Суть і призначення реструктуризації

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 ІМ. Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО 

     Кафедра менеджменту

     та  індустриї туризму 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ

З ОСНОВ МЕНЕДЖМЕНТУ 

на  тему: «Суть і призначення реструктуризації» 
 
 
 
 
 
 

                                                                    Виконала:

                                                            економічного факультету

                                     групи М-217

                                       Степашко М.С

Перевірила:

Гостєва Н.П. 
 
 

Мелітополь 2009

     Стабілізація  вітчизняної економіки та поступове  нарощування економічного потенціалу країни безпосередньо пов'язані  з реалізацією активної структурної  політики, яка вважається ключовим елементом загальної стратегії  розвитку первинних ланок (підприємств, організацій) і в цілому суспільного виробництва.

     Сучасний  стан економіки на макро- і мікрорівні характеризується деформованою структурою виробництва. Тому одним із стратегічних завдань більш ефективного розвитку виробничого потенціалу є його структурна перебудова. Останню можна здійснювати, з одного боку, за допомогою проведення ефективної політики реструктуризації та санації потенційно конкурентоспроможних підприємств, а з іншого — через ліквідацію (повне перепрофілювання) збиткових і збанкрутілих підприємств.

     Процес  реструктуризації можна розглядати як спосіб зняття суперечності між  вимогами ринку й застарілою логікою  дій підприємства. По суті, реструктуризація підприємства трактується як здійснення організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, управління ним, форм власності, організаційно-правових форм, як здатність привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшити обсяг випуску конкурентоспроможної продукції, підвищити ефективність виробництва.

     Метою проведення реструктуризації є створення  повноцінних суб'єктів підприємницької  діяльності, здатних ефективно функціонувати  за умов переходу до ринкової економіки  та виробляти конкурентоспроможну  продукцію, що відповідає вимогам товарних ринків. Отже, процедуру реструктуризації можна визначити як комплекс заходів, спрямованих на відновлення стійкої технічної, економічної та фінансової життєздатності підприємств.

     Реструктуризація  підприємства спрямовується на розв'язання двох основних завдань: по-перше, якнайскоріше забезпечити виживання підприємства; по-друге, відновити конкурентоспроможність підприємства на ринку. Відповідно до цих завдань і розглядають взаємозв'язані форми і види реструктуризації підприємств та організацій.

     За  оперативної реструктуризації підприємства розв'язуються дві основні проблеми: забезпечення ліквідності та суттєве поліпшення результатів його діяльності. Період оперативної реструктуризації триває приблизно 3—4 місяці. Оперативні зміни на підприємстві потребують проведення комплексу заходів, що з них, як правило, спеціально виділяють такі:

     • зміна окремих складових організаційної структури підприємства;

     • створення й відокремлювання  нових структурних підрозділів;

     • оперативне зниження дебіторської заборгованості;

     • зменшення величини оборотних фондів через виявлення та реалізацію (ліквідацію) зайвих запасів (у тім числі запасів  допоміжних матеріалів);

     • скорочення обсягів основних фондів через реалізацію (ліквідацію) зайвого  обладнання, транспортних засобів тощо;

     • аналітична оцінка та припинення вкладання  неефективних інвестицій, крім життєво  необхідних для підприємства й обґрунтованих  з позицій розвитку ринку.

     Відтак  комплекс заходів з оперативної  реструктуризації містить передовсім заходи з зниження всіх видів витрат (без одержання будь-яких суттєвих інвестицій) і швидкого збільшення обсягу збуту продукції та обороту  капіталу. Проте, якщо процес перетворення буде зупинено після завершення оперативної реструктуризації, то підприємство незабаром неминуче знов опиниться в кризовому стані.

     Стратегічна реструктуризація підприємства забезпечує довготермінову його конкурентоспроможність. Для досягнення такої конкурентоспроможності необхідне визначення стратегічної мети підприємства, а також напрямів та інструментів реалізації цієї мети. Отже, реструктуризації підприємства передує оцінка його стану. Проте й аналіз, і реформування можна проводити, якщо маємо всебічно обґрунтовану мету реструктуризації, яку можна сформулювати (беручи загалом) таким чином: продукція підприємства має відповідати поточному платоспроможному попиту. Підприємство, що задовольняє цю вимогу, з одного боку, зберігає централізований контроль у найбільш важливих сферах діяльності, а з іншого — відроджується завдяки проведенню активної науково-технічної та ринкової стратегії в межах кожної товарної групи. Як правило, кризовий стан підприємства зумовлений не однією, а багатьма при­чинами, їх буває то більше, що більш повільною є реакція суб'єктів господарювання на зміну типу господарської системи.

     Організаційно-правовий вид реструктуризації характеризується процесами комерціалізації, корпоратизації, зміни організаційної структури  та власника державних підприємств.

     Технічну  реструктуризацію пов'язано із забезпеченням  такого стану підприємства, за якого  воно досягає відповідного рівня  виробничого потенціалу, технології, «ноу-хау», управлінських навичок, кваліфікації персоналу, ефективних систем постачання й логістики, тобто всього того, що дає підприємству змогу виходити на ринок з ефективною та конкурентоспроможною продукцією.

     Економічна  життєздатність досягається, коли продукція  підприємства, його капітальні та поточні  витрати, рівень продажу й цінова політика забезпечують такий рівень економічної рентабельності підприємства, що відповідає сучасним умовам господарювання.

     Після досягнення фінансової життєздатності суб'єкт господарювання матиме таку структуру балансу підприємства, за якої показники ліквідності і платоспроможності задовольняють вимоги ринку, а також позбудеться проблем із виплатою кредитів, відсотків за них чи з погашенням інших боргових зобов'язань тощо.

     Управлінську  реструктуризацію зв'язано з підготовкою  та перепідготовкою персоналу з  орієнтацією на конкурентоспроможне функціонування підприємства, зміну його організаційної структури, менеджменту, технологічної, інноваційної та маркетингової політики.

     Природа й міра необхідної реструктуризації залежать від характеру проблем  підприємства. Іноді підприємство потребує лише часткової або так званої обмеженої реструктуризації для відновлення економічної та технічної життєздатності. При цьому підприємство встановлює для себе певні стандарти (орієнтири), які е кінцевою метою реалізації відповідного типу реформування. Такими орієнтирами можуть бути рівень фінансового лівериджу (співвідношення позикових і власних коштів), розмір робочого капіталу підприємства, а також коефіцієнт покриття боргів.

       «Усебічна» реструктуризація охоплює  розробку нової організаційної структури, відповідної продуктової, трудової, технічної та технологічної політики, зміни в менеджменті, організації тощо. Реструктурування підприємства в такий спосіб триває здебільшого до трьох років.