Сучасні принципи менеджменту

       Вступ

       Актуальність  теми. У наш час важко назвати  більш важливу і багатогранну сферу діяльності, чим управління, або менеджмент, від якого в  значній мірі залежать і ефективність виробництва, і якість обслуговування населення.

       У зарубіжних країнах накопичений значний досвід управління в області промисловості, торгівлі, кооперації, сільського господарства і т.п. внаслідок безпосередньої участі людей в управлінській діяльності. Він збагачується за рахунок знань основ науки управління, світових досягнень в практичній організації економічних і соціальних процесів.

       В Україні поки ще не досягнуті значні успіхи в теоретичному і практичному  освоєнні менеджменту.

       Реорганізовуються старі структури управління і  влади, при цьому використовуються західні моделі управління. Однак  механічне перенесення концепції  управління з однієї соціокультурної середи в іншу, сліпе копіювання досвіду тієї або іншої держави практично неможливе і веде до важких економічних і соціальних наслідків.

       Менеджмент  зумовлений такими базисними чинниками, як тип власності, форма державного устрою, міра розвитку ринкових відносин. Тому розвиток сучасного менеджменту  в умовах переходу Україні до ринкової економіки в значній мірі залежить від цих чинників.

       Мета  роботи полягає в тому, щоб на основі доступної літератури проаналізувати та з’ясувати основні риси сучасних принципів менеджменту.

       Предметом дослідження виступають сучасні  принципи менеджменту. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Сучасні принципи менеджменту

       До  сучасних принципів менеджменту  проф. Шегда А. відносить такі: пріоритет  споживача, надійне обслуговування, швидкість і зручність; висока якість; доступні ціни; опора на загальнолюдські  цінності; моральність; допомога іншим  підприємцям у досягненні успіху; високі стандарти діяльності; орієнтація на перспективу розвитку, розширення сфери бізнесу, підприємництва, підвищення стандартів діяльності; орієнтація на кінцеві результати діяльності; прагнення  до нововведень; збереження духу новаторства, незважаючи на лідерство в даний  момент; усвідомлена відповідальність за результати справи фірми; уміння викликати  і підтримати ентузіазм персоналу  фірми; розвиток усього кращого в  людях, їхніх умінь, творчих здібностей, бажання працювати оригінально, професійно, ефективно, самостійно; розв´язання  нових проблем новими методами; опора  на об´єктивні закони і реальність ринкових ситуацій; наслідування лідерів; орієнтація на ясне і чітке бачення  інтересів індивідуального споживання; використання конкуренції, тому що монополія - ворог високої продуктивності; чіткий, ясний і короткий виклад думок, суджень і аргументів; вчинки рішучі, але виважені, що враховують близькі й віддалені наслідки; виправлення помилок; концентрація своєї діяльності на пріоритетних програмах; вироблення реалістичних, простих, чітких критеріїв і показників оцінки своєї  діяльності, регулярне звіряння з  ними ділового процесу, коригування  своєї стратегії, тактики, дій; відчуття себе членом команди-переможниці. Успіх  забезпечують професійні знання, досвід і вміння робити конкретні справи; розширення і поглиблення зв´язків фірми із зовнішнім оточенням. Чим  більше зв´язків, тим більше гармонії, узгодженості, продуктивності в діях менеджера.

       Сучасні американські теоретики визначають ці принципи дещо по-іншому. Менеджмент як специфічний вид управлінської  діяльності базується на наступних  принципах.

       1. Менеджмент обертається навколо  людини. Його завдання полягає  в тому, щоб зробити людей здатними  до спільної діяльності, надати  їх зусиллям ефективності та  згладити притаманні їм слабкості,  адже людська здатність робити  внесок у суспільство настільки  ж залежить від ефективності  управління підприємствами, як і  від власних зусиль та віддачі  людей.

       2. Оскільки менеджмент пов´язаний  з інтеграцією людей у їх  загальному підприємстві, він глибоко  вкорінився в культурі. Те, що  менеджери роблять у Західній  Німеччині, Британії, США, Японії  або Бразилії, є, по суті справи, однаковим. Те, як вони це роблять,  може бути зовсім різним. Одне  із основних завдань, які стоять  перед менеджерами в країнах,  що розвиваються, полягає якраз  у тому, щоб віднайти і розпізнати  ті елементи їх власної традиції, історії та культури, які можна  використати як будівельні блоки  модернізованої системи управління.

       3. Кожне підприємство вимагає від  менеджменту простих, чітких і  єдиних завдань. Його місія  полягає в тому, щоб згуртувати  своїх членів навколо загальних  цілей. Без цієї умови це  не підприємство, а натовп.

       4. Завданням менеджменту є також  те, щоб підприємство і кожен  його член розвивали як свої  потреби, так і можливості їх  задоволення. Підготовка і розвиток  людей повинні здійснюватися  на будь-якому рівні організації,  вони не повинні зупинятися  ні на хвилину.

       5. Будь-яке підприємство складається  із людей з різними навичками  і знаннями, які виконують різні  види робіт, тому воно повинно  будуватися на комунікації між  робітниками і на їх індивідуальній  відповідальності.

