Сутнiсть планування як функцii управлiння

      Які основні відмінності між стратегічним та поточним плануванням? Основне питання стратегічного планування - чого хоче досягти підприємство в майбутньому? Поточне планування зосереджене на тому, як підприємство повинно досягти такого стану. Тобто різниця між стратегічним і поточним плануванням — це різниця між цілями і засобами. Інші відмінності:

• прийняття рішень на рівні поточного планування, як правило, буває менш суб'єктивним, тому що менеджерам, які займаються поточним плануванням, більше доступна конкретна інформація. При поточному плануванні застосовують кількісні методи аналізу, які базуються на комп'ютерних технологіях;
• виконання поточних рішень краще відслідковується, менш піддається ризику, оскільки такі рішення стосуються, в основному, внутрішніх проблем;
• поточні рішення легше оцінюються, тому що можуть бути виражені в більш конкретних цифрових результатах;
• для поточного планування характерно також тяжіння до рівнів окремих підрозділів - виробничих, регіональних, функціональних [18].

      Основним завданням поточного плану у загальній системі планування на підприємстві є чітке визначення всієї сукупності практичних засобів, необхідних для здійснення намічених стратегічним планом цілей, конкретизованих щодо визначеного планового періоду (року). Основою, на якій розробляються всі розділи плану підприємства і його підрозділів, є план виробництва і збуту продукції. Поточне планування передбачає розробку планів на всіх рівнях управління підприємством та за всіма напрямками його

      діяльності на більш короткі періоди (квартал, місяць). У розширеному варіанті поточний план може мати наступні розділи:

1. Економічна ефективність виробництва.
2. Норми і нормативи.
3. Планування виробництва і збуту продукції.
4. Матеріально-технічне забезпечення підприємства.
5. Персонал і оплата праці.
6. Планування витрат виробництва.
7. Фінансовий план.
8. Інновації.
9. Інвестиції і капітальне будівництво.
10. Соціальний розвиток колективу.
11. Охорона природи і раціональне використання природних ресурсів

      [12].

      Оперативно-календарне планування є завершальним етапом у плануванні господарської діяльності підприємства. Основне його завдання - в конкретизації показників поточного плану з метою організації планомірної та ритмічної роботи підприємства і його структурних підрозділів. Воно пов'язує всі елементи підприємства в єдиний виробничий організм, включаючи технічну підготовку, виробництво, матеріально-технічне забезпечення, створення і підтримку необхідних запасів матеріальних ресурсів, збут продукції.

      Якщо стратегічне планування розглядається як пошук нових можливостей підприємства, поточне потрібно вважати процесом створення передумов для реалізації цих нових можливостей, а оперативно-календарне планування - процесом їх реалізації.

      Основною функцією зведеного планування є визначення сукупних фінансово-економічних результатів діяльності підприємства та фінансове планування.

      Планування інвестицій і проектів розглядають як особливий комплекс, що займає проміжне місце між стратегічним та поточним плануванням, або виокремлюють його за належністю до довгострокового періоду функціонування підприємства, як тільки воно передбачає зміну потенціалу підприємства.

      Проект - це задум (завдання, проблема) та необхідні засоби його реалізації із метою досягнення бажаного економічного, технічного, технологічного чи організаційного результату. Під проектом розуміють також сукупність організаційно-правових та розрахунково-фінансових документів, необхідних для здійснення визначених дій [1].

      Інвестиційний проект — це комплекс заходів зі створення нового або модернізації діючого виробництва товарів, або надання послуг із метою отримання доходів і досягнення соціального ефекту.

      Бізнес-план — це документ, який є результатом комплексного дослідження основних сторін діяльності підприємства; опис функціонування новостворюваного чи реконструкції діючого підприємства; робочий інструмент підприємця для організації своєї роботи. Бізнес-план на відміну від плану підприємства відображає розвиток одного конкретного напрямку його роботи на визначеному ринку. Підприємство може одночасно мати кілька бізнес-планів. Ступінь деталізації обґрунтувань у бізнес-плані може бути різним. У малому бізнесі бізнес-план та план підприємства можуть збігатися і за обсягом, і за змістом [3].

       Висновки

      В ході даної контрольної роботи я спробувала розкрити всі аспекти, що пов'язані з плануванням діяльності підприємства. Розкрито суть планування, розглянуто планування як функцію управління а також: методи та інструменти планових розрахунків, інформаційні ресурси та нормативна база планування, система планів на підприємстві, їх різновиди та комплекси, ресурсами.

      Сутність планування, як функції управління підприємством, полягає в обґрунтуванні цілей і шляхів їх досягнення на основі виявлення комплексу завдань і робіт, а також визначення ефективних методів, способів і ресурсів усіх видів, необхідних для виконання цих завдань та встановлення їх взаємозв'язку. Планування є основною ланкою та організаційним початком всього процесу реалізації цілей підприємства. План потрібний не тільки великим та середнім, але й малим підприємствам. Нормативність встановлює вимоги до ефективності використання ресурсів та результатів господарювання.

      Планування є важливою частиною господарської практики. Досвідчені керівники розуміють, що всі великі бої спочатку виграють на папері - на плані, а тільки після цього у реальному житті. Успішно працюючі підприємства здійснюють не тільки довгострокове планування, але і детальну розробку оперативних поточних планів по кожному підрозділу, кожному робочому місці.

      СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

      1. Гроув Эндрю С. Высокоэффективный менеджмент / Пер. с англ. - 
М.: Филинъ, 1996. -280с.

      2. Дафт Р.Л. Менеджмент. - СПб.: Питер, 2000. - 832с.

3. Друккер Петер. Як забезпечити успіх у бізнесі: новаторство і підприємництво / Пер. З англ. - К.: Україна, 1994.
4. Економіка підприємства: Підручник. За ред. Акад. С.Ф. Покропивного. 2-є вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528с.
5. Економічний аналіз : Навч. посіб. / За ред. Акад. НАЛУ, проф. М.Г. Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2001. - 540с.
6. Карлоф Б. Деловая стратегия. - М. Экономика, 1995.
7. Литвак Б.Г. Упраленческие решения. - М.: Экмос, 1998. - 248с.
8. Мескон М.Х., Альберт. М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. - М.: Дело, 1992.-702.
9. Немцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент. Навч. посібник. - К.УВПК Ексоб, 2001. - 560с.
10. Осовська Г.В. Основи менеджменту. Навч. Посібник. - К.: Кондор, 2003.-556с.
11. Питер Э. Лэнд. Менеджмент - искусство управлять / Пер. с англ. -М.: ИНФРА-М, 1995. - 144с.
12. Планування діяльності підприємства: Навч. посіб. / За ред. Москалюка B.C. - К.: КНЕУ, 2002. - 252с.
13. Портер М. Стратегія конкуренції. - К.: Основи, 1997. - 336с.
14. Ру Д., Сульє. Управління / Пер. з франц. - К.: Основи, 1995. - 442с.
15. Твердохліб М.Г., Шарапов О.Д. Організація інформування керівників: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 1997. - 180с.
16. Удалов Ф.Е., Удалов О.Ф., Алехина О.Ф. Менеджмент: американский и японский подходы. - М.: Экмос, 1999. - 153с.
17. Управління виробничою інфрастуктурою: Навч. Посібник / За ред. Белова М.А. - К.: КНЕУ, 1997 - 207с.
18. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навч. Посіб. - К.: Каравела, 2003. - 432с.
19. Хан Д. Планирование и контроль: концепция контроллинга: пер. с нем. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 800с

      20. Хан Д. Экономика предприятия: Пер. с нем. - М: ИНФА-М, 1999.

      928с.