Система методів менеджменту, найбільш прийнятних для підприємств невиробничої сфери

      

 Схема. 2. Система організаційно-адміністративних методів менеджменту

    В основі класифікації організаційно-адміністративних методів лежить їх групування за певними  ознаками. За роллю в процесі управління виділяють три основні групи організаційно-адміністративних методів: регламентуючі, розпорядчі та дисциплінарного впливу (схема 2).

    Сутність  регламентуючих методів полягає в установленні стійких організаційних зв'язків між елементами системи шляхом закріплення за ними певних обов'язків та загальної регламентації.

    Регламентуючі методи передбачають регламентування, нормування та інструктування.

    Регламентування - це жорсткий тип організаційного впливу, який передбачає додержання конкретних показників законодавчих положень, статутів підприємств, правил внутрішнього розпорядку та інших регламентуючих документів. Регламентування як метод здійснення впливу має свої недоліки. Широке його застосування призводить до втручання в діяльність структурних підрозділів, бюрократизму та інших негативних явищ.

    Нормування - менш жорсткий тип організаційного впливу. Його суть полягає в установленні норм та нормативів, які є орієнтирами для діяльності підприємства.

    Інструктування - найгнучкіший спосіб організаційного впливу, який передбачає роз'яснення, ознайомлення (з умовами роботи, завданнями й обов'язками працівників) та консультування щодо виконання тих чи інших дій.

    Розпорядчі  методи управління охоплюють поточну організаційну роботу, яка базується на сформованій за допомогою регламентування основі. їх метою є вирішення конкретних ситуацій, передбачених регламентуючими документами або такими, що виникають в результаті розпорядчої діяльності. До таких документів відносяться директиви, постанови, накази, розпорядження, резолюції.

    Розпорядчий вплив за терміном дії може мати довгостроковий (стратегічний), середньостроковий (тактичний) та короткостроковий (оперативний) характер.

    Методи  дисциплінарного  впливу відносять до третьої групи організаційно-адміністративних методів управління. Дисципліна - це обов'язкове для кожного працівника виконання законів, правил, регламентів. Існує кілька видів дисципліни: виробнича, трудова, технологічна, планова, виконавча, фінансова.

    Методи  дисциплінарного впливу доповнюють регламентуючі та розпорядчі. Вони призначені для підтримки стабільності організаційних зв'язків шляхом дисциплінарних вимог та систем відповідальності. Поєднання різних видів відповідальності за порушення дисципліни є важливим моментом правильного використання організаційно-адміністративних методів управління.

    Зазначені групи методів використовують як окремо, так і в сукупності, доповнюючи один одним.

    Організаційно-адміністративні  методи від інших методів відрізняються  чіткою адресністю директив, обов'язковістю  щодо виконання розпоряджень та вказівок, невиконання яких визначається як пряме порушення виконавської дисципліни й тягне за собою дисциплінарні стягнення. По суті, організаційно-адміністративні методи - це методи примусу, які зберігають свою силу доти, поки праця не перетвориться на першу життєво необхідну потребу працівників.

    Система організаційно-адміністративних методів  складається з двох рівнозначних елементів: дії на структуру управління (регламентація діяльності й нормування в системі управління) й дії на процес управління (підготовка, прийняття, організація виконання й контроль за виконанням управлінських рішень).

    Залежно від використовуваних методів управління на підприємствах готельно-ресторанного бізнесу формується відповідна система підлеглості. Система підлеглості повинна мати доброзичливий характер, сприяти зміцненню колективізму й виключати вияв небажаних емоцій (приниження, незручність, прикрість, роздратованість, а іноді й стрес) для збереження взаєморозуміння між керівництвом і працівниками.

    У практичній роботі підприємств готельно-ресторанного бізнесу адміністративна дія пов'язується, як правило, з трьома типами підлеглості:

    - вимушеним і нав'язаним ззовні, яке супроводжується неприємним відчуттям залежності й визначається підлеглими як «тиск зверху»;

    - пасивним, для якого характерне  задоволення від увільнення підлеглих  від прийняття самостійних рішень;

    - свідомим, внутрішньообгрунтованим.

    Аналіз  змісту управління підприємствами галузі вказує на те, що вся система методів  пронизана організаційно-розпорядчою  діяльністю й передбачає такі компоненти, як: постановка завдання й визначення критеріїв його виконання, встановлення рівня відповідальності, інструктування підлеглих тощо. На підприємствах  готельно-ресторанного бізнесу організаційно-розпорядчі методи є засобом прямої дії на процес виробництва й працю співробітників, що дозволяє координувати виконання їхніх окремих функцій для вирішення загального завдання. Вони створюють необхідні умови для функціонування й розвитку управлінської системи, здійснюють цілеспрямований вплив на об'єкт управління. До характерних особливостей організаційно-розпорядчих методів прямої дії відноситься безпосередній зв'язок між керівником і підлеглим. Однак в цілому прямі дії зумовлюють посилення пасивності підлеглих, а іноді й приховану непокору.