       6. Ні обсяг випуску продукції,  ні базові виробничі лінії  самі по собі не є адекватним  виміром діяльності менеджменту  і всього підприємства; в цьому  відношенні підприємство схоже  з людиною: оскільки їй необхідні  різні засоби для оцінки здоров´я  і діяльності, такі ж різні  засоби необхідні і для підприємства.

       7. Нарешті, якщо мова заходить  про підприємство, слід пам´ятати:  воно ніколи не досягає результатів  у своїх власних стінах; у межах  підприємства існують лише центри, які створюють вартість, однак  результат досягається лише за  межами підприємства.

       До  характерних принципів менеджменту  належать такі:

       • децентралізація управління фірмою з метою забезпечення тісного  співробітництва органічно взаємодіючих структурних елементів, наділених  широкою самостійністю;

       • зростання чисельності працівників, що залучаються до розробки управлінських  рішень;

       • ототожнення працівників із фірмою, її інтересами і принципами, кожний працівник - це "людина фірми";

       • підвищення готовності кожного до інновацій, динамічного оновлення продукції;

       • постійне навчання персоналу в процесі  діяльності підприємства;

       • постійний пошук альтернативних варіантів діяльності фірми;

       • використання нестандартних режимів  роботи персоналу з гнучкими параметрами; застосування нових способів стимулювання праці й новаторства, орієнтованих на індивідуальні, групові, соціальні  потреби;

       • здійснення програм довгострокового  професійного, посадового розвитку ключових груп працівників, включно з плануванням  кар´єри та ін.;

       • активне формування нового мислення персоналу з орієнтацією на динамічні, швидкі зміни в характері й  масштабах діяльності фірм;

       • підприємницький стиль роботи, що здатний вчасно помітити зміни в  тенденціях розвитку ринку;

       • активне використання ідей удосконалення  продукції, робіт і послуг фірм-споживачів;

       • опора на систему гнучкого лідерства  серед персоналу й особисті контакти працівників з навколишнім середовищем  фірми;

       • підкреслена й підкріплена практичними  діями постійна і цілеспрямована підтримка індивідуальної ініціативи працівників фірми й організацій, що з нею співпрацюють;

       • відхід від команд, директив, розпоряджень і перехід до корпоративної організаційної культури менеджменту, що базується  на єдності інтересів, загальнолюдських цінностях і цілях діяльності фірм, партнерстві, співробітництві, взаємній вигоді, взаємодії, а не на владі  та підпорядкуванні;

       • підвищення ролі неформальної організації  і створення атмосфери загальної  залученості персоналу до справ  фірми, заснованої на спільності корпоративних  та індивідуальних інтересів;

       • опора на природні інтереси персоналу  фірми;

       • співробітництво, новаторство творчої  природи людини, визнання її обдарувань, зацікавленість у постійному зростанні  благополуччя;

       • створення спеціальних підрозділів, що здійснюють вироблення загальних  цінностей корпорації;

       • гармонійна взаємодія формальної і  неформальної організації, коли головна  роль приділяється першій, а існування  другої лише мається на увазі;

       • орієнтація діяльності фірми на загальнолюдські  інтереси.

       Принципи  управлінської діяльності виступають фундаментом функціонування підприємства.

    Огляд сучасної західної і вітчизняної  літератури дозволяє виділити такі сучасні принципи менеджменту (Таблиця 3). 

Таблиця 3.   Принципи сучасного  менеджменту

  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок

       Між розглянутими принципами існує тісний взаємозв'язок. Жоден з принципів  не існує сам по собі, але кожен  із них підтримує і зміцнює  решту, водночас підтримуючись й  зміцнюючись ними (спрацьовує так  званий синергетичний ефект).

       Значущість  принципів і сам їх набір у  практичному застосуванні конкретного  підприємства може бути різним, оскільки кожна організація унікальна; вони залежать від місії підприємства, профілю діяльності, обсягів виробництва, складності продукції, контрагентських  зв'язків, широти асортименту продукції  чи послуг тощо.

• Застосування певних принципів менеджменту гарантує ефективне управління у певному місці, за певних умов і протягом певних певного часу.
• Принципи менеджменту забезпечують ефективні результати за їх системного використання
• Принципи менеджменту не слід догматизувати
• Науковому узагальненню підлягають ті принципи менеджменту, які стабільно гарантують очікуваний результат

     Отже, до сучасних принципів  менеджменту можна  віднести такі:

• Пріоритет споживача, надійне обслуговування, швидкість і зручність
• Висока якість
• Доступні ціни
• Опора на загальнолюдські цінності
• Моральність
• Допомога іншим підприємцям у досягненні успіху
• Високі стандарти діяльності
• Орієнтація на перспективу розвитку, розширення сфери бізнесу, підприємництва, підвищення стандартів діяльності
• Орієнтація на кінцеві результати діяльності
• Прагнення до нововведень
• Усвідомлення відповідальності за результати справи фірми
• Розвиток усього кращого в людях, їхніх умінь, творчих здібностей, бажання працювати оригінально, професійно, ефективно, самостійно
• Наслідування лідерів
• Концентрація своєї стратегії, тактики, дій
• Чим більше зв’язків, тим більше гармонії, узгодженості, продуктивності в діях менеджера
• Активне використання ідей удосконалення продукції, робіт і послуг фірм-споживачів
• Успіх забезпечують професійні знання, досвід і вміння робити конкретні справи
• Використання конкуренції, тому що монополія – ворог високої продуктивності