знань сучасного міжнародного менеджера. Він повинен володіти як концептуальним мисленням, яке входить до арсеналу теорії менеджменту, теорії міжнародної економіки, так і операціональними засобами, які виступають у формі організаційних, процесуальних, фінасово-аналітичних та інших інструментів, схем та моделей бізнесу.

Міжнародний менеджер, передусім, має бути добре підготовлений у галузі теорії менеджменту та теорії міжнародної економіки та її окремих розділів, таких як: теорія конкуренції, міжнародна торгівля, інвестиції, валютно-фінансова взаємодія тощо. Оскільки міжнародні менеджери зазвичай мають вузьку спеціалізацію, їм необхідна додаткова серйозна теоретична підготовка у відповідних галузях. Наприклад, менеджер, чия діяльність пов'язана з рекламою, іміджем та брендом певного суб'єкта світового ринку, буде відчувати потребу у поглибленому знанні маркетингового менеджменту, методів дослідження й сегментації ділових ринків. Той, хто пов'язаний з управлінням ризиками, буде ати потребу у більш ґрунтовних знаннях щодо походження, виміру та методів управління валютно-курсовими, політичними, інвестиційними та іншими ризиками. А той, хто причетний до створення форм організаційної взаємодії суб'єктів світового господарства, змушений поглибити свої знання у методах складання довгострокових витрат, правил оподаткування та фінансової звітності, умовах зростаючої динамічності світових ринків у міжнародного менеджера мають бути сформовані інтуїція та вміння виробляти рішення й стратегії, які ґрунтуються на слабких сигналах майбутнього, розробляти й оцінки можливих сценаріїв розвитку. А це, чергу, вимагає знань стратегічного менеджменту, теорії гри, й турбулентності економічних систем.