    Соціально-психологічні методи управління

    Значне  місце в діяльності менеджерів належить методам переконання, тому вони є важливими для вивчення й застосування. Вміння враховувати методи переконання (психологічні фактори) й за їх допомогою цілеспрямовано впливати на працівників допомагає керівникові сформувати колектив із спільними метою й завданнями. Соціологічні дослідження підтверджують, що успіх діяльності керівника на 15% залежить від його фахового рівня й на 85% - від уміння працювати з людьми. Знаючи особливості поведінки, характер кожного працівника, можна прогнозувати його поведінку в необхідному для колективу напрямі. Кожній групі людей, кожному колективу притаманний певний психологічний клімат. Тому суттєвою умовою створення й розвитку трудових колективів є дотримання в них принципів психологічної сумісності. Недостатня увага до соціальних і психологічних аспектів управління є основою нездорових взаємовідносин у колективі, що може призвести до різкого зниження продуктивності праці (до 15%). Як засвідчує практика, формування позитивного морально-психологічного клімату, виховання почуття товариськості і взаємодопомоги відбувається більш активно при формуванні ринкових відносин. Тому менеджерам підприємств готельно-ресторанного бізнесу для найбільш результативного впливу на працівників слід не лише знати моральні й психологічні особливості окремих виконавців та соціально-психологічні характеристики окремих груп і колективів, але й здійснювати управлінський вплив за допомогою соціально-психологічних методів управління. Для цього доцільно застосовувати сукупність специфічних способів впливу на відносини й зв'язки, які виникають в трудових колективах, а також на соціальні процеси, які в них відбуваються (схема 3).

 

     

    Схема. 3. Система соціально-психологічних  методів менеджменту

    Головною  метою застосування зазначених методів  є сформування в колективі позитивного соціального й психологічного клімату, завдяки чому значною мірою вирішуються виховні, організаційні й економічні завдання. Тобто поставлені перед колективом цілі можуть бути досягнуті за допомогою одного з важливіших критеріїв ефективності й якості роботи - людського фактору.

    Уміння  враховувати «людський фактор»  дозволяє керівникові цілеспрямовано впливати на колектив, створювати необхідні  умови для праці і формувати  колектив однодумців. Прийоми й способи соціально-психологічних методів, які застосовуються на підприємствах, досить часто визначаються фаховим рівнем та компетентністю керівника, організаторськими здібностями й обізнаністю в галузі соціальної психології. Очолювати колектив повинні фахівці, які володіють методикою застосування системи соціального і психологічного впливу, а саме:

    - методами управління певними  груповими явищами й процесами;

    - методами стимулювання творчої  активності працівників;

    - методами морального стимулювання  колективної ініціативи;

    - методами соціального нормування;

    - методами соціального регулювання;

    - методами соціального планування;

    - методами соціального прогнозування;

    - методами управління індивідуально-особистісною  поведінкою;

    - методами морального стимулювання  особистої ініціативи;

    - методами виховання та навчання;

    - особистим прикладом.

    Успіх діяльності керівника залежить також  від того, наскільки вірно він  застосовує систему психологічних  методів впливу, які формують позитивні  міжособистісні відносини:

    - метод формування та розвитку  первинних колективів;

    - гуманізацію праці (дизайн робочих  місць, застосування положень ергономіки, впровадження сучасного технічного обладнання);

    - психологічну мотивацію;

    - психологічні методи відбору  й навчання працівників;

    - формування оптимального психологічного  клімату колективу.

    Основними методами формування оптимального психологічного клімату колективу найчастіше виступають: стиль керівництва, культура управління та етика управлінської діяльності.

 

    Використана література

    1. Нечаюк Л.І., Телеш Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 348 с

    2. Блейк К.Р., Моутон Дж. Научные методы управления. - К.: Наукова думка, 1990.

    3. Брэддик У. Менеджмент в организации. - М.: Инфра, 1997.

    4. Зигерт В., Лючия Л. Руководить без конфликтов. - М.: Экономика, 1996.

    5. Кабушкин Н.И. Основы менеджмента. - Минск.: БГЭУ, 1996.

    6. Омаров A.M. Руководитель: размышления о стиле управления. - М.: Политиздат, 1987.

    7. Хміль Ф.І. Менеджмент/Підручник. - К.: Вища школа, 1995